Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Конспект лекцій

ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Г.О. СТОЙЛАКІН

2009

ББК 65.9(2)8

СТО 81

УДК 656.072.5

Друкується за рішенням Вченої Ради Одеського державного екологічного університету. Протокол №

Рецензент:

д.г.н., проф.. Лоєва І.Д.

Г.О. Стойлакін Організація митної служби України: Конспект лекцій. - Одеса: Екологія, 2009. - 106 с.

Конспект лекцій з дисципліни варіативної частини освітньо-професійної програми «Організація митної служби України» призначений для підготовки зі спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”, спеціалізації «Прикордонний екологічний контроль».

В конспекті лекцій в узагальненому вигляді наведені основні питання щодо організації митної служби України з використанням сучасної нормативно-правової бази.

©Одеський державний

екологічний університет, 2009

ЗМІСТ

МОДУЛЬ 1

ВСТУП

ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

1.1 ФУНКЦІЇ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1.2 ОСНОВНА НОРМАТИВНА БАЗА МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ

ТЕМА 2. МИТНА СПРАВА УКРАЇНИ

2.1 МИТНА ПОЛІТИКА

2.2 МИТНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ, ЇХ ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ

2.3 ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ТЕМА 3. СТРУКТУРА МИТНИХ ОРГАНІВ

3.1 РЕГІОНАЛЬНА МИТНИЦЯ

3.2 МИТНИЦЯ

3.3 МИТНИЙ ПОСТ

3.4 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ МИТНІ УСТАНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ

3.5 МИТНИЙ РЕЖИМ

ТЕМА 4. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ МИТНОЇ СПРАВИ

4.1 УЧАСТЬ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ З ПИТАНЬ МИТНОЇ СПРАВИ

4.2 МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ

4.3 ЗВ'ЯЗКИ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ З МІЖНАРОДНИМИ МИТНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

4.4 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ

4.5 ПІДТРИМАННЯ ОПЕРАТИВНОГО ЗВ'ЯЗКУ МІЖ МИТНИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ І МИТНИМИ ОРГАНАМИ СУМІЖНИХ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

4.6 ВЗАЄМОДІЯ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ З МИТНИМИ ТА ІНШИМИ ОРГАНАМИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, А ТАКОЖ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

5.1 ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ СУБ'ЄКТІВ ЗЕД

5.1.1 Порядок ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах

5.1.2 Перелік документів, що подаються суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності до митних органів України при обліку

5.2 ОБЛІК (РЕЄСТРАЦІЯ) ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ МОДУЛЯ 1

МОДУЛЬ 2

ТЕМА 6. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

6.1 МІСЦЕ ТА ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ

6.1.1 Початок митного оформлення

6.1.2 Присутність декларантів під час митного оформлення

6.1.3 Подання митним органам актів, складених підприємствами

6.1.4 Мова документів, які подаються для здійснення митного контролю та митного оформлення

6.1.5 Строки митного оформлення

6.1.6 Спрощений порядок митного оформлення деяких видів товарів

6.1.7 Захист результатів митного оформлення

ТЕМА 7. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ

7.1 ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

7.1.1 Форми митного контролю

7.1.2 Вибірковість митного контролю

7.1.3 Тривалість перебування під митним контролем

7.1.4 Строки пред'явлення митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

7.1.5 Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю

7.1.6 Доступ посадових осіб митних органів на територію чи в приміщення підприємств для здійснення митного контролю

7.1.7 Спільний митний контроль на митному кордоні України

7.2 ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА МИТНОГО КОНТРОЛЮ

7.3 ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТОВАРІВ І ПРЕДМЕТІВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ СУБ'ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

7.3.1 Особистий огляд

7.4 ОСОБЛИВІ РЕЖИМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

7.5 МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЕКСПОРТНОМУ КОНТРОЛЮ

7.6 ДЕКЛАРУВАННЯ

7.6.1 Процедура декларування

7.6.2 Декларанти

7.6.3 Місце декларування

7.6.4 Строки декларування

7.6.5 Митний контроль і декларування

7.6.6 Заповнення митної декларації

7.6.7 Товари та інші предмети, які не підлягають пропуску через митний кордон України

