Главная
Коллекция "Otherreferats"
Таможенная система
Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Поняття митного оформлення. Декларування як обов’язкова умова митного оформлення. Характеристика системи митного оподаткування. Митна вартість та методи її визначення. Податок на додану вартість та акцизний збір. Вирішення спорів при митному оформленні.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2012 |
| Размер файла | 348,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Зміст
Вступ
1. Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
1.1 Поняття митного оформлення
1.2 Декларування як обов'язкова умова митного оформлення
2. Характеристика системи митного оподаткування
2.1 Митна вартість та методи її визначення
2.2 Митні збори
2.3 Акцизний збір
2.4 Податок на додану вартість
3. Вирішення проблем при митному оформленні та оподаткуванні
3.1 Вирішення спорів при митному оформленні
3.2 Нові принципи регулювання ЗЕД
Висновки
Література
Вступ
Актуальність теми. Митним оформленням є сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення ) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування -- це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, повинне зберігати всю документацію, пов'язану із здійсненням своєї діяльності протягом п'яти років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару. Усі платежі, що здійснюються на митниці, розраховуються на базі митної вартості. Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України. Митна вартість використовується при нарахуванні митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики. Тому питання, що стосується правильності митного оформлення товарів є актуальним на даний момент.
Метою даної роботи є розгляд особливостей митного оформлення та після цього оподаткування зовнішньоторговельних операцій.
1. Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
1.1 Поняття митного оформлення
Митне оформлення -- це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення ) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів [5].
При цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.
Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:
* облікова картка суб'єкта ЗЕД;
* свідоцтво про державну реєстрацію;
* свідоцтво облстатуправління Міністерства статистики України про надання підприємству статистичних кодів;
* Статут підприємства та його нотаріально завірену копію;
* довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків;
* довідку про декларування валютних цінностей за формою №2, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку України.
1.2 Декларування як обов'язкова умова митного оформлення
Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування -- це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів [8].
Для отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом, воно повинне бути зареєстроване як юридична особа на території України і мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва. За видачу свідоцтв про визнання підприємства декларантом справляється збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, при цьому Державна митна служба України веде реєстр підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору. Видане свідоцтво діятиме безстроково за умов відсутності порушень з боку підприємства та його щорічної перереєстрації. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом не може бути передане іншій особі.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, повинне зберігати всю документацію, пов'язану із здійсненням своєї діяльності протягом п'яти років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи:
* декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
* подавати митному органу України документи, необхідні для митного оформлення;
* пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;
* забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;
* виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;
* оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України. При цьому підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:
-- заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих термінів, дані про товари та їх митні режими, а також інші відомості, необхідні для митного оформлення;
-- на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;
-- надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення;-- перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;
-- на вимогу митного органу України бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;
-- здійснювати визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню;
-- правильно нараховувати митні платежі;
-- сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу;
-- здійснювати контроль за своєчасною і повною сплатою платежів власником вантажу;
-- сприяти при необхідності проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;
-- дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпорядження ними, якщо митне оформлення не завершене;
-- негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які мають відношення до митної справи;
-- забезпечувати відповідальність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та продуктам, що використовуються митними органами України;
-- подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, на їх вимогу, свідоцтво про визнання підприємства декларантом;
-- вести реєстр укладених договорів із власниками вантажів та подавати митниці, на її вимогу, угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власниками вантажів;
-- перевіряти повноваження власника щодо належності йому товарів та інших предметів;
-- надавати консультації власникам вантажів щодо вимог митного законодавства України;
-- користуватися послугами виключно тих осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору;
-- протягом трьох робочих днів інформувати митницю про факти прийому на роботу або звільнення з роботи особи, уповноваженої на декларування;
-- забезпечувати відповідальність за осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування.
При здійсненні митного оформлення підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник, що самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.
Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу, базуються на договірній основі. Такий договір укладається у письмовій формі. Власник вантажу повинен давати доручення на виконання перелічених функцій тільки в цілому. Доручення на виконання одних і тих самих функцій щодо партії вантажів декільком підприємствам, або обмеження повноважень зазначеного підприємства, виконання тільки частини цих функцій, або виконання операцій у межах однієї функції не дозволяється.
2. Характеристика системи митного оподаткування
2.1 Митна вартість та методи її визначення
митний оформлення оподаткування акцизний
Усі платежі, що здійснюються на митниці, розраховуються на базі митної вартості. Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України [5].
Митна вартість використовується при нарахуванні митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики.
Для цілей визначення митної вартості моментом перетину митного кордону буде:
а) для авіаперевезень: при експорті -- здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті -- початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього аеропорту;
б) для морських і річкових перевезень: при експорті -- здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті -- початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього порту;
в) для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;
г) для перевезень іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним): при експорті -- здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару; при імпорті -- початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару
Процедура декларування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, та форма декларації митної вартості визначається державною митною службою України. При необхідності підтвердження заявленої декларантом митної вартості декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. При виникненні у митному органі сумнівів у достовірності відомостей, наданих декларантом для визначення митної вартості, декларант має право та обов'язок довести таку достовірність. У разі непредстав-лення доказів, що підтверджують достовірність використання декларантом даних, митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу оцінки.
При цьому за письмовою заявою декларанта митний орган у тижневий термін повинен надати письмове роз'яснення причин, з яких визначена декларантом митна вартість не може бути прийнята. При незгоді декларанта з рішенням митного органу воно може бути оскаржене у вищестоящому митному органі в десятиденний термін з моменту отримання декларантом цього рішення. Рішення Державної митної служби України з питань визначення митної вартості товарів, що імпортуються до України, тлумачення та використання правил митної оцінки є обов'язковими для виконання.
Використання на практиці митного тарифу тісно пов'язане з методами оцінки вартості товарів для митного оподаткування. Відмінності національних методик митної оцінки, як правило, відносять до групи нетарифних перешкод, так як у даному випадку мито використовується як протекціоністський бар'єр. Коли метод митної оцінки призводить до завищення вартості імпортованого товару, до якого застосовується адвалорне мито, то це має такий самий вплив, як і збільшення тарифної ставки.
У рамках ГАТТ було розроблено Угоду з митної оцінки, шо набула чинності з 1981 р. Відповідно до даної угоди, для оцінки вартості імпортованого товару використовують ціну товару, зазначену в зовнішньоторговельному контракті, або в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також усі фактичні витрати.
При використанні ціни Угоди для визначення митної вартості до неї включаються такі витрати (якщо вони не були до неї включені) [6]:
а) на транспортування до місця митного оформлення товару, у тому числі:
-- на відвантаження, розвантаження, перевантаження та складування;
-- на страхування;
-- на виплату комісійних та інших посередницьких винагород;
-- вартість контейнерів у тих випадках, якщо згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, вони розглядаються як одне ціле з товаром, що підлягає митній оцінці;
б) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт з упакування;
в) відповідна частина вартості таких товарів (робіт і послуг), які прямо чи побічно були надані імпортерам безкоштовно або за зниженими цінами в цілях використання для виробництва або продажу (відчуження) на експорт товарів, що підлягають оцінці:
-- сировина, матеріали, деталі, напівфабрикати та ін. Комплектуючі вироби що є складовою товарів, що підлягають оцінці;
-- інструменти, штампи, форми та інше подібне обладнання, використане при виробництві товарів, шо підлягають оцінці;
-- допоміжні матеріали, використані при виробництві товарів, що підлягають оцінці(мастильних матеріалів, палива і т. і.);
-- інженерна та дослідно-конструкторська проробка, дизайн ескізи та креслення, виконані поза територією України, безпосередньо необхідні для виробництва товарів, що підлягають оцінці;
г) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які імпортер прямо чи побічно повинен сплатити, умова продажу (відчуження) товарів, що підлягають оцінці;
ґ) частина прибутку імпортера від будь-якого подальшого продажу, відчуження або використання товарів, що підлягають оцінці, належать поверненню експортеру.
При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони, відповідно до умов поставки, не були включені у вартість товару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, повинні використовуватися дані бухгалтерського обліку за калькуляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі.
У тому разі, якщо бухгалтерських даних про витрати на перевезення цими видами транспорту немає, в митну вартість включається сума, розрахована виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифів, на перевезення вантажів відповідним видом транспорту.
Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін CIF
-- український порт, СІР -- пункт призначення на кордоні України, СРТ -- пункт призначення на кордоні України чи DAF -- кордон України. Якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких пункт поставки (призначення) знаходиться поза митною територією України (наприклад, EXW -- Варшава, FOB -- Шанхай, CIF -- Мінськ, DAF
-- Брест, то до фактурної вартості додаються додаткові, не включені витрати з доставки товарів до моменту перетину митного кордону України.
Якщо відповідно до умов поставки у вартість товару декларантом включені витрати на транспортування після перетину митного кордону України, при визначенні митної вартості вони повинні бути виключені. Так, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, СІР -- Кіровоград, DDP -- Київ) з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину кордону України.
При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB -- український порт, DAF -- кордон України (чи пункт призначення на митному кордоні України) або СІР -- пункт призначення на митному кордоні України.
Якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантажень) знаходиться на митній території України (наприклад, EXW -- Харків або FCA -- Луцьк), то до фактурної вартості додаються витрати з доставки вантажу до моменту перетину митного кордону України. У разі коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF -- Гамбург, DAF -- французько-італійський кордон) з фактурної вартості відраховуються витрати, які мають місце після моменту перетину митного кордону України.
Ціна угоди з увезеними товарами не може бути використана для визначення митної вартості, якщо [7]:
а) існує обмеження стосовно прав імпортера на товар, що підлягає оцінці, за винятком:
-- обмежень, встановлених законодавством України;
-- обмежень географічного регіону, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені) повторно;
-- обмежень, що суттєво не впливають на ціну товарів;
б) ціна угоди залежить від дотримання будь-яких умов, вплив яких неможливо урахувати;
в) дані, що використовуються декларантом при визначенні митної вартості, не підтверджуються документально;
г) імпортер та експортер є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не позначилась на ціні взаємоуго-ди, що повинно бути доведено декларантом.
Юридичні та фізичні особи вважаються взаємозалежними у слідуючих випадках:
* один з учасників угоди (фізична особа) або посадова особа одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою другого учасника угоди;
* учасники угоди є співвласниками;
* учасники угоди поєднані відносинами найму;
* один з учасників угоди володіє паєм чи пакетом акцій з правом голосу, що складає не менше 5% в статутному капіталі другого учасника;
* учасники угоди чи їхні посадові особи є близькими родичами;
* обидва учасники угоди знаходяться під безпосереднім або посереднім контролем третьої юридичної чи фізичної особи;
* учасники угоди спільно контролюють, безпосередньо або посередньо третю особу.
Разом із тим, в Угоді з митної оцінки відмічається, що тільки існування взаємозв'язку не є достатньою умовою для відмови для існуючої митної оцінки на базі ціни, вказаної в контракті або рахун-ку-фактурі. В текст Угоди включено конкретні обмовки, що зменшують можливості використання в митних цілях до поставок товарів по внутріфірмовим каналам ТНК інших методів оцінки. У тих випадках, коли ціна товару в контракті між взаємозв'язаними партнерами не відповідає його реальній вартості, в строгій послідовності повинні використовуватись інші методи непрямої оцінки:
а) за ціною угоди з ідентичними товарами;
б) за ціною угоди з однорідними товарами;
в) віднімання вартості;
г) складання вартості;
г) резервний метод.
За базу для визначення митної вартості при використанні методу а) приймається ціна угоди з ідентичними товарами. Під ідентичними розуміються товари, однакові у всіх відношеннях з товарами, що підлягають оцінці, у тому числі за такими параметрами:
-- призначення та характеристики;
-- якість, наявність товарного знаку та репутація ринку;
-- країна походження;
-- виробник.
Незначні відмінності у зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в решті такі товари відповідають вимогам даних параметрів. Товари, вироблені різними особами, можуть вважатися ідентичними тільки у тому разі, якщо у декларанта та митних органів немає відомостей про ідентичні товари, вироблені особою, яка виробила товари, що підлягають оцінці.
Ціна Угоди з ідентичними товарами приймається як база для визначення митної вартості, якщо ці товари:
* продані (відчужені) для ввезення на територію України;
* ввезені одночасно, або не раніше ніж за 90 діб до ввезення товарів, що підлягають оцінці;
* ввезені на тих самих комерційних умовах і приблизно в тій самій кількості, що і товари, які підлягають оцінці.
У разі, якщо ідентичні товари ввозились у іншій кількості чи на інших комерційних умовах, декларант повинен зробити відповідне коригування їх цін з обчисленням цих відмінностей та документально підтвердити митному органу обґрунтування ціни. Якщо при використанні дійсного методу виявляється більше однієї ціни угоди по ідентичним товарам, то для визначення митної вартості товарів, що імпортуються, використовується найменша з них.
У відповідності з методом б) за основу для визначення митної вартості приймається ціна Угоди по товарах, однорідних з товарами, що імпортуються. Під однорідними розуміються товари, які, хоча і не є однаковими у всіх відношеннях, мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати ті самі функції, що і товари, які оцінюються, та бути комерційно взаємозамінними.
При визначенні однорідності товарів враховуються такі їх характеристики:
-- призначення та характеристики;
-- якість, наявність товарного знаку та репутація на ринку;
-- країна походження.
Визначення митної вартості за методом віднімання вартості, інколи його називають дедуктивним методом, використовується у тому разі, якщо товари, що підлягають оцінці, ідентичні чи однорідні, товари продаються (відчужуються) на території України у незмінному стані.
За базу для визначення митної вартості при використанні методу в) приймається ціна одиниці товару, за якою товари, що підлягають оцінці, ідентичні чи однорідні, товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення (не пізніше 90 діб з дати ввезення товарів, що підлягають оцінці), покупцю, не залежному від продавця. З ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти [7]:
А) виплати на витрату комісійних винагород та витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження на території України після випуску товарів у вільний обіг;
Б) суми імпортного мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні, у зв'язку з ввезенням чи продажем товарів.
При відсутності випадків продажу товарів, що підлягають оцінці, ідентичних чи однорідних у такому самому стані, в якому вони знаходяться на момент ввезення, на прохання декларанта може використовуватись ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з поправленням на добавлену вартість.
Метод оцінки на підставі складання вартості за основу приймає ціну товару, що розраховується шляхом складання:
* вартості матеріалів та інших витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів, що підлягають оцінці;
* загальних витрат, що характерні для продажу в Україну з країни -- експортера товарів того самого виду, у тому числі вартості транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, страхування до місця митного оформлення на території України і т. ін;
* прибутку, що звичайно має експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.
При визначенні митної вартості за допомогою даного методу повинні враховуватися всі витрати, що включаються в ціну товару.
У тих випадках, коли при розрахунку вартості імпортного товару митна вартість не може бути визначена декларантом у результаті послідовного використання вказаних методів чи митні органи аргументовано вважають, що дані методи визначення митної вартості не можуть бути використані, то митна вартість товарів визначається і обґрунтовується з урахуванням світового митного досвіду. Тобто, можуть бути використані інші методи, що відповідають принципам Угоди і статті 7 ГАТТ (оцінка в митних цілях). При цьому як база визначення митної вартості за даним методом не можуть бути використані:
а) ціна товару на внутрішньому ринку;
б) ціна на товари вітчизняного походження;
в) ціна товару, що постачається з країни -- експортера у треті країни;
г) довільно встановлена чи непідтверджена ціна.
Більшість країн-учасниць даної Угоди для митної оцінки використовують в основному контрактну ціну: вони обстоюють обмеження кількості компонентів вартості, які можуть бути добавлені до контрактної ціни, хоча за цим у більшості випадків може маскуватись небажання ускладнювати внутріфірмові операції транснаціональних корпорацій.
Інтереси ж країн, які не беруть участі в Угоді, не захищені в законодавчому порядку, і проти них можуть бути використані дискримінаційні методи оцінки, використання яких полегшується відсутністю у них можливості апеляції і захисту митних органів країн-учасниць.
Мита та збори є складовою митної вартості товару. На підставі цієї вартості проводиться стягнення податку на добавлену вартість, а по підакцизних товарах і акцизний збір. Митні органи в разі явного заниження митної вартості (наприклад, вартість автомобіля -- 50 дол. США) або в разі неможливості перевірки її обчислення (наприклад, на зношені або пошкоджені товари) мають право самостійно визначати митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах.
Митна вартість -- ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України (тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України). До митної вартості включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також такі фактичні витрати (якщо їх не враховано у рахунку-фактурі):
1) витрати на транспортування, навантаження, завантаження, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону України;
2) комісійні та брокерські витрати під час проведення митного та інших видів оформлення в іноземних державах на шляху перевезення товару;
3) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яка має бути сплачена імпортерам або експортерам прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).
2.2 Митні збори
Крім сплати мита обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів. Це платежі за:
* митне оформлення товарів;
* митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного)майна;
* митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;
* митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;
* митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств;
* перебування товарів та інших предметів під митним контролем.
Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, що вказуються в доларах США.
Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості [2]:
-- до 100 дол. США митні збори не справляються;
-- від 100 до 1000 дол. США сплачується еквівалент 5 дол. США;
-- більше 1000 дол. США сплачується 0,2% митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол. США.
Наведемо приклади нарахування зборів за митне ос|)ормлення. Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД становить 1,88 гривні за 1 долар США
Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товару.
1. Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, становить одну тисячу вісімсот гривень.
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
СП (спосіб платежу) |
|
|
10 |
1800 |
$5 |
9,4 |
0.1 |
2. Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, становить дев'ять тисяч двісті гривень.
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
СП |
|
|
10 |
9200 |
0,2% |
18,4 |
0,1 |
За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення) за кожною вантажною митною декларацією сплачується еквівалент 30дол. США; за кожним додатковим аркушем до неї еквівалент 15 дол. США.
Приклад 2. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) товару під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення).
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
СП |
|
|
12 |
$30 |
56,4 |
0,1 |
Якщо товари переміщуються в режимі транзиту, то за митне оформлення сплачується за кожною вантажною митною декларацією еквівалент 10 дол. США, за кожним додатковим аркушем до неї еквівалент 5 дол. США.
Приклад 3. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту.
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
СП |
|
|
14 |
$10 |
18,8 |
0,2 |
При ввезенні товарів на митний ліцензійний склад плата за митне оформлення становить: за кожною вантажною митною декларацією 30 дол. США; за кожним додатковим аркушем до неї 15 дол. США.
Приклад 4. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
СП |
|
|
15 |
$30 |
56,4 |
0,1 |
За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю, на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці (за 1 годину роботи одного працівника митниці), сплачується:
-- у робочий час 20 дол. США;
-- у неробочий час, суботу, неділю, 40 дол. США;
-- у святкові дні 50 дол. США.
Приклад 5. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств. Митне оформлення здійснюється у робочий час протягом шести годин.
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
СП |
|
|
03 |
6 |
$20 |
225,6 |
01 |
Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
-- ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних Держав в Україні, міжнародних міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організаціях, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод;
-- подається попередня вантажна митна декларація при ордерних поставках товарів;
-- подається загальна вантажна митна декларація при поставках комплектного об'єкта;
-- пункт ввезення в Україну та вивезення за кордон іноземних товарів, які перемішуються транзитом через територію України збігається;
-- вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації.
Під час перебування товарів та інших предметів під митним контролем за кожний день перебування в перші п'ятнадцять календарних днів митні збори не справляються, за кожний наступний календарний день справляються у розмірі 0,005% загальної митної вартості товарів та інших предметів.
Приклад 6. Нарахування митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем.
Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, становить десять тисяч гривень. Термін перебування товарів під митним контролем -- 65 календарних днів.
За перші 15 календарних днів плата не стягується.
За такі 50 днів плата становить 2,5% загальної митної вартості.
При заповненні графи 47 ВМД у колонці «Ставка» робиться підрахунок ставки.
|
Вид |
Основа нарахування |
Ставка |
Сума |
сп |
|
|
01 |
10000 |
0,05% х 50 дн = 2.5% |
250 |
0,1 |
Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем при ввезенні товарів обчислюється [5]:
-- при ввезенні автомобільним транспортом з дати, що зазначена у провізній відомості як термін доставки товарів у митницю призначення, а при доставці раніше цієї дати -- з дати фактичної доставки товарів у митницю призначення;
-- при ввезенні залізничним транспортом з дати отримання митницею призначення інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу «під митним контролем» на товари в супровідних документах;
-- при ввезенні водним транспортом з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу.
Митні збори сплачуються платниками у національній валюті України або в іноземній валюті першої групи класифікатора валют Національного банку України до або на момент здійснення митного оформлення.
У національній валюті України митні збори сплачуються:
-- суб'єктами підприємницької діяльності з місцезнаходженням на території України, які створені і діють відповідно до законодавства України;
-- філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними компаніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на підставі Законів України, -- дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
-- філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
-- фізичними особами з місцем постійного проживання на території України.
Обмежено коло платників, які можуть сплачувати митні збори як у національній валюті, так і в іноземній. До них відносяться:
-- суб'єкти підприємницької діяльності, що створені і діють відповідно до законодавства іноземних держав;
-- іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, шо знаходяться на території України;
-- представництва інших організацій і фірм в Україні, що не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України;
-- фізичними особами з місцем постійного проживання за межами України. Сплата митних зборів може бути здійснена перерахуванням суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи. При цьому сплатою митних зборів за безготівковим рахунком вважається фактичне зарахування сум митних зборів на рахунок митниці. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може сплатити митні збори внесенням авансових сум на рахунок митниці.
За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на термін, що не перевищує одного місяця.
У випадках, коли митними органами стягнуто надміру митних зборів, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може повернути суму надмірно стягнутих митних зборів, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів упродовж року з моменту митного оформлення. При цьому контроль за поверненням надміру стягнених сум митних зборів, або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів здійснює відділ митних платежів митниці, де проводилося митне оформлення.
Механізм повернення надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів має слідуючу послідовність.
Спочатку особа, яка здійснює декларування товарів та інших предметів, звертається до начальника митниці із заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, щодо повернення надміру стягненої суми митних зборів або зарахування її в рахунок майбутніх платежів.
Перерахунок суми митних зборів здійснюється відділом митних платежів та оформляється завізованою начальником відділу доповідною запискою на ім'я начальника митниці. На підставі прийнятого начальником митниці рішення сума митних зборів, що підлягає поверненню, реєструється в журналі руху грошових коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає поверненню, то відділ митних платежів готує повідомлення відділу бухгалтерського обліку про перерахування коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, то відділ митних платежів вносить зміни до звітності та відповідних журналів обліку.
2.3 Акцизний збір
Важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності є акцизний збір -- непрямий податок на високорентабельні товари (продукцію), включений у ціну товарів. В Україні відбувається нарощування надходжень за даним податком. Так, якщо в 1999 р. акцизний збір з імпортних товарів було заплановано у розмірі 859,9 млн грн, а фактичні надходження складали -- 210,4 млн грн, то у 2000 р. він запланований у розмірі 400, 0 млн грн, фактично надійшло 441,3 млн грн; на 2001 р. заплановано -- 595,4 млн грн.
Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та змінюються ставки акцизного збору, затверджується Верховною Радою України. Оскільки акцизний збір на імпортні товари є внутрішнім податком, то підакцизні імпортні товари не можуть підпадати за бажанням монополії аналогічних національних товарів під більш високу «націнку», ніж та, яку Україна застосовує стосовно вітчизняних аналогів.
Рисунок 2.1. Платники акцизної о збору при експорті або імпорті товарів
Платниками акцизного збору при експорті є суб'єкти підприємницької діяльності -- українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. Платниками акцизного збору при імпорті товарів є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, котрі здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і ввозять товари (продукцію) на митну територію України для власних, виробничих потреб або з метою продажу (передачі), реалізації на умовах комісії, а також реекспорту.
Залежно від суб'єкта сплати слід розрізняти два види акцизних зборів як митних платежів: акцизний збір, що нараховується за вантажною митною декларацією, та акцизний збір у неторговельному обороті.
Акцизний збір у неторговельному обороті сплачують фізичні особи, які переміщують підакцизний товар через кордон [1].
Об'єктом оподаткування акцизним збором товарів є кількісні показники, а при застосуванні ставки акцизного збору у відсотках -- митна вартість підакцизних товарів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України із давальницької сировини, реімпортованих, а також товарів, які повертаються на митну територію України із зони митного контролю, перерахована в національну валюту України за валютним курсом Національного банку України, який діяв на дату подачі вантажної митної декларації з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів.
Сума акцизного збору із ввезених на митну територію товарів і з товарів, вироблених в Україні, спрямовується до Державного бюджету. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами, а під час реалізації (передачі) на території України -- державними податковими адміністраціями.
Варто наголосити, що контроль за сплатою акцизного збору з товарів, які підлягають позначенню марками акцизного збору, здійснюється митними органами спільно з податковими організаціями. Під час митного оформлення таких товарів підтвердженням сплати акцизного збору є заявка-розрахунок на одержання марок з відмітками про повну сплату сум акцизного збору, які були нараховані відповідно до ставок акцизного збору та курсу валют, установленого Національним банком України.
Якщо внаслідок зміни цих ставок чи курсу валют під час митного оформлення нараховано більшу суму акцизного збору, ніж зазначено у заявці-розрахунку, імпортер повинен сплатити цю різницю на депозитний рахунок митниці. У разі, коли внаслідок зміни ставок чи курсу валют під час митного оформлення нараховано меншу суму акцизного збору, ніж зазначено в заявці-розрахунку, сума надміру стягнутого акцизного збору та інших предметів підлягає поверненню власникові товару на його вимогу протягом року з моменту митного оформлення.
З моменту застосування акцизного збору як заходу регулювання імпорту товарів відбулись значні зміни. Механізм вдосконалювався в двох напрямках: з одного боку, розширювався або звужувався список товарів, які підпадали під дію даного непрямого податку, з іншого -- змінювався порядок нарахування акцизного збору. Доцільно зауважити, що основними цілями застосування акцизного збору є: фіскальна, регулятивна, протекціоністська. Тому на кожному конкретному етапі еволюції застосування даного податку домінувала та чи інша ціль.
Порядок нарахування акцизного збору такий:
А. Якщо ставка адвалорна, тобто встановлена у відсотках до митної вартості, то сума акцизного збору обчислюється за формулою [5]:
Са = В А,
де Са -- сума акцизного збору, В -- митна вартість, А -- ставка акцизного збору.
Б. Якщо ставка специфічна, тобто встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, то сума акцизного збору обчислюється за формулою:
Са = Н А,
де Са -- сума акцизного збору, Н -- кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А -- ставка акцизного збору.
Варто зауважити, що даний вид митних платежів має певні особливості.
