Система митних стягнень та їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему: «Система митних стягнень та їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Українська класифікація товарів ЗЕД

1.2 Рівні митного регулювання та складові митної вартості

1.3 Тарифне регулювання та класифікація митних стягнень

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Лемн- Інтернаціонал»

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Лемн- Інтернаціонал»

2.2 Аналіз та особливості експортно-імпортних операцій ТОВ «Лемн- Інтернаціонал»

Розділ 3. Сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні

3.1 Вдосконалення процедур митного контролю в Україні та Івано-Франківській області

3.2 Удосконалення системи митного регулювання та ЗЕД ТОВ «Лемн-Інтернаціонал»

Висновки

Список використаних джерел

митний імпортний зовнішньоекономічний тарифний

Вступ

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін товарами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм міжнародних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхідність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва ВНП. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.

Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним з найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природноекономічного та науково-технічного потенціалу держави.

Здійснення активної зовнішньоекономічної політики держави, розширення міжнародної торгівлі, інтеграційних економічних зв'язків є важливим чинником стабілізації і реформування її економіки. Нині ці відносини включають у себе не тільки економічні контакти з країнами «далекого зарубіжжя», а і з країнами СНД, взаємозв'язки з якими базуються на принципах і нормах міжнародних економічних відносин. Все це потребує посиленої уваги до розвитку зовнішньоекономічного комплексу України, вироблення ефективних зовнішньоекономічних стратегії і політики, які б ґрунтувалися перш за все на пріоритеті національних економічних інтересів і гарантували національну безпеку держави.

Це визначає актуальність теми даної курсової роботи.

Метою курсової роботи є дослідження системи митних стягнень та їх впливу на ефективність ЗЕД.

Завданнями роботи є наступні:

Визначити рівні митного регулювання та складові митної вартості;

окреслити українську класифікацію товарів ЗЕД;

надати характеристику досліджуваного підприємства - об'єкту дослідження;

здійснити аналіз експортно-імпортних операцій підприємства;

дослідити, які види договорів в своїй діяльності використовує досліджуване підприємство;

навести сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Лемн-Інтернаціонал».

Джерельною базою роботи виступають теоретичні та науково-практичні праці вітчизняних та зарубіжних вчених та фахівців галузі основ зовнішньоекономічної діяльності, системи митних стягень, а також матеріали внутрішньої звітності підприємства.

Предметом дослідження є митно-тарифне регулювання зовнішньої діяльності та проблеми і шляхи підвищення його ефективності.

Курсова робота складається із вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об'єкт курсової роботи. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

Розділ 1. Теоретичні аспекти митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Українська класифікація товарів ЗЕД

Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України [1].

Державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики [8].

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами [9]:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

1.2 Рівні митного регулювання та складові митної вартості

У практиці зовнішньоекономічної діяльності країн світу існує два рівні митного регулювання:

1. Міжнародний - передбачає здійснення такого регулювання через прийняття та виконання рішень спеціалізованих міжнародних організацій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд, Світовий банк реконструкції та розвитку та інші, які митне регулювання здійснюють шляхом встановлення основних принципів міжнародного митного регулювання.

2. Національний - опирається на відповідні закони та інші законодавчі акти свого національного законодавства.

До законодавчих актів України, що визначають її митну політику, відносять:

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (16.04.1991 № 959-ХІ, визначає принципи, суб'єкти та види ЗЕД, право на здійснення та регулювання ЗЕД, оподаткування та ліцензування ЗЕД, економічний захист, відповідальність та інформаційне забезпечення у сфері ЗЕД, правові режими ЗЕД, економічні відносини з іншими державами, розгляд спорів у ЗЕД) [2];

Митний кодекс України (від 13.03.2012 № 4495 - VI, визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України; спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян) [9];

Закон України «Про митний тариф України» (від 19 вересня 2013 року № 584-18, визначає порядок формування та застосування митного тарифу України при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів встановлюється з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів) [8];

Складові митної вартості представлено на рисунку 1.1 [24, с. 164]. У разі невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, визначеної відповідно до положень ст. 16 Закону, або в разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні або подібні товари провідних країн-експортерів зазначених товарів.

Виділяють експортний і імпортний тариф, в залежності від того, що він регулює ? вивезення або ввезення товару, а також простий і складний, в залежності від способу розвитку тарифу.

Імпортний тариф представляє собою зведення ставок митних стягнень, що застосовуються при ввезенні товарів на митну територію держави. Експортний тариф його метою є: підтримання внутрішньодержавних цін і цін на світовому ринку.