7.6.8 Предмети та товари, при ввезенні яких потрібні спеціальні дозволи

7.6.9 Особливості переміщення деяких товарів та предметів

7.7 СЕРТИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ, ЩО ВВОЗЯТЬСЯ В УКРАЇНУ

7.8 РЕЄСТРАЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

7.9 ІНШІ ВИДИ КОНТРОЛЮ

7.9.1 Санітарно-епідеміологічний контроль

7.9.2 Фітосанітарний контроль

7.9.3 Ветеринарний контроль

7.9.4 Екологічний контроль

7.10 ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

7.10.1 Короткий опис технічних засобів митного контролю, які використовуються у митних органах

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ МОДУЛЯ 2

МОДУЛЬ 3

8.1 ВЗАЄМОДІЯ МИТНИХ ОРГАНІВ З СИЛОВИМИ СТРУКТУРАМИ

8.1.1 Взаємодія з правоохоронними органами

8.1.2 Взаємодія митних органів з СБУ

8.1.3 Взаємодія митних органів з прикордонними військами

8.1.4 Взаємодія митних органів з органами прокуратури

8.1.5 Взаємодія митних органів з органами МВС

8.2 ЗАПОБІГАННЯ КОНТРАБАНДІ

8.2.1 Контрабанда

8.2.2 Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів

8.2.3 Переміщення товарів під негласним контролем

ТЕМА 9. ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

9.1 ПОНЯТТЯ ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

9.2 ОСНОВНІ І ДОДАТКОВІ ВИДИ СТЯГНЕННЯ

9.3 СТРОКИ НАКЛАДЕННЯ СТЯГНЕНЬ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

9.4 ВИДИ ПОРУШЕНЬ МИТНИХ ПРАВИЛ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТАКІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

ТЕМА 10. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

10.1 ПОНЯТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

10.2 ПРИВОДИ І ПІДСТАВИ ДЛЯ ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

10.3 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ЗА МАТЕРІАЛАМИ, ОДЕРЖАНИМИ ВІД ІНШИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

10.3.1 Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил

10.4 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПОСАДОВОЮ ОСОБОЮ МИТНОГО ОРГАНУ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

10.5 АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ

10.6 ПОВНОВАЖЕННЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ МИТНИХ ОРГАНІВ ЩОДО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

10.6.1 Місце розгляду справи про порушення митних правил

10.6.2 Види постанов у справі про порушення митних правил

10.6.3 Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил

10.6.4 Оскарження постанов у справах про порушення митних правил

10.6.5 Перевірка законності та обґрунтованості постанови митного органу

10.6.6 Строки розгляду митним органом вищого рівня скарги або подання прокурора на постанову митного органу

10.6.7 Наслідки подання скарги або внесення подання

10.6.8 Контроль за виконанням постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил

10.6.9 Примусове виконання постанови митного органу України або суду щодо накладання штрафу

10.6.10 Виконання постанови суду (судді) про конфіскацію

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ МОДУЛЯ 3

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ДМСУ, Держмитслужба	Державна митна служба України
МВС	Міністерство внутрішніх справ
Мінприроди	Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
МЗЕЗ	Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України
СБУ	Служба безпеки України
СМВ	Служба митної варти
ОБПМЗ	Організація боротьби з порушеннями митного законодавства
ЄС	Європейський союз
МКУ	Митний кодекс України
ЗЕД	Зовнішньоекономічна діяльність
ПЕОМ	Персональна електронна обчислювальна машина
ЗУКПО	Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
ЗКФВ	Код загальнодержавного класифікатора форм власності
СПАТО	Код адміністративно-територіальних одиниць
МД	Митна декларація
ЄДРПОУ	Єдиний державний реєстр підприємств, організацій і установ
Держкомстат	Державний комітет статистики
ЗНД-86	Загальносоюзний нормативний документ
Мінтрансзв`язку	Міністерства транспорту і зв'язку України
МОЗ	Міністерство охорони здоров'я
НМУ	Несприятливі метеорологічні умови
СЕС	санітарно-епідеміологічна служба

МОДУЛЬ 1

ВСТУП

В Київській Русі татарами був введений податок, який є праобразом сучасного мита - тамга. Слово «тамга» - тюркського походження, буквально в перекладі означає клеймо, знак, штемпель, що ставили в основному на худобу, якою торгували.

