Базисна теорія митного тарифу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Базисна теорія митного тарифу

План

Вступ

1. Суть митної справи, особливості регулювання

2. Основні функції митного тарифу

3. Види мита

4. Наслідки від впровадження митного тарифу, використовуючи базисну теорію митного тарифу

5. Здійснення митної справи

Висновок

Література

Вступ

Головним інструментом зовнішньоторговельної політики виступає митний тариф, що складається з конкретних ставок митних зборів, які нараховуються при імпорті або експорті товару. Митний тариф - невід'ємний елемент державної політики будь-якої країни на кожному етапі її розвитку. Тому вдосконалення методів оцінки його впливу як одного з центральних інструментів здійснення торговельної політики зберігає свою актуальність у сучасних умовах.

Оскільки завжди країна стоїть перед спокусою отримання додаткових надходжень від участі у міжнародних економічних відносинах відбуваються зміни не тільки самого митного тарифу, а й вдосконалюється механізм митного оподаткування. Слід зауважити, що збільшення митних платежів можливе не тільки за рахунок підвищення ставки мита, але й за рахунок вдосконалення способів нарахування мита. Це і вибір джерела та об'єкта оподаткування, і розширення кола операцій, які підпадають під митне оподаткування, і зміна методів нарахування та ін.

Одним із напрямів вдосконалення системи митного оподаткування є застосування митного тарифу залежно від способу нарахування. Відповідно до даного критерію розрізняють такі види мита: адвалерне, специфічне, комбіноване, змішане. Це дає змогу охопити всі аспекти методів нарахування даного податку.

1. Суть митної справи, особливості регулювання

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження у справах про порушення митних правил ведеться на підставі законодавства, що діє під час розгляду справи про правопорушення.

2. Основні функції митного тарифу

Основні функції митного тарифу:

* мита можуть служити захистом національних виробників від іноземної конкуренції (вітчизняні виробники можуть розширити свої продажі, тому що попит на вітчизняну продукцію буде зростати в результаті підвищення цін на імпортні товари. Крім того, вітчизняні виробники також можуть на небагато підвищити ціни на свої товари і дістати додатковий прибуток);

* збір мита являє собою важливе джерело надходження засобів у державний бюджет;

* митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки;

* ставки митних тарифів впливають на стан платіжного балансу країни.

Мита за способом нарахування можна розподілити на:

* адвалорні, що нараховуються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом;

* специфічні, котрі нараховуються у встановленому розмірі до одиниці вимірювання товару (ваги, площі, об'єму і т. ін.);

* комбіновані, котрі поєднують специфічні й адвалорні мита.

Митні тарифи виконують три основні функції:

фіскальну -- забезпечують поповнення доходної частини державного бюджету та поліпшують стан платіжного балансу;

протекціоністську -- захищають національних виробників від іноземної конкуренції;

балансуючу -- запобігають небажаному експорту товарів, внутрішні ціни яких нижчі від світових.

3. Види мита:

Мито можна класифікувати за об'єктом обкладання, характером, походженням, способом стягування, видами ставок.

В Україні застосовуються такі види мита:

експортні- нараховуються на експортні товари;

* імпортні- обкладаються усі товари, що ввозяться до країни;

* транзитні (стягуються з товарів, що перетинають національну територію країни транзитом).

Експортним митом обкладаються товари, що вивозяться за межі даної країни (у даний час на Україні не застосовується). У більшості розвинутих країн експортного мита не існує. Воно використовується в основному країнами, що розвиваються, і окремими країнами з перехідною економікою, і застосовується переважно до товарів традиційного експорту.

Мито на імпорт є одним з найбільш розповсюджених методів обмеження торгівлі, що являє собою державний грошовий збір із ввезених на митну територію країни товарів. Таким чином, імпортним митом обкладаються товари, що ввозяться на територію України. Вони мають диференційований характер. Види митних тарифів

За характером дії митні тарифи класифікують як:

сезонні, що застосовуються для оперативного регулювання торгівлі сезонною продукцією;

антидемпінгові, які вводять з метою захисту від демпінгу; компенсаційні, які нараховують під час імпорту товарів.

За походженням мита бувають:

автономні, які вводяться на підставі односторонніх рішень уряду;

конвенційні, що визначаються на базі двосторонніх або багатосторонніх угод;

преференційні, що встановлюються на основі багатосторонніх угод за ставками нижчими, ніж діючі.

За типами ставок митні тарифи поділяють як:

постійні, що встановлюються урядом і не змінюються залежно від обставин;

змінні, що змінюються залежно від обставин, визначених урядом.

За способом нарахування мита бувають:

номінальними, які визначаються в самому тарифі;

ефективними, що встановлюють рівень митних зборів із врахуванням мита на комплектуючі.

4. Наслідки від впровадження митного тарифу, використовуючи

базисну теорію митного тарифу

Ця теорія була сформульована неокласиками, які довели, що впровадження митного тарифу негативно позначається на динаміці функціонування міжнародного ринку -- при застосуванні митного тарифу програє не лише країна, що їх сплачує, а й країна, що його вводить. У цілому митні тарифи практично завжди зменшують рівень добробуту нації, оскільки споживачі втрачають більше, ніж отримують виробники і держава разом. Тариф перерозподіляє доходи споживачів імпортної продукції на користь інших соціальних груп. Як правило, стимулювання вітчизняного виробництва може бути більш ефективним при використанні інструментів нетарифного регулювання. Але в деяких випадках доцільно використовувати саме митний тариф. Наприклад, застосування митного тарифу сприяє підтримці національного товаровиробника і як наслідок -- зростанню національного виробництва та зайнятості ресурсів. Крім того, тарифні надходження може застосовувати уряд як джерело для фінансування соціальних програм . та інвестиційної діяльності.

5. Здійснення митної справи

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Висновок

Кожна країна має свою національну структуру тарифу. Протягом багатьох років держави намагалися уніфікувати митні бар'єри. До певної уніфікації тарифів спонукали численні багатосторонні угоди, укладені після II світової війни які вимагали співставлення тарифів різних країн.

Україна, як суверенна держава, створила власну систему контролю за переміщенням товарів через митний кордон України і успішно здійснює митну справу, яка є складовою частиною зовнішньоекономічної діяльності України. Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи влади та управління України. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи є Державний митний комітет України, який приймає нормативні акти, що регулюють дану сферу діяльності.

Таким чином, регулювання торговельно-економічних відносин здійснюється державними органами і недержавними інститутами і має на меті захист національної економіки і стимулювання розвитку торговельних відносин.

Теоретично зовнішня торгівля дає країнам можливість спеціалізуватися на тих видах діяльності, в яких вони мають деякі переваги, і підпорядковує національних виробників здоровій дисципліні, що її потребує конкуренція з іноземними компаніями. Це зумовлює вищу продуктивність і зростання життєвого рівня, оскільки споживачі дістають змогу користуватися ширшим вибором товарів та послуг за нижчими цінами.

зовнішньоекономічний митний тариф україна

Література

1. Волощенко Л.Ю. Митно-тарифна політика в Україні: її роль у формуванні конкурентних переваг українських товарів // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2007. - С.61-62.

2. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. -- 224 с

3. Митний Кодекс України. - К., 1999.

4. Закон України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 р. №2371-ІІІ

5. Основи митного регулювання. - К., 2000.p[

6. Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні. - К.: Видавничий дім "Професіонал", 2004. -- 359с.

Размещено на Allbest.ru