Мета та завдання організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мета та завдання організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

Визначення мети організації боротьби з контрабандою та ПМП безпосередньо випливає зі змісту ряду законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері боротьби зі злочинністю і, зокрема з організованою злочинністю.

Згідно до цих законодавчих актів, організаційні й практичні заходи по боротьбі з контрабандою та ПМП здійснюються з метою:

1. Установлення контролю над контрабандою та ПМП (виявленні структури, механізмів та обсягів контрабанди, наявності організованих угруповань контрабандистів тощо)

2. Нейтралізації та ліквідації контрабанди та ПМП.

3. Усунення причин і умов учинення контрабанди та ПМП.

Мета організації боротьби з контрабандою та ПМП має, в першу чергу, захисний характер.

Залежно від цілей, передбачених законами та підзаконними нормативними актами, в організації боротьби з контрабандою виділяють такі напрями роботи:

а) захист правовідносин у сфері господарської діяльності від злочинних посягань;

б) захист правовідносин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів від злочинних посягань.

Метою організації боротьби з контрабандою та ПМП є також забезпечення економічної безпеки суспільства і держави.

Під економічною безпекою слід розуміти стан захищеності життєво важливих інтересів суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз в сфері господарської та фінансової діяльності.

Перелік основних завдань організації боротьби з контрабандою випливає із законодавчих актів, що регулюють боротьбу зі злочинністю, у тому числі в організованих її формах.

До них відносяться:

1. Створення загальних засад у сфері боротьби з контрабандою.

2. Сприяння попередженню та ліквідації контрабанди.

3. Визначення системи органів, що ведуть боротьбу з контрабандою, та їх взаємовідносин.

4. Установлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з контрабандою.

5. Установлення спеціальних заходів, які здійснюються уповноваженими органами у боротьбі з контрабандою.

6. Установлення обов'язків інших державних органів у сфері боротьби з контрабандою.

7. Правове забезпечення фінансових умов, необхідних для боротьби з контрабандою.

8. Правове забезпечення матеріально-технічних умов, необхідних для боротьби з контрабандою.

9. Правове забезпечення інших умов, необхідних для боротьби з контрабандою (науково-дослідних, кадрових тощо).

10. Забезпечення гарантій прав громадян під час здійснення заходів боротьби з контрабандою.

11. Забезпечення гарантій прав юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з контрабандою.

Взагалі, успішним вирішенням завдань організації боротьби з контрабандою забезпечується стратегічна мета даного виду діяльності -- боротьба зі злочинністю у митній сфері.

Для з'ясування суті завдань підрозділів митних та правоохоронних органів, необхідно розглянути відповідні положення Конституції України, митного кодексу, кримінального та кримінально-процесуального законодавства, Закону України “Про Службу безпеки України”, та інших законів і нормативно-правових актів. Цими нормативно-правовими актами також визначається сукупність завдань, що вирішуються підрозділами митних і правоохоронних органів у ході здійснення боротьби з контрабандою, спрямованої на виявлення, розкриття, попередження і припинення протиправної діяльності окремих осіб і груп у зоні митного кордону України.

Також це стосується завдань (специфічних), які властиві діяльності оперативних підрозділів -- складової правоохоронних органів, у контексті загальних завдань, що стоять перед ними.

Специфічними завданнями ОБК є:

- виявлення і розкриття контрабанди, а також осіб, які її готують, вчиняють або вчинили;

- попередження контрабанди;

- припинення контрабанди;

- розшук осіб, що вчинили контрабанду та переховуються від слідства та суду - відноситься до компетенції правоохоронних органів, які мають право займатися оперативно - розшуковою діяльністю.

Виявлення і розкриття контрабанди

Виявити і розкрити контрабанду означає -- встановити, виявити за допомогою сил, засобів та методів ОБК ймовірність підготовки до злочину, вчинення злочину або вчинених раніше злочинів, що старанно маскуються, зберігаються в таємниці і тому залишаються невідомими для митних, правоохоронних органів і громадян.

Виявлення і розкриття контрабанди та ПМП -- це встановлення події злочину чи ПМП (часу, місця, засобу та інших обставин вчинення злочину) й осіб, які його вчинили.

Якщо контрабанду вчинено організованою групою осіб, то мають бути встановлені всі особи і визначена роль кожної у здійсненні злочинної діяльності. Виявленню і розкриттю підлягають також усі факти й епізоди злочину та заподіяна матеріальна шкода..

Відповідно до кримінально-процесуального кодексу орган дізнання, який порушив кримінальну справу, провівши невідкладні слідчі дії, зобов'язаний передати її слідчому. У разі якщо особу, яка вчинила контрабанду, не було встановлено, орган дізнання продовжує проводити заходи для її встановлення, повідомляти слідчому про їх результати.

Створення необхідних умов для швидкого і повного розкриття контрабанди кримінально-процесуальними засобами передбачає отримання відомостей, що стосуються:

- очевидців злочину;

- місцезнаходження документів і предметів, що стали знаряддями злочину, зберегли на собі його сліди, були об'єктами злочинних дій;

- виявлення грошей та інших цінностей, нажитих злочинним шляхом;

- встановлення предметів, що можуть слугувати виявленню злочину, обставин його вчинення і виявленню винних (див. ст. 64, 78 КПК України). За необхідністю пошукові заходи повинні бути направлені на відвернення можливості знищення названих речових доказів.

Попередження контрабанди та ПМП

Попередити контрабанду чи ПМП означає безпосередньо вплинути всіма дозволеними законом силами, засобами та методами на особу (осіб), яка має намір вчинити контрабанду чи ПМП або на причини й умови, що сприяють його вчиненню.

Мета попередження злочину чи ПМП полягає у запобіганні злочину чи правопорушенню до того, як конкретна особа (особи) розпочне його безпосереднє вчинення. Підставою для попередження є відомості про підготовку конкретної особи (осіб) до вчинення контрабанди чи ПМП. Таким чином ми з'ясували поняття мети та завдань ОБК та ПМП.

Проблеми в галузі боротьби з контрабандою та ПМП

Аналізуючи проблеми боротьби із контрабандою та ПМП, слід зазначити, що незважаючи на постійне удосконалювання боротьби з контрабандою та ПМП, позитивні здобутки в цьому напрямку тут є ще досить невирішених проблем, зокрема:

1. Однією із основних проблем в галузі боротьби з контрабандою та ПМП є те, що митні органи й досі не мають права займатися оперативно-розшуковою діяльністю.

В Кримінально-процесуальному кодексі України (пункт 4ст. 101) митні органи є органи дізнання в справах про контрабанду, а в ст.103 цього кодексу на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. З усіх країн СНД тільки дві не мають права на ОРД - Україна та Казахстан, а в Європі - Албанія. В зв'язку з тим втрачається оперативність інформації, багато осіб просто не можливо притягнути до відповідальності. Щоб забезпечити надійний захист кордонів України від проникнення небезпечних речовин, необхідно передбачити і впровадити систему оперативно-розшукових заходів, які б давали можливість виявляти такі порушення на ранніх стадіях і надійно припиняти їх при митному оформленні. Досвід роботи митних служб країн-учасниць Євросоюзу, де усі митні служби мають право на ОРД, та інших країн засвідчує ефективність ОРД у митних службах.

2. На неналежному рівні організована взаємодія митних органів з іншими державними та правоохоронними органами.

Можна відзначити розрізненість дій органів, які ведуть боротьбу з контрабандою та незаконним обігом наркотиків. Не в повній мірі виконується Інструкція про взаємодію між органами СБУ, МВС, Державної прикордонної служби України і митними органами. Не відповідає вимогам сьогодення фактичний стан обміну інформацією.

3. Доцільно також вирішити питання практичного навчання співробітників, спец підрозділів митних органів (інспекторів оперативних відділів та інспекторів-кінологів) безпосередньо в митницях країн, які мають досвід боротьби з контрабандою наркотиків, для подальшого використання цих фахівців як інструкторів у навчальних центрах Держмитслужби.

4. Для ефективної боротьби з контрабандою наркотиків необхідні спеціальні пошукові методики виявлення наркотиків, засновані на міжнародному досвіді.

5. Однією із проблем кінологічної служби в митних органах є те, що на митницях немає аналогів наркотичних засобів для тренування собак. Тренування проходять із застосуванням замінників, які за запахом відрізняються від оригіналу.

6. На дуже низькому рівні перебуває технічне забезпечення митниць сучасними засобами митного контролю, які на поточний час морально і фізично застаріли.

7. Не має у прикордонних митницях експертів. Витрачаються шалені кошти на оплату дослідження (митниця витрачає по одному факту 100-150 грн. відбитки пальців, хім. дослідження).

8. Митниці на кордонах не облаштовані для перевірки заморожених товарів, також на деяких митницях існує проблема зважування вантажів, оскільки відсутні ваги.

Звичайно для вирішення цих проблем необхідні чималі фінансові затрати, але якщо порівняти, небезпеку та збитки від контрабанди та ПМП, то ці затрати неодмінно себе виправдають.

Сучасні напрямки митної політики України щодо ефективної боротьби з контрабандою

контрабанда митний правило злочин

Митна політика України тісно пов'язана з питаннями митної безпеки держави. Саме забезпечення митної безпеки є кінцевою метою митної політики, тим бажаним результатом, якого від неї очікують. Поняття митної безпеки можна визначити як стан захищеності митного кордону України та інтересів держави у митній галузі. Причому стан захищеності повинен забезпечувати переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів, а також здійснення відповідних митних процедур (митний контроль, митне оформлення та регулювання).

Інтереси держави у митній справі є чітко визначеними. До них належить: розвиток економічної системи країни, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, створення та функціонування ефективної митної системи, захист митного кордону України.

Метою даної проблеми є аналіз на основі теоретичних та експериментальних даних сучасних напрямків митної політики України щодо ефективної боротьби з контрабандою.

Значна кількість вітчизняних та зарубіжних вчених приділяли свою увагу дослідженню сучасних напрямків митної політики України щодо ефективної боротьби з контрабандою.

Зокрема Качан В. В. у своїх наукових дослідженнях окреслював реформування митної системи України як необхідна умова ефективної боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями [1], Філіпов С.О. досліджував напрями удосконалення діяльності підрозділів охорони державного кордону щодо протидії контрабанди [2].

Незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних авторів щодо сучасних напрямків митної політики України щодо ефективної боротьби з контрабандою , необхідно зауважити, що існує доцільність розгляду даного питання і в майбутньому.

Боротьба з контрабандою завжди була та є одним з важливих напрямів митної політики держави. Можна стверджувати, що митні органи України за своєю суттю та структурую є також і правоохоронними органами, оскільки їхня діяльність спрямована не тільки на контроль і регулювання митних кордонів, а й на здійснення протидії порушенням митного законодавства.

Сучасна економічна ситуація в України детермінує активізацію та професіоналізацію діяльності транскордонних злочинних груп, які спеціалізуються на контрабанді.

Яскравим свідченням цих слів є наступна інформація:

1. Протягом 2007-2009 років відмічалася тенденція до збільшення частки вилучених важких наркотиків, насамперед героїну та кокаїну.

2. Найактивнішими ділянками кордону за кількістю незаконного переміщення товарів у 2007-2009 рр. були російська та польська (по 26% вартості затриманих товарів), угорська (15%), морська (9%), словацька (6%). За кількістю незаконного переміщення підакцизних товарів (переважно тютюнових виробів) - румунська (33% вилучених сигарет), польська (28%), морська (12%) та угорська (11%) ділянки кордону.

3. Основними видами контрабандних товарів та вантажів залишалися:

- тютюнові вироби (25% випадків затримань);

- автомобілі (22%);

- м'ясопродукти (12%);

- валютні цінності (9%);

- одяг, промислові товари та автозапчастини (по 4%) [2, c. 9 - 10].

До основних чинників, що призводять до поширення контрабанди, належать:

- недостатнє співробітництво правоохоронних та контролюючих органів України з відповідними органами суміжних з Україною держав щодо обміну інформацією про боротьбу з переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;

- недосконалість нормативно-правового регулювання імпорту товарів та відсутність дієвого контролю за реалізацією імпортних товарів на внутрішньому ринку;

- недосконале, суперечливе регулювання діяльності щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;

- наявність значної різниці між цінами на окремі групи товарів на світовому та внутрішньому ринках;

- безробіття серед мешканців прикордонних районів [3].

Система протидії контрабанді включає діяльність цілого ряду державних органів, серед яких Державна митна служба України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та ін. [2, с. 9].

У сучасних інтеграційних умовах все більше зростає рівень міжнародних взаємовідносин, як на рівні держави так і окремих її представництв і відомств.

Для розв'язання вказаних завдань Указом Президента України від 4 березня 2008 року було затверджено програму боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008 - 2009 роки. У ній сказано, що аналіз стану боротьби з контрабандою свідчить про те, що, незважаючи на комплекс заходів, здійснених органами державної влади, контрабанда залишається одним з головних дестабілізуючих чинників внутрішнього ринку України, негативно впливає на розвиток національної економіки, її стратегічних галузей. Виходячи з цього, на 2008 - 2009 роки пропонувалися низка шляхів і способів розв'язання проблеми поширення контрабанди та порушення митних правил [4]

Виконання цих заходів дозволило:

- підвищити ефективність митного і прикордонного контролю;

- удосконалити взаємодію міністерств та інших органів державної влади у боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил;

- налагодити постійний обмін інформацією з Всесвітньою митною організацією (правоохоронна комп'ютерна мережа CEN); інформаційною системою Balkan-Info, Інтерполом, правоохоронними органами зарубіжних країн.

Основними напрямками реформування митної політики є:

1. Удосконалення структури митних органів.

2. Спрощення митних процедур.

3. Удосконалення організації митного контролю.

4. Удосконалення законодавства, що регулює митну справу.

5. Удосконалення системи оподаткування.

6. Розвиток інфраструктури.

7. Електронна митниця.

8. Міжнародна діяльність.

За підсумками Державної митної служби України, дана програма виконувалась. Про це свідчать наступні факти: протягом 2008 року порушено 328 кримінальних справ про контрабанду на загальну суму 5 млрд. 515,2 млн. гривень. У порівнянні з попереднім роком кількість порушених кримінальних справ збільшилась на 34 %, а вартість предметів у справах про контрабанду зросла на 5 млрд. 94,2 млн. гривень. Протягом 2009 року митними органами порушено 318 кримінальних справ на загальну суму 445,9 млн. грн. Було налагоджено ефективну співпрацю з митними органами зарубіжних країн у сфері протидії митним правопорушенням. Зокрема, 43 % кримінальних справ, порушених за фактом контрабанди товарів - це кримінальні справи, порушені на підставі результату обміну інформацією з митними органами іноземних держав [3].

На нашу думку, заходи держави, спрямовані на боротьбу з контрабандою, є не досить ефективними, оскільки у даній програмі було дуже мало приділено уваги одному з основних питань правопорушення на митниці, а саме - корупції. І тому, законодавчій владі слід підвищити правовий та соціальний захист працівників митних органів, що дасть змогу локалізувати спроби кримінальних елементів втягнути митників у протиправну діяльність, а також захистити їх від злочинних посягань криміногенних структур.

Список використаної літератури

1. Качан В. В. Реформування митної системи України як необхідна умова ефективної боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями: правоохоронний аспект./ В. В. Качан // Митна справа. - 2009 р. -№ 4(64). - С. 40-44;

2. Філіпов С. О. Напрями удосконалення діяльності підрозділів охорони державного кордону щодо протидії контрабанди /С.О. Філіпов // Митна справа. - 2009 р. - №5(65). - С. 8-14;

3. http://www.customs.gov.ua - Державна митна служба України;

4. http://www.president.gov.ua - Указ Президента України Про Програму боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008 - 2009 роки.

Размещено на Allbest.ru