Державні митні органи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державні митні органи

1. Митні органи України

1.1 Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності

Структура та організація діяльності митних органів України урегульовані однойменною главою МК України. Так, у ст. 11 МК України вказано, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Ці органи при реалізації митної політики держави здійснюють спеціальні основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушенням вимог цього кодексу (митного законодавства);

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності сертифікатів походження товарів з України).

Митні органи України є невід'ємним елементом системи центральних державних органів виконавчої влади і здійснюють функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів. Специфіка митних органи України в системі державних органів України визначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчої влади митні органи України характеризуються такими основними рисами:

- належать до юридичних осіб публічного права (ст. 146 ЦК України; ч. 7 ст. 13 МК). Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність, індивідуальні ознаки;

- утворюються і діють під загальним керівництвом Президента України (ч. 3 ст. 11 МК);

- виключно й безпосередньо здійснюють митну справу (ст. 11 МК);

- митні органи наділені визначеною для них законами компетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради, Президента України, KM України, не вправі приймати рішення, що перетинаються з компетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чи заміняти їх функції чи іншим чином втручатися в діяльність митних органів;

- діяльність митних органів за своїм змістом є розпорядчою і в межах визначеної для них компетенції вони вправі видавати нормативні акти з митної справи, які діють на всій території України і мають обов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державних органів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб (ч. 2 ст. 14 МК);

- митні органи утворюють єдину систему (ч. 1 ст. 12 МК);

- митні органи утворюються, реорганізуються і ліквідовуються у встановленому законом порядку;

- фінансування діяльності митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на утримання державного апарату (ч. 2 ст. 13 МК);

- діяльність митних органів здійснюється виключно на основі чинного законодавства України.

Чинним законодавством митні органи віднесені до воєнізованих органів. У передбачених законом випадках вони можуть застосувати ці спеціальні засоби (вогнепальна зброя, наручники, упаковки з газом дратівливої дії, засобами примусової зупинки транспортних засобів, тощо). В багатьох країнах світу, у тому числі і Російській Федерації, з якою в України найбільший митний кордон, такі органи віднесені законодавством до правоохоронних. Оскільки митні органи України теж здійснюють правоохоронні функції щодо захисту її економічного суверенітету і економічної безпеки, забезпечують захист прав і законних інтересів громадян та господарюючих суб'єктів, а також державних органів при дотриманні ними зобов'язань у сфері митної справи, питання про те, віднести митні органи України до правоохоронних чи ні, не таке вже й просто. З цього приводу при прийнятті МК розгорілась дискусія, у якій перемогу здобули супротивники концепції митних органів як правоохоронних.

У той же час митні органи виконують функції дізнання у справах про порушення митних правил, мають право застосовувати примус і накладати стягнення відповідно до чинного законодавства, застосовують низку характерних для правоохоронних органів процедур (особистий догляд, передогляд). Діяльність митних органів детально урегульована МК України та іншими нормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державними службовцями. Митна система України є загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. [13; 123]

1.2 Державне регулювання діяльності митних органів

Державне регулювання діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів. Верховною Радою України Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Це питання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України. На наш погляд, митні органи стовідсотково можуть бути віднесені до правоохоронних органів.

Здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується KM України. До того ж KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури; проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.

Відповідно до ст. 14 МК України спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізується та ліквідується за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України. Такий підхід є невипадковим і спричинив суперечку при прийнятті МК України. Якщо б така назва була б закріплена безпосередньо у МК, то, зважаючи на складнощі внесення змін у кодифіковані акти, це б у подальшому стало перепоною для зміни назви такого органу. Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка і очолює систему митних органів України. Нагадаємо, що раніше вона називалася митна служба України. До системи митних органів поряд з ДМСУ входять регіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні установи та організації, навчальні заклади. В системі митних органів України діють митні лабораторії, кінологічні центри та інше. Цікаво, що, на відміну від раніше діючого МК, новий безпосередньо встановлює правовий статус основних ланок системи митних органів України.

Система митних органів України є дворівневою. До першого рівня належать ДМСУ, а другий - це територіальні органи, які здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди збігаються з межами адміністративно-територіальних регіонів. [7; 94]

Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою і відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами. Для митних органів є характерними:

- єдність мети діяльності - здійснення єдиної митної політики; І

- єдність завдань - ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;

- єдність функцій - участь у розробці та реалізації митної | політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної і компетенції щодо захисту економічних інтересів України, стягнення І мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.

Правовий статус Державної митної служби України визначається І Конституцією України, МК України, Указами Президента України І «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» віт 15 грудня 1999 року, «Про Державну митну службу України» від 29 листопада 1996 року та «Питання Державної митної служби і України» від 24 серпня 2000 року. Указом Президента України І №1573/99 від 15 грудня 1999 року «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» Державна митна служба України визнається центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. [13; 150]

1.3 Взаємодія митних органів з іншими державними органами

Ефективне здійснення функцій митних органів та покладених на них завдань багато в чому залежить від взаємодії між Державною митною службою та Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством транспорту України, Міністерством екології та природних ресурсів, іншими державними органами, що уповноважені на здійснення відповідних контрольних функцій. [16; 144]

Загальні засади взаємодії митних органів з державними й недержавними органами та фізичними особами урегульовані чинним законодавством. Глава з МК України встановлює, що митні органи і організації, їх посадові особи при виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законом. Таке співробітництво має загальний і спеціальний характер. Воно проявляється у проведенні спільних заходів, інші прояви взаємодії між зазначеними державними органами при перетинанні Державного кордону України повинні регулюватися спільно прийнятими нормативними актами. [5; 175] Наприклад, згідно зі ст. 29 М К товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України. У фінансовій сфері митні органи взаємодіють із Міністерством фінансів України та Національним банком України. Варто зауважити, що це співробітництво регулюється МК України.

Згідно зі ст. 26 МК митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх службові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами, в порядку, встановленому законом. У відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином, інші особи на підставі нотаріально посвідчених довіреностей (доручень). [13; 150]

У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це правоохоронні органи або органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону, залежно від їх компетенції.

Органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону та правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені порушення вимог цього Кодексу або контрабанду. Статтею 27 МК встановлено, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених чинним законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті. [16; 215]

Відповідно до ст. 28 МК митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим МК та законами України. У справі забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи підконтрольний Міністерству фінансів України. Митні органи інформують Національний банк України та фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України,

Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією, цим Кодексом та іншими законами України. На регіональному рівні повинно бути налагоджене також тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органів державної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органами місцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст. 29 МК України) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митних органів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положень чинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативних актів. [16; 217]

2. Правовий статус державної митної служби України

Правовий статус Державної митної служби України, чи як це записало у новому МК України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи включає в себе: завдання, функції, повноваження, що передбачені і безпосередньо нормативними актами. Ними визначена і структура цих органів. Розглянемо їх більш детально. [13; 156]

Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України №1022/2600 від 24 серпня 2000 p. визначаються її основні завдання, функції та права.

До основних завдань Держмитслужби України належать:

- захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

- забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи;

- контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

- використання засобів митного регулювання торгово-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

- здійснення митного контролю, митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

- боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

- здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями;

- здійснення разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи та інші завдання.

Як вказано у ч. 2 ст. 13 МК України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи. [14; 124]

Для виконання зазначених завдань Державна митна служба України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та головна ланка системи митних органів України, організовує та контролює діяльність митних органів; забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи; вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу; розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення; організовує та контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил; веде митну статистику; здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України; забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядку інформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з питань митного законодавства; виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань. [12; 139]

Державна митна служба України в межах своїх повноважень має право видавати накази та організовувати і контролювати їх виконання. Нормативно-правові акти Держмитслужби України та її спільні акти з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, містять правові норми, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від терміну їх дії та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28 грудня 1992 року. Зареєстровані в установленому порядку нормативні акти Держмитслужби України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами. [12; 143]

Очолює Державну митну службу України Голова, якого призначає на посаду та звільняє з неї Президент України. Голова здійснює керівництво Держмитслужбою України, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, установ та навчальних закладів, несе персональну відповідальність перед Президентом України і KM України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і виконання ним своїх функцій. [12; 149]

Голова Державної митної служби України затверджує структуру центрального апарату Держмитслужби України. Центральний апарат складається з управління власної безпеки та контролю; управління аналізу, прогнозування та зв'язків з громадськістю; фінансово-економічного управління; управління бухгалтерського обліку та звітності; управління кадрами й сектора режимно-секретної та мобілізаційної роботи; правового управління; управління міждержавних зв'язків; управління справами; митно-тарифного управління;

управління статистики; управління митних платежів; інформаційно-аналітичного митного управління; управління організації митного контролю; управління нетарифного регулювання; управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; управління захисту прав інтелектуальної власності; управління номенклатури та верифікації; центральної митної лабораторії; господарсько-експлуатаційного митного управління; постачального митного господарства. [15; 164]

3. Митниці України

3.1 Регіональні митниці в Україні

Відповідно до ст. 14 МК України регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу і забезпечує комплексний контроль за дотриманням законодавства у сфері митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій. Регіональні митниці наділені правами юридичної особи і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства та спеціально затвердженого наказу спеціально уповноваженого органу центральної виконавчої влади у галузі митної справи. Регіональні митниці створюються, реорганізовуються і припиняються також цим органом, а їх начальники призначаються на посаду та звільняються з неї керівником вищого центрального органу. [13; 162]

Державній митній службі України підпорядковуються регіональні митниці, на сьогодні це Східна, Карпатська, Дніпропетровська, Донбаська, Кримська, Київська, Південна, Дніпровська, Північна, Чорноморська, Західна регіональні митниці, Центральна енергетична митниця та Бориспільська і Севастопольська митниці (митниці прямого підпорядкування) - всього 12 регіональних митниць.

Окрім МК, діяльність регіональних митниць урегульовано відомчими наказами. Так, наказом Державної митної служби України №27 від 28 січня 1997 року затверджено Типове положення про регіональну митницю та Типову структуру регіональної митниці. У відповідності з Типовим положенням розробляються положення про регіональні митниці, їх штатний розклад, які затверджуються також керівником центрального виконавчого органу у сфері митної справи (Головою Державної митної служби України).

Відповідно до типового положення регіональна митниця безпосередньо здійснює митну справу, а також організує, координує та контролює діяльність підпорядкованих митниць і спеціалізованих митних організацій. Регіональна митниця виконує такі функції: контролює дотримання суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України; здійснює митний контроль та оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; виконує рішення та доручення Державної митної служби України, контролює їх виконання підпорядкованими митними установами; видає, у межах своєї компетенції, накази, які є обов'язковими для виконання підпорядкованими митними установами; вносить до Державної митної служби України пропозиції щодо змін та удосконалення чинного митного законодавства; вносить обґрунтовані пропозиції щодо перегляду зон діяльності підпорядкованих митниць, створення та розвитку митної інфраструктури, створення, реорганізації, ліквідації підпорядкованих митних установ, митних постів, забезпечення необхідною штатною чисельністю; забезпечує взаємодію митних органів з іншими правоохоронними органами та контролюючими службами в регіоні в межах наданих Державною митною службою України повноважень; здійснює взаємодію з іншими митними установами України та митними службами суміжних держав в межах, наданих Державною митною службою України повноважень; інформує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян про порядок митного оформлення, в разі відмови в митному оформленні товарів та інших предметів надає вичерпну інформацію щодо причин відмови та вимог чинного митного законодавства; використовує, в зоні своєї діяльності, митні забезпечення для оформлення результатів митного контролю: накладає пломби, проставляє печатки, штампи, інші визначені у встановленому порядку митні забезпечення на транспортні засоби, приміщення, контейнери та інші місця, які вміщують товари і предмети, що переміщуються або знаходяться під митним контролем; нараховує та справляє митні платежі, податки, своєчасно перераховує отримані кошти до бюджету та Державної митної служби України; розпоряджається, згідно з чинним митним законодавством, товарами та іншими предметами, що знаходяться під митним контролем і вчасно не отримані на вимогу їх власником до закінчення передбачених термінів зберігання, та координує роботу в регіоні з цього питання. Координує роботу в регіоні щодо розпорядження конфіскованими підпорядкованими митницями предметами, забезпечує їх своєчасну реалізацію; здійснює контроль за доставкою товарів та інших предметів під митним контролем, а в разі їх недоставляння проводить розшук; здійснює, в зоні своєї діяльності, перевірку відомостей, заявлених під час декларування товарів та інших предметів; організовує та здійснює роботу з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, розробляє та проводить заходи щодо запобігання контрабанді та порушенням митних правил, безпосередньо порушує справи про порушення митних правил та кримінальні справи про контрабанду і виконує провадження по них, здійснює методичне керівництво підпорядкованими митницями з цих питань; контролює дотримання підпорядкованими митницями законності при провадженні справ про порушення митних правил та провадженні дізнання у справах про контрабанду; виконує інші функції. [13; 163]

Типова структура регіональної митниці передбачає утворення в її складі низки спеціалізованих підрозділів: відділу організації митного контролю; вантажного відділу; пасажирського відділу; організаційно оперативного відділу; відділу дізнання та боротьби з ПМП; відділу боротьби з нелегальним переміщенням наркотиків; відділу тарифів та вартості; відділу митних платежів; відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики; відділу (сектора) несупроводжуваного багажу; відділу (сектора) оформлення транспортних засобів; відділу (сектора) контролю за доставлянням вантажів; поштового відділу (за необхідністю); відділу митної варти; відділу технічних засобів митного контролю; митної лабораторії (за необхідністю); загального відділу; господарсько-експлуатаційного відділу; юридичного відділу.

У безпосередньому підпорядкуванні Державній митній службі України знаходиться Центральна спеціалізована митниця, яка здійснює митне оформлення та митний контроль за імпортом, експортом, транзитом енергоносіїв - електроенергії, сирої нафти, сирих нафтопродуктів, нафтопродуктів, природного газу, продуктів їх переробки, які перетинають митний кордон України залізничним, автомобільним та трубопровідним транспортом, електромережами та іншими засобами транспортування. Склад повноважень Центральної спеціалізованої митниці визначається положенням про Центральну спеціалізовану митницю Державної митної служби України, затвердженим наказом Держмитслужби №123 від 25 березня 1997 року. Зоною діяльності Центральної спеціалізованої митниці є вся митна територія України. [11; 133]

3.2 Правовий статус митниць в Україні

У підпорядкуванні регіональних митниць знаходяться митниці, що безпосередньо здійснюють митну справу в Україні. Отже, ці митниці є основною ланкою митної системи України. Відповідно до ст. 15 МК України митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства з питань митної справи, справляння податків та зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Як і регіональна митниця, вона теж наділена правами юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та затверджуваного спеціальним центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи Положення. Типове положення про митницю та Типова структура митниці затверджені наказом Державної митної служби в Україні №169 від 26 березня 1998 року. [11; 120]

Відповідно митниця безпосередньо підпорядкована регіональній митниці та центральному виконавчому органу у сфері митної справи (ДМСУ). її створення, реорганізація і припинення, а також призначення і звільнення з посади її керівника здійснюється у тому порядку, що і стосовно регіональних митниць. Стосовно її діяльності використовується принцип територіальності. Митниця діє лише у межах території, що визначається центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

На підставі п. 4 статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України та ст. 424 МК України митні органи визнаються органами дізнання у справах про контрабанду. Зазначимо, що під дізнанням розуміється певний обсяг оперативно-розшукових та процесуальних дій, здійснюваних уповноваженими органами та їх посадовими особами з метою своєчасного виявлення та закріплення слідів злочинів та встановлення особи, що скоїла злочин, а також для припинення суспільно небезпечного діяння. Але уповноважені особи митних органів не можуть використати зазначене право у повному обсязі тому, що статтею 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» митні органи не визнаються суб'єктами оперативно-розшукової діяльності.

Як безпосередній митний орган митниця виконує такі функції: здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та оформлення товарів та інших предметів; перевірку відомостей, заявлених у вантажній митній декларації при митному оформленні товарів та інших предметів відповідно до наявного вантажу та документів, необхідних для здійснення митного контролю; нараховує та справляє у зоні своєї діяльності митні платежі та збори, стягнення яких відповідно до законодавства покладено на митні органи; забезпечує контроль за доставлянням митних вантажів в інші митні органи, а в разі їх недоставляння проводить розшук; забезпечує функції валютного контролю та контролю за термінами повернення в Україну Імпортної частини бартерних угод (бартерний контроль); вживає спільно з іншими правоохоронними органами заходів, спрямованих на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне та культурне надбання держави; взаємодіє з іншими правоохоронними та контрольними службами в зоні своєї діяльності; забезпечує зберігання і використання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів посадовими особами митниці; проводить розслідування у разі їх втрати або протиправного застосування; інформує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян про порядок митного оформлення; у разі відмови в митному оформленні товарів та інших предметів надає вичерпну інформацію щодо причин відмови та вимог чинного митного законодавства; розпоряджається товарами та іншими предметами, що перебувають під митним контролем і за якими не звернувся власник до закінчення передбачених термінів зберігання, а також такими, що конфісковані судовими органами; забезпечує їх своєчасну реалізацію; контролює діяльність митних брокерів, митних ліцензійних складів та магазинів безмитної торгівлі в зоні своєї діяльності; порушує клопотання перед регіональною митницею про скасування Держмитслужбою відповідних ліцензій у разі виявлення правопорушень з боку цих суб'єктів; використовує в зоні своєї діяльності митні забезпечення для оформлення результатів митного контролю: накладає пломби, проставляє печатки, штампи, інші визначені в установленому порядку митні забезпечення на транспортні засоби, приміщення, контейнери та інші місця, які вміщують товари і предмети, що переміщуються або перебувають під митним контролем; виконує інші функції.

Типова структура передбачає утворення в митницях відділів митних доходів та платежів; митних постів; відділів боротьби з контрабандою та порушенням митних правил; відділів тарифів та митної вартості; відділів бухгалтерського обліку звітності та розрахунків по митних платежах з Державним бюджетом; вантажних відділів; відділів статистики, контролю та аналізу; відділів (секторів) митної варти; господарсько-експлуатаційних відділів (секторів); пасажирських відділів; відділів (секторів) технічних засобів митного контролю; відділів (секторів) оформлення транспортних засобів; секторів інспекції та власної безпеки; митної лабораторії (за необхідністю); відділів (секторів) контролю за доставкою вантажів; юридичного сектора; чергової частини. У складі митниці у пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу самої митниці. [13; 167]

Відповідно до ст. 16 МК України митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Такі пости створюються по мірі необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та на інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці і митниці. [13; 168]

Як і попередні ланки системи митних органів, митний пост діє на підставі затверджуваного центральним митним органом положення. У тому самому порядку, але за поданням керівника регіональної митниці здійснюються створення, реорганізація та ліквідація митного поста.

До системи митних органів входять також спеціалізовані митні установи та організації, що виконують свої специфічні завдання: господарчі, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації. Головною навчально-методичною установою митної служби, що готує фахівців для роботи в митних органах, є Академія митної служби України, яка розташована в Дніпропетровську. До системи митних органів також належать центри підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у містах Києві та Хмельницькому. У зв'язку з необхідністю проведення спеціальних досліджень до системи митних органів України входять і митні лабораторії: Центральна і регіональних митниць та митниць. Так центральна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво іншими лабораторіями, а також безпосередньо експертну діяльність відповідно до чинного законодавства і затвердженого про неї Положення. [16; 211]

Відповідно до ст. 19 МК України митна варта є спеціалізованим підрозділом митних органів України, призначеним для боротьби з порушеннями вимог митного законодавства, а також для охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю. Вона діє на підставі спеціального положення і виконує специфічні функції та завдання. [13; 169]

Завданнями митної охорони є:

1) здійснення заходів, пов'язаних з виявленням, розкриттям, запобіганням, припиненням і профілактикою порушень вимог цього Кодексу;

2) охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об'єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;

3) фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій;

4) локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;

5) участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.

МК України чітко врегульовує правове становище митної варти.

Для здійснення визначених завдань підрозділи митної охорони мають право:

1) розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості і водного простору в межах митної території України, а в межах прикордонного, контрольованого району за погодженням з уповноваженим органом центральної виконавчої влади з питань охорони державного кордону України;

2) затримувати та проводити в установленому цим МК порядку огляд транспортних засобів і речей громадян, які перетинають митний кордон України поза пунктами пропуску;

3) проводити за рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, начальника регіональної митниці у встановленому порядку огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобів і товарів, у тому числі тих, що переміщуються транзитом через територію України;

4) супроводжувати та охороняти вантажі, товари, в тому числі транзитні, що переміщуються через територію України і перебувають під митним контролем;

6) запрошувати осіб до митних органів для з'ясування обставин порушення вимог митного законодавства. У невідкладних випадках з'ясування обставин і первинне документування такого порушення може здійснюватися в інших придатних для цього місцях.

Служби і відділи митної охорони розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць. За рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи особовий склад, транспорт, озброєння та спеціальні засоби підрозділів митної охорони у разі оперативної необхідності можуть бути тимчасово переміщені в інші регіони України поза місцем основного розміщення

Висновки

Результати моєї роботи надали змогу сформулювати правовий статус митних органів України, проаналізувати напрями та організаційно-правові засади діяльності митних органів в Україні. Ми визначили правовий статус Державної митної служби України та митниць України, а також охарактеризували взаємодію митних органів з іншими державними органами.

Виходячи з вивченого, можна сказати, що ефективність виконання митними органами завдань та функцій багато в чому залежить від тих різноманітних за характером, формами і методами засобів та способів впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування.

Митні органи України, відповідно до норм чинного законодавства, беруть активну участь у формуванні митної політики держави та безпосередньо її реалізують, здійснюючи при цьому різносторонню діяльність, що характеризується певною особливістю. Безумовно, діяльність митних органів є державно-владною діяльністю, спрямованою на реалізацію функцій держави у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Діяльність митних органів України як органів виконавчої влади обумовлена множинністю та різноспрямованістю мети, з якою вона здійснюється. Мета діяльності розкриває її головні сутнісні та якісні характеристики з погляду її кінцевого результату. Саме потреба, яка трансформується у бажання отримати результат, і визначає мету діяльності, в тому числі й мету діяльності митних органів.

Завданням даної статті є аналіз норм національного законодавства та основних наукових поглядів щодо організації та діяльності органів виконавчої влади для формулювання мети та завдань, що висуваються перед системою митних органів у сучасних умовах.

Дослідженням питань, пов'язаних з організацією та функціонуванням державних органів і органів виконавчої влади, зокрема, займалися як вітчизняні, так зарубіжні фахівці у сфері державного управління та адміністративного права. Вирішенню окремих проблем у діяльності митних органів України присвячено праці С.В. Ківалова, К.К. Сандровського. Разом з тим майже поза увагою залишилися питання, пов'язані з визначенням мети та завдань діяльності митних органів України. Особливої актуальності це питання набуває в умовах переорієнтації пріоритетів у діяльності системи митних органів України, активізації євроінтеграційних процесів за участю України та розвитком зовнішньоекономічних зв'язків.

Список літератури

1) Конституція України // Закони України: В 11 т. - Верховна Рада України: Ін-т законодавства. - К., 1997. - Т. 10. - С. 3-41.

2) Митний кодекс України // Урядовий кур'єр. - 2002. - 14 серпня. - №148.

3) Митний кодекс України №92-IV від 11 липня 2002 року редакція від 04.06.2009 року

4) Деркач Л.В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. - К., 1998.

5) Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 360 с.

6) Жорин Ф.Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 248 с.

7) Єгоров О.Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС): Посібник. Одеса: ПЛАСКЕ ЗАТ, 2005. - 226 с.

8) Ківалов С.В., Кормич Б.В. Митна політика України. - Одеса: Юридична література, 2001.

9) Корнійчук О.Т. Основи митної справи: Тези лекцій - Хмельницький, 1996

10) Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 224 с.

11) Пашко П.В. Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. - К., 2004. - 732 с. 12) Пашко П.В..Основи митної справи: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і доп. - К., 2002. - 318 с.

13) Сандровский К.К. Таможенное право в Украине (Национальное и международное). - К., 2000.

14) Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні: Теорія та практика: Навч. посібник. - К., 1999.

15) Шишка Р.Б., Сергієнко В.В. Митне право України: Вид, 3-є, доповнене й перероблене. -Харків: Еспада, 2004.-352с

митний державний контроль регіональний

Размещено на Allbest.ru