Організаційно-економічна характеристика Чопської митниці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У період становлення незалежної України Чопська митниця стала однією з базових у системі розбудови митної служби країни і забезпечувала кадровим потенціалом створені державою митниці до того часу, поки там не починали самостійно працювати підготовлені місцеві співробітники. Зокрема, співробітниками Чопської митниці було налагоджено діяльність новостворених Кельменецької, Глухівської та Сумської митниць.

З 1994 року Чопська митниця була підпорядкована Карпатському територіальному митному управлінню. Через два роки у 1996-му згідно з Указом Президента України “Про Державну митну службу України” і Чопську митницю було підпорядковано Карпатській регіональній митниці, у структурі якої вона перебувала понад 9 років. В 2005 році Чопську митницю виведено з підпорядкування Карпатської регіональної митниці і підпорядковано безпосередньо Державній митній службі України. Цього ж року з юрисдикції Чопської митниці виведено і передано до структури Карпатської регіональної митниці митний пост “Мукачево”. У зоні діяльності митниці функціонує вантажний митний комплекс (перевантажувальні термінали), де створені можливості для перевалки (зберігання) зовнішньоторовельних вантажів, що у свою чергу, дає змогу залучати до перевезень вітчизняних перевізників і створює привабливі умови для транзиту товарів. Зокрема, на залізничному напрямку діє унікальний єдиний в Україні процес перевантаження товарів з вагонів європейської колії у вагони широкої колії, який є невід'ємною частиною міжнародних залізничних перевезень. У жовтні 2010 до складу Чопської митниці ввійшли Ужгородська та Виноградівська митні установи. На сьогодні у зоні діяльності митної установи функціонує 19 пунктів пропуску. Із них на кордоні зі Словаччиною та Румунією діє по 5 пунктів пропуску, з Угорщиною - 7 та один повітряний - аеропорт «Ужгород».



1.Організаційно-економічна характеристика митниці

СТРУКТУРА

Чопської митниці Міндоходів

Керівництво

Начальник

Перший заступник начальника

Заступник начальника

Заступник начальника - начальник оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями

Відділ охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації

Адміністративно-господарське управління

Загальний відділ

Відділ експлуатації та господарського забезпечення

Відділ ресурсного забезпечення

Відділ технічних систем митного контролю

Сектор зв'язку

Відділ персоналу

Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку

Відділ фінансової звітності

Відділ бухгалтерського обліку та звітності

Юридичний сектор

Спеціаліст з питань забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян

Відділ організації митного контролю

Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності

Управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД

Відділ контролю за правильністю визначення митної вартості товарів

Відділ контролю за класифікацією та кодуванням товарів

Відділ заходів регулювання ЗЕД

Відділ контролю за переміщенням товарів

Оперативне управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями

Відділ провадження у справах про порушення митних правил

Перший оперативний відділ

Другий оперативний відділ

Третій оперативний відділ

Аналітично-моніторинговий відділ

Відділ боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї

Відділ кінологічного забезпечення

Відділ планування та координації роботи

Сектор таємного діловодства

Сектор взаємодії з митними органами іноземних держав

Митний пост ,,Чоп-залізничний”

Відділ митного оформлення № 1

Відділ митного оформлення № 2

Відділ митного оформлення № 3(міжнародних поштових та експрес відправлень)

Митний пост ,,Тиса”

Відділ митного оформлення № 1

Відділ митного оформлення № 2

Відділ митного оформлення № 3

Відділ митного оформлення № 4

Відділ митного оформлення № 5 (п/п Малі Селменці)

Митний пост ,,Ужгород”

Відділ митного оформлення № 1

Відділ митного оформлення № 2

Відділ митного оформлення № 3

Відділ митного оформлення № 4

Митний пост ,,Виноградів”

Сектор митного оформлення (Хуст)

Митний пост ,,Ужгород-вантажний”

Відділ митного оформлення № 1

Відділ митного оформлення № 2

Сектор митного оформлення № 1 (Джейбіл, Ядзакі)

Сектор митного оформлення № 2 (Чоп)

Митний пост ,,Мукачеве”

Сектор митного оформлення № 1 (Берегово)

Сектор митного оформлення № 2 (Свалява)

Митний пост ,,Тячів”

Митний пост ,,Малий Березний”

Митний пост ,,Павлове”

Митний пост ,,Батєве”

Митний пост ,,Лужанка”

Сектор митного оформлення № 1

Сектор митного оформлення № 2

Сектор митного оформлення № 3

Сектор митного оформлення № 4

Відділ митного оформлення № 1 (п/п Дзвінкове)

Відділ митного оформлення № 2 (п/п Косино)

Митний пост ,,Вилок”

Митний пост ,,Дякове”

Відділ митного оформлення № 1

Відділ митного оформлення № 2

Відділ митного оформлення № 3

Відділ митного оформлення № 4

Відділ митного оформлення № 5 (залізничний)

Митний пост ,,Солотвино”

Всього по митниці

Митний пост «Чоп-залізничний» (Закарпатська обл., м. Чоп, пл. Європейська, 2). Зона діяльності поста: пункти пропуску для залізничного сполучення «Чоп - Захонь» на українсько-угорському кордоні та «Чоп - Чієрна над Тисою» на українсько-словацькому кордоні. В структуру поста входять два відділи митного оформлення (№ 1, № 2) та відділ митного оформлення № 3 (міжнародних поштових та експрес відправлень).