Перші відомості про мито на території сучасної України відносяться до 9 століття - періоду існування Київської Русі. В той час торгівля вже була важливою галуззю економіки. Осередками її були міста і великі села, які називалися погостами. Одним із основних джерел доходів руських князів було мито.

Досить розвинутою була митна справа у Запорізькій Січі. Одним із джерел доходів Військового скарбу (бюджету) Січі було мито. Воно справлялося за перевезення товарів із сусідніх країн транзитом через запорозькі землі в основному у грошовій формі.

На початку 19 століття сформувався державний кордон, який співпадав з митним. Уряди Олександра першого і Миколи першого проводили покровительську митну політику. Митні доходи Російської імперії збільшилися у порівнянні з попереднім століттям. На початку 19 століття з'являється перша державна звітність з митних питань, а також митні статути.

Митна політика за радянської доби характеризується подальшим занепадом зовнішньоекономічних відносин, гальмуванням зовнішньої торгівлі. В грудні 1917 року видається Декрет «Про дозвіл на вивіз та ввіз товарів», де зазначалось, що контрабанда - це ввезення та вивезення товарів без дозволу. Цей декрет вперше встановив правила вивозу та ввозу товарів. У 1918 році було видано Циркуляр, в якому зазначалось, що митниці служать інтересам народу, а робота митниць повинна бути відкрита для народу.

В перші роки радянської влади відбувалося формування митної служби. У 1921 році створюється центральна комісія по боротьбі з контрабандою. Митницям було надано право конфіскувати товари, які підпадали під визначення контрабанда. Розрізняли поняття проста та кваліфікована контрабанда. Кваліфікована - це така, яка здійснюється при сприянні державних службовців, митників. Перший Митний кодекс Радянського Союзу було прийнято у 1962 році.

Проголошення державного суверенітету і незалежності України обумовило негайну потребу в забезпеченні належного захисту економічних інтересів української держави.

Закони України "Про митну справу в Україні" (прийнятий 25 червня 1991року), „Про Єдиний митний тариф” та Митний кодекс (введені в дію протягом 1991-1992 років) стали законодавчою основою організації митної справи в державі, утворення митної системи України.

Указом Президента України від 11 грудня 1991 року „Про утворення Державного митного комітету України” було створено центральний орган державного управління у галузі митної справи - Державний митний комітет України. Основним завданням Держмиткому було визначено забезпечення захисту економічної безпеки України, додержання законодавства про митну справу, здійснення митного контролю та оформлення.

З метою оперативного забезпечення здійснення митного контролю на кордоні було запроваджено тимчасову схему організації пунктів пропуску, при якій митні підрозділи разом з іншими суміжними службами розміщувалися у тимчасових приміщеннях.

Протягом 1992-1993 років створено розгалужену систему митних органів по всій території України, визначено зони діяльності митниць та спеціалізованих митних організацій, запроваджено митний контроль по всьому периметру кордону. Розгорнуто і облаштовано за тимчасовою схемою 62 пункти пропуску.

Указом Президента України від 16 грудня 1993 року затверджено Комплексну програму розбудови державного кордону України. Нею визначено низку політичних, організаційних, правових і матеріально-технічних заходів з розбудови митної інфраструктури та розвитку мережі пунктів пропуску на період до 2000 року. пропуску.

У 1992 році Україна стає повноправним членом Всесвітньої митної організації.

5 лютого 1992 року прийнято Закон України "Про Єдиний митний тариф", який визначив основні напрями тарифного регулювання.

У грудні 1992 та червні 1993 років укладено перші угоди про застосування режиму вільної торгівлі з Білоруссю та Росією.

Відповідно до Указу Президента України від 29 листопада 1996 року „Про Державну митну службу України” здійснено кардинальну реорганізацію структури митної системи України, змінено принцип її побудови та управління з територіального на регіональний. На базі ліквідованого Державного митного комітету України утворено, Державну митну службу України, як центральний орган виконавчої влади.

Завдяки реорганізації досягнуто вдосконалення організаційної структури і централізації управління митною системою, зміцнення виконавської дисципліни, мобільності митних підрозділів, посилення митного контролю й боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

У 1998 році створено Центральну енергетичну митницю.

5 квітня 2001 року прийнято Закон України „Про Митний тариф України”. В його основу покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Законом встановлено, що визначення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Уряду.