По-перше, акцизні збори не нараховуються:
а) на транзит товарів через територію України;
б) у разі тимчасового ввезення майна (за винятком лізингу -- довготривалої оренди з викупом);
в) якщо підакцизні товари надходять на ліцензійний склад, нарахування провадять на момент випуску товарів у вільний обіг на території України;
г) у разі ввезення готової продукції, повністю виготовленої з давальницької сировини. Під час ввезення давальницької сировини сплату акцизного збору на підакцизні товари здійснюють поданням простого векселя, завізованого податковою адміністрацією.
По-друге, з реімпорту і реекспорту акцизний збір стягують у загальному порядку.
По-третє, товари, які ввозяться на територію України для вільного обігу, обкладають акцизним збором в установленому порядку. У разі зміни попереднього митного режиму на режим вільного обігу застосовується механізм оподаткування, чинний на день зміни митного режиму.
Не оподатковуються акцизним збором:
* митна вартість ввезених і конфіскованих на території України підакцизних товарів (продукції), стосовно яких не встановлено власника, а також тих, які перейшли до держави на правах спадковості;
* митна вартість підакцизних товарів, які провозяться через територію України транзитом;
* митна вартість імпортної або обороти від реалізації вітчизняної сировини, які ввозяться чи використовуються для виробництва підакцизних товарів;
* вартість підакцизних товарів (у тому числі алкогольних напоїв і тютюнових виробів), які експортуються за межі митної території України за іноземну валюту;
* митна вартість зразків підакцизних товарів (продукції), ввезених на територію України із-за її меж з метою показу або демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру;
* вартість легкових автомобілів спеціального призначення (міліція, швидка медична допомога) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, і автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення;
* до 2007 p. обороти від продажу легкових, вантажопасажирських автомобілів і мотоциклів, які виготовляються українськими підприємствами усіх форм власності, за умови виробництва не менше 1000 шт. автомобілів і 1000 шт. мотоциклів на рік;
* комплектуючі, із яких на українських підприємствах виготовляються зазначені в Законі України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби і шини до них» транспортні засоби.
2.4 Податок на додану вартість
Крім акцизного збору товари, що ввозяться на територію України, оподатковуються податками на додану вартість. Податок на додану вартість є одним із найважливіших чинників наповнення державного бюджету більшості країн з ринковою економікою. Не винятком з цього переліку є й Україна, в якій за рахунок справляння податку на додану вартість очікувались значні надходження до Державного бюджету. Так, у 1994 р. -- 90 917 424 млн. крб., 1995 р. -- 188 042 684,6 млн. крб., 1996 р. - 303 862, 6 млрд. крб., 1997 р. - 8 455 982 тис. грн, в 1998 р. -- 8 756 400 тис. грн (лише як внутрішній податок на товари та послуги), план на 1999 р. -- 8 302 728 тис. грн (лише як внутрішній податок на товари та послуги), а фактично отримано -- 1542,1 млн. грн., план на 2000 р. -- 10 065 759 тис. грн (лише як внутрішній податок на товари та послуги), фактично отримано -- 1798,3 млн. грн. Наведені дані переконливо засвідчують тенденцію стосовно постійного зростання розмірів та, відповідно, ролі цього непрямого податку у поповненні фінансових ресурсів України. Як бачимо, частина податку на додану вартість складає в Україні приблизно 20--23% консолідованого бюджету.
Об'єктом оподаткування при нарахуванні даного податку є операції платників податку при [1]:
* продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції щодо виплати вартості послуг за угодами оперативної оренди (лізингу) і операції щодо передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавача;
* ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України і отриманні робіт (послуг), що надаються нерезидентами з метою використання або споживання на митній території України, в тому числі операції щодо ввезення (пересилки) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
* вивезенні (пересилці) товарів за межі митної території України і надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.
Залежно від того, які операції здійснюють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, є певні особливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість.
Для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, завантаження, розвантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України, сплата брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням таких товарів, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до даних товарів, акцизних зборів імпортного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що розраховується за формулою:
БО = (В + ТВ + ВС + IB) + 3 + М + СА + ІП,
де БО -- база оподаткування, В -- митна вартість, ТВ -- транспортні витрати, ВС -- витрати з страхування до пункту перетинання митного кордону України, ЇВ -- інші витрати (брокерські, агентські, комісійні), 3 -- митні збори, М -- імпортне мито, СА -- сума акцизного збору, ІП -- інші податки, які включаються до ціни.
Слід зазначити, що у випадку, коли фактурна вартість більша митної, то базою оподаткування є фактурна вартість. Це має місце у випадках, коли методом визначення митної вартості є віднімання вартості. У такому разі мито та акцизний збір сплачуються з митної вартості, а податок на додану вартість -- з фактурної.
Сума податку на додану вартість нараховується за формулами:
а) СПДВ = (В + 3 + М + Са) : 100
(по товарах, що обкладаються митом та акцизним збором);
б) (В + 3 + М) ПДВ : 100
(по товарах, що обкладаються тільки митом);
в) (В + 3 + Са) ПДВ : 100
(по товарах, що обкладаються тільки акцизним збором);
г) (В + 3) ПДВ : 100
(по інших товарах, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором),
де СПДВ -- сума ПДВ,
Са -- сума акцизного збору,
В -- митна вартість товару,
З -- митні збори;
М -- мито;
ПДВ -- ставка податку на додану вартість (20%).
Визначена таким чином вартість товару, що імпортується, з урахуванням усіх обов'язкових податків, зборів і платежів, є обліковою ціною, за якою суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності оприбутковують імпортний товар. Формула має вигляд:
ВІТ = БО + ПДВ,
де ВІТ -- вартість товару, що імпортується, БО -- база оподаткування, ПДВ -- податок на додану вартість.
За подальшої реалізації імпортних товарів на території України платникам податку на додану вартість додається націнка -- Н, і сума ПДВ буде нараховуватися за формулою:
СПДВ1 = (ВІТ + Н) 20% : 100%,
тобто на митній території України ціна продажу імпортного товару складає:
ЦР = ВІТ + Н + ПДВі,
де ЦР -- ціна реалізації, ВІТ -- вартість товару, що імпортується, Н -- націнка, ПДВі -- податок на додану вартість.
При цьому ПДВ, нарахований при проходженні митного контролю, відноситься на податковий кредит (ПК) платника податку, тобто
ПК = ПДВ (ПЗ).
Відповідно податкове зобов'язання суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності буде зменшено на величину даного податкового кредиту, тобто
ПЗ = ПДВі - ПК.
Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг):
БО - ДВР(П),
де ДВР (П) -- договірна вартість робіт (послуг).
При цьому вартість робіт (послуг) перераховується в національну валюту України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на момент виникнення податкового зобов'язання. Сума податку на додану вартість нараховується відповідно до наведених вище формул. Відповідальність за сплату податку до бюджету несе вітчизняний замовник робіт.
Подобные документы
Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне оформлення при здійсненні імпорту квітів. Система митного оформлення товарів на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі".
дипломная работа [183,7 K], добавлен 12.09.2010Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Сутність і особливості діяльності митної служби України. Порядок та вимоги до митного оформлення споживчих товарів, послуг в режимах імпорту, експорту відповідно до договорів, декларування. Схема митного оформлення переміщення культурних цінностей.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 20.10.2014Законодавча база щодо митного контролю та митного оформлення готових соусів, їх класифікація. Декларування імпорту готових соусів і порядок заповнення вантажної митної декларації. Обкладання продукції ввізним митом та податком на додану вартість.
курсовая работа [216,1 K], добавлен 16.04.2014Аналіз споживних властивостей меблів в технологічних процесах їх виготовлення. Товарознавча експертиза меблевих товарів, що підлягають митному оформленню. Порядок митного контролю і митного оформлення меблів із застосуванням вантажної митної декларації.
дипломная работа [177,9 K], добавлен 15.09.2008Митне оформлення як ключовий аспект здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Характеристика діяльності ТОВ "Еталон-К". Динаміка ринку будівельних матеріалів в Україні. Технологія виконання митних процедур при міжнародних перевезеннях вантажів.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.04.2012Сутність митного оформлення товарів і матеріалів. Аналіз застосування митних режимів при переробці "давальницької сировини" в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "Новомосковська швейна фабрика "Пан", шляхи покращення організації їх митного оформлення.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 05.07.2011Митна вартість, її роль у системі митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та методика її визначення. Формування митної вартості на адміністративно-фіксованій системі цін. Порушення, пов'язані з визначенням чи заявою митної вартості.
реферат [22,1 K], добавлен 13.09.2009Законодавчо-нормативне регулювання митного оформлення прянощів. Визначення коду за УКТЗЕД. Розрахунок митної вартості, нарахування платежів при імпорті товару. Основні країни-постачальники прянощів. Вантажна митна декларація: поняття, порядок заповнення.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014- Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"
Розкриття суті митного декларування і вивчення порядку його здійснення. Організація процесу надання послуг і інструменти митного декларування в Україні. Опис процесу митного декларування товарів "Авто-Інтернешнл" і організаційна оцінка його ефективності.
магистерская работа [2,3 M], добавлен 28.04.2013