Простий тариф має на увазі, що незалежно від країни походження, до всіх товарів які імпортуються, застосовується єдині ставки мита. Складний тариф він передбачає встановлення двох або навіть більше ставок мита по кожной номерклатурі в залежності від країни походження товару.
Митний тариф складається із двох основних елементів ? товарної номенклатури і ставок митних стягнень. Систематизація ставок митних стягнень в тарифі здійснюється у відповідності з диференційованим списком товарів ? товарною номенклатурою. Характерними рисами любої товарної номерклатури є системність опису товарів і присвоєння коду кожній товарній позиції.

Митне стягнення (customs duty) ? обов'язковий внесок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару, і є умовою імпорту або експорту.

Митні стягнення виконують три основні функції:

фіскальну, яка відноситься як до імпортних, так і експортних стягнень, оскільки вони є однією з статей доходної частини державного бюджету;

протекціоністичну (захисну), що відноситься до імпортних стягнень, оскільки з їх допомогою держава захищає місцевого виробника від небажаної іноземної конкуренції;

балансуючу, яка відноситься до експортних стягнень, що встановлені з метою попередження небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижчі за світові.

Класифікації митних стягнень (дод.А).

За способом стягнення: адвалерні ? нараховуються в процентах до митної вартості оподаткованих товарів; специфічні ? нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподаткованого товару; комбіновані ? поєднують обидва види митного обкладання.

За об'єктом оподаткування: імпортні ? стягнення, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни. експортні ? стягнення, які накладуються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. транзитні ? стягнення, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної держави.

За характером: сезонні ? стягнення, які використовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, антидемпінгові ? стягнення, які використовуються в разі ввезення на територію держави товарів за ціною більш низькою, ніж їх звичайна ціна в експортуючій державі, компенсаційні ? стягнення, що накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо чи опосередковано використовувались субсидії.

За походженням: автономні ? стягнення, що вводяться на підставі односторонніх рішень органів державної влади країни. конвенційні (договірні) ? стягнення, що встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди, преференційні ? стягнення, що мають більш низькі ставки в порівнянні зі звичайним тарифом.

За типами ставок: постійні ? митний тариф, ставки якого одноразово встановленні огранами державної влади та не можуть змінюватись в залежності від обставин; змінні ? митний тариф, ставки якого можуть змінюватися у встановлених органами державної влади випадках.

За способом обчислення: номінальні ? тарифні ставки, вказані у митному тарифі. ефективні ? реальний рівень митних стягнень на кінцеві товари, розраховані з врахуванням рівня стягнень, накладених на імпортні вузли та деталі цих товарів.

Вплив тарифу: тарифи сповільнюють економічне зростання; одностороннє введення тарифів нерідко призводить до торгівельних воєн; тарифи призводять до підвищення податкового тиску на споживачів; тариф на імпортні товари опосередковано підриває експорт країни; тариф веде до скороченню загального рівня зайнятості; тариф ? захист молодих галузей; тариф ? засіб стимулювання вітчизняного виробництва; тариф ? важливе джерело бюджетних доходів.

Методи визначення митної вартості представлено в дод.Б.

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Лемн-Інтернаціонал»

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Лемн-Інтернаціонал»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемн-Інтернаціонал» було організовано в 2006 році.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемн-Інтернаціонал» знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж, вул.Українська, 10.

Форма власності даного підприємства відноситься до приватної. Що стосується власності капіталу, то він є виключно національним. До складу майна підприємства входять основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відбивається в самостійному балансі. Передане підприємству у повне господарське ведення майно утворить статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їхнього внеску. Збільшення статутного фонду ? це зміна статуту, тому це питання вирішують спеціальні загальні збори «з питання зміни статутного фонду товариства» (ст. 40 Закону України «Про господарські товариства»).

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» створено відповідно до Законів України «Про підприємство», «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємницьку діяльність»,інших законодавчих актів України, а також на підставі Статуту і Установчого договору підприємства.

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» належить до малих підприємств, оскільки за законодавством України малими вважаються підприємства, на яких працює до 200 чоловік, а станом на 01.01.2012року на підприємстві працювало 22 чоловік.

Підприємство здійснює наступну діяльність:

здійснює імпортні операції - ввіз продукції зі Словаччини, яка в подальшому реалізується в межах області;

розширення сфер і якості послуг населенню, організаціям;

розвиток і вдосконалення нових форм і методів підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки;

одержання прибутку від усіх видів торгової, комерційної, фінансової та іншої діяльності дозволеної законодавчими актами України;

задоволення потреб колективу.

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» являється юридичною особою, керується у своїй діяльності законодавством України. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, має свій фірмовий бланк, від свого імені заключає договори, несе обов'язки, виступає позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді.

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» має свою назву та печатку з повним найменуванням державною мовою, необхідні штампи, а також інші реквізити, що затверджуються правлінням товариства та, при необхідності, реєструються згідно з чинним законодавством.

Підприємство має право: 1) Робити послуги підприємствам, організаціям згідно укладених договорів. 2) Купувати, продавати іншим підприємствам і організаціям, здавати юридичним і фізичним особам в оренду майно.

3) Передавати на договірних засадах матеріально-грошові ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, що роблять продукцію та виконують для підприємства роботи й послуги. Це дозволяє зробити фірму стійкою, прибутковою й конкурентноздатною, а також забезпечити її подальший розвиток. ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» має право у встановленому порядку займатися зовнішньоекономічною діяльністю, створювати на території України і за її межами філіали у відповідності з законами держави на території якої вони утворюються. Філіали наділяються майном за рахунок майна ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» на основі затверджених положень. Майно філіалу або його представництва зараховуються на його окремий баланс і на самостійний баланс підприємства. Керівництво діяльністю філіалом або представництвом здійснює представлений керуючий справами, права і обов'язки якого визначаються положенням про філіал або про представництво.

В інтересах здійснення своїх завдань підприємство має право по власній ініціативі приймати всі рішення, якщо вони не суперечать діючому законодавству. ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» має право вступати в громадсько-правові відношення з різними українськими, закордонними, міжнародними підприємствами і організаціями, а також з окремими громадянами.

Згідно статуту ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» може здійснювати такі види діяльності:

посередницько-консервативну діяльність «в межах соціально-незаборонених законодавством» в сфері торгівлі;

здійснює зовнішньоторговельну діяльність.

Угоди, що виходять за межі статутної діяльності, але не суперечать чинному законодавству признаються дійсними.

Ціллю діяльності даного підприємства виступає процес задоволення людських потреб, зокрема через процес реалізації м'ясної продукції. Також ціллю діяльності підприємства виступає необхідність досягнення максимального рівня конкурентоспроможності підприємства та забезпечення належних умов праці та заробітної плати своїх працівників.

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» здійснює оптову і роздрібну торгівлю. Підприємство здійснює збут продукції на ринках, а також має постійних оптових клієнтів, з якими й укладає договори. Динаміка обсягів реалізації продукції залежить від сезонності, цін на ринку, конкурентів і запитів споживачів.

Проведення систематичних аналізів діяльності фірми дозволяє:

швидко, якісно й персонально оцінювати результати діяльності фірми і її структурних підрозділів;

точно й вчасно знаходити й враховувати фактори, що впливають на одержуваний прибуток;

визначити витрати й тенденцію їхніх змін, що необхідно для визначення продажної ціни й розрахунку рентабельності;

знаходити оптимальні шляхи рішення різних проблем і одержання достатнього прибутку.

2.2 Аналіз та особливості експортно-імпортних операцій ТОВ «Лемн-Інтернаціонал»

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» займається здійсненням експортно-імпортних операцій. В свою чергу експортно-імпортні операції - міжнародні розрахунки, в процесі котрих регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають у підприємств щодо експорту чи імпорту товарів і послуг.

Найчастіше підприємство закуповує сировину, а саме м'ясо птиці за кордоном (у Словаччині), а також допоміжні матеріали (коробки, плівка, миючі засоби). Після чого з фірмою-партнером укладається контракт, де вказується ціна і кількість, а матеріали постачаються на ТОВ «Лемн-Інтернаціонал».

На ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» не має окремого підрозділу, який би займався зовнішньоекономічною діяльністю. Тому всім митним оформленням займаються брокери.

Брокер ? це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи [25, с. 200].

Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом, а також мати у своєму штабі осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права щодо пред'явлення цих товарів і транспортних засобів митним органам, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.

На ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» для здійснення експортно-імпортних операцій пов'язаних із зовнішньоторговим контрактом, зовнішньоторгові документи підрозділяються на вісім груп:

документація із забезпечення виробництва експортного товару;

документація щодо підготовки товару до відвантаження;

комерційні документи;

документи з платіжно-банківських операцій;

страхові документи;

транспортні документи;

транспортно-експедиційні документи;

митні документи.

Зовнішньоторгові документи оформляються на спеціальних бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити: назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату, замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, вивантажувальної специфікації, назву та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування.