Пропускна спроможність:

На пасажирському напрямку - 11 пар потягів, 3500 громадян;

На вантажному напрямку:

- на кордоні з Угорщиною - 7 пар потягів;

- на кордоні зі Словаччиною - 14 пар потягів.

Начальник поста - Вихованець Олександр Йосипович.

Митний пост «Тиса» (Закарпатська обл., Ужгородський р-н, 2,5 км від м. Чоп, 0 відмітка траси Чоп-Київ). Зона діяльності поста: пункт пропуску для автомобільного сполучення «Чоп - Захонь» на українсько-угорському кордоні та пункт пропуску для пішохідного сполучення «Малі Сельменці - Велке Слеменце» на українсько-словацькому кордоні. В структуру поста входять чотири відділи митного оформлення (№ 1 - № 4) та відділ митного оформлення № 5 (п/п Малі Сельменці).

Пропускна спроможність пункту пропуску «Чоп»:

Легкові автомобілі - 5000;

Вантажні автомобілі - 500;

Автобуси - 80.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Малі Селменці»:

Осіб - 1000 чол.

Начальник поста - Коротаєв Олександр Анатолійович.

Митний пост «Ужгород» (м. Ужгород, вул. Собранецька, 224). Зона діяльності поста: пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород - Виншнє Нємецьке» на українсько-словацькому кордоні та пункт пропуску для повітряного сполучення «Ужгород-аеропорт». В структурі поста створено чотири відділи митного оформлення (№ 1 - № 4).

Пропускна спроможність пункту пропуску «Ужгород»:

Осіб - 9000 чол.,

транспортних засобів - 4100 шт. ( 500 вантажних ТЗ, 100 автобусів, 3500 легкових автомобілів).

Начальник поста - Красюк Руслан Михайлович.

Митний пост «Малий Березний» (Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний). Зона діяльності поста: пункт пропуску для автомобільного сполучення «Малий Березний - Убля» на українсько-словацькому кордоні.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Малий Березний»:

Осіб-2000.

транспортних засобів-1000.

Начальник поста - Сабадош Іван Іванович.

Митний пост «Павлове» (Закарпатська обл., с. Минай, вул. Транспотрних будівельників, 35). Зона діяльності поста: пункт пропуску для залізничного сполучення «Павлове - Матьовце» на українсько-словацькому кордоні.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Павлове»:

25 пар потягів.

Начальник поста - посада вакантна.

Митний пост «Батєве» (Ужгородський р-н, Закарпатської області, смт. Батьово, залізнична станція Батєво). Зона діяльності поста: пункт пропуску «Соловка - Еперешке» на українсько-угорському кордоні та пункт контролю «Батьово».

Пропускна спроможність пункту пропуску «Соловка»:

18 пар потягів.

Начальник поста - посада вакантна.

Митний пост «Лужанка» (Берегівський р-н, с. Астей вул. Дружби народів, 109). Зона діяльності поста: пункти пропуску для автомобільного сполучення «Дзвінкове - Лоня», «Косино - Барабаш», «Лужанка - Берегшурань» на українсько-угорському кордоні. В структуру поста входять чотири сектори митного оформлення (№ 1 - № 4) та два відділи митного оформлення № 1 (п/п Дзвінкове) та № 2 (п/п Косино).

Пропускна спроможність пункту пропуску «Лужанка»:

- 2900 чоловік.

- 1800 транспортних засобів.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Косино»:

2000 чоловік.

1600 транспортних засобів.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Дзвінкове»:

- 2000 чоловік.

- 800 транспортних засобів.

Начальник поста - Андрійчук Олександр Анатолійович.

Митний пост «Вилок» (Виноградівський р-н, смт. Вилок). Зона діяльності поста: пункт пропуску для автомобільного сполучення «Вилок - Тісобеч» на українсько-угорському кордоні.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Вилок»:

2000 чоловік.

400 транспортних засобів.

Начальник поста - Стрічик Ігор Павлович.

Митний пост «Дякове» (Виноградівський р-н, с. Неветленфолу, вул. Фогодо, 106). Зона діяльності поста: пункт пропуску для автомобільного та залізничного сполучення «Дякове - Халмеу» та пункти пропуску для залізничного сполучення «Тересва - Кімпулунг ла Тиса» (на даний час не функціонує) і «Ділове - Валя Вишеулуй» (на даний час не функціонує) на українсько-румунському кордоні. До структури поста включено чотири відділи митного оформлення (№ 1 - № 4) та відділ митного оформлення № 5 (залізничний).

Пропускна спроможність пункту пропуску «Дякове»:

1000 осіб;

200 вантажних транспортних засобів;

1000 легкових транспортних засобів;

8 пар залізничних поїздів.

Начальник поста - Маренко Костянтин Якович.

Митний пост «Солотвино» (Тячівськи р-н, смт. Солотвино, вул. Сігетська). Зона діяльності поста: пункти пропуску для автомобільного сполучення «Солотвино - Сігету Мармацієй» та для пішохідного сполучення «Хижа - Тарна Маре» (на даний час не функціонує) на українсько-румунському кордоні.

Пропускна спроможність пункту пропуску «Солотвино»:

3000 осіб.

1500 транспортних засобів.

Начальник поста - Шоваг Василь Михайлович.

Митний пост «Виноградів» (м. Виноградів вул. Північна, 25). Зона діяльності поста: Виноградівський, Іршавський, Міжгірський та Хустський райони Закарпатської області. В структуру поста входить сектор митного оформлення «Хуст».

Начальник поста - Фущіч Ярослав Іванович.

Митний пост «Ужгород-вантажний» (Закарпатська обл., Ужгородський р-н с. Великі Лази, вул. Східна, 3). Зона діяльності поста: Великоберезнянський, Воловецький та Ужгородський райони Закарпатської області. В структуру поста входять два відділи митного оформлення (№ 1 та № 2) два сектори митного оформлення № 1 (Джейбіл, Ядзакі) та № 2 (Чоп).

Начальник поста - Ботош Микола Степанович.

Митний пост «Мукачево» (м. Мукачево, вул. Берегівська об'їзна,12). Зона діяльності поста: Берегівський, Мукачівський та Свалявський райони Закарпатської області. В структурі поста створені сектори митного оформлення № 1 (Берегово) та № 2 (Свалява).

Начальник поста - Паскар Вячеслав Ілліч.

Митний пост «Тячів» (м. Тячів вул. Пролетарська, 2). Зона діяльності поста: Тячівський та Рахівський райони Закарпатської області.

Начальник поста - Кабаль Михайло Михайлович.

Митниця відповідно до покладених на неї завдань:

забезпечує дотримання і виконання зобов'язань, взятих міжнародними договорами України з питань державної митної справи;

здійснює адміністрування податків і зборів, митних платежів;

надає відповідно до закону в межах своїх повноважень адміністративні послуги;

узагальнює практику застосування законодавства з питань митної справи, готує та вносить Міндоходів пропозиції щодо його вдосконалення;

здійснює контроль за додержанням митного законодавства;

вирішує відповідно до Митного кодексу питання щодо реалізації компромісу;

здійснює контроль правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення;

організовує та контролює дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

здійснює державний контроль нехарчової продукції, проводить відповідно до законодавства України вибіркові обстеження зразків продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України;

здійснює митний контроль та виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

створює зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України;

здійснює роботу зі збирання, аналізу та перевірки даних торгово- промислових палат і виробників товарів, потрібних для перевірки сертифікатів про походження товару з України;

застосовує відповідно до закону заходи тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України, зокрема після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;

здійснює контроль за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснює заходи щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення і після завершення їх митного контролю та митного оформлення з метою забезпечення справляння в повному обсязі митних платежів, веде роботу з перевірки правильності визначення країни походження товарів, веде роботу зі збирання, аналізу, систематизації цінової інформації;

забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими;

вживає заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

проводить верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та здійснює у випадках, встановлених міжнародними договорами, видачу сертифікатів походження;

здійснює контроль за провадженням певних видів діяльності, перелік яких визначено Митним кодексом України; у передбачених Митним кодексом випадках видає та скасовує дозволи на провадження певних видів діяльності;

здійснює провадження у справах про порушення митних правил;

веде облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, розташованих у зоні її діяльності; контролює дотримання юридичними особами та громадянами встановленого законодавством України порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

здійснює разом з митними органами інших держав заходи щодо удосконалення процедури пропуску через державний кордон товарів і транспортних засобів, їх митного контролю та митного оформлення;

впроваджує спрощені митні процедури відповідно до законодавства створює сприятливі умови для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

проводить аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

здійснює контроль за доставлянням товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у митниці призначення;

організовує застосування та контроль за процедурами використання гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодіє з об'єднаннями експедиторів, незалежними фінансовими посередниками, страховими організаціями та фінансово-кредитними установами;

організовує стягнення коштів у разі невиконання забезпечених фінансовою гарантією зобов'язань із сплати митних платежів;

надає консультації відповідно до Митного кодексу України;

організовує надання дозволів на відкриття та експлуатацію митних складів, складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів, вільних митних зон комерційного або сервісного типу, видачу сертифікатів уповноваженого економічного оператора, здійснює контроль за їх діяльністю;

звертається до суду у випадках, передбачених законодавством;

збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень законодавства у митній сфері, прогнозує тенденції негативних процесів у зазначеній сфері;

проводить заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил;

організує зберігання прийнятих митницею на зберігання товарів, що перебувають під митним контролем, а також за якими власник не звернувся до закінчення передбачених законодавством України строків зберігання; товарів і транспортних засобів, вилучених у справах про порушення митних правил, у тому числі майна, щодо якого судом винесено рішення про конфіскацію - до передачі такого майна органам державної виконавчої служби згідно з чинним законодавством; товарів, від яких власник відмовився на користь держави; товарів, власник яких невідомий, а також розпорядження ними;

здійснює контроль за переміщенням:

валютних цінностей через митний кордон України;

товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, внесені до реєстру;

товарів, що підлягають державному експортному контролю через митний кордон України.

забезпечує здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно- санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням культурних цінностей у формі попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України;

здійснює попередній документальний контроль товарів у пунктах пропуску через державний кордон України;

здійснює інші визначені законами України повноваження, покладені на Міндоходів.

митниця кошторис оподаткування платіж

2. Функції, документообіг, звітність структурного підрозділу митниці

З метою забезпечення довгострокового та поточного планування видатків на утримання, розвиток Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, оперативного фінансового контролю та на виконання вимог наказу Міндоходів від 06.09.2013 №448 «Про затвердження Порядку супроводження Репозиторія звітної і статистичної інформації Міністерства доходів і зборів України». Чопська митниця Міністерства доходів і зборів України не є винятком. Таким чином вони здійснюють звітність додержуючись наступного регламенту:

2.1. Складання зведеної інформації по заробітній платі територіальних органів Міністерства доходів і зборів України за звітний період (станом на 01 число кожного місяця) згідно з додатком 1;

2.2. Складання зведеної інформації про чисельність територіальних органів Міністерства доходів і зборів України станом на звітну дату згідно з додатком 2;

2.3. Складання зведеної інформації щодо звітності за результатами фінансово-господарської діяльності державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства доходів і зборів України, згідно з додатком 3;

2.4. Складання зведеної інформації про чисельність, фонд оплати праці та середньомісячну заробітну плату працівників державного підприємства згідно з додатком 4;

2.5. Складання зведеної інформації про суми заборгованості із заробітної плати, страхових внесків до Пенсійного фонду України та обов'язкових платежів до державного та місцевих бюджетів державними підприємствами, які належать до сфери управління Міндоходів, згідно з додатком 5;

2.6. Складання зведеної інформації за окремими показниками ефективності роботи у розрізі видів господарської діяльності державного підприємства згідно з додатком 6;

2.7. Складання довідки про дебіторську заборгованість державного підприємства станом на 1 число місяця, наступного за звітним періодом, згідно з додатком 7;

2.8. Складання довідки про кредиторську заборгованість державного підприємства станом на 1 число місяця, наступного за звітним періодом, згідно з додатком 8;

2.9. Складання зведеної інформації щодо виконання договорів про спільну діяльність суб'єктів господарювання, які перебувають у сфері управління Міндоходів, згідно з додатком 9;

2.10. Складання зведеної інформації щодо виконання договорів комісії, доручення та управління майном суб'єктів господарювання, які перебувають у сфері управління Міндоходів, згідно з додатком 10;

2.11. Складання зведеної заявки на відкриття коштів згідно з додатком 11;

2.12. Складання зведеної інформації щодо перерозподілу кошторисних призначень, затверджених на відповідний місяць, згідно з додатком 12;

2.13. Складання зведеної інформації щодо обсягу залучених субвенцій на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів, згідно з додатком 13;

2.14. Подання бюджетної та фінансової звітності згідно з додатком 14;

2.15. Подання оперативної інформації про стан фінансування соціальних виплат згідно з додатком 15;

2.16. Подання інформації про виконання зведених планів використання бюджетних коштів науковими та вищими навчальними закладами згідно з додатком 16;

2.17. Подання інформації про чисельність військовослужбовців та розмір грошового забезпечення згідно з додатком 17;

2.18. Подання інформації про виконання державного замовлення згідно з додатком 18;

2.19. Складання інформації щодо наявності на розгляді у судах резонансних справ, за якими є ризик сплати відшкодувань, непомірних для територіального органу Міндоходів, який виступає відповідачем, згідно з додатком 19;

2.20. Складання зведеної інформації про виконання звернень, висновків щодо повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску територіальними органами Міндоходів згідно з додатком 20;

2.21. Складання звіту про рух майна, вилученого через порушення митних правил, та подальше розпорядження ним (Форма № ДФЕРБО - К1) згідно з додатком 21;?

