Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

Кафедра податків

Курсова робота

НА ТЕМУ:

„Вантажно-митна декларація та порядок її заповнення”

Виконав:

Студент групи ФМО-42

Барчук Сергій Анатолійович

Перевірив:

Луцик Анатолій Ігорович

Тернопіль - 2010

Зміст

Вступ

1. Форми та порядок подання вантажних митних декларацій (ВМД)

2. Механізм заповнення вантажно-митних декларацій

3. Моніторинг формування ВМД за видами товарів що переміщуються через митний кордон України

4. Шляхи удосконалення митного контролю

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Набуття нашою країною державного суверенітету зумовило потребу в приведенні правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні у відповідність з загальновизнаними міжнародними нормами та правилами. Результатом законотворчого процесу в цьому напрямку стало створення для вітчизняних суб'єктів господарювання достатньо сприятливих умов для вільного здійснення ЗЕД.

Митне регулювання є одним із найвагоміших заходів державного впливу на ЗЕД. Покладені державою на митну службу України функції регулювання та контролю за переміщенням через її кордони вантажів обумовлюють виникнення певних взаємовідносин між службовцями митниці та суб'єктами ЗЕД. Перелік осіб, що визнаються суб'єктами ЗЕД в Україні, наведено у ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959. остання редакція вiд 27.07.2010 на пiдставi 2388-17.

Актуальність теми: Товари і транспортні засоби, які переміщують через митний кордон нашої країни суб'єкти ЗЕД, підлягають обов'язковому декларуванню на митниці. Декларування здійснюють шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точної інформації про мету переміщення через митний кордон України товарів та предметів, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення (ст. 81 Митного кодексу України від 11 липня 2002 р. № 92-IV (редакція від 19.10.2010 №2608), далі - МКУ). Форми і перелік даних, які належить оголосити в такій заяві, визначаються Кабінетом Міністрів України. Пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів вважається таким, що відбувся, лише після завершення щодо них митного контролю та оформлення у повному обсязі. Наприклад, ввозячи в Україну зовнішньоекономічні вантажі, експедитор (перевізник) декларує їх митному органу в пункті пропуску через державний кордон в усній формі з наданням супровідних документів. Однак пропуск таких вантажів можна вважати завершеним тільки після декларування їх в установленому порядку та закінчення їхнього оформлення митницями.

Митниця може відмовити в пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. У такому випадку вона зобов'язана видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України (ст. 80 МКУ).

Мета роботи: розглянути вантажно-митну декларацію та порядок її заповнення.

Завдання:

- охарактеризувати форми та порядок подання вантажно-митних декларацій (ВМД);

- проаналізувати оформлення вантажно-митної декларації;

- дослідити шляхи удосконалення митного контролю;

Об'єктом дослідження є: вантажно-митна декларація.

Інформаційна база: законодавча база, спеціалізована література.

1. Форми та порядок подання вантажних митних декларацій (ВМД)

Положення про ВМД визначає форму вантажної митної декларації та встановлює порядок її подання, оформлення і використання.

На підставі відомостей, зазначених у ВМД, органи виконавчої влади (у тому числі митні):

- нараховують та справляють встановлені державою податки та збори;

- здійснюють валютний контроль та контроль за поверненням в Україну імпортної частини товарів, що надходять у рахунок виконання зобов'язань, відповідно до зовнішньоекономічних бартерних договорів;

- ведуть статистику зовнішньоекономічної діяльності України тощо.

Зокрема, затребуваність інформації, що міститься в оформлених митницею ВМД, визначена положеннями:

- ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (редакцiя вiд 20.01.2010) ;

- ст. 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р. № 351-ХІV; (Документ 1069-17, редакцiя вiд 05.03.2009)

- Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р. № 2097-ХІІ; (Документ 2097-12, остання редакцiя вiд 27.10.2010 на пiдставi 2562-17)

- підпунктів 7.2.7, 7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР; (Документ 168/97-вр, поточна редакцiя вiд 24.07.2010 на пiдставi 2372-17,Редакція вiдбудеться 01.01.2011 на пiдставi 1909-17)

- Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 р. № 18-92 (від 29 червня 2010 року № 2372-VI (зміни діють до 1 вересня 2012 року)) тощо.

Вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це заява, що містить відомості про товари і транспортні засоби, транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. При цьому під митним режимом розуміють сукупність положень, що визначають для митних цілей статус товарів, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України. [4,67]

Основним документом, який установлює форми ВМД, умови їх застосування та подання митним органам, визначає загальний порядок оформлення ВМД є Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами та доповненнями 23.09.2008 № 574-) (далі - Положення ).