11 липня 2002 року Президентом України підписано прийнятий Верховною Радою України новий Митний кодекс, який закріпив в національному законодавстві основні положення ряду міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й тих, до яких Україна поки що має лише намір приєднатись.

На сьогодні митна система України складається з 3 регіональних митниць, 44 митниць (у тому числі 4 митниці прямого підпорядкування й оперативна митниця), 2 спеціалізованих митних управлінь, 3 спеціалізованих митних організацій та 3 навчальних закладів.

Контроль за переміщенням через митний кордон України експортно-імпортних вантажів учасників зовнішньоекономічної діяльності, товарів та речей фізичних осіб також забезпечують 137 митних постів, що входять до складу митниць. Крім того, в Україні діють 144 міжнародні та 36 міждержавних пунктів пропуску, у тому числі 18 авіаційних, 39 морських і річкових, 4 поромних, 42 залізничні та 77 автомобільних, а також 54 пункти спрощеного переходу, які підпорядковані митницям.

Дисципліна «Організація митної служби України» включена до варіативної частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом «Екологія та охорона навколишнього середовища» за спеціалізацією «Прикордонний екологічний контроль». Необхідність включення цієї дисципліни у програму підготовки інспекторів з охорони природи пов'язане з існуванням такого виду контролю у пунктах пропуску через держкордон - як екологічний.

Курс лекцій з даної дисципліни допоможе сформувати у студентів знання стосовно організації митної служби України та взаємодії її с іншими відомчими органами. Отриманні знання потрібні будуть майбутньому фахівцю при здійсненні своїх посадових обов'язків.

ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

1.1 Функції митного законодавства

Аналіз чинного митного законодавства України та практики його застосування засвідчує, що норми цієї галузі мають дві групи цілей (функцій):

1. Економічні. До них належать фіскальні, тобто ті, які доповнюють прибуткову частину бюджету країни, та регулятивні. Свій регулюючий вплив на економіку митний механізм виявляє митними тарифами (методами непрямого керівництва), а також заборонами, обмеженнями, ліцензуванням, квотуванням експорту та імпорту (методами прямого адміністративного керівництва). Зазначене регулювання покликано:

- стимулювати розвиток національної економіки;

- захищати український ринок; -заохочувати іноземні інвестиції;

- забезпечити виконання зобов'язань перед іншими державами, міжнародними союзами, а також сприяти досягненню іншої мети з питань політичної та економічної стабілізації України;

2. Захисні, тобто ті, які забезпечують економічну, санітарну безпеку країни, захист суспільного порядку, здоров'я населення, культурних цінностей. Названим цілям служать усі компоненти митної справи: митна служба, митна діяльність, митна політика та ідеологія. Системі контролю та платежів служать і юридичні норми, митне оформлення, а також боротьба з контрабандою та іншими правопорушеннями.

Залежно від органів, до яких належить авторство актів і за юридичною силою останніх розрізняють п'ять видів джерел:

* закони України;

* укази Президента України;

* постанови Кабінету Міністрів України;

* акти Державної митної служби України (ДМСУ), накази та розпорядження;

* спільні акти ДМСУ з іншими центральними органами виконавчої влади (податковою службою, МВС, Мінприроди та т.ін.).

1.2 Основна нормативна база митної справи в Україні

Митний кодекс України

Митний кодекс України (МКУ) був прийнятий Верховною Радою України 12 грудня 1991 року і введений в дію з 1 січня 1992 року. Він визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки і зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, митних правил і митних зборів. Кодекс, направлений на забезпечення дотримання митними, іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної і господарської діяльності, а також громадянами прав і обов'язків в області митної справи.

Закон України "Про митну справу в Україні"

Цей Закон був прийнятий Верховною Радою України на початку 1991 року. Відповідно до Декларації про державний суверенітет України закон визначає правові основи організації митної справи в Україні.

Після створення суверенної держави Україна в цей Закон були внесені поправки Законом від 28 січня 1994 року "Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти України з митних питань".

Закон "Про митну справу в Україні" регулює питання про митну територію і митний кордон. Кордони митної території вважаються митним кордоном, а митний кордон співпадає з державним кордоном України.

Також цей Закон визначає:

· функції митних органів України;

· основні питання прийняття на службу до митних органів України;

· питання обкладення митом товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон;

· питання митного законодавства і міжнародних договорів України.

Указ Президента України „Про державну митну службу України”

Указ Президента України „Про державну митну службу України” від 29 листопада 1996 року був створений з метою посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митного законодавства.

Згідно з цим Указом на базі Державного митного комітету була створена Державна митна служба України, основними задачами якої були визначені:

а) захист економічних інтересів України і сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

б) контроль за дотриманням митного законодавства України;

в) удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон;

г) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу і збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;

д) виконання з участю зовнішньоекономічних зв'язків, заходів по захисту інтересів споживачів товару і дотриманню учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

е) боротьба з контрабандою, здійснення заходів для запобігання порушенням митних правил.

Для боротьби з контрабандою наркотиків, підакцизних товарів, зброї, вибухівки, культурних і історичних цінностей, здійснення контролю за енергоносіями, іншими товарами і транспортними засобами створити Центральну енергетичну митницю, а в зоні діяльності регіональних митниць - відділення по боротьбі з контрабандою і порушеннями митного законодавства, підпорядковані Державній митній службі України. Останні зміни були внесені в Указ 05.03.2004 р. N 280/2004.

Закон України "Про єдиний митний тариф"

Закон "Про єдиний митний тариф" був прийнятий 5 лютого 1992 року. Сферою дії даного Закону є єдина митна територія України.

Єдиний митний тариф - це систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари і інші предмети, які ввозяться на митну територію.

Закон складається з 4 розділів і 26 статей.

У 1 розділі обумовлені: сфера дії закону; його мета; органи, регулюючі митно-тарифну політику України.

У 2 розділі розглядаються види мита; процедури використання спеціального антидемпінгового і компенсаційного мита; нарахування і оплата мита і визначення країни походження товару.

У 3 розділі обумовлені випадки, коли вантажі або транспортні засоби звільняються від оплати мита; тарифні преференції; умовно-безмитне ввезення і вивіз, повернення мита.

У 4 розділі мова йде про правила використання міжнародних договорів, укладених Україною.

ТЕМА 2. МИТНА СПРАВА УКРАЇНИ

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та Митним кодексом України .

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до Митного кодексу України та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

2.1 Митна політика

Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Принципи митного регулювання

Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

8) гласності та прозорості.

2.2 Митні органи України, їх функції та повноваження

Територія України, в тому чисті території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України співпадає з державним кордоном України за винятком спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон, є складовою частиною митного кодексу України.

Одним із органів, що здійснює контроль за правильністю та своєчасністю сплати деяких видів податків - мита, податку на додану вартість та акцизного збору під час переміщення товарів через митний кордон України (далі - митні платежі), - є митні органи України, на які покладається безпосереднє здійснення митної справи.

Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території. Вона може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи. У митній справі Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, до яких належать Державна митна служба України (далі - Держмитслужба) як єдина загальнодержавна система - регіональні митниці, митниці, митні пости (рис. 1.1). Крім митних органів до складу митної служби України входять спеціалізовані митні установи та організації (експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, освітні тощо), які створюються для виконання завдань, покладених на митні органи. Для боротьби з контрабандою, особливо з контрабандою наркотиків, підакцизних і високоліквідних товарів, зброї, вибухівки, культурних та історичних цінностей, іншими товарами і транспортними засобами під час їх переміщення митною територією України у зонах діяльності регіональних митниць утворюються підрозділи з боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, які підпорядковуються безпосередньо Держмитслужбі.

Основні завдання митних органів.

Митні органи, реалізуючі митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (установлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Рис.1.1 Структура митних органів України

2.3 Завдання, функції та права Державної митної служби України

Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує перетворення в життя держаної митної політики, організовує функціонування митної системи, виконує керівництво дорученої йому сфери управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

Держмитслужба в своїй діяльності керується конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України.

Держмитслужба в встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішує питання, випливаючи з загально прийнятих норм міжнародного права і укладених Україною міжнародних договорів.