2.22. Складання звіту про розпорядження майном, що перейшло у власність держави (крім конфіскованого за рішенням суду) (Форма № ДФЕРБО - К2), згідно з додатком 22;

2.23. Складання звіту про транспортні засоби, що перейшли у власність держави (Форма № ДФЕРБО - КЗ), згідно з додатком 23;

2.24. Складання звіту щодо залишків конфіскованого майна в перспективі розпорядження ним (Форма № ДФЕРБО - К4) згідно з додатком 24;

2.25. Складання звіту про результати проведеної суцільної інвентаризації товарів та транспортних засобів, прийнятих на зберігання чи обернених на користь держави, у тому числі товарів, що мають статус таких, що зберігаються на складі митниці Міндоходів, в усіх місцях їх зберігання (Форма № ДФЕРБО - К5) згідно з додатком 25;

2.26. Складання звіту про проведені у територіальних органах Міндоходів контрольні заходи з питань фінансово-господарської діяльності та стан усунення недоліків, виявлених під час здійснення таких заходів, згідно з додатком 26.

3. Порядок бюджетного фінансування митниці. Аналіз кошторису доходів і видатків митниці

Головний розпорядник забезпечує формування проектів кошторисів та прогнозних показників на наступні за плановим два бюджетних періоди відповідно до Порядку підготовки показників проекту зведеного кошторису для складання бюджетного запиту та паспортів за бюджетними програмами Міністерства доходів і зборів України, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.05.2013 №96.

Головний розпорядник при розгляді проектів кошторисів та прогнозних показників на наступні за плановим два бюджетних періоди за бюджетними програмами розглядає показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня і бюджетних установ, визначених пунктом 1.3 цього Порядку, щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

Розпорядники нижчого рівня і бюджетні установи, визначені пунктом 1.3 цього Порядку, при розгляді проектів кошторисів та прогнозних показників на наступні за плановим два бюджетних періоди за бюджетними програмами забезпечують дотримання вимог та обмежень бюджетного законодавства.

зборів України, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.05.2013 № 96;

встановлює терміни подання проектів кошторисів до Міндоходів з урахуванням термінів, доведених Мінфіном;

надає, в межах компетенції, рекомендації щодо їх складання;

розробляє і доводить інші показники, яких розпорядники бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня та бюджетні установи, визначені пунктом 1.3 цього Порядку, повинні додержуватися при визначенні видатків та наданні кредитів.

Підготовка та розроблення бюджетних запитів до проекту державного бюджету на плановий рік та прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди здійснюються у встановлені Мінфіном терміни.

Головний розпорядник для забезпечення своєчасної організації роботи, пов'язаної зі складанням бюджетних запитів на наступний рік та наступні за плановим два бюджетних періоди:

забезпечує організацію підготовки проектів кошторисів та показників паспортів розпорядниками бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня та бюджетними установами, визначеними у пункті 1.3 цього Порядку, відповідно до вимог Порядку підготовки показників проекту зведеного кошторису для складання бюджетного запиту та паспортів за бюджетними програмами Міністерства доходів і зборів України, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.05.2013 № 96;

встановлює терміни подання проектів кошторисів до Міндоходів з урахуванням термінів, доведених Мінфіном;

надає, в межах компетенції, рекомендації щодо їх складання;

розробляє і доводить інші показники, яких розпорядники бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня та бюджетні установи, визначені пунктом 1.3 цього Порядку, повинні додержуватися при визначенні видатків та наданні кредитів.

Головний розпорядник при підготовці бюджетного запиту та здійсненні розрахунків до нього:

при визначенні обсягу видатків та наданні кредитів із загального і спеціального фондів державного бюджету на наступний рік за основу бере відповідні обсяги видатків та надання кредитів, які затверджені законом про Державний бюджет України на поточний рік;

під час розподілу граничного обсягу видатків та надання кредитів із загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетними програмами дотримується граничних обсягів, наданих Мінфіном;

при розподілі видатків за кодами економічної класифікації видатків враховує чисельність працівників, передбачені до запровадження розміри мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, зміни щодо визначення відсотків нарахувань на заробітну плату, підвищення цін (тарифів) тощо;

виконує вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на утримання апарату

Міндоходів України, розпорядників бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня та бюджетних установ, визначених пунктом 1.3 цього Порядку;

при формуванні видатків на оплату праці враховує структуру їх видатків із забезпеченням у першочерговому порядку обов'язкових виплат відповідно до законодавства, а також доплати та надбавки, премії, матеріальну допомогу тощо;

під час визначення видатків забезпечує економію бюджетних коштів і матеріальних цінностей;

включає до бюджетного запиту тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності;

видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, передбачає лише за умови забезпечення бюджетними коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості;

відповідно до основних функціональних повноважень здійснює розподіл видатків за напрямами діяльності;

визначається з обсягами видатків, які спрямовуються на виконання державних цільових програм або їх завдань;

при визначенні видатків враховує результати аналізу управління зобов'язаннями загального та спеціального фондів з урахуванням можливої кредиторської та дебіторської заборгованостей на початок бюджетного року в межах граничних обсягів, наданих Мінфіном;

враховує інші показники, які впливають на розрахунки видатків;

визначає результативні показники, які характеризують виконання бюджетних програм;

у разі незабезпечення потреби в коштах граничними обсягами видатків вказує положення нормативно-правового акта, виконання яких не забезпечується;

приводить бюджетні зобов'язання загального фонду державного бюджету у відповідність із доведеним граничним обсягом видатків та надання кредитів із загального та спеціального фондів державного бюджету.

Для підготовки показників бюджетного запиту головний розпорядник доводить до розпорядників бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня та бюджетних установ, визначених пунктом 1.3 цього Порядку, форми розрахунків для надання пропозицій щодо формування капітальних видатків на будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів у розрізі таких об'єктів.

Головний розпорядник в процесі складання бюджетного запиту при визначенні показників спеціального фонду виходять з того, що обсяги надходжень до спеціального фонду проекту державного бюджету визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків беруться такі показники:

обсяг надання платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен установлюватися відповідно до законодавства;

прогнозні надходження коштів до спеціального фонду бюджету;

рівень фактичного виконання надходжень до спеціального фонду за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам фінансової та бюджетної звітності за відповідні періоди.

4. Система митного оподаткування зовнішньоторговельних операцій

Митне регулювання -- це регулювання питань, пов'язаних з установленням мита і митних зборів, процедурами митного контролю зовнішньоекономічної діяльності та організацією діяльності органів митного контролю України. Митні правила, які включають порядок декларування товарів, сплати мит і митних зборів, надання митних пільг та інші умови проходження митного контролю, встановлюються законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф України -- це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом. Ставки Єдиного митного тарифу є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та міжнародними договорами. Єдиним митним тарифом передбачено застосування таких видів мита:

адвалерне, що нараховується у процентах до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом; специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом; комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у разі необхідності здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів до моменту здійснення такого оформлення повинен звернутись до митного органу (вантажного відділу або митного поста) за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік. Відсутність облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є підставою для відмови у митному оформленні вантажів.

Порядок митного оформлення товарів працівниками митних органів такий:

1. Перевіряється наявність усіх документів, необхідних для митного оформлення товарів.

2. Перевіряється відповідність заповнення декларації вимогам, передбаченим у чинних нормативних актах, що регулюють порядок заповнення митної декларації.

3. Перевіряється правильність нарахування і сплати митних платежів і податків.

4. При перевірці правильності заповнення декларації використовуються відомості, що містяться в супровідних, транспортних, комерційних та інших документах, а також результати митного огляду.

5. По закінченні митного оформлення митний орган реєструє декларацію та додаткові аркуші і присвоює їй відповідний номер, який проставляється в декларації.

6. За результатами митного оформлення працівник митного органу проставляє штамп у декларації і засвідчує її особистою номерною печаткою.

Митне оформлення відбувається після декларування товарів і майна та їх пред'явлення декларантом або транспортною організацією до митного оформлення. Декларування товарів підприємствами здійснюється самостійно або на договірній основі через організації, визнані митницями як декларанти. Для митного оформлення товарів необхідні такі документи:

декларація;

належним чином посвідчені копії ліцензій;

дозволи інших державних органів, якщо товари підлягають контролю цих органів;

зовнішньоекономічні контракти;

документи, що підтверджують внесення відповідних митних платежів;

супровідні документи (транспортні накладні, рахунки-фактури тощо);

інші документи, зазначені в декларації.

Основним документом, на підставі якого здійснюється митне оформлення експортно-імпортних операцій, є вантажна митна декларація (МД). Митна декларація -- це заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Випуск товарів і майна здійснюється митними органами після сплати сум усіх належних податків і митних платежів. До таких податків та платежів належать:

плата за проведення митних процедур (митне оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, а також за перебування їх під митним контролем);

мито (відповідно до Єдиного митного тарифу України);

акцизний збір (у випадках, передбачених чинним законодавством);

податок на додану вартість (у випадках, передбачених чинним законодавством).

Основою нарахування податків і платежів, які сплачуються в процесі митного оформлення вантажів, є:

при нарахуванні митних зборів -- загальна митна вартість товару;

при нарахуванні мита -- митна вартість товару чи кількість товару (залежно від виду основи для нарахування мита);

при нарахуванні акцизного збору -- митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів і мита або кількості товару (залежно від методу нарахування акцизного збору);

при нарахуванні податку на додану вартість -- митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів, мита та акцизного збору.

Плата за проведення митних процедур при ввезенні в Україну або вивезенні з України товарів справляється в розмірі 0,15 % загальної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Інструкції про заповнення вантажної митної декларації. Документом, який є підставою для внесення плати за проведення митних процедур, є вантажна митна декларація або її копія.

За заявою декларанта та у разі наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця. При несплаті рахунку в термін, зазначений митним органом, сума мит­них платежів стягується у безспірному порядку.

Нарахування митних зборів, мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, переванта­ження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

При ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість визначається за фактурною вартістю до бази цін CIF-український порт, CIP-пункт призначення на кордоні України, CPT-пункт призначення на кордоні України чи DAF-кордон України. Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, CIP-Київ, DDP-Львів), з фактурної вартості відраховуються витрати, які матимуть місце з моменту перетину митного кордону України.

При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордоні України) або CIP-пункт призначення на митному кордоні України. Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF-Лондон, DAF-польсько-німецький кордон), з фактурної вартості відраховуються витрати, які матимуть місце з моменту перетину митного кордону України.

5. Порядок та особливості нарахування митних платежів

Система митного контролю правильного нарахування митних платежів на базі митної вартості має передбачати дві стадії. Перша стадія - контролю при митному оформленні товарів; друга стадія - наступна перевірка достовірності заявлених митним органам відомостей або додаткова документальна перевірка, включаючи запит необхідної для цих цілей документації, або перевірки фінансово господарської діяльності підприємств, організацій, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (так звані зовнішні перевірки).

Якщо внаслідок митного контролю виявлені помилки у визначенні чи заяві митним органам даних з митної вартості товарів, то відповідно до митного кодексу України, не класифікуються як порушення митних правил і тягне за собою застосування відповідних штрафних санкцій із стягненням у законодавчому порядку несплачених митних платежів, а також накладення штрафу, розмір якого буде визначатися відповідно до статті Митного кодексу України. Функціональне призначення митної вартості товарів включає в себе такі платежі що здійснюються на митниці, митний штраф, митні збори, акцизний збір та ПДВ.

Митні збори - це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться за специфічні умови поставок та інші послуги, які подаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01. 97 р. № 65 "Про ставки митних зборів із змінами та доповненнями.

Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених "порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД" зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за № 44312883.

Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 МД у національній валюті України.

Порядок заповнення 47 МД при нарахування митних зборів:

- у першій колонці "Вид" зазначаються код виду митного збору з класифікатора видів та ставок митних зборів;

- у другій колонці "Основа нарахування" зазначається:

* загальна митна вартість товарів, визначена у графі 12 МД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;

* рядок прокреслюється. Якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;

* звірювана підписом декларанта кількість годин роботи працівника митниці.

- у третій колонці "Ставка" зазначається розмір ставки митних зборів установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 залежно від митного режиму.

Рахунок ставки зазначається виходячи у кількості днів перебування їх під митним контролем, що враховується при нарахуванні митних зборів;

- у четвертій колонці "Сума" зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті.

При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками, Фіксована ставка зазначена в доларах США перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України встановлений на день подання ВМД до митного оформлення;

- у п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається відповідний код способу сплати митних зборів.

Акцизний збір - це непрямий податок споживачів окремих товарів, визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу таких товарів, вироблених на митній території України, або при імпортуванні таких товарів на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Перелік товарів на які встановлюються акцизний збір та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Акцизний збір обчислюється:

- за ставками у відсотках до оподаткованого обороту, даний визначається виходячи з митної вартості імпортних товарів;

- у вигляді фіксованої ставки в євро за одиницю виміру вантажу (товару);

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена, у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою



Са = (В = См) х А

де Са сума акцизного збору,

В - митна вартість,

А - ставка акцизного збору,

См - сума мита.

Сума акцизного збору, якщо ставка, встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:

Са = Н х А,

де Са сума акцизного збору,

Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру,

А - ставка акцизного збору.

Нарахування акцизного збору, який підлягає сплаті, проводиться у графі 47 МД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці графа 7 "Вид" зазначається шифр платежу "акцизний збір 027, на бензин моторний та вантажні дистиляти - 271;

у другій колонці графа 47 "Основи нарахування" зазначаються:

- кількісний показник, який визначається відповідно до діючого законодавства, якщо застосовується фіксована ставка акцизного збору;

- сума, що включає митну вартість товарів, вказану в графі МД;

у третій колонці графи 47 "Ставка" зазначається розмір ставки акцизного збору визначений згідно з діючим законодавством;

у четвертій колонці графи 47 "Сума" зазначається сума акцизного збору, що підлягає сплаті;

у п'ятій колонці графи 47 "СП" зазначається код відповідного способу платежу згідно класифікаторам способів розрахунку.