Положенням установлено, щo ВМД застосовується під час декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, чи уповноваженими ними особами.

ВМД являє собою уніфікований адміністративний документ форми МД-2, що складається з чотирьох зброшурованих основних аркушів різного кольору та необхідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документа форми МД-3. У встановлених випадках замість аркушів форми МД-3 допускається використання формуляра-специфікації форми МД-8.

Форма МД-2 - основний аркуш ВМД, який містить загальні відомості про характер поставки, реквізити контрагентів, відомості про декларанта та характеристики одного товару, який зазначено в цьому аркуші. За наявності в одній переміщуваній партії товарів декількох найменувань форма МД-2 використовується як основний аркуш декларації. У разі наявності в партії товарів декількох найменувань в основному аркуші зазначається товар, що має найбільшу вартість.

Відповідно до постанови від 11 липня 2007 р. N 910 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 використовуються лише бланки єдиного адміністративного документа форми МД-2 (додаток 1) та додаткового аркуша форми МД-3 (додаток 2), доповнення до вантажної митної декларації форми МД-6 (додаток 5) та специфікації форми МД-8 (додаток 7) .

Бланки єдиного адміністративного документа форми МД-4 (додаток3) та додаткового аркуша форми МД-5 (додаток 4) , доповнення до вантажної митної декларації форми МД-7 (додаток 6) до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України не застосовуються. (додаток 8,9)

Бланк форми МД-2 містить графи з 1 до 54 і чотири розділи, позначені латинськими літерами (А, В, С, D).(Див додаток 1).

Форма МД-3 є додатковим аркушем ВМД і використовується одночасно з формою МД-2, якщо партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо).

Один додатковий аркуш дає можливість задекларувати товари не більше трьох найменувань. Загальна кількість аркушів форми МД-3 не повинна перевищувати 33, а одна ВМД із застосуванням додаткових аркушів складається на товари не більше 99 найменувань. Бланк додаткового аркуша містить графи 1, 2 (8), 3, 31 - 46, 47 і розділ, позначений латинською літерою “С”.[6,90]

Формуляр-спеціфікація форми МД-8 використовується замість форми МД-3 виключно у випадках, коли декларуються товари п'ятьох або більше найменувань. Він виготовляється друкарським способом або за допомогою комп'ютера. Кількість формулярів-специфікацій форми МД-8, що становлять один комплект з основним аркушем ВМД - формою МД-2, не може перевищувати 33 аркушів, тобто за однією ВМД при використанні бланків МД-8 декларуються не більше 265 найменувань товарів.

Держмитслужбою України встановлено, що формуляр-специфікація форми МД-8 може застосовуватися замість форми МД-3 у таких випадках:

- при митному оформленні товарів, що надійшли на митну територію України як гуманітарна допомога;

- при митному оформленні товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення);

- при митному оформленні запасів, призначених для споживання, що поставляються на транспортні засоби;

- при митному оформленні товарів, що продані в магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, та українських товарів,які перебувають в магазині безмитної торгівлі, що ліквідовується;

- під час розміщення товару на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедиційна організація;

- при митному оформленні товарів, що передаються підприємствам на зберігання під митним контролем.(рис. 1)

Положенням установлено, що ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним чи фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. Положенням також установлено, що ВМД заповнюється:

- на товари, що підлягають державному експортному контролю;

- на товари, що переміщуються в режимі митного складу;

- на товари, що безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб чи вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;



Рис. 1 Випадки в яких формуляр-специфікація форми МД-8 може застосовуватися замість форми МД-3.

- на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;

- на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством.

ВMД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип застосування заходів митно-тарифного або нетарифного регулювання. Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару й митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, унесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД, кодування символів, засоби пересилання визначаються Держмитслужбою України.

ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі й підтвердженням прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.[4,123]

У відповідності до визначених Митним кодексом України митних режимів, Держмитслужбою передбачено заповнення таких типів ВМД. (Рис.2)

1	імпорт - ВМД ІМ 40;
2	експорт - ВМД ЕК 10;
3	транзит - ВМД ТР 80;
4	тимчасове ввезення (вивезення) - ВМД ЕК 31, ІМ 31;
5	митний склад - ВМД ЕК 74, ІМ 74;
6	реімпорт - ВМД ІМ 41;
7	реекспорт - ВМД ЕК 41;
8	спеціальна митна зона - ВМД ЕК 10, ІМ 71;
9	магазин безмитної торