Митна служба України

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Структура державної митної служби України

Державна митна служба України (ДМСУ) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, створена у 1991 році, для спрямування, координації та контролю за діяльністю митних органів та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи.

Митна служба України зорієнтована на ефективне виконання наступних основних завдань:

- виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

- захист економічних iнтересiв України;

- забезпечення виконання зобов'язань, передбачених мiжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

- сприяння захисту iнтелектуальної власностi учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб;

- застосування вiдповiдно до закону заходiв тарифного та нетарифного регулювання при перемiщеннi товарiв через митний кордон України;

- здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, вдосконалення форм i методiв їх здiйсення;

- контроль за дотриманням правил перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України;

- здiйснення спiльно з iншими уповноваженими органами державної влади заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку;

- створення сприятливих умов для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України;

- боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

- розвиток мiжнародного спiвробiтництва у галузi митної справи;

- ведення митної статистики;

- ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

- здiйснення верифiкацiї (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв походження товарiв з України.

Цілі

У відповідності до вищезазначеної місії митна адміністрація України працює у напрямку досягнення наступних пріоритетних цілей:

- спрощення та гармонізація митних процедур,

- безпека торгового ланцюгу постачання,

- спрощення міжнародної торгівлі,

- посилення правоохоронної функції митної системи та контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Державну митну службу України очолює Голова Державної митної служби України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Голова Державної митної служби України несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Державну митну службу України завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова Державної митної служби України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба України має розгалужену структуру митних органів та структуру центрального апарату, які в сукупності забезпечують виконання завдань, покладених на Службу.

2. Поняття порушення митних правил. Види, склад порушення митних правил і відповідальність за їх скоєння

Порушення митних правил є різновидом у більшій мірі адміністративного правопорушення - винного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на встановлений порядок перетинання митного кордону та переміщення через нього товарів, транспортних засобів і предметів. Разом із тим МК України поряд із Кримінальним кодексом України містить один склад злочину - контрабанду. Митні правопорушення, як й інші порушення, характеризуються такими ознаками, як суспільна небезпечність, заподіяння шкоди, винність та караність. Суспільна небезпека проявляється у тому, що порушеннями митних правил створюється загроза митній справі. В результаті такого правопорушення порушується порядок переміщення товарів, транспортних засобів і предметів через митний кордон. До ознак правопорушення також належить те, що вони завдають шкоди, а особи, які їх скоїли, підлягають покаранню.

Як і будь-яке інше правопорушення, порушення митних правил має свій склад: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону. Лише за їх наявності винні особи притягуються у встановленому законом порядку до відповідальності. Більшість порушень митного законодавства є адміністративними. Але за контрабанду встановлено кримінальну відповідальність. На посадових осіб митних органів можуть накладатися дисциплінарні стягнення. В разі заподіяння матеріальних збитків та моральної шкоди не виключено застосування цивільно-правової відповідальності.

Митні правопорушення передбачені розділом XVIII МК України.

Порушенням митних правил слід вважати протиправні дії осіб, яка посягають на встановлений порядок переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України, їх контроль і митне оформлення та стягування мита й інших платежів, за які митним законодавством встановлена відповідальність.

Відповідно до ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Відповідальність за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

Загальновизнано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу правопорушення (corpus delicti): об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Суб'єктами відповідальності за митними правилами можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягали 16-річного віку (загальний суб'єкт), а також посадові особи (спеціальний суб'єкт).

Варто підкреслити, що притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших податків і зборів.

3. Поняття спеціальне мито, антидемпінгове та компенсаційне

мито служба антидемпінговий компенсаційний

Мито являє собою вид державних грошових зборів, стягнутих з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибутку, майна, цінностей та інших предметів, що пропускаються через митний кордон країни під контролем митних служб, а також із різних міжнародних поштових операцій. Раніше мито застосовувалося, як правило, лише у фіскальних цілях, тобто як джерело прибутків для державної скарбниці. Нині воно використовується також як інструмент митної політики держави.

Спеціальне мито стягується:

- як захисний захід, якщо товар увозиться на митну територію тієї або іншої держави в таких обсягах або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

- як захід попередження учасників зовнішньоекономічних зв'язків, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як запобіжний захід недобросовісної конкуренції у випадках, зазначених у національному митному законодавстві.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Антидемпінгове мито.

Ним оподатковуються імпортні товари за наявності доказів, що їх поставки здійснюються за допомогою так званого демпінгу (тобто за заниженими цінами) і завдають або загрожують завдати шкоди національному виробництву країни ввозу.

Це антидемпінгове мито стягується поряд із звичайним митом у розмірі різниці між демпінговою ціною товару і ціною аналогічного товару на світовому ринку. Такий вид мита стягується державою незалежно від того, оподатковується цей товар митом за національним законодавством чи значиться в списку безмитних товарів.

Перші єдині антидемпінгові правила були сформульовані і закріплені в положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 р. (ст. VI і Примітка до неї).

Пізніше ці правила лягли в основу як національного митного законодавства окремих держав, так і норм міжнародного митного права.

У 1967 р. на Женевській конференції ГАТТ («Кеннеді-раунд») було прийнято міжнародний антидемпінговий кодекс ГАТТ, а в 1968 р. на його основі - Єдиний звід антидемпінгових правил ЄЕС, що набрав чинності з 1 січня 1980 р. Правила передбачають можливість стягнення країнами - членами Співтовариства антидемпінгового мита із будь-яких товарів, імпортованих на територію країн - членів митного союзу ЄЕС із третіх країн, за наявності доказу, що їх поставки в країни - члени «Загального ринку» здійснюються шляхом так званого демпінгу і завдають або загрожують завдати шкоди національному виробництву країн Співтовариства.

Відповідно до Єдиного зводу антидемпінгових правил Європейського економічного співтовариства під демпінгом розуміють «поставку» у «Загальний ринок» товарів за ціною, нижчою від «нормальної». Під «нормальною» ціною звичайно розуміють ціну, що сплачується за аналогічні товари в країні експорту або походження. Якщо продаж аналогічних товарів на ринку країни експорту чи походження відсутній або неможливо зробити правильне порівняння, то «нормальною» ціною визнається ціна аналогічних товарів, експортованих у будь-яку третю країну. Якщо і в такий спосіб не можна встановити «нормальну» ціну, то нею вважається ціна, обчислена шляхом додавання витрат виробництва і «розумного» розміру прибутку.

Якщо при захисті від демпінгу Антидемпінговий кодекс ГАТТ передбачає можливість використання захисних заходів окремими країнами, то Правила ЄЕС передбачають застосування відповідних заходів одночасно на всій загальній митній території країн-членів, причому на основі рішень органів ЄЕС.

Компенсаційне мито стягується у разі:

- увозу на митну територію тієї або іншої країни товарів або інших предметів, при виробництві або експорті котрих прямо чи побічно використовувалися субсидії, якщо такий увіз завдає або загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації і розширенню виробництва подібних товарів;

- вивозу з митної території тієї або іншої держави товарів, при виробництві або експорті котрих прямо чи побічно використовувалися субсидії, якщо такий увіз завдає або загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам.

Ставка компенсаційного мита, як правило, не перевищує виявленого розміру субсидій.

Размещено на Allbest.ru