Розділ 3. Сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні

3.1 Вдосконалення процедур митного контролю в Україні та Івано-Франківській області

На сьогоднішній день митною службою України здійснюються ефективні кроки на шляху наближення вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів. Україною підписано безліч міжнародних двосторонніх та багатосторонніх договорів з метою реформування вітчизняного законодавства.

Одним із останніх кроків вдосконалення митного законодавства в Україні стало прийняття нової редакції Митного кодексу України, який вступив в дію з 01.06.2012 р. Документ спрямований на приведення митного

Законодавства України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України.

Відповідно до норм чинного Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [8].

В Кодексі більш ширше і конкретніше розглядаються питання забезпечення здійснення митного контролю. Вагомим засобом до спрощення взаємовідносин між суб'єктами ЗЕД та митними органами України є наведений конкретний список документів та відомостей, необхідних до подання для здійснення митного контролю.

У списку міститься вичерпний перелік документів та відомостей при здійсненні перевезень різними видами транспорту, що полегшує діяльність суб'єктів ЗЕД та процедури митного оформлення.

Одним із пріоритетних напрямків вдосконалення процедур митного контролю є повномасштабне впровадження електронного декларування. Інновація передбачена Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», яка спрямована на ліквідацію різниці між митними процедурами в Україні і країнах Євросоюзу та перехід на якісно новий рівень надання митних послуг.

Впродовж шести місяців 2013 р. митне оформлення товарів з використанням електронного декларування здійснили 938 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Івано-Франківщини. За цей час працівниками Івано-Франківської Митниці Міндоходів оформлено 27,6 тис. митних декларацій, з яких 96 % - у електронному вигляді. Кількість електронних експортних декларацій становить 89 % від загальної кількості оформленого експорту, а імпортних - 98 %. У порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість електронних митних декларацій збільшилась у 18 разів [32].

Впродовж січня-жовтня 2013 р. оформлено майже 45 тис. митних декларацій в електронному вигляді.

Це складає 95,4 % від загальної кількості оформлених митних декларацій. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року їх частка зросла майже на 85 %.

В жовтні 2013 року посадовими особами Івано-Франківської митниці Міндоходів оформлено майже 99 відсотків митних декларацій в електронному вигляді. У порівнянні з вереснем поточного року їх частка зросла на 1,3 %.

При таких тенденціях середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 30 хв., що на 8 хвилин менше від показника аналогічного періоду 2012 року, а імпортної - 1 год.10 хв., що на 25 хвилин менше по відношенню до середнього показника минулого року.

Впровадження електронного декларування є зручною процедурою для бізнесу, що сприяє прискоренню товарообігу, скороченню затрат часу і фінансових витрат підприємців на здійснення митних процедур.

Ще одним шляхом вдосконалення процедур митного контролю, поряд із електронним декларуванням, є спрощення процедур, необхідних для митного оформлення. Скорочення переліку документів, необхідних для митного контролю, означає можливість виведення їх за межі митного оформлення.

Тобто документи, необхідні для реалізації імпортованої продукції на території України, суб'єкт ЗЕД може отримати після завершення митного оформлення товарів. Результатом таких дій повинно стати прискорення митних процедур, зокрема, у пунктах пропуску на митному кордоні, зменшення затримок і простоїв товарів, що прискорить процес наповнення державного бюджету. Проте, в обов'язковому порядку повинні залишитись документи, які спрямовані на захист життя і здоров'я громадян. До них належать дозволи на переміщення через митний кордон наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які видаються Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками, реєстраційні посвідчення на лікарські засоби. Необхідними є документи, які використовуються у нетарифному регулювання при митному оформленні: ліцензії Мінекономіки на експорт та імпорт товарів, документи з експортного контролю товарів, дозволи Національного банку на переміщення валютних цінностей. А також документи, які мають вплив на нарахування податків та платежів, зокрема, це контракти, рахунки, специфікації та документи, безпосередньо необхідні для переміщення самого товару.

Усе більш відчутним стає відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товару.

Суттєві часові витрати, застарілі механізми технологічного пропуску товарів дають підстави для використання інноваційного підходу до здійснення контролю міжнароднихвантажних потоків.

З досвіду митних систем розвинених країн можна констатувати, що дієвим чинником вирішення вітчизняних проблем в сфері митного контролю є перенесення поглибленого митного контролю на етап «Після випуску товарів», що дозволяє застосувати спрощений метод митного контролю і відповідає Кіотській конвенції про гармонізацію митних процедур.

Система аналізу та управління ризиками на сьогодні розглядається як основна філософія діяльності митних органів.

До факторів ризиків, які здійснюють вплив на ефективність виконання митними органами покладених на них завдань, можна віднести наступні: неправильне визначення коду класифікації товару, заниження фактурної або митної вартості товарів або неправильне декларування (визначення) країни походження товарів, що експортуються або імпортуються учасником ЗЕД, а також незаконне переміщення товарів без їх декларування з приховуванням від митного контролю.

Запровадження системи всеохоплюючої інформації про учасників ЗЕД, цінову інформацію на товарних ринках, відомостей про відправника та отримувача товарів, маршрут, запроваджені заходи тарифного, нетарифного регулювання, а також будь-які порушення законодавства, дозволяє митним адміністраціям визначити сфери ризикових операцій, відокремити їх від операцій з низьким рівнем ризику та втручатись лише у тих випадках, коли ризики є високими.

Прагматичні особливості свідчать про те, що за умов одночасного вдосконалення національного та міжнародного законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, вдосконалюються і схеми провадження зовнішньоекономічних операцій, оптимізуються логістичні цикли, міжнародні маршрути, змінюється структура товарообігу.

Із поступовим приведенням митного законодавства України у відповідність до законодавства Європейських держав, Міжнародних конвенцій, зароджуються ознаки тих чи інших інноваційних моделей, механізмів, які через певний час входять в існуючу практику через організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного характеру.

3.2 Удосконалення системи митного регулювання та ЗЕД ТОВ «Лемн-Інтернаціонал»

Аналіз показує прагнення уряду здійснювати тарифну реформу поступово, використовуючи заходи тарифного регулювання окремих галузей у певній послідовності. Ідеальний варіант цього процесу дозволить уряду впровадити в першу чергу ті зміни, які дадуть значні економічні вигоди. У ряді випадків це може бути політично допустимим, особливо, якщо підвищується рівень протекціонізму стосовно слабо захищених галузей. Проте, як показує світовий досвід, частіше відбувається зниження тарифів для великих галузей з високим ступенем протекціоністського захисту.

На наш погляд, бажано завчасно провести дослідження впливу реформ на окремі галузі. Проте послідовні за галузями зміни тарифів можуть призвести до непередбачених проблем. Потрібно враховувати, що маніпуляції з митними тарифами в одній галузі впливають на становище інших галузей. Такий вплив може зменшити економічні вигоди і підвищити економічні витрати. Спроби розв'язати ці проблеми можуть значно загальмувати проведення тарифної реформи. Тому за даної ситуації, на нашу думку, доцільно здійснювати загальні поступові зміни всіх тарифів, без виокремлення галузей. Подібний підхід більш зважений і дає змогу уникнути суб'єктивних рішень щодо рівня тарифів у різних галузях. Крім того, він не потребує проміжних заходів, які згодом доведеться <<демонтувати" через вплив реформи на галузі, тарифи яких ще не були скориговані.

Крім того, якщо характер реформи обмежений потребою у збільшенні обсягу надходжень до Державного бюджету або необхідністю забезпечення певного середнього номінального рівня протекціонізму стосовно всіх імпортних товарів, підвищення низьких ставок тарифів на виробничі ресурси дасть змогу знизити митні тарифи на готову продукцію більшою мірою, ніж за будь-яких інших умов.

При цьому слід акцентувати увагу на трьох видах потенційних витрат. По-перше, більш високий рівень протекціонізму зумовить більший приплив ресурсів у галузі, які виробляють сировину, що заміщує імпорт. Якщо обсяг ресурсів, що надходять із галузей, не залучених до зовнішньоторговельного обороту, або відносно незахищених (таких як галузі, що виробляють потенційно експортні товари), перевищує обсяг ресурсів, які надходять із надмірну захищених від потенційного імпорту секторів, чистим результатом буде менш ефективне розміщення ресурсів. По-друге, якщо такі ресурси використовуються для виробництва потенційно придатних для експорту товарів, підвищення тарифу на них може призвести до скорочення прибутків і обсягу виробництва даної галузі. По-третє, якщо чистим результатом є зростання курсу національної валюти, виробництво експортних товарів постраждає ще більше.

Якщо реформою передбачається відшкодування імпортного мита, підвищення тарифів на виробничі ресурси не призведе до істотно негативного впливу на прибутковість експортного виробництва. За умови, коли для певної галузі виробничі ресурси в країні не виробляються або якщо їй доводиться серйозно конкурувати за вітчизняні ресурси із захищеними від потенційного імпорту галузями, але не з експортними виробництвами або з галузями, не залученими до зовнішньоторговельного обороту, підвищення тарифів на імпортовані виробничі ресурси не дасть бажаного ефекту. За виконання обох умов підвищення низьких тарифних ставок підвищиться використання ресурсів.