Основними завданнями Державної митної служби є:

1. Захист економічних інтересів України, забезпечення у зоні своєї діяльності виконання громадянами та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України про митну справу;

2. Забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України в галузі митної справи;

3. Здійснення митного контролю та оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

4. Організація та проведення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;

5. Проведення силами підрозділів митної варти оперативних заходів щодо виявлення, попередження та припинення контрабанди і порушень митних правил, забезпечення охорони і супроводження підакцизних товарів та інших предметів, що переміщуються транзитом через територію України, та контроль за їх походженням;

6. Дізнання в справах про контрабанду, та провадження в справах про порушення митних правил;

7. Здійснення заходів щодо захисту інтересів національного споживача І недопущенню ввезення на територію України неякісних товарів або товарів, що не відповідають діючим в Україні вимогам і стандартам;

8. Створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, організацій та установ у зоні своєї діяльності, для прискорення пасажиропотоку та переміщення товарів через митний кордон України;

9. Ведення інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики;

10. Ведення згідно з чинним законодавством бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності, забезпечення контролю за раціональним, економічним використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів і кошторисів, збереження держаної власності, складання бухгалтерської звітності, забезпечення своєчасності та повноти перерахувань митних зборів та платежів на рахунки Держмитслужби України;

11. Забезпечення правильного застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання товарного обігу між Україною та іншими державами з метою захисту економічних інтересів України.

Основні функції. Митниця відповідно до покладених на неї завдань виконує таки функції:

1. Контролює дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановленого порядку переміщення товарів та Інших предметів через митний кордон України;

2. Здійснює у зоні своєї діяльності митний контроль та оформлення товарів та інших предметів;

3. Здійснює перевірку відомостей, заявлених у вантажних митних деклараціях при митному оформленні товарів та інших предметів, відповідно до наявного вантажу та документів, необхідних для здійснення митного контролю;

4. Нараховує та справляє в зоні своєї діяльності митні платежі та збори, стягнення яких відповідно до законодавства покладено на митні органи. Своєчасно перераховує отримані кошти на рахунки Держмитслужби України;

5. Використовує в порядку, передбаченому чинними нормативними документами, митне забезпечення, системи та форми захисту результатів митного оформлення;

6. Забезпечує контроль за доставлянням митних вантажів в Інші митні органи, а в разі їх недоставляння проводить розшук;

7. Забезпечує функції валютного контролю та контролю за термін повернення в Україну імпортної частини бартерних угод (бартерний контроль);

8. Вживає спільно з іншими правоохоронними органами заходів, спрямованих на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне та культурне надбання держави;

9. Взаємодіє з іншими правоохоронними та контрольними службами в зоні своєї діяльності;

10. Забезпечує зберігання і використання вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів посадовими особами митниці і проводить розслідування у разі їх втрати або протиправного застосування;

11. Інформує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян про порядок митного оформлення; у разі відмови в митному оформленні товарів та Інших предметів надає повну інформацію щодо причин відмови та вимог чинного митного законодавства;

12. Розпоряджається товарами та іншими предметами, що перебувають під митним контролем і за якими не звернувся власник до закінчення передбачених термінів зберігання, а також такими, що конфісковані судовими органами; забезпечує їх своєчасну реалізацію;

13. Контролює діяльність митних брокерів, митних ліцензійних складів та магазинів безмитної торгівлі в зоні своєї діяльності;

14. Використовує в зоні своєї діяльності митні забезпечення для оформлення результатів митного контролю: накладання пломби, проставляє печатки, штампи, інші визначені в установленому порядку митні забезпечення на транспортні засоби, приміщення, контейнери, що переміщуються або перебувають під митним контролем;

15. Використовує у встановленому порядку засоби захисту результатів митного оформлення;

16. Здійснює збирання та оброблення митної статистики, спеціальної митної статистики, зовнішньоторговельних операцій, готує на їх підставі аналітичні матеріали;

17. Здійснює впровадження та експлуатацію автоматизованих програм бухгалтерського обліку; супроводження програмного забезпечення; вживає заходів до використання програмно-апаратних засобів захисту інформації, митного контролю та зв'язку, ведення спеціальної митної статистики; забезпечує цілодобову експлуатацію системи електронної пошти та транспортної мережі супутникового зв'язку;

18. Здійснює функції контролю відповідності представлених документів якості імпортованих товарів їх фактичним характеристикам;

19. Здійснює роботу зі збирання, аналізу та перевірки даних, які необхідні для перевірки сертифікатів про походження товарів з України. Організацією цієї роботи забезпечує окремо виділений співробітник;

20. Здійснює облік фінансове - господарської діяльності та забезпечує подання бухгалтерської звітності у терміни, встановлені Державною митною службою України;

21. Забезпечує правильне застосування ставок ввізного та вивізного мита та пільгових режимів ввезення товарів на митну територію України; класифікації та кодування товарів у митних цілях відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

22. Здійснює роботу зі збору, аналізу, систематизації даних цінової інформації та з формування бази даних про ціни на товари для використання її при визначенні митної вартості та митній оцінці Ідентичних та аналогічних товарів, що переміщуються через митний кордон України;

23. Впроваджує заходи ефективного використання механізму визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон, з метою забезпечення справляння мита, податків та зборів у повному обсязі;

24. Бере участь у ревізіях та проводить перевірки окремих аспектів фінансово-господарської діяльності, вживає заходів за результатами ревізій та перевірок;

25. Забезпечує ритмічну та безперебійну роботу пунктів пропуску через митний кордон України;

26. Забезпечує розвиток митної інфраструктури. Організовує виконання вимог законодавства України щодо збереження природних ресурсів та охорони довкілля на території митниці та підпорядкованих митних постів;

27. Веде складське господарство відповідно до умов і порядку збереження матеріальних цінностей;

28. Впроваджує в практичну роботу оперативних підрозділів митниці новітні технічні засоби митного контролю. Забезпечує експлуатацію технічних засобів відповідно до вимог технічної документації та контролює зберігання, обслуговування та ремонт техніки;

29. Проводить роботу з підтриманням належного рівня особового складу, забезпечує своєчасне направлення співробітників до навчальних закладів на підвищення кваліфікації, перепідготовку та підготовку, здійснює навчання працівників без відриву від служби, вирішує питання працевлаштування випускників вузів та проходження студентами виробничої практики на робочих місцях.

30. Здійснює заходи соціального та культурно-побутового розвитку. Організовує постачання особового складу речовим та іншим забезпеченням, контролює дотримання правил носіння форменого одягу;

31. Розглядання скарги, заяви та звернення юридичних осіб і громадян відповідно до своєї компетенції;

32. Пропагує та роз'яснює норми чинного митного законодавства, консультує громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

33. Забезпечує захист державної таємниці під час проведення всіх видів таємних робіт, користування документами та виробами, що містять державну таємницю, контролює виконання співробітниками Закону України "Про державну таємницю" та інших нормативних актів з питань охорони державної таємниці;

34. Веде військовий облік та бронювання військовозобов'язаних співробітників на період мобілізації та воєнного часу.

Держмитслужба має право:

1. Представляти Кабінет Міністрів України по його дорученню в міжнародних організаціях і під час укладення міжнародних договорів України;

2. Проводити в межах своєї компетенції переговори і включати угоди з організаціями і установами Іноземних держав;

3. Залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (по узгодженню з їх керівниками) до розгляду питань, які відносяться до їх компетенції;

4. Створювати в разі необхідності по узгодженню з другими зацікавленими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції комісії І експертні групи;

5. Отримувати безкоштовно від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, а від Міністерства статистики України - статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

6. Скликати в установленому порядку наради по питаннях, які відносяться до її компетенції;

7. Держмитслужба в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з другими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

8. Держмитслужба в межах своїх повноважень на основі і для виконання актів законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством України, рішення Держмитслужби є обов'язковими для виконання центральними І місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами І організаціями всіх форм власності і громадянами.

Держмитслужба в випадку необхідності видає спільно з другими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.

Нормативно-правові акти Держмитслужби підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством.

9. Держмитслужбу України очолює Голова, якого назначає Президент України.

Голова несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і здійснення своїх функцій.

10. Голова Держмитслужби має заступників, які назначаються у відповідності з законодавством України. Голова ділить обов'язки між заступниками, визначає ступень відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби.

11. Голова Держмитслужби:

1) здійснює керівництво Держмитслужбою;

2) організує роботу колегій Держмитслужби І головує на її засіданнях;

3) є розпорядником коштів Держмитслужби;

4) затверджує штатний розклад центрального апарату Держмитслужби І положення про її структурні підрозділи;

5) назначає у встановленій формі на посади і звільнює з посади керівників митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, структурних підрозділів центрального апарату Держмитслужби, вносить Президенту України уявлення про призначення керівників митниць;

6) присвоює в встановленій формі персональне звання і вносить Кабінету Міністрів України уявлення про присвоєння відповідних персональних звань робітникам Держмитслужби;

7) представляє у встановленій формі робітників, які найбільш відзначились в роботі, до нагороди державними нагородами президентськими відзнаками;

8) вносить у встановленій формі на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законодавчих і других актів по питаннях, які відносяться до повноважень Держмитслужби;

9) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України;

12. Для узгодження рішення питань, які відносяться до повноважень Держмитслужби, обговорення найбільш важливих направлень її діяльності в Держмитслужбі створюється колегія в складі Голови Держмитслужби (голова колегії), заступників Голови Держмитслужби по посаді, інших робітників органів митної служби. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії втілюються в життя наказами Голови Держмитслужби.

13. Для розгляду наукових рекомендацій І пропозицій відносно основних направлень митної діяльності, обговорення найбільш важливих питань і рішень, інших питань, в Держмитслужбі може бути створена наукова рада з учених і висококваліфікованих спеціалістів.

Склад ради І положення про неї затверджує Голова Держмитслужби.

14. Найбільшу чисельність і фонд оплати праці робітників центрального апарату Держмитслужби затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру центрального апарату Держмитслужби затверджує Віце-прем'єр-міністр України.

15. Держмитслужба є юридичним лицем, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку з зображенням Державного Герба України і своєю назвою.

16. Загальні принципи діяльності, устав, умови оплати праці, матеріальне і соціально-побутове забезпечення робітників Держмитслужби визначається законодавством України.

ТЕМА 3. СТРУКТУРА МИТНИХ ОРГАНІВ

3.1 Регіональна митниця

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Керівник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

3.2 Митниця

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

3.3 Митний пост

Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань, визначених цим Кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Типове положення про митний пост затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

3.4 Спеціалізовані митні установи та організації

У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до цього Кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних установ та організацій здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах повноважень, визначених МКУ та законами України.

3.5 Митний режим

митна служба екологія прикордонний контроль

Митний режим - сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються;

Види митного режиму

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:

1) імпорт;

2) реімпорт;

3) експорт;

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення (вивезення);

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території України;

11) переробка за межами митної території України;

12) знищення або руйнування;

13) відмова на користь держави.

Не передбачений Митний режим, може встановлюватися тільки шляхом внесення відповідних змін до МКУ.

ТЕМА 4. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ МИТНОЇ СПРАВИ

4.1 Участь України у міжнародному співробітництві з питань митної справи

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

У митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку.

4.2 Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи

Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується і координується Президентом України та Кабінетом Міністрів України.

Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи, може здійснюватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України в обсязі наданих відповідно до закону повноважень.

4.3 Зв'язки спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи з міжнародними митними організаціями

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митній організації, інших міжнародних митних організаціях.

Міжнародне співробітництво в галузі митної справи здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням з Міністерством закордонних справ України.

4.4 Міжнародне співробітництво в галузі митної справи

Відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, митними органами України спільно з митними органами суміжних держав може здійснюватися:

1) створення спільних пунктів пропуску на митному кордоні України;

2) проведення спільного контролю у пунктах пропуску на митному кордоні України;

3) узгоджене застосування процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються митними органами для здійснення митних процедур;

4) проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення і припинення контрабанди та порушень митних правил;

5) проведення інших спільних одноразових чи постійних заходів з питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України належать до компетенції митних органів.

4.5 Підтримання оперативного зв'язку між митними органами України і митними органами суміжних іноземних держав

З метою вирішення невідкладних питань щодо пропуску товарів і транспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди і порушення митних правил, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропуску через митний кордон України керівнику регіональної митниці, керівнику митниці та їх заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави.

Про час, умови і мету таких зустрічей керівник митного органу або його заступник інформує керівника відповідного органу охорони державного кордону України.

Порядок проведення таких зустрічей визначається положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку.

4.6 Взаємодія митних органів України з митними та іншими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями

Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з провадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

У результаті проведеної роботи 2006 році з розвитку та вдосконалення міжнародного митного співробітництва розширено його договірно-правову базу.