Товари, що ввозяться в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Порядок нарахування: сума ПДВ розраховується за формулами:

- на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) х П/100;

- на товари, що обкладаються тільки митом

Спдв = (В + См) х П/100;

- на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

Спдв = (В + Са) х П/100;

- на інші товари, що не підлягають обкладанню. Митом та акцизними зборами:

Спдв = В х n/900;

Де Спдв - сума ПДВ;

Са - сума акцизного збору;

В - митна або договірна вартість;

См - сума ввізного мита;

N - ставка податку на ПДВ (20%).

Нарахування ПДВ, що підлягає сплаті проводиться у графі 47 МД на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці "Вид" зазначається шифр платежу "акцизний збір 028 ПДВ;

у другій колонці "Основи нарахування" зазначаються:

- сума, о включає митну вартість товарів, наведену в графі 45 МД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею МД, мито на товари, що підлягають обкладенню митом, акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

- якщо митна вартість менша, ніж договірна - сума, що включає фактуру вартість - сума, та включає фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 МД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею МД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір.

у третій колонці "Ставка" зазначається розмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством ;

у четвертій колонці "Сума" зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;

у п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається відповідний код способу розрахунків.

Сплата митних зборів при використанні специфікації здійснюється за ставками та у порядку, що передбачені при митному оформленні з використанням додаткового аркуша МД.

6. Аналіз ефективності основних показників діяльності Чопської митниці та аналіз кошторису за 2011-2013 роки

В 2011 році на фінансування митниці було виділено 96004800 грн. основну суму було витрачено на оплату праці, а саме 66649200 грн. нарахування на з\п 24260300 грн., оплата комунальних послуг 2845900 грн.

В 2012 році на фінансування митниці було виділено 78351500 грн. основну суму було витрачено на оплату праці, а саме 53200800 грн. нарахування на з\п 19311900 грн., оплата комунальних послуг 3679900 грн.

В 2013 році на фінансування митниці було виділено 87387000 грн. основну суму було витрачено на оплату праці, а саме 58907200 грн. нарахування на з\п 21383300 грн., оплата комунальних послуг 1579000 грн.

Також незначні кошти були витрачені за іншими показниками.

Зробивши аналіз кошторису Чопської митниці Міністерства Доходів і Зборів за три роки, можна зробити деякі висновки.

В порівнянні з 2011 роком в 2012 році фінансування зменшилося на 17653300 грн. Відповідно і видатки теж змінилися в гіршу сторону. Проте в 2013 році фінансування зросло на 9035500 що позитивно вплинуло на видатки Чопської митниці.

Проаналізувавши ефективність роботи Чопської митниці можна сказати, що імпорт перевищує експорт на 600343,4 тис. дол. (експорт 1397588,5 тис. дол. імпорт 1997931.9 тис. дол.) у 2011 році. Що становить 2 і 2,4 відсотки відповідно, це більше ніж у минулому році на 20,8 і 48,2 відсотки відповідно.

У 2012 році імпорт перевищує експорт на 623997,6 тис. дол. (експорт 1385087,3 тис. дол. імпорт 2009084,9 тис. дол.). Що становить 2 і 2,4 відсотки відповідно, за рахунок цього експорт зменшився на 0,9 відвотка а імпорт зріс на 0,6.

У 2013 році імпорт перевищує експорт на -762483,6 тис. дол. (експорт 1299965,6 тис. дол. імпорт 2062449,2 тис. дол.). Що становить 2,1 і 2,7 відсотки відповідно, за рахунок цього експорт зменшився на 6,1 відвотка а імпорт зріс на 2,7 в порівнянні з минулим роком.



Висновки та пропозиції

Чопська митниця - одна з найстарших на заході України. Вона розташована на шляху п'ятого Критського міжнародного транспортного коридору, який проходить через Трієст-Любляну-Будапешт-Братіславу-Чоп- та Львів. Крім того митниця знаходиться на перетині кордонів індустріально розвинених регіонів Східної та Центральної Європи. Завдяки вигідному розташуванню і наявності у зоні діяльності митниці розгалуженої транспортної мережі, прикордонної інфраструктури та потужного транспортного вузла вона по праву вважається західними воротами України.

Вона має потужну пропускну спроможність та користується цим в повній мірі, за недавній час було збудовано нові пункти пропуску, що розвантажили старі коридори та підвищили пропускну ефективність.

Але цього замало для такої великої митниці, для більшої ефективності роботи органу потрібно щонайменше ще декілька постів та поповнити штат молодими спеціалістами, поновити обладнання, технічні засоби, і тому подібне.



Перелік використаних джерел

Наказ Мінфіну №333

Наказ Мінфіну №97

Наказ Мінфіну №75

Наказ Мінфіну №33

Наказ Мінфіну №57

Митний Кодекс України

Податковий Кодекс України

Бюджетний Кодекс України

Постанова Кабінету Міністрів України №228

Постанова Кабінету Міністрів України №65

Размещено на Allbest.ru