Товарознавство та експертиза в митній справі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

Кафедра товарознавства в митній справі

ЗВІТ

З ознайомчої практики «Вступ до фаху»

Маковик Ольги Василівни

Керівник: Пенкіна Наталя Михайлівна

Харків, 2011



Зміст

Вступ

1. Вимоги до спеціалістів з фаху 7.050302 «Товарознавство та експертиза в митній справі»

2. Професійне призначення і галузь використання спеціалістів

3. Зміст виробничих функцій, типових задач, вміння, якими повинен володіти спеціаліст

4. Характеристика навчальної бази кафедри товарознавства в митній справі

5. Історичний розвиток

6. Функції та задачі митниці та митних органів

7. Порядок здійснення митного контролю за товарами, що переміщуються через митний кордон України

8. Документальне оформлення вантажів та митної документації

9. Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил

10. Контроль митного посту «Гоптівка» Харківської митниці

Висновок

спеціаліст митний документальний



Вступ

Я вступила до Харківського державного університету харчування та торгівлі на товарознавчий факультет за спеціальністю «Товарознавство та експертиза у митній справі» через те, що ця професія мені дуже сподобалася, в будь-якому розумінні цього слова. Ця спеціальність є досить потрібною, вона відкриває багато можливостей. Не в кожному університеті отримавши вищу освіту можна працювати за різними спеціальностями. Але отримавши спеціальність у нашому університеті «Товарознавець та експерт у митній справі» можна працювати майже будь-яким фахівцем у торгівельних відносинах та бізнесі. Також можна працювати в освітніх закладах, в галузі технічних та прикладних наук. Один з викладачів нашого університету на лекції, привів дуже чудовий приклад: «Якщо ви прийдете влаштовуватися на роботу менеджменту разом з фахівцем цієї спеціальності, то на роботу візьмуть вас, так як ви краще чим просто менеджмент, тому що ви знаєтеся ще й та товарах, а не тільки володієте бухгалтерськими здібностями». Ця професія, окрім своїх позитивних можливостей, які отримує людина від неї, є ще й досить цікавою, не вимагає тяжкої фізичної праці. Але вона вимагає теоретичної і практичної обізнаності з багатьох спрямувань.

Також університет ХДУХТ має достатню матеріально-технічну базу для забезпечення навчально-виховного процесу, наукової роботи та соціально-побутових потреб студентів та співробітників: 3 навчальні корпуси загальною площею навчальних приміщень 28412 кв. м; 2 студентські гуртожитки на 906 місць та готель на 29 місць; їдальня та буфети, спортивні зали з тренажерами та спортивний майданчик для тренувань з волейболу, баскетболу, футболу, легкої атлетики та інних видів спорту; центр первинної та медико-санітарної допомоги надає медичні послуги студентам та працівникам університету; бібліотека із загальним фондом понад 350 тис. примірників. Має зручні абонементи, затишні читальні, електронний каталог бібліотечних ресурсів; палац студентів «Сучасник», у якому проводяться урочистості, наукові конференції, зустрічі, збори трудового колективу, студентські конкурси та інші заходи. Уніврситет обладнано сучасною мультимедійною та комп'ютерною технікою.



1. Вимоги до спеціалістів з фаху 7.050302 «Товарознавство та експертиза у митній справі»

Головною вимогою до спеціалістів з фаху «Товарознавство та експертиза у митній справі» є поєднання теоретичних знань з практичними навичками та умінням володіти необхідними знаннями.

Кваліфікаційна характеристика є державним документом який встановлює:

1. Професійне призначення й умови спеціаліста;

2. Кваліфікаційні умови до спеціаліста у формі системи прфесійних та соціологічних задач. Вони забезпечують зміст і організацію навчального процесу;

3. Порядок та вимоги до атестації;

4. Відповідність навчального закладу в якості підготовки викладачів.

Кваліфікаційна характеристика призначена для Міністерства України ДНСУ, вищих навчальних закладів, митних органів і організацій. на основі кваліфікаційних характеристик:

- Визначаються мета і задачі, зміст та організація навчального закладу;

- Розробляються навчальні заклади і плани зі спеціальності;

- Організовується орієнтація випускників;

- Прогнозується потреба спеціаліста даного фаху;

- Проводиться аналіз професійного використання фахівців.

2. Професійне призначення і галузь використання спеціалістів

Спеціалісти готуються для роботи в системі Державної митної служби України, митних та інших структурних митних підрозділах, що здійснюють митне оформлення зовнішьоекономічних операцій та контроль за переміщенням товарів та інших предметів з використанням в діяльності технічних засобів контролю, а токож в митних лабораторіях, інформаційно-обчислювальних центрах, господарських організаціях, консультативно-інформаційних установах та підрозділах з підготовки та перепідготовки кадрів на посадах інспекторів різних категорій, експертів лабораторій, викладачів та посадах, пов'язаних з управлінською діяльністю.

Товарознавець - експерт в митній справі повинен мати фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безпосередньо оновлювати і збагачувати свої знання, вміти на практиці застосовувати принципи наукової організації праці. Випускник ХДУХТ може отримати диплом за цією спеціальністю за різними ступенями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Найперший ступінь за яким студент може йти працювати - це бакалавр.

Професійні назви робіт, які здатен виконати бакалавр професійного спрямування «Товарознавство та експертиза в митній справі». Кожна професійна група має свій шифр і код, згідно вимогам напрямків спеціальності, що були розроблені міністерством освіти.

Перша професійна група: керівники підприємств, установ, організацій. У цій професійній групі, фахівець може працювати згідно професійній назві робіт:

завідувач секції, завідувач ринку, завідувач підприємницької роздрібної торгівлі, це код 1224;

завідувач перевалочної бази, завідувач складом «ліцензійним» можливо, начальник складського господарства, начальник заготівельного пункту, завідувач центрального складу, це шифр 1226.2;

в освіті - може працювати, як завідувач лабораторії, завідувач курсів з професійного напрямку, це шифр 1229.4;

завідувач відділу, начальник інспекції, головний інспектор, це шифр 1229.07;

начальник відділу збуту, начальник відділу з формування асортименту та визначення якості товарів на підприємницькій торгівлі, це шифр 1233;

завідувач філіалу, лабораторії, начальник сектору на підприємстві, це шифр 1237.2

Друга професійна група: керівники малих підприємств без апарату управління.

Професійні назви робіт: керівники магазину, керівники малої торгівельної фірми, керівники торгівельного агентства.

Третя професійна група: професіонали в галузі технічних наук.

Назви робіт: інженер з якості ІІ категорії, старший інспектор, інженер-лаборант І, ІІ категорій, інженер ін стандартизації без категорії чи ІІ категорії, технік-лаборант І, ІІ чи без категорії, фахівець з методів розширення ринків збуту(менеджер), експерт.

Четверта професійна група: фахівець в галузі прикладних наук і техніки.

Назви робіт: інспектор з державної закупівлі чи контролю сільськогосподарських продуктів, інспектор з якості хлібопродуктів, зернових культур, плодоовочевих, технічних культур і продукції тваринництва, товарів представлених від сільськогосподарських підприємств чи ферми, технік-інспектор.

П'ята група: інші фахівці

Назви робіт: брокер, дилер, біржовий маклер, торговий чи комерційний агент, уповноважені контори по імпорту худоби, заготівельник продуктів та сировини, інспектор торгівельний І, ІІ категорії, товарознавець-інспектор, товарознавець ІІ категорії, торгівельний брокер, агент по оформленню вантажів, агент по митному оформленню, агент по передачі вантажів на прикордонній митниці, експедитор по перевезенню вантажів, черговий по транспортно-експедиційному агентстві, молодший державний інспектор, інспектор митної служби, інспектор з контролю за цінами, інспектор з контролю за цінами, інспектор з контролю за виміром довжини тканин та інших товарів, що відпускаються за мірою довжини чи висоти, контролер за вагою, товарознавець.

Первинна посада - це посада професійної діяльності, за якою здатен виконувати випускник відповідного кваліфікаційного рівня відразу після закінчення університету. Якість виконання цієї посади гарантує диплом про освіту і лист-вкладиш про освіту.

Бакалавр професійного спрямування «Товарознавство та експертиза в митній справі», крім названих, може займати спеціальності, як головний експерт, розпорядний директор, комерційний директор, директор підприємства, інженер товарознавства вищої категорії. Після закінчення відповідних спеціальностей за фаху спеціаліст.

Професійна діяльність бакалавра на первинних посадах полягає у:

реалізації товарознавчо-комерційних завдань, щодо асортименту і якості товарів, шляхом здійснення адміністраторських та операторських процедур праці;

в прийнятті оперативних рішень в межах своєї компетенції;

оперативному управління первинними підрозділами, а також самостійні організації, які не мають управлінського апарату;

у керівництві підлеглими, компетенція яких не вища за технічних службовців.

На відміну від бакалавра професійна діяльність спеціалістів з фаху «Товарознавство та експертиза у митній справі» полягає, наприклад: реалізація загального виробництва функцій, шляхом здійснення переважно діагностичних та евристичних завдань згідно з напрямком діяльності, прийнятті стратегічних та тактичних рішень, в межах своєї компетенції, керування підлеглими, компетенція яких вища за бакалаврів, а також спеціалісти можуть довіряти управління такими спеціальними підрозділи, як митні лабораторії, ліцензійні склади, вантажні відділи, відділ тарифів та митної вартості, аналітико-статистичний відділ, кадровий склад підприємства та інші функції, де потребуються спеціальні знання та здатність до самостійності прийняття рішень.

3. Зміст виробничих функцій, типових задач, вміння, якими повинен володіти спеціаліст

Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинні володіти випускники ХДУХТ за спеціальності бакалавра, з професійної спрямованості «Товарознавство та експертиза у митній справі».

І.Технологічна функція . Забезпечує виконання першого типового завдання: ідентифікації товарів. Для виконання функції необхідно використання знань з наступних дисциплін: основ товарознавства, основ стандартизації, метрології та управління якістю, знань з товарознавчих пакувальних матеріалів, товарознавчої лікарської технічної сировини, товарів вторинної сировини, загальних технічно-харчових виробництв біохімії, матеріалознавства, спеціального курсу інструментальних методів дослідження, а також вміти працювати з нормативно-технічною документацією(технічні умови).

Виходячи з цих знань, необхідно вміти:

формувати системи інформації про товари;

ідентифікувати товар за класифікаційними ознаками;

формувати структурного асортименту товару для конкретного торгів підприємств;

визначати походження товару штрих кодом, використовуються різні технічні засоби;

визначення виробників товарів за особливостями маркування;

використовувати нормативну документацію, сертифікати, тариф-плани, узагальнювати інформацію щодо товару;

використовувати органолептичні та інструментальні методи оцінювання якості товарів;

визначати якість продовження товарів, використовувати біохімічні основи переробки харчової сировини;

ідентифікаційні ознаки і властивості матеріалів та виробів, що впливають на забезпечення вимог споживачів;

ідентифікувати лікарсько-технічну сировину, з метою створення харчових продуктів лікувальної дії;

ідентифікувати вторинну сировину з харчових виробництв;

використовувати інформацію про споживчі властивості товарів, розробляти товарознавче забезпечення рекламно-інформаційних заходів для максималізації ступеню захисту прав споживачів;

проводити комплексну оцінку якості окремих груп товарів;

визначати якість товарів на різних етапах товаропросуваннях;

вміти ідентифікувати товар не тільки за органічними, а й за фізичними методами;

визначати подальше використання товарів із простроченим терміном зберігання, які не користуються попитом, чи морально застарілі;

використовувати засоби вимірювання та транспортування документації, проводити приймання товарів за кількістю.

Друге технологічне завдання: забезпечення товарами підприємств торгівлі. Для виконання цього типового завдання, необхідно знати комерційну інформацію про кон'юктуру внутрішнього і зовнішнього ринків, а саме:

визначити товарні ринки, їх структуру, особливості, тенденції, на основі чого вміти вибрати необхідний ринок для працювання;

на підставі інформації бізнес-корт, прайс-листів, інформаційного виробництва та посередників, вивчити зовнішній та внутрішній ринок товарів та послуг

проводити вивчення чинників формування потреб споживачів та їх поведінки в окремих потреб ринку;

складати угоди на поставку товарів в асортимент із урахуванням строків завезення;

оцінювати товарні запаси складу, бази, магазини та вміти проводити їх оптимізацію;

розраховувати оптимальні партії та інтервали завезення товару.

Третє технічне завдання: формування асортименту товарів. Необхідно мати знання з новітніх технологій виробництва вітчизняних та закономірних товарів, напрямків у розвитку асортименту різних товарних груп та нових продуктів оздоровчого харчування, а також стану світового ринку товарів. Виходячи з цих знань фахівець повинен вміти:

розраховувати та узагальнювати структуру, широту, повноту, глибину, та ступінь оновлення асортименту товарів;

формувати базу даних щодо якісних ознак товарів різних виробників;

вести з постачальниками роботу, щодо розширення асортименту вітчизняних та закордонних товарів;

здійснювати пошук і вибір конкурентоспроможності постачання товарів.

визначати споживчі переваги різних асортиментних груп товарів

формувати асортимент нових видів дієтичних та фіто продуктів з підвищенням споживчих властивостей.

інформувати покупців щодо асортименту та споживчих властивостей товарів різного призначення закордонного та вітчизняного виробництва.

Четверте технічне завдання: забезпечення технічно-торгівельних процесів і захисту прав споживачів при реалізації продовольчих товарів. Для виконання цього завдання необхідні знання з товарознавства пакувальних матеріалів та тари, спеціального курсу ідентифікації пластмас. Холодильної технології, організації торгівлі, АРМ товарознавця, а також необхідні знання про конкретні умови діяльності підприємства. Для цього необхідно вміти:

визначати оптимальні методи продажу товару

обґрунтовувати ефективні варіанти розміщення торгівельного обладнання та іншого устаткування з урахуванням торгівельних потоків та вимог споживачів

впроваджувати, ірраціонально вибирати обладнання і тару для зберігання товарів

вміти користуватися обладнанням та приладами для оптимізації зберігання товарів

вміти обґрунтовувати ефективні варіанти використання сучасних пластмас для зберігання і фасування товарів

впроваджувати раціональні режими холодильної технології «охолодження», «замороження» для різних видів харчової сировини

розробка пропозиції щодо організації нових прогресивних форм торгівлі та удосконалення господарського механізму галузі

оптимізувати товарознавчо - технологічні рішення при розробці каналів збуту та каналів при товаропросуванні товарів на ринку

П'яте типове завдання: документальне оформлення експортно-імпортних вантажів. Для виконання цього типового завдання необхідна наявність знань з митної справи, з митних зборів та тарифів, а також чинного законодавства України. Для цього необхідно вміти:

визначити країну походження товарів

визначити митну вартість товарів

нараховувати мито та інші платежі

оформляти документацію експортних та імпортних операцій

складати зовнішньоекономічні угоди та знати правило «інкотермс»

Шосте типове завдання: забезпечення технічно-митного контролю. Для виконання цього завдання необхідно мати знання відносно технічних засобів митного контролю, а також вміти:

розробляти пропозиції щодо організації нових ефективних форм та методів митного контролю

визначати ефективність від впровадження інноваційних методів і технічного митного контролю

оптимізувати товарознавчо-технічні рішення про ведення митного контролю при переміщенні різних товарів, різними видами транспорту фізичними чи юридичними особами

ІІ. Контрольна функція. Для здійснення цієї функції необхідно вміти виконувати наступні типові завдання фахівців діяльності:

Перше типове завдання: визначення відповідності якості товарів та тари вимогам нормативно-технологічної документації. Для виконання цього типового завдання необхідні знання з товарознавства, стандартизації, сертифікації, , сенсорного аналізу, мікробіології, а також необхідно вміти:

перевіряти якість та встановлювати відповідність товару, сертифікації якості, сорту, нормативно-технічної документації

перевіряти відповідність маркування товарів

перевіряти правильність підбору упаковки та тари для упакування товарів

визначати ступінь мікробіологічної безпеки товарів

визначати ступінь екологічної безпеки товарів

визначати ступінь токсикологічної безпеки товарів (присутність важких металів і т. п.)

Друге типове завдання: здійснення екологічної експертизи виробництва продовольчих і непродовольчих товарів. Для здійснення цього завдання необхідно мати знання з товарознавства продовольчих товарів, екологічної експертизи товарів та вміти:

визначати ступінь екологічної безпеки виробництва

перевіряти якість товарів та встановлювати їх екологічну безпеку

Третє типове завдання: здійснювати контроль за виконання договорів та контрактів. Для виконання цієї функції необхідні знання з комерційної діяльності, товарознавства, а також чинного законодавства, а також вміти:

контролювати додержання своєчасного завезення товарів у відповідності до складених договорів

розраховувати тарифні санкції за не виконання умов договорів та контрактів

Четверте типове завдання: здійснення контролю за правильністю митного оформлення. Для здійснення цього завдання необхідні знання з організації торгівлі, діловодства, митних зборів та тарифів, митної справи, а також знань митного кодексу і чинного митного законодавства, а також необхідно вміти:

- Правильно визначати мито, митну вартість, нараховувати митні платежі, вибирати необхідний митний режим для поміщення в нього митних товарів.

П'яте типове завдання: здійснення контролю за дотриманням правил торгівлі та зберігання товарів на складах. Для виконання цього завдання необхідні знання з організації торгівлі, безпеки життєдіяльності, тари та упаковки, експертизи товарів, а також необхідно вміти:

контролювати додержання технічного обслуговування

контролювати додержання правил охорони праці, техніки безпеки та захист довкілля від забруднення

усувати причини порушення торгівельно-технічних процесів і здійснювати заходи щодо підвищення якості обслуговування

оперативні кон-ти дотримання режимів зберігання товарів

Шосте типове завдання: здійснення контролю за дотримання правил діяльності митних установ. Для виконання цього завдання необхідні знання з організації торгівлі, безпеки життєдіяльності, митної справи, а також необхідно вміти:

контролювати правильність здійснення митного перепуску товарів

контролювати забезпечення митних установ необхідним технічним обладнанням

усувати причини порушення технічного митного оформлення і здійснювати заходи щодо підвищення ефективності митної діяльності

здійснювати оперативний контроль за дотриманням митних режимів

здійснювати контроль за додержання технічного митного огляду товарів

ІІІ. Організаційна функція. Для здійснення цієї функції необхідно здійснювати виконання наступного типового завдання:

Організація торгівлі та комерційної діяльності. Для виконання цього типового завдання необхідні знання з організації торгівлі та комерційної діяльності, менеджменту, економіки торгівлі, товарознавства та конкретні умови діяльності підприємства, а також необхідно вміти:

оформляти, організовувати, укладати угоди щодо закупки товарів

обґрунтовувати структуру товарообігу товарів

організовувати та слідкувати за виконанням угод і контрактів

брати участь у формуванні бізнес-плану

організовувати внутрішньоскладскі операції

організовувати внутрішньо магазинні процеси

організовувати інфраструктурні зв'язки

IV. Управлінська функція. Для здійснення цієї функції необхідно виконувати наступні типові завдання:

Перше типове завдання: управління матеріально-фінансовим станом підприємства. Для виконання цього типового завдання необхідні знання з менеджменту, бухгалтерського обліку, маркетингу, економіки, організації торгівлі, необхідно знати конкретні умови діяльності підприємства і разом з фінансовими фахівцями вміти наступне:

брати участь в управлінні фінансами торгівлі підприємства

управляти товарними запасами та товарним забезпеченням

управляти господарським ризиком для запобігання банкрутства підприємства

управління товарним запасом і загальним технічним процесом діяльності підприємства

Друге типове завдання: менеджмент персоналу. Для здійснення цього типового завдання необхідні знання з менеджменту, комп'ютерної техніки та технологій, АРМ товарознавства, управління персоналом, а також вміти:

керувати та організовувати працю персоналу

якщо мається можливість організовувати автоматизовані робочі місця

організовувати матеріальні стимулювання виробництва підприємства

контролювати виконання функцій обов'язків, правил торгівлі обслуговування, санітарні вимоги та техніку безпеки на виробництві

4. Характеристика навчальної бази кафедри товарознавства в митній справі

Кафедра товарознавства в митній справі університету ХДУХТ започаткована 2005 року в результаті реорганізації кафедри товарознавства та експертизи товарів. Завідує кафедрою професор, д.т.н. Микола Павлович Головко. Кафедра товарознавства в митній справі є випусковою, забезпечує підготовку за спеціальністю "Товарознавство та експертиза в митній справі". Місце роботи випускників - митні установи та лабораторії; установи з питань митного декларування.

Історія університету та кафедри

Початок Харківської школи товарознавства корінням сягає у славне купецьке минуле міста. Добровільні дослідження предметів споживання з місцевих ринків спричинили організацію громадського контролю якості продуктів. Російське фізико-хімічне товариство оприлюднювало результати своїх досліджень у галузі товарознавства у власному журналі (1868 р.). Саме цього періоду в Харкові були закладені основи розвитку товарознавства як науки. Спеціальна «аналітична комісія» розробляла методи досліджень та визначення норм якості для місцевих продуктів і прийомів їх фальсифікації.

В Харківському комерційному училищі, пізніше реорганізованому у комерційний інститут, читався курс товарознавства. Ліквідований у 1917році, він був відроджений у 1929 році як Харківський інститут радянської торгівлі з товарознавчим факультетом і кафедрою товарознавства. У 1960 році інститут переводиться до Донецька, а в його Харківській філії на торговельно-економічному факультеті функціонує циклова комісія з товарознавства, очолювана Т.С. Бєловою.

У 1968 році вже у Харківському інституті громадського харчування циклова комісія реорганізується в кафедру товарознавства харчових продуктів. Першим завідувачем стає професор Н.С. Наконечний. З дня заснування тут працюють І.Ф. Овчиннікова, В.М. Козлов, Ю.Д. Дмитровський; пізніше приходять Л.Ф. Ткаченко, В.Ю. Прокудіна, В.І. Анохіна, В.С. Костромицька, Р.Я. Томашевська, З.П. Карпенко.

У 70-ті роки кафедра розташовується у приміщенні інституту по вулиці Гуданова і має у своєму розпорядженні 2 невеликі лекційні аудиторії та одну лабораторію. На цей час кафедрою керувала к.т.н., доцент Бєлова Т.С.

В 1977 році кафедра переїхала до нового приміщення інституту по вулиці Клочківській. З 1979 по 1995 роки кафедрою керувала к.т.н., доцент Анохіна В.І. На цей час формується матеріально-технічна база для навчального процесу та наукових досліджень. Основними спрямуваннями науково-дослідної роботи на цей час були: дослідження вторинної молочної сировини для виготовлення різноманітних продуктів харчування (під керівництвом Козлова В.М.) та дослідження вмісту нітратів в плодах та овочах, а також методів зниження концентрації нітратів в продуктах харчування з плодоовочевої сировини (під керівництвом Анохіної В.І.).Згодом якісний та кількісний склад кафедри помітно змінився: звання професора присвоюється В.І. Анохіній та В.М. Козлову; кафедральні лави поповнюють випускники ХІГХ О.І. М'ячиков, А.А. Дубініна, молоді кандидати технічних наук Л. Ю. Шубіна, Н.А. Жестерева. Запрацювала науково-дослідна лабораторія технології та біохімії фітоконцентратів під керівництвом Р.Ю. Павлюк.

Кафедра товарознавства в митній справі налагоджує творчі зв'язки зі спорідненими вузами, митними органами, підприємствами та науково- технічними установами, що ведуть підготовку фахівців того ж профілю. Студенти проходять практику на провідних підприємствах Харкова та України. В навчальних лабораторіях наявні зразки всіх груп непродовольчих товарів, які використовуються на заняттях зі студентами, діє виставка ювелірних каменів і мінералів, є оранжерея. Велика увага приділяється запровадженню нових форм організації навчального процесу, зокрема засобам візуалізації, ілюструванню теоретичного матеріалу практичними досягненнями виробництва.

5. Історичний розвиток митної справи в Україні

Митник - професія дуже стародавня. За своїм віком вона стоїть поряд з такими професіями як землероб, мисливець, воїн, лікар. Ще у ІІІ-ІІ тисячолітті до нашої ери були вже відомі митні відносини між рабовласницькими державами: Єгипет, Греція, Рим. Історія митної справи в Україні налічує шість етапів:

Докиївський. Побори на кордоні феодалів були прообразом мита. Це період з Vст. до н. е. - VIIIст. н. е. Торгові мита були відомі за князя Олега. Мито походить від слова тюрського походження «тамга», яке означала у кочових народів «клеймо», що ставилося на різних предметах як знак власності.

Період Київської Русі та монгольського панування. Він тривав з XI по XVIIст. Розвиток митної справи особливо спостерігається при Петрі І.

Період Запорізького козацтва. Це період з XVIст. - 1пол. XVIIIст. Це один з найкращих періодів у митній справі. Найкращою митницею була Львівська.

Період входження українських земель до Російської імперії. Він тривав з XVIIIст. - поч.XXст. Це період царювання Катерини ІІ. Саме при ній з'явилася така посада, як голова митної служби. Її очолював відомий письменник Радищев. Спостерігаючи за економікою та за митними відносинами російської імперії, він написав твір «Путишествие из Петербурга в Москву». За цей твір Катерина ІІ об'явила його своїм першим ворогом, а твір до публікації не допустила.

Період розвитку митної справи в Україні у радянські роки. Це період з 1917-1991рр.

Розвиток у сучасний період становлення незалежної Української держави. Цей період починається з 1991року. 25червня 1991р. було прийнято закон про митну справу в Україні. 11червня 1996р. була створена перша Академія митної справи в Україні, вона була створена в Дніпропетровську.

6. Функції та задачі митниці та митних органів

Митна справа - це порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Митну справу становлять такі поняття як:

Митне регулювання пов'язане зі справлянням податків та зборів.

Процедура митного контролю та оформлення необхідних документів.

Боротьба з контрабандою і порушенням митних правил.

Мито - грошовий податок на всі товари які перміщуються через митний кордон держави, вводяться або слідують транзитом.

Митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Робота митних органів спрямована на захист економічних інтересів держави, на впорядкування зовнішньоекономічних операцій та забезпечення виконання суб'єктами економічної діяльності, а громадянами митного законодавства України.

Головним суб'єктом впровадження в життя митної політики є система митних органів. 11грудня 1991р. було створено державний митний комітет України, 29 листопада 1991р. було створено державну митну службу України (ДМСУ). ДМСУ - це державний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення державної митної політики, організовує функціонування митної системи, несе відповідальність за її стан і розвиток. Державна митна служба України керується митним кодексом, єдиним митним тарифом. ДМСУ утворюється, реорганізовується та ліквідовується президентом України за поданням прем'єр-міністра. Голову ДМСУ призначає на посаду та звільняє президент. Відповідно до ст. 11 МКУ та п. 3 цього Положення визначаються завдання митних органів і, зокрема, ДМСУ, серед яких:

захист економічних інтересів України;

сприяння розвитку зовнішьоекономічних зв'язків;

контроль за додержанням вимог митного законодавства України;

використання митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки;

створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення пасажирного потоку через митний кордон України;

боротьба з контрабандою та порушенням митних правил;

визначає і здійснює в межах своїх повноважень економічні та організаційні заходи щодо реалізації митної політики;

здійснює митно-тарифне і позатарифне регулювання під час переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;

розробляє і подає КМУ проекти програм розвитку та вдосконалення митної служби;

веде державну статистику, подає статистичні дані згідно із законодавством України.

Відповідно від стажу роботи та займаної посади, посадовим особам митниці присвоюються спеціальні звання: дійсний державний радник митної служби І, ІІ, ІІІ рангу; радник митної служби І, ІІ, ІІІ рангу; інспектор митної служби І, ІІ, ІІІ, ІV рангу; інспектор митної служби; молодший інспектор митної служби; курсант.

Структуру державної митної служби України складають: управління ДМС, митниці, спеціалізовані митні установи та організації, центральна митна лабораторія, митна варта.

Існують спеціальні установи державної митної служби: рада профспілків митних органів; господарсько експлуатаційне митне управління; постачальне митне управління; автотранспортне митне управління; центральна митна лабораторія; інформаційно-аналітичне управління. А також існує управління: правове, справами, власної безпеки та контролю, по організації боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, статистики, митно-тарифне, митних платежів, аналізу прогнозування зв'язків, фінансово-економічне, кадрами, між державних зв'язків, бухгалтерського обліку та звітності.

Митна варта - це спеціальні підрозділи митних органів, які призначені для боротьби з порушенням митних правил, для супроводження, охорони товарів, забезпечення охорони митного контролю. Особовий склад забезпечується зброєю, транспортом.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюється митними органами з метою додержання норм митного кодексу. Він займає провідне місце серед елементів митної справи, оскільки використання саме цього інструмента забезпечує виконання покладених на митницю завдань.

В Україні застосовуються такі мита: В Україні існують такі мита:

1 адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

2 специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, які обкладаються митом;

3 комбіноване, що об'єднує ці види митного обладнання.

Митниця - важливий правозахисний орган держави. Вона виконує захисну функцію України і окремого регіону в цілому. Митниця контролює дотримання суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України, захищає економічні інтереси, сприяє розвитку ЗЕД, створює сприятливі умови для участі України у міжнародному співробітництві.

Пасажири, які перетинають митний кордон України поділяються на:

- резидентів

- нерезидентів

Резиденти - громадяни, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств-резидентів за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти - громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницьку діяльньсть відповідно до законодавтсва України; Митний контроль пасажирів і багажу здійснюється службовими органами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду. Митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами здійснюється із заповненням уніфікованого документа форми МД-2. Документом «Порядок обкладання митом предметів, які ввозяться громадянами в Україну» встановлено, що предмети, які ввозяться на митну територію Укарїни підлягають обкладанню митом за повними ставками єдиного митного тарифу.

Митниці поділються на прикордонні і внутрішні:

Прикордонні митниці - розміщуються на митному кордоні України, який співпадає з державним кордоном, в пунктах пропуску через державний кордон, через які здійснюються залізничне, автомобільне, морське, повітряне сполучення.

Внутрішні митниці - розміщуються в інших районах митної території України, а також в пунктах, що розміщуються на митних кордонах Укарїни, де він співпадає з межами спеціальних економічних зон. Митні пости створюються і ліквідовуються ДМСУ за поданням регіональних митниць.

7. Порядок здійснення митного контролю за товарами, що переміщуються через митний кордон України

Переміщення через митний кордон України - це ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з ціею метою трубопровідного транспорту та ліній електропередач.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до МКУ. Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, які перміщуються через митний кордон України є одним із основних завдань митної справи, покладених на митні органи України.

Основними завданнями і напрямами організації митного контролю є:

підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

аналіз чинних та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;

організація взаємодії митних органів з іншими державними органами;

розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

МКУ ст. 41 визначається, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності та достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю;

використання інших форм, передбачених МКУ та іншими законами України з питань митної справи.

Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у відповідності з замовленими митними режимами. «Митний режим» існує для позначення спеціальної системи заходів та сукупності методів, які забезпечують комплексне використання інструментів митного регулювання.

Основні принципи переміщення товарів через митний кордон, якими керуються усі учасники перевезення товарів через кордон наступні: рівне право усіх осіб на увіз або вивіз певних груп товарів; обмеження або заборона на увіз або вивіз певних груп товарів; право вибору митного режиму; забезпечення обереження товарів при митних операціях; визначення міста і часу проведення митного кордону. У митних цілях усі товари, які обертаються у міжнародній торгівлі систематизовані у ТН ЗЕД. Товари, що обертаються у світовій торгівлі та та класифіковані у ТН ЗЕД, поділено на шість рівнів класифікацій, де найнищим є 21 розділ який далі поділяється на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій, 5019 субпозицій. Основою будови ТН ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів. Систему кодування товарів у ТН ЗЕД утворено для зручності інформації її передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах. Товари кодуються дев'ятизначним кодом, у якому перші дві цифри означають товарну групу, перші чотири - товарну позицію товару, перші шість - код товпару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, усі дев'ять цифр - товарну субпозицію товару. Таким чином 1-6 розряди відповідають групуванню товарів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товару, 7-8 відповідають коду товару відповідно до кодифікацій ЄС, 9-й розряд передано до національних класифікацій товарів.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску. Однак, встановлений строк, як виняток, може збільшуватися (у разі хвороби, стихійного лиха, страйків, злочинних дій другорядних осіб та ін.).

Існує спеціально відведене місце, де митні органи здійснюють необхідні митні формальності щодо зовнішньоекономічних вантажів та транспортних засобів, які ці вантажі перевозять, - це зона митного контролю. Зона митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняється від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях. Зони митного контролю розрізняють за типом залежно від виду транспорту (автомобільний, водний, залізничний, повітряний).

Усі товари, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю за технологічною схемою,що являє собою послідовність операцій митного контролю та митного оформлення.

Таким чином переміщення товарів через митний кордон України - це досить непроста та складна сукупність здійснення заходів, які передбачають якісний контроль переміщення товарів, згідно законодавству України.

8. Документальне оформлення вантажів та митної документації

МКУ передбачається, що суб'єкти ЗЕД у разі переміщення товарів через митний кордон України зобов'язані в належних випадках надавати митниці необхідні для митного контролю документи, перелік та порядок представлення яких визначається ДМСУ.

Вантажна митна декларація (ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України), застосовується під час декларування суб'єктами ЗЕД (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та відповідно кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документу форми МД-3. ВМД оформляється на стандартних бланках формату А4. З метою прискорення митного оформлення ДМСУ визначас випадки, коли ВМД подається тільки у електронному вигляді. Контроль за оформленням ВМД на стандартних бланках здійснюється митними органами. ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. ВМД, заповнена з підчистками та помилками до оформлення, не приймається. Виправлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових та внесених правильних відомостей. Кожне виправлення засвідчується печаткою декларанта. Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена Згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку закріплюється штампом, « Під митним контролем » на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером. Після закінчення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках передбачених законодавством після завершення процесу прийняття ВМД до оформлення. Реєстраційний номер ВМД, який було відмовлево не може бути присвоєним іншій декларації. Митний орган не приймає ВМД для оформлення: якщо вона подається без повного комплексу документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушеннями положення та інструкції. У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні. Картка заповнюється посадовою особою митного органу, що прийняла рішення про неможливість пропуску на митну територію вантажу. Уразі прийняття рішення про відмову у пропуску на митну територію України товару, який підлягається експортному контролю картка підписується посадовою особою на рівні заступника начальника митниці, а інформація про відмову у ввезені такого товару надсилається засобами електронного зв'язку до ввіділу експортного контролю ДМСУ. Після оформлення картки заповнюється відривний талон. На підставі оформленого талону перевізник товару має право оскаржити дії митного органу, звернувшись до регіональної митниці, ДМСУ стосовно дій митниць центрального підпорядкування, арбітражного суду. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару. Оформлення ВМД засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим. Митне оформлення товарів проводять у декілька етапів, які в свою чергу діляться на стадії проведення:

1-й етап - прийняття ВМД до оформлення та контроль відповідності електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії. Перша стадія етапу прийняття ВМД до оформлення, а друга - контроль відповідності даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії;

2-й етап - контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення.



9. Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил

Структура Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

Директор Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил
Заступник Директор департаменту
Заступник Директор департаменту - начальник відділу організації боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї
Оперативний відділ
Відділ організації боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї
Відділ організації дізнання
Відділ провадження у справах про порушення митних правил
Відділ митної варти
Відділ взаємодії з митними органами іноземних держав
Відділ організаційно-контрольної роботи
Вузол зв'язку по правоохоронній роботі
Сектор оперативних чергових

Контрабанда відноситься до злочинів проти держави. Відповідно до частини 2 статті 7 КК України контрабанда є тяжким злочином - тобто представляючим підвищену суспільну небезпеку. Безпосереднім об'єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення матеріальних цінностей, а також окремих предметів і речовин, вилучених з вільного обороту, через митний кордон України.

Небезпечність не контрольованого обігу товарів добре відоме як в Україні, так і за її межами. Контрабанда має підвищену суспільну небезпечність оскільки полягає на встановлений порядок переміщення через митнтй кордон матеріальних цінностей і може завдати збитків економіці держави, її культурній спадчині, сприяти розміщенню тіньового сектору економіки, а в окремих випадках поєднуватися з учиненням інших тяжких злочинів.

Згідно із ст. 100 Митного кодексу України контрабандою визначається переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний контроль України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах або групою осіб, які організували для заняття контрабандою, а також незаконне переміщення історичних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів.

Відповідальність за контрабанду передбачена ст. 201 Кримінального кодексу України і карається позбавленням волі на термін від трьох до двацяти років з конфіскацією майна.

Способи незаконного переміщення предметів через митний кордон визначено у статтях 115,116 Митного кодексу України.

Під переміщенням предметів поза митним контролем слід розуміти їх переміщення через митний кордон поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення.

Переміщення предметів із прихованням від митного контролю- це їх переміщенням через кордон із використанням тайників або інших засобів, що утруднюють їх виявлення шляхом надання одним предметам вигляду інших.

Під тайниками слід розуміти спеціально виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні порожнини, ємності транспортних засобів, багажу тощо.

Надання одним предметам вигляду інших - це зміна їх зовнішніх ознак(форми та стану, упаковки, етикетки, ярликів тощо).

Підробленими слід вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо до фактів, які ними засвідчуються. А також документи з підробленими відбитками печаток та штампів, підписів тощо.

Під незаконно отриманими розуміються документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням встановленого порядку.

Документи, які містять неправдиві дані, - це такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

У випадках, коли предмети навмисне ввозяться в Україну під виглядом транзиту через її територію, а фактично - з метою її реалізації в Україні, такі дії за наявності необхідних ознак утворюють склад злочину, передбаченого ст. 201 Кримінального кодексу України, оскільки за цих обставин до митного органу як підстава для переміщення предметів подаються документи, що містять неправдиві дані.

Під контрабандою у великих розмірах слід розуміти переміщення через митний кордон предметів, загальна вартість яких становить тисячу і більше офіційно встановлених на час виникнення злочину неоподатковуваних мінімумів громадян. У випадках, коли вартість предметів менша від зазначеного розміру, відповідальність(за відсутності інших ознак злочину) настає за МК України як за порушення митних правил.

Поняття історичних і культурних цінностей визначено ст. 1 Закону України «Пор вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р. №1068 - ХІУ. Належність предмета до такої категорії та його вартість встановлюються на підставі висновку експертизи.

Під групою, організованою для заняття контрабандою, необхідно розуміти двох і більше осіб, які спеціально об'єдналися для вчинення одного чи декількох незаконних переміщень предметів через митний кордон. Характерна ознака -її члени усвідомлюють, що контрабанда вчиняється саме такою групою, тому кожен із них має нести відповідальність за ст. 201 КК як співвиконавець, незалежно від ролі, яку він виконував. Контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Для кваліфікації дій за ст. 201 КК немають значення мотиви та мета їх вчинення, а також чи спричинили вони шкідливі наслідки.

Суб'єктом злочину може бути:

- громадянин України;

- іноземний громадянин;

- особа без громадянства;

- особи що досягли 16 років.

Контрабанда як злочин - це суспільно - небезпечне протиправне діяння, яке посягає на економічні інтереси української держави, її зовнішньоторгівельні зв'язки та встановлені митним законодавством правила вивезення з України та ввезення на її територію предметів, валюти та цінностей.Суспільна небезпечність контрабанди. Небезпечність не контрольованого обігу товарів добре відоме як в Україні, так і за її межами. Контрабанда має підвищену суспільну небезпечність оскільки полягає на встановлений порядок переміщення через митнтй кордон матеріальних цінностей і може завдати збитків економіці держави, її культурній спадчині, сприяти розміщенню тіньового сектору економіки, а в окремих випадках поєднуватися з учиненням інших тяжких злочинів.