Правове регулювання митних режимів та їх характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ МОРСЬКОГО ПРАВА І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра адміністративного та кримінального права

Курсова робота

Правове регулювання митних режимів та їх характеристика

Одеса-2010

ЗМІСТ

Вступ

Глава 1. Характеристика митного режиму як спеціального правового інституту

1.1 Правова природа та поняття митних режимів

1.2 Класифікація митних режимів

1.3 Зміст митного режиму

Глава 2. Характеристика митних режимів

Висновки

Список використаних джерел і літератури

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Інститут митних режимів, безумовно, є одним з ключових в митному праві, оскільки саме обраним митним режимом визначаються, зокрема, статус товару, що переміщується через митний кордон, заходи митної політики, що застосовуються до товару, необхідність здійснення тих чи інших митних процедур, права власника щодо подальшого розпорядження товаром тощо. Причому, поняття «митний режим» є досить універсальним, в тому розумінні, що воно використовується в нормативно-правових актах цілого ряду країн, а також, в міжнародно-правових актах. Але, при цьому, не дивлячись на таку універсальність, трактування змісту і сутності митного режиму можуть істотно відрізнятися.

За митним законодавством в Україні діє ціла низка митних режимів. Саме для того, щоб ретельно дослідити особливості кожного з них, я і обрала цю тему роботи.

Мета та задачі роботи. Метою роботи є аналіз правового регулювання інституту митного режиму та характеристика кожного з цих режимів.

Для виконання цієї мети поставлено наступні цілі: охарактеризувати митний режим як правовий інститут митного права, класифікувати митні режими, визначити зміст митного режиму та надати детальну характеристику кожному з існуючих митних режимів.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є правовідносини, пов'язані із регулюванням інституту митного режиму.

Предметом дослідження є норми, що визначають зміст та особливості окремих видів митних режимів.

Методи дослідження. Під час написання курсової роботи я використовувала низку правових та загальнонаукових методів. Основним методом для написання був метод дослідження нормативно-правових джерел, митного кодексу зокрема. Метод класифікації допоміг мені диференціювати митні режимі, а методом опису я змогла надати детальну характеристику кожному з них. Як додатковий метод я використовувала метод вивчення навчальної літератури з митного права та зовнішньоекономічної діяльності. Обробити отриману інформацію та викласти її допоміг аналітичний метод та метод систематизації.

Аналіз використаних джерел та літератури. З огляду на специфіку теми роботи та предмета в цілому, єдиним джерелом для написання були національні нормативно-правові акти. Перш за все слід відзначити Митний кодекс України, який, безумовно, є основним джерелом написання цієї роботи. Для деталізації окремих положень я використовувала закони з питань митної справи та відповідні постанови кабінету міністрів та укази митної служби. В той же час, для того, щоб краще зрозуміти дану тематику, я користувалася навчальними посібниками спеціалістів з митного права, зокрема посібником А.Дубиніної з основ митної справи та науковими статтями, які присвячено конкретним митним режимам.

Обґрунтування структури роботи. Перша глава присвячена характеристиці митного режиму як специфічного інституту митного права. В ній наведено зміст та класифікацію митних режимів. Аналізу кожного з митних режимів я присвятила другу главу цієї роботи.

ГЛАВА 1. ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНОГО РЕЖИМУ ЯК СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВОВОГО ІНСТИТУТУ

1.1 Правова природа та поняття митних режимів

Поняття «режим» означає сукупність правил, заходів, форм заради досягнення якої-небудь мети. В юридичній літературі правовий режим визначають по-різному:

1) як соціальний режим об'єкта, який закріплено правовими нормами й забезпечено сукупністю юридичних засобів;

2) як порядок регулювання, що дістає вияв у комплексі правових засобів, що характеризують особливе поєднання дозволів, заборон та позитивних зобов'язань, які взаємодіють між собою та становлять особливу спрямованість правового регулювання;

3) як особливий порядок правового регулювання, який дістає вияв у відповідному поєднанні юридичних засобів і утворює бажане соціальне становище й певну ступінь сприятливості або несприятливості для задоволення інтересів суб'єкта права Митне право України: Навч. посібник/ За заг. ред. В.В. Ченцова,.-К.: Істина,2008.-С. 124.

Більшістю правознавців митний режим розглядається як один з видів адміністративно-правових режимів. При цьому в теорії адміністративного права пріоритетною є точка зору, що адміністративно-правовий режим - це певна сукупність адміністративних засобів регулювання, встановлених в централізованому порядку імперативним методом юридичного впливу.

Митний режим має складну правову природу й поєднує елементи адміністративно-правового й фінансово-правового регулювання. Про останнє свідчить неоднакове встановлення розмірів митних податків і зборів стосовно митного режиму випуску ввезених товарів у вільний обіг, який передбачає право вільного володіння, користування й розпорядження ними, та інших митних режимів, при яких товари знаходяться у певних умовах і до яких застосовуються відповідні вимоги, обмеження, заборони. Різний обсяг розсуду особи у тому чи іншому митному режимі обумовлює і застосування різного режиму обкладання митними платежами: якщо умовою митного режиму «імпорт» є сплата усіх митних платежів, то інші митні режими передбачають ті чи інші пільги щодо митного обкладення.

У п. 16 ст. 1 МК Митний кодекс України від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №38-39. - Ст. 288 міститься визначення митного режиму - це сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Відповідно до Закону «Про Єдиний митний тариф» Про Єдиний митний тариф: Закон України від 5.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №19 з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито. Таким чином, ми бачимо можливість у певних випадках застосовувати посилені митні режими. Також допускається встановлення преференцій щодо ставок митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів та інших предметів, які:

а) походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі;

б) обертаються в прикордонній торгівлі. Тобто це означає, що у певних випадках можуть застосовуватися пільгові митні режими.

Сукупність норм у значенні п. 16 ст. 1 МК визначає правовий статус товару та транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення.

Під системою митних процедур розуміють здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів, речей, майна та інших предметів, огляд предметів, оформлення митних документів, накладання митного забезпечення, перевірку правильності заповнення вантажної митної декларації, нарахування сум, що підлягають сплаті, передачу статистичних даних до органів Держкомстату України та інші дії, що здійснюються митними органами України з метою виконання законодавства щодо митної справи.

1.2 Класифікація митних режимів

Митні режими можна поділити на п'ять груп:

До першої варто віднести режими, які використовуються при здійсненні основного обсягу зовнішньоторговельних операцій, пов'язаних з проданими українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарами до інших країн і закупівлею товарів для потреб вітчизняного виробника Це експорт, реекспорт, тимчасовий ввіз (вивіз), імпорт (випуск у (для) вільний обіг), реімпорт.

До другої групи варто включити митні режими, за яких переміщення товарів через кордон поєднується із здійсненням митними органами конкретних операцій в інтересах відповідних організацій або осіб з наданням для них певних послуг. Це режими митного складу, магазин безлімітної торгівлі.

До третьої групи доцільно віднести митні режими, в рамках яких товари переміщуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні. До даної групи варто віднести такі режими: переробка на митній території, переробка за межами митної території.

Четверта група об'єднує режими, які використовуються при припиненні зовнішньоекономічних операцій (у зв'язку з неможливістю або неефективністю реалізації інших митних режимів на території України). Це такі як відмова на користь держави та знищення або руйнування.

До п'ятої групи належать режими, зміст яких зводиться до того, що ввезення іноземних товарів відбувається без сплати митних податків, а також без застосування до даних товарів заходів нетарифного регулювання: митні режими транзиту, спеціальної митної зони Гребельник О.П. Основи митної справи. - К., 2003. - С. 430.

Є й інші класифікації митних режимів. Так, Науменко В. поділяє їх на дві групи залежно від завершеності митного режиму:

1) завершені митні режими (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, знищення або руйнування, відмова на користь держави, спеціальна митна зона);

2) незавершені митні режими (тимчасове ввезення/вивезення, режими переробки, митного складу, транзиту).

За іншим критерієм митні режими поділяються на три групи:

1) митні режими, які застосовуються до основної маси об'єктів транскордонного переміщення (експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, спеціальна митна зона);

2) митні режими, які застосовуються у рамках надання послуг і дозволяють використання товарів лише з певною метою за умови дотримання певних вимог (режими переробки, митного складу, магазин безмитної торгівлі, транзиту, тимчасового ввезення/вивезення);

3) митні режими, які застосовуються у випадках припинення зовнішньоекономічних операцій (відмова на користь держави, знищення або руйнування) Науменко В.П. Порядок застосування митних режимів в Україні: теорія, практика,рекомендації: Практич. посіб. - К., 2005. - С. 36..

Конкретні параметри різних видів адміністративно-правових режимів можуть суттєво відрізнятися між собою:

за ступенем жорсткості, тобто за кількістю встановлених заборон та позитивних зобов'язань, або навпаки - за наданими пільгами і дозволами;

за впливом на правовий статус громадян та організацій;

за сферою діяльності, в якій встановлюються дані режимні правила;

за часом; територією та ін Нападистий О. Митний режим в Україні та його види // Право України. - 2000. - №7. -С. 70.

В залежності від виду зовнішньоекомічної операції митні режими можливо поділити на п'ять груп:

1. Експортні операції - експорт, переробка поза митною територією, тимчасовий вивіз;

2. Імпортні операції - випуск у вільне використання; митний ліцензійний склад; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території; переробка під митним контролем; тимчасовий увіз; вільна митна зона; вільний склад; знищення; відмова на користь держави.

3. Реекспортні операції - реекспорт;

4. Реімпортні операції - реімпорт;

5. Транзитні операції - транзит Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи: Навч. посыб. - К., 2004. - С. 63.

1.3 Зміст митного режиму

Митний режим має свою внутрішню структуру, яка дозволяє розкривати його зміст та яка представляє умови, вимоги та обмеження цього митного режиму. Під умовами митного режиму розуміються ті обставини, які обумовлюють можливість розташування під нього товарів; під обмеженнями - прямі або непрямі заборони на здійснення з товарами певних дії; а під вимогами - дії, при здійсненні яких можливо завершення митного режиму.

Умови. Однією з умов розташування товарів у певному митному режимі є їх статут. Товари, які заборонені до ввозу на митну територію України не можуть бути розташовані під митними режимами імпорту, митного ліцензійного складу, відмови на користь держави, магазина безмитної торгівлі. Не дозволяється розташовувати під митним режимом тимчасового увозу/вивозу матеріалів та зразків що витрачаються; харчових продуктів та напоїв (за винятком їх тимчасового увозу/вивозу з метою реклами або демонстрації у одиничних примірниках). Умовою розташування товарів під митним режимом імпорт є сплата митних платежів та дотримання мір економічної політики або інших обмежень. Для розташування товарів під будь-яким митним режимом переробки (переробка на митній території, переробка під митним контролем та переробка поза митною територією) необхідно отримати ліцензію на переробку, яка видається митними органами організації-переробнику. Розташування товарів під низкою митних режимів дозволяється тільки з дозволом митних органів (митні режими транзите, тимчасового увозу/вивозу, реекспорта, знищення, відмови на користь держави), отримання якого також є умовою даних митних режимів.

Обмеження. Прикладом обмеження може бути положення митного режиму тимчасового ввозу товарів, у відповідності з яким допускається тільки користування тимчасово увезених товарів, що виключає можливість їх відчуження або передачі у користування іншої особи. Також, з товарами, які знаходяться під митним режимом митний склад, можуть проводитись лише операції по забезпеченню їх збереження та операції по підготовці їх до продажу або транспортування. При цьому, усі операції, які проводять з товарами не повинні змінювати їх характеристик, пов'язаних зі зміною класифікації даних товарів за ТН ЗЕД. Митний режим магазина безмитної торгівлі реалізується під митним контролем на митній території України без стягування мита та інших податків та без використання до них мір економічної політики.

Вимоги. У якості приклада можливо навести вимоги митного режиму експорту - здійснити фактичний вивіз товару за межі митної території України. Слід відмітити, що вимоги вивозу товару за межі митної території України застосовується до багатьох митних режимів. Іноземні товари можуть знаходитись на митній території України обмежений термін часу, після чого вони повинні бути замовлені у митному режимі імпорту або вивезені з митної території України у відповідності з іншими митними режимами. Ця вимога також характерна до митних режимів митного ліцензійного складу, магазину безмитної торгівлі, тимчасового вивозу, реекспорта.

У межах одного митного режиму можуть встановлюватися вимоги, умови, обмеження не тільки загального характеру, але і ті, які відносяться до певних видів товарів. Так, умовою митного режиму імпорту є додержання порядку маркування певних підакцизних товарів. Товари, які розташовані під митним режимом митного ліцензійного складу та призначені для вивозу у відповідності з митним режимом експорту, повинні бути вивезені не пізніше трьох місяців з моменту їх розташування під митним режимом митного ліцензійного складу. Розташовуючи товари під певним митним режимом, особа яка переміщує товари, повинна дотримуватися усіх встановлених законодавством обмежень та вимог Курило Т.В. Митне право України: Навч. посібник.-Л.: Новий Світ-2000,2007.-С. 118.

Митний режим має складну правову природу та поєднує у собі елементи адміністративно-правового та фінансово-правового регулювання. Було б нелогічно з боку законодавства встановлювати однакові розміри митних платежів стосовно митного режиму випуску у вільний обіг, який дозволяє повну свободу володіння, використання та розпорядження увезеними товарами та інших митних режимів, у яких товари знаходяться у певних умовах та до них використовуються певні обмеження та вимоги. Різний об'єм свободи при використанні митних режимів обумовлює застосування різного режиму обкладання митними платежами та іншими видами податків: якщо умовою митного режима імпорт є сплата усіх митних платежів, то інші митні режими мають певні пільги у відношенні увезених (вивезених) товарів.

Однак, як було зазначено раніше, треба пам'ятати, що усі митні платежі можна поділити на дві групи:

платежі які стягуються при переміщенні через митний кордон України;

платежі які стягуються у інших випадках, встановлених нормативними правовими актами з митної справи.

При цьому, в першій групі слід відмітити певну групу - платежі які стягуються при митному оформленні: мито, ПДВ, акциз, у відношенні якої і представляються пільги в межах митних режимів (оформлення податкових векселів тощо).

Стосовно певного митного режиму, особі яка переміщує товари можуть бути представлені наступні пільги:

повне звільнення від сплати митних платежів;

часткове звільнення від сплати митних платежів;

повернення раніше сплачених митних платежів.

ГЛАВА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНИХ РЕЖИМІВ

Як вже згадувалося, українське законодавство не визначає поняття митного режиму, але в ст. 69 МКУ вказується, що товари та інші предмети пропускаються через митний кордон України в цілях:

вільного використання на митній території України та за її межами;

тимчасового увозу на митну територію України або тимчасового вивозу за межі цієї території;

транзиту через територію України.

При цьому, товари пропускаються після виконання всіх митних процедур і в обсязі, що відповідає меті їх переміщення через митний кордон України.

Пропуск для вільного використання містить в собі ознаки таких режимів, як: випуск для вільного обігу, експорт, реімпорт, реекспорт Митний кодекс України: Наук.-практ. коментар: Із змін. та доп. станом на 30 січня 2008 р./ Уклад.: А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний, Р.А. Калюжний та ін.-К.: Прав. єдність,2008.- Ст. 70 . Пропуск для вільного використання може застосовуватися лише за умови наявності законних підстав на увіз або вивіз товарів з митної території України та виплати всіх встановлених мит та митних зборів. Товари можуть бути заявлені у митниці з метою вільного використання при переміщенні через митний кордон України, після пропуску з метою тимчасового увозу або вивозу, на протязі строку зберігання під митним контролем.

Випуск у вільний обіг (імпорт) - митний режим, при якому товари, які увозяться на митну територію України, залишаються в Україні без обов'язку про їх повернення.

Умовою розміщення товарів у даному режимі є сплата митних податків та інших митних платежів, а також дотримання мір економічної політики та інших обмежень передбачених законодавством України. В залежності від виду товарів, які увозяться на митну територію України в митному режимі імпорт вони повинні мати ліцензії, сертифікати якості, сертифікати відповідності та інші документи. У разі увозу підакцизних товарів у митному режимі імпорт до них застосовуються спеціальні міри контролю: сплата підакцизних митних платежів, маркування маркою акцизного збору та увіз через певні митниці.

Реімпорт - митний режим, при якому товари, які раніше були вивезені з території України у режимі експорт, увозяться на Україну в установлені законом строки. При цьому не беруться митні податки мита, ПДВ, акцизи, а до товарів не використовують міри економічної політики. Товари, які розміщують у режимі реімпорт повинні:

увозитись на територію України в строк не перевищуючий 10 років з моменту їх вивозу;

знаходитись у тому ж стані, в якому вони вивозились (крім змін які трапились у наслідок природного зносу або в наслідок аварії чи не переборної сили);

реімпортовані товари при увозі не обкладаються ввізним митом, а сплачені вивізні мита та інші митні платежі повертаються митними органами в строк до 3-х років, за умови дотримання низки вимог: увіз та вивіз товарів повинен робитись єдиною особою, яка сплачувала платежі; заява про повернення грошей повинна подаватися до 1 року з моменту оформлення товару у режимі реімпорт; копія митної декларації по якій нараховувались митні платежі; письмове підтвердження митного органу про надходження грошей на рахунок.

Використання цих товарів у комерційних цілях в інших державах не перешкоджає розміщенню їх в митному режимі реімпорт.

Експорт - митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території України без обов'язку про їх зворотне повернення. Умовою розміщення товарів у митному режимі експорт є сплата вивізних митних платежів та дотримання мір економічної політики. До товарів вивозимих у митному режимі експорт найчастіше застосовують міри нетарифного регулювання -квотування, ліцензування та ін.

Реекспорт - митний режим, при якому іноземні товари, які були увезені у митний режим імпорт вивозяться з митної території України без сплати митних платежів або з поверненням ввізних платежів без використання мір економічної політики. Реекспорт здійснюється, якщо дотримується низка умов:

реекспортні товари знаходяться у тому ж стані в якому вони ввозились (крім змін які трапились у наслідок природного зносу);

реекспорт здійснюється у строк до 2^х років з моменту їх увозу;

реекспортні товари не використовувались з метою отримання прибутку.

Ст. 71 МКУ регулює питання тимчасового вивозу та тимчасового увозу. За загальним правилом товари та інші предмети можуть бути вивезені за межі митної території України або увезені на цю територію під зобов'язання про зворотній увіз (вивіз) на строк, що не перевищує один рік з моменту пропуску через митний кордон, але цей строк може бути подовжений ДМСУ, з урахуванням мети та умов використання цих товарів.

Тимчасовий увіз/вивіз - митний режим, при якому товари, які увозяться/вивозяться на митну територію України повинні вивезтися/увезтися в строк зазначений у декларації. При цьому режимі товар може увозитися/вивозитися з частковим або цілковим звільненням від митних платежів та без використання мір економічної політики. Дозволом на розміщування товарів у цьому режимі є дотримування низки умов:

можливість забезпечення надійної ідентифікації увізних/вивізних товарів;

повернення товарів у незмінному стані, крім випадків в наслідок природного зносу;

представлення зобов'язань про зворотній увіз/вивіз товарів Болибок Е. Поняття та застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) //Прокуратура. Людина. Держава.-2004.-№10.-С.103.

Законодавством передбачені обмеження для деяких видів товарів, які увозяться у митному режимі тимчасовий увіз/вивіз це: харчові продукти (алкогольні напої, тютюнові вироби; виключення: виставки, дегустації), розхідні матеріали та зразки, промислові відходи, квотовані товари. Строк тимчасового увозу/вивозу встановлюється митним органом в залежності від мети та обставин такого увозу/вивозу. Загальний строк - 2 роки. Цілкове звільнення від сплати митних платежів можливе, якщо строк тимчасово ввозимих/вивозимих товарів не перевищує 1 рік, це:

транспортні засоби, які використовуються для міжнародних перевезень пасажирів і товарів;

професійне обладнання та інструменти, які належать іноземним особам та увозяться з метою виконування конкретної роботи;

обладнання і матеріали для науково-дослідних та учбових цілей;

безкоштовне надання обладнання та товарів для тимчасового користування державою у випадку стихійного лиха;

рекламні матеріали, фільми.

Неповернення тимчасово увезених/вивезених товарів тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність крім випадків, коли товар був загублений в наслідок аварії або непереборної сили.

Ст. 72 МКУ передбачає пропуск товарів з метою транзиту через територію України. При транзиті товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами України, без стягнення мит, податків, без застосування до товарів засобів митної та економічної політики. Через митну територію України пропускаються товари лише за умови представлення митному органу законних підстав для їх транзиту та сплати всіх необхідних митних платежів. При транзиті застосовуються засоби митного забезпечення, а також можливо застосування послуг митного супроводження, митного перевізника і т. д.

Транзит - митний режим, при якому товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами України без сплати митних платежів та без використання до товарів мір економічної політики. Транзит товарів здійснюється з дозволу митного органу шляхом прийняття митної декларації. Митний режим транзит може здійснюватися тима маршрутами, які обирає перевізник товарів, якщо не має інших постанов ДМСУ стосовно переміщення деяких товарів. У разі виявлення у митному органу підстави про те, що перевізник або його транспортний засіб не може гарантувати дотримання норм МКУ, митний орган може зобов'язати перевізника дообладнати його транспортний засіб або скористатися послугами митного супроводження.

Товари, які переміщуються транзитом через митну територію України повинні бути доставлені у митні органи в строк, який був встановлений митницею відправлення та при цьому бути у тому ж стані, в якому вони були відправлені за винятком природного зносу. При загублені або недоставці товару у митний орган призначення перевізник повинен сплатити митні платежі, які нараховуються при режимах імпорт чи експорт.

Товари, які переміщуються транзитом, на протязі усього часу перевезення знаходяться під митним контролем, який здійснюється в процесі митного оформлення товару при розташуванні його у митний режим транзит до завершення дії цього режиму.

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: Закон України від 15 вер. 1995 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №32. - Ст. 255 регулює види зовнішньоекономічної діяльності, пов'язані з переробкою товарів на території іншої держави. Це відповідає таким митним режимам, як: переробка на митній території, переробка під митним контролем та переробка поза митною територією. Характерним для таких видів діяльності є те, що товари ввозяться/вивозяться з метою їх переробки; після переробки вони експортуються, після експорту товарів в обумовлений термін повертаються сплачені мита та митні збори. Переробка товарів відбувається під митним контролем і встановлюються певні строки вивозу перероблених товарів. Регламентація режимів переробки в багатьох випадках співпадає, але є і відмінність.

Переробка товарів на митній території - митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку для переробки на митній території України без застосування до них мір економічної політики та з поверненням ввізних митних платежів при умовах вивозу продуктів переробки за межі митної території України у режимі експорт.

Переробка товарів під митним контролем - митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку на митній території України без нарахування митних платежів та застосування мір економічної політики для переробки під митним контролем з послідуючим їх імпортом або розташуванням продуктів його переробки під іншим митним режимом.

Переробка товарів поза митною територією - митний режим, при якому українські товари вивозяться без застосування до них мір економічної політики для переробки та послідуючого випуску продуктів переробки у вільне використання на митній території України з цілковим або частковим звільненням від сплати митних платежів.

Узагальними операціями для цих режимів є наступні: виготовлення товарів (у т.ч. монтаж, збір); безпосередня переробка та обробка товарів; ремонт товарів (у т.ч. відновлення та приведення у порядок); використання товарів, які сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його (навіть у випадку їх часткового або цілкового вживання у процесі переробки).

Використання митних режимів переробки можливе тільки після отримання ліцензії за встановленою формою у митних органах. Ліцензія може бути анульована або відкликана митними органами у разі порушення власником вимог законодавства стосовно цих режимів. Строк переробки товарів у цих режимах встановлюється митними органами, а їх тривалість повинна базуватися на економічно виправданому строку їх переробки та розпорядженні продуктами переробки.

МКУ передбачені випадки часткового або цілкового звільнення продуктів переробки тільки від ввізних митних платежів. У випадку неповернення або невивезення товарів чи продуктів їх переробки в встановлені строки особа, яка отримала ліцензію на переробку, повинна сплатити митні платежі, від яких вона була звільнена, та може бути притягнена до відповідальності відповідно вимогам митного законодавства.

Для наступної групи митних режимів характерним є те, що товари та транспортні засоби, як правило, вважаються такими, що знаходяться за межами митної території України та звільняються від сплати мит та акцизів. До таких режимів відносяться: вільна митна зона, вільний склад, митний ліцензійний склад, магазин безмитної торгівлі. Відповідно до ст. 5 МКУ на території України можуть створюватися спеціальні митні зони, статус і територія яких визначається Верховною Радою окремими законодавчими актами. Згідно з конвенцією Кіото від 18 травня 1973 р. вільна економічна (митна) зона визначається як частина території однієї держави, на якій увезені товари розглядаються як товари, що знаходяться за межами митної території по відношенню до права імпорту та відповідних податків, та такі, що не підлягають звичайному митному контролю.

Вільна зона та вільний склад - це митні режими, при яких іноземні товари розташовуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях без обкладання митними платежами та без використання до них мір економічної політики, а українські товари розміщуються та використовуються на умовах пред'являємих до вивозу товарів у відповідності з митним режимом експорт.

Вільна митна зона утворюється по рішенню Верховної Ради спільно з ДМСУ, Міністерством економіки та Міністерством фінансів. Вільний митний склад - приміщення де діє режим вільного складу. Він засновується при наявності ліцензії ДМСУ. Для цих митних режимів характерна подібність правового регулювання деяких питань, а саме: по здійсненню операцій над товаром; по строкам знаходження товарів у цих режимах; по порядку їх обліку; по порядку нарахування митних платежів; по відповідальності за сплату платежів.

При подальшому увозі чи вивозі товарів з території вільної зони та вільного складу митні платежі сплачуються, а міри економічної політики застосовуються в залежності від походження товарів. Відповідальність за сплату митних платежів несе особа, яка завезла товари на вільну митну зону чи вільний складАфанасьєва О.О. Зміст та сутність митного режиму "спеціальна митна зона" //Митна справа (Митний комплект).-2007.-№ 5.-С. 12-15..

У вільній митній зоні та вільному складі допускається здійснення виробничих та інших операцій з товаром, за винятком роздрібної торгівлі. Строки знаходження товарів у цих режимах законом не обмежуються. Митним органам дозволяється здійснювати контроль за товарами, які знаходяться в цих зонах, а також допускається оформлення ввізних та вивізних товарів у спрощеному порядку. При скасуванні ліцензії на право володіння вільним митним складом він на 6 місяців стає складом тимчасового зберігання, а всі товари підлягають повторному митному оформленню. Вільна митна зона теж ліквідується на протязі 6 місяців.

Діяльності митних ліцензійних складів присвячені ст. 65-93 МКУ. На подібних складах товари знаходяться під митним контролем та встановлюється плата за надання послуг по зберіганню цих товарів.

Митний ліцензійний склад - митний режим, при якому ввезені на митну територію України товари зберігаються під митним контролем без справлення мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання. А товари що вивозяться зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення до фактичного вивезення за межі митної території України. Власником МЛС можуть бути будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації МЛС. МЛС може бути двох типів:

відкритого (це МЛС, який використовується для зберігання товарів будь-якої особи);

закритого (це МЛС для зберігання товарів, що належать власнику складу). Відповідальність за зберігання товарів, які знаходяться на МЛС несе власник складу. Також він за власний рахунок забезпечує матеріально-технічне обладнання складу, його охорону та пропускний режим та веде облік товарів і подає звіти митним органам. Декларування товарів при їх розміщенні на МЛС може здійснюватися посадовою особою митниці або власником складу, якщо він має свідоцтво про його визначення як декларанта. А при випуску товарів зі складу їх декларування може здійснювати ще і власник товару. Всі операції, які проводяться з товарами на МЛС не повинні змінювати характеристик цих товарів пов'язан-них зі зміною їх класифікації за ТН ЗЕД та повинні проводитись тільки з дозволу митного органу. Товари, увезені на митну територію України, можуть зберігатися у режимі МЛС протягом 3^х років, а товари що вивозяться - протягом 3^х місяців. Заборонено зберігати на МЛС вантажі гуманітарної допомоги.

Зупинення дії ліцензії до 3^х місяців або її анулювання може виникати у наступних випадках:

не функціонування МЛС протягом 3^х місяців;

порушення митних правил;

порушення кримінальної справи за злочинами у сфері ЗЕД.

Після прийняття МКУ, наказом ДМСУ був введений такий режим, як магазин безмитної торгівлі. Положення про магазин безмитної торгівлі визначає, що: «Магазин безмитної торгівлі -це митний режим, при якому товари знаходяться та реалізуються у роздріб під митним контролем на митній території України (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародного сполучення, та інших зонах митного контролю, що визначаються ДМСУ) без справляння мита та інших податків (крім митних зборів)». Відкриття магазину безмитної торгівлі можливе лише після отримання ліцензії від ДМСУ та отримання дозволу відповідного митного органу, на території діяльності якого розміщується магазин. Власником такого магазину можуть бути українські суб'єкти підприємницької діяльності, які мають статус юридичної особи. Товари та інші предмети, що надійшли до магазину безмитної торгівлі, знаходяться під митним контролем.

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, при якому товари реалізуються під митним контролем на території України без сплати мита, ПДВ, акцизів та інших платежів та без застосування до них мір економічної політики. Територія магазину безмитної торгівлі, включаючи торгові зони, склади та допоміжні приміщення, є зоною митного контролю. Магазини здійснюють роздрібну торгівлю товарами тільки фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України. В магазині безмитної торгівлі можуть реалізовуватися будь-які товари крім заборонених до ввозу на Україну, вивозу з держави або реалізації на території України. Продаж товарів здійснюється за готівкою. Забороняється:

оптова торгівля (у т.ч. дрібно оптова);

продаж товарів за зразками;

торгівля за попереднім замовленням;

торгівля з доставкою до дому;

торгівля з розстроченням сплати;

продаж товарів з допомогою приміщень та складів.

Товари, які реалізуються у магазині безмитної торгівлі повинні мати спеціальне маркування (яке узгоджене з митним органом) та бути упаковані для роздрібної торгівлі. При купівлі товарів працівники магазину роблять відмітку у декларації особи, яка виїжджає за межі митної території України. Якщо товар не вивозиться за межі України, він обкладається митом (за винятком українських товарів). Діяльність магазину безмитної торгівлі повинна здійснюватися у відповідності з вимогами МКУ та Закону о торгівлі. У випадку їх порушення власник магазину повинен сплатити митні платежі, які нараховуються на товари в залежності від митного режиму імпорт чи експорт.

Діяльність ліцензії може бути призупинена на строк до 3^х місяців, якщо власник зловживає своїми правами. У цей період продаж товарів в магазині забороняється. Магазин безмитної торгівлі ліквідується у випадках анулювання або відклику ліцензії чи по бажанню власника. При цьому власник магазину за строк знаходження товарів у магазині,що ліквідується, сплачує митні платежі за зберігання товарів у розмірах для складів тимчасового зберігання. Граничний строк знаходження товарів у цьому магазині не може перевищувати одного місяця.

Існують ще два специфічних митних режима, такі як знищення товарів та відмова на користь держави. Товари, ввезені на митну територію України, розміщуються під такі режими в тих випадках, коли з причин економічного або іншого характеру продовження зовнішньоекономічної діяльності є недоцільним, наприклад, при збитковості або неможливості реалізації таких товарів на внутрішньому ринку. В таких випадках стягнення мита та митних зборів не відбувається, а витрати щодо знищення або передачі товарів несе їх власник.

Знищення товарів - митний режим, при якому іноземні товари знищуються під митним контролем, включаючи приведення їх у стан не придатний для використання; при цьому режимі митні платежі не нараховуються, а міри економічної політики не застосовуються. Розташування товарів у цьому митному режимі проводиться з дозволу митного органу, якщо в наслідок даного засобу знищення, товари цілково втрачають споживчі властивості та вартість. А якщо знищення супроводжується викиданням, складуванням, сховищем шкідливих, токсичних або радіоактивних відходів, то потрібно ще отримати дозвіл державних органів охорони навколишнього середовища та органів санітарно-епідеміологічної служби.

Забороняється розташовувати під митним режимом знищення наступні товари:

заборонені до ввозу на митну територію України;

прийняті митними органами як застава;

конфісковані;

предмети художньої, історичної та археологічної цінності;

рідкісні тварини та рослини.

Знищення може проводитися шляхом хімічної, механічної або іншої дії (спалювання, руйнування), в результаті якої товари цілково знищуються, а їх відновлення неможливе. Знищення товарів здійснюється зацікавленою особою за власний рахунок з додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища. Товари, які розташовані під митним режимом знищення, декларуються шляхом пред'явлення митному органу ВМД та заяви особи, яка переміщує товар, а також вантажних та супровод-жуємих документів, необхідних для митного оформлення та проходження митного контролю. За митне оформлення товарів нараховуються митні платежі. Знищення товарів здійснюється під митним контролем. Про фактичне знищення складається акт, який підписується перевізником або особою, яка його заміняє та особами, які були присутні при фактичному знищенні товару.

Відмова на користь держави - це митний режим, при якому перевозимі через митний кордон товари передаються державі без нарахування митних платежів та без застосування до них мір економічної політики. Цей режим використовується при неможливості або неефективності реалізації імпортного товару на українському ринку. Дозвіл на оформлення товарів у цей режим видається митним органом, при умовах наявності усіх необхідних документів на цей товар. У деяких випадках митний орган може відмовити власникові дозволити оформлювати товар у цей режим.

Оформлення товарів у цей режим проводиться у тому митному органі, в зоні якого вони знаходяться, якщо ДМСУ не встановлює спеціальні норми. Декларувати товар може особа, яка перевозить товар або митний брокер, при чому змінити цей режим на інший після отримання дозволу митного органу неможливо. Після отримання дозволу на оформлення товару у цей митний режим власнику товару повертають усі сплачені їм платежі. Не повертають тільки ті митні платежі, які були сплачені у відношенні тимчасового ввезення товарів. Витрати по доставці вантажу у місце, визначене митним органом, несе особа, яка відмовилась від них на користь держави. При передаванні митному органу товарів, які були оформленні у митному режимі відмова на користь держави складається акт у двох примірниках. Один примірник зберігається у митному органі, який дав дозвіл на оформлення товару у цей режим, другий передається особі, яка відмовилась від товару на користь держави Митне право України: Навч. посібник/ За заг. ред. В.В. Ченцова, Д.В. Приймаченка.-2-ге вид.-К.: Істина,2008.-С. 129.

митний режим правовий

ВИСНОВКИ

З огляду на дану курсову роботу робимо висновок, що митний режим є основною категорією митного законодавства. Митний режим відповідно до ч. 16 ст. 1 МК України - це сукупність норм, установлених законами України, з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються. Ці положення стосуються порядку оформлення товарів, стягнення мита й надання пільг, визначення меж прав фізичних та юридичних осіб щодо розпорядження товарами і транспортними засобами, які ввезені на територію України або слідують через неї транзитом. Митний режим встановлюється з метою спрощення й гармонізації митних процедур стосовно товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон.

Незважаючи на свою значимість, категорія "митний режим" в українському законодавстві не була чітко визначена, як і не було систематизованого законодавства митних режимів. Але разом з тим ця обставина ніскільки не принизила місця й ролі інституту митного режиму в механізмі митно-правового регулювання. У літературі митної спрямованості цій проблемі постійно приділялась увага.

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму (ст. 185 МК України): імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит; тимчасове ввезення (вивезення); митний склад; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території України; переробка за межами митної території України; знищення або руйнування; відмова на користь держави.

Митний режим, не передбачений МК України, може встановлюватися тільки шляхом внесення відповідних змін до нього.

Митні режими виконують наступні функції:

· встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон країни залежно'від призначення товару;

· визначають умови перебування на/поза митною територією;

· встановлюють рамки, в яких може використовуватись товар;

· регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товар;

· визначають вимоги до товару, який розміщується у даний конкретний режим.

Також з роботи бачимо, що закономірністю розвитку зовнішньої торгівлі є не тільки тенденція до стійкого зростання обсягів світової торгівлі, але й до розширення загального спектра різнобічних форм здійснення зовнішньоторговельних операцій. Перехід від таких звичних форм, як експорт або імпорт товарів до широкого використання нових форм (угоди на компенсаційній основі, франчайзинг, зустрічні закупівлі, угоди типу «світч». «офсет») є особливістю розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі функціонування світової системи господарювання.

Дана тенденція значно ускладнює процедуру митного урегулювання зовнішньоторговельних зв'язків, тому з метою забезпечення диференційованого підходу до переміщення предметів через митний кордон законодавством України передбачено, відповідно до світової практики, деталізовану класифікацію видів митних режимів.

Слід зазначити, що кількість класифікованих митних режимів не є закінченою. В залежності від потреби кожна країна може застосовувати іі інші митні режими при регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Митний кодекс України від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №38-39. - Ст. 288

2. Митний кодекс України: Наук.-практ. коментар: Із змін. та доп. станом на 30 січня 2008 р./ Уклад.: А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний, Р.А. Калюжний та ін.-К.: Прав. єдність,2008.-757 с.

3. Про єдиний митний тариф: Закон України від 5.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №19. - Ст. 259

4. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: Закон України від 15 вер. 1995 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №32. - Ст. 255

5. Афанасьєва О.О. Зміст та сутність митного режиму "спеціальна митна зона" //Митна справа (Митний комплект).-2007.-№ 5.-С. 12-15.

6. Болибок Е. Поняття та застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) //Прокуратура. Людина. Держава.-2004.-№10.-С.103-110.

7. Болибок Є.А. Митні режими в Україні //Проблеми законності.-1976-2004.-Вип.66.-С. 171-175.

8. Болибок Є.А. Правове регулювання митних режимів за митними кодексами України та Росії //Проблеми законності.-1976-2005.-Вип. 73.-С. 160-165.

9. Гребельник О.П. Основи митної справи. - К., 2003. - 560 с.

10. Гречаний Д.М.Умови застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) //Митна справа (Митний комплект).-2009.-№ 5.-С. 31-36.

11. Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи: Навч. посіб. - К., 2004. - 360 с.

12. Клян Ф. Актуальні питання гармонізації українського митного законодавства із законодавством ЄС //Підприємництво, господарство і право.-2007.-№ 1.-С. 46-50.

13. Кормич Б.А. Митні режими згідно законодавства України та ЄС : поняття та сутність //Актуальні проблеми політики.-2007.-Вип. 31.-С. 58-65.

14. Курило Т.В. Митне право України: Навч. посібник.-Л.,2007.-240 с

15. Митне право України: Навч. посібник/ За заг. ред. В.В. Ченцова, Д.В. Приймаченка.-2-ге вид.-К.: Істина, 2008.-328 с.

16. Міщенко І.В. Митний режим та митний тариф: Навч.-метод. посібник.-О.: Фенікс,2008.-24 с.

17. Нападистий О. Митний режим в Україні та його види // Право України. - 2000. - №7. -С. 70

18. Нападистий О. Митний режим в Україні та його види //Право України.-2000.-№7.-C. 70-73.

19. Науменко В.П. Порядок застосування митних режимів в Україні: теорія, практика,рекомендації: Практич. посіб. - К., 2005. - 310 с.

20. Осадча Н.В.Системне уявлення щодо регуляторного митного режиму в умовах глобалізації зовнішньоекономічної діяльності //Вісник економічної науки України.-2009.-№ 1.-С. 134-145.

21. Остапчук В. Митні режими: особливості їх застосування з урахуванням вимог нового Митного кодексу України //Таможенная параллель.-2003.-№31.-C.1-4.

22. Пашко О.А. Ефективність законодавчого забезпечення митного режиму "імпорт" //Митна справа в Україні: теорія і практика /Редкол.: П.В. Пашко, В.В. Чепцов, І.Г. Бережнюк та ін.-Ч. 2.-2008.-С. 121-124.

23. Салагор М.М. Митні режими в контексті оновлення митного законодавства //Митна справа.-2002.-№6.-C. 60-64.

24. Шишка Р.Б.Митне право України: Навч. посібник для вузів.-3-є вид., доп. й перероб. - Х.: Еспада,2004.-352 с.

Размещено на Allbest.ru