Навіть у разі коли відшкодування мита реформою не передбачається, можна одержати подібний результат за інших умов.

По-перше, якщо підвищення низьких тарифних ставок дозволить знизити занадто високі ставки (наприклад, коли перешкодою в проведенні реформи стає необхідність підтримки певного обсягу надходжень до бюджету або певного рівня номінального протекціонізму, що характерно для України), то й негативний вплив на загальний рівень протекціонізму буде відсутній, а отже, не буде існувати тиску на валютний курс у бік його подорожчання. За таких умов, на наш погляд, вірогідно, що більшу частку ресурсів, які надходять до галузей, що захищені невисокими тарифами, буде отримано із секторів, які захищені високими тарифами, і негативний вплив на потенційно придатні до експорту товари буде пом'якшено.

По-друге, чим більша амплітуда тарифних ставок у початковій структурі, тим вища вірогідність того, що підвищення низьких ставок на виробничі ресурси поліпшить характер розподілу ресурсів. Зрозуміло, якщо тарифи на імпорт ресурсів споконвічно близькі до нуля, у той час як тарифи на готову продукцію набагато вищі, а реформа не обумовлена необхідністю збільшення бюджетних надходжень (зниження тарифів на готову продукцію супроводжується їхнім підвищенням на виробничі ресурси), спостерігається зростання добробуту навіть за відсутності відшкодування експортного мита. Водночас необхідно пам'ятати про кінцеві цілі: якщо з адміністративних або політичних причин згодом буде складно здійснювати зворотну операцію, тобто знизити ті тарифи, що були підвищені, то, можливо, краще не підвищувати ставки тарифів.

Отже, в умовах трансформації економічної системи основною метою тарифної політики стає скорочення розкиду ставок і зниження середнього рівня протекціонізму. Даної мети можна досягти з використанням методу «концертіна» (наприклад у Коста-Ріці і Гватемалі), коли на кожному етапі реформування найвищі ставки знижуються до наступного за ними рівня, а нижні ставки тарифів залишаються незмінними. Інший варіант (Мексика) допускає «радіальне», або пропорційне зниження, коли ставки всіх митних тарифів на кожному етапі знижуються пропорційно до вихідного рівня.

«Радіальне» зниження є, звісно, кращим методом у порівнянні з «концертіна», оскільки останній на ранніх стадіях реформи практично не впливатиме на рівень протекціонізму, тому що максимальні ставки застосовуються тільки до незначної ставки імпорту. Крім того, метод «концертіна» може створювати суперечливі стимули на різних етапах процесу, оскільки на кожному з них відбувається здешевлення реального валютного курсу, що створює нові стимули для всіх товарів, митні тарифи на які не було знижено. Наприклад, ціна типового імпортного товару зростатиме на кожному етапі аж до «серединної точки», а потім ціна падатиме. Такі зміни в стимулах можуть зумовити спочатку розширення, а потім згортання кожної галузі, що супроводжується витратами переміщення ресурсів. Проте, якщо реформу оголосити завчасно, і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності переконані, що вона відбувається відповідно до плану, то ці витрати можна зменшити, оскільки довгострокове планування та інвестиції будуватимуться на прогнозованій структурі стимулів. При «радіальному» скороченні стимули однакові для будь-якого товару, який заміщує імпорт. Проте подібний підхід може більшою мірою, ніж попередній, знижувати надходження, і тому важливо добитися того, щоб реформа не загострювала проблему бюджетного дефіциту.

Після того як буде впроваджено нову структуру тарифів або закінчиться перший етап її побудови, потрібно буде розробити типові і, за можливістю, відкриті процедури обговорення необхідних змін -- варіант, узятий на озброєння Австралійською промисловою комісією; опонентам дають можливість висловлюватись, а потім здійснюється за можливістю об'єктивний економічний аналіз пропозиції, що надійшла. Результати обговорення доступні громадськості і повинні враховуватись перед прийняттям остаточного рішення.

З метою підвищення ефективності господарювання ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» та його ЗЕД рекомендуємо:

Створити власну сировинну базу за допомогою зворотньої вертикальної інтеграції, що сприятиме завантаженню потужностей та зниженню собівартості виробництва;

Запровадити стратегічне планування ЗЕД з огляду на перспективи реалізації експортного потенціалу підприємства з використанням карти стратегічного розвитку на основі збалансованої системи показників;

Удосконалити механізм управління ЗЕД, основними блоками якого є: фінансово-економічний, організаційний, мотиваційний, політичний та науково-технічний, кожен з яких передбачає забезпечення виконання внутрішніх та зовнішніх цілей в аспектах міжнародного співробітництва та валютно-фінансової діяльності ТОВ «Лемн-Інтернаціонал»;

Удосконалити організаційну структуру підприємства, зокрема: створити відділ маркетингу та ЗЕД за рахунок відділу постачання та збуту, а також юридичний відділ, однією з функцій якого буде контроль за здійсненням ЗЕД та належне оформлення міжнародного співробітництва;

Забезпечити дотримання технічних стандартів виготовлення продукції, її високої якості, використання міжнародних стандартів сертифікації продукції;

Провести роботу по залученню інвестиційних ресурсів, в т.ч. іноземних;

Проводити подальше удосконалення, модернізацію, модифікацію технічного оснащення та підвищення загального рівня фондоозброєності праці;

Здійснювати ефективну цінову політику при експортних і інших операціях на міжнародному ринку, раціонально виконувати управління валютними ресурсами підприємства.

Висновки

Реалізація експортного потенціалу країни на зовнішніх ринках є стратегічним завданням інтегрування її економіки до світової системи господарювання. За умови трансформації економічної системи виконання даного завдання стає необхідною умовою, яка забезпечує ефективність функціонування економіки загалом. Збільшення експортних надходжень сприяє структурній перебудові, знижує тягар заборгованості країни, значно розширює можливість закупівлі імпорту.

Збільшення обсягів експорту можливе тільки за умови проведення адекватної макроекономічної політики (стимулювання експортного виробництва, сприяння реалізації економічних інтересів підприємств-екс портері в на зовнішньому ринку, підтримка стабільного реального валютного курсу на основі жорсткої бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики).

Вважаємо, що поступ у напрямі зниження протекціонізму також сприяє перспективі зростання обсягів експорту. Високий рівень протекціонізму в інтересах галузей обробної промисловості, адекватний заходам, які утримують ціни на експортні товари на штучно низькому рівні (наприклад експортні обмеження або приховані чи явні податки на експорт), стримує зростання сировинного експорту. Промислові ж експортні товари, виробництво яких в Україні має довгострокові перспективи, як правило, не оподатковуються експортними податками, тому для збільшення обсягу експорту необхідне проведення різноманітних інституціо-нальних реформ.

Таким чином, необхідними умовами для нарощування експорту є макроекономічна стабільність і адекватний валютний курс. Варто зауважити, що на експорті негативно позначаються як завищення, так і значні, непередбачувані коливання валютного курсу, які небезпечні через непередбачуваність.

На нашу думку, одним з ефективних шляхів створення сприятливого економічного середовища для експортерів є надання їм вільного доступу до необхідних ресурсів через систему звільнення імпорту ресурсів (прямо або побічно), необхідних для виробництва експортних товарів, від застосування як тарифних, так і нетарифних обмежень, навіть у разі наявності вітчизняних ресурсів.

Предметом роботи є експортно-імпортні операції м'ясної продукції, організація та розробка напрямів їх удосконалення. В якості об'єкта роботи обрано ТОВ «Лемн-Інтернаціонал», якому запропоновано для ефективного функціонування здійснювати аналіз експортно-імпортної діяльності шляхом проведення оцінки обсягів та структури експорту (імпорту) підприємства; оцінки виконання експортних (імпортних) контрактів за вартістю, за фізичним обсягом та за термінами поставок; розрахунок та оцінка факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів; аналіз та оцінка впливу факторів на виручку від реалізації експортної продукції та прибутку від експорту; аналіз та оцінка економічного ефекту від здійснення експортних (імпортних) операцій.

Обов'язковими супутніми умовами зовнішньоекономічної діяльності є виконання певних операцій по забезпеченню просування товару від продавця до покупця; по своєчасному наданню різного роду зовнішньоторговельних послуг ? транспортних, страхових, експедиторських, банківських; по здійсненню платіжно-розрахункових операцій, а також наявність комерційної і валютно-фінансової інформації про кон'юнктуру зовнішніх товарних і грошових ринків.

Ринкова економіка створила широкі можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, для валютної самостійності фірм. Зовнішньоекономічна діяльність на відміну від зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств і т.д.) з повною самостійністю у виборі іноземного партнера, номенклатури товару для експортно-імпортної угоди, у визначенні ціни і вартості контракту, обсягу і термінів постачання і є частиною їх виробничо-комерційної діяльності як із внутрішніми, так і з закордонними партнерами.

Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних функцій. Обов'язковими З погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторговельних операцій безпосередньо впливають на насиченість українського товарного ринку і приток іноземної валюти в країну. Звичайно, міжнародна торгівля породжує більш високі ризики для торгових партнерів у порівнянні з торгівлею усередині країни. Однак, експортно-імпортні операції часто більш вигідні, хоча і вимагаю додаткових організаційних і фінансових витрат.

За останні три-чотири роки Україною зроблено ряд кроків у напрямі відкритості для зовнішнього світу, проте процес становлення національного зовнішньоекономічного механізму йде суперечливо і з великими труднощами. Нагальною потребою стає пошук оптимальних форм державного регулювання зовнішньоекономічного процесу, запровадження такого механізму, який би відповідав сучасним вимогам міжнародної економічної взаємодії.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» // від 21 грудня 2010 року № 2829-VI 2011, № 27, ст.229

2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // від 16 квітня 1991 року № 959-XII (від 8 червня 2000 року № 1807-III).

3. Закон України «Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті»// № 185/94-ВР від 23.09.1994 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 5 лютого 2004 року № 1454-IV).

4. Закон України «Про податок на додану вартість» // від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року № 2505-IV).

5. Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»// від 22 грудня 1998 року № 331-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 травня 2003 року № 860-IV).

6. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» // від 22 грудня 1998 року № 332-XIV (Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 22 травня 2003 року № 860-IV).

7. Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» // від 22 грудня 1998 року № 330-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 травня 2003 року № 860-IV).

8. Закон України «Про Митний тариф України» // від 19 вересня 2013 року № 584-18 (Набрання чинності відбудеться 01.01.2014).

9. Митний кодекс України // від 11 липня 2002 року № 92-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552).

10. Академия рынка: маркетинг / Пер. с англ. - М., 1993.

11. Ансофф И. Стратегическое управление / И.Ансофф. - М., 1989.

12. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підручник для вузів / І.В.Багрова. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 580с.

13. Винокуров В. А. Организация стратегического управления на предприятии / В.А.Винокуров. - М., 1996.

14. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: учебник / Г. Д. Гордеев, Л. Я. Иванова, С. К. Казанцев и др. / Под ред. Л. Е. Стровского. - М., 1996.

15. Градов А. П. Стратегия экономического управления предприятием: Учеб. пособие / А.П.Градов. - СПб., 1993.

16. Гребельник О.П. Тарифна політика за умов трансформації економічної системи / О.П.Гребельник. - К.: КНТЕУ, 2001. - 488 с.

17. Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. - К.: Знання / М.І.Дідівський, 2010. ? 354с.

18. Дудчак В.І. Митна справа: Навч. посібник / В.І.Дудчак,О.В.Мартинюк. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

19. Завьялов П. С. Формула успеха-маркетинг / П.С.Завьялов, В.Е.Демидов. - М., 1988.

20. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / О.А.Кириченко. - К.: 2002. ? 384с.

21. Козик В.В. Світове господарство та міжнародні економічні відносини / В.В.Козик, Л.А.Панкова. ? Львів.: 2010. ? 234с.

22. Козик В.В.Зовнішньоекономічні операції і контракти: навч.посіб. - 2-ге вид. перероб. і доп. / В.В.Козик, Л.А.Панкова, Я.С.Карп?як та ін.. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608с.

23. Лук?яненко Д.Г. Міжнародна економіка / Д.Г.Лук?яненко. ? К., 1996. ? 289с.

24. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Опорний конспект лекцій для студентів всіх форм навчання / упор. О.П.Гребельник. - К.:КНТЕУ, 2001. - 120 с.

25. Основи митної справи в Україні: підручник / За ред. П.В. Пашка. - К.: Знання, 2008. - 651 с.

26. Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. / Є.М.Панченко. ? К., 1996. ? 367с.

27. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб.-практ. пособие / Е.В.Прокушев. - М., 2008.

28. Саати Т. Аналитическое планирование организации систем / пер. с англ. / Т.Саати, К.Кернис. - М., 1991.

29. Самостоятельность и управление производственным профилем предприятия / А. П. Градов и др. - М., 1990.

30. Турбан Г. В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие / Г.В.Турбан. - Минск, 2007.

31. Хойер В. Как делать бизнес в Европе / В.Хойер. - М., 1991.

32. Головне управління статистики в Івано-Франківській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.if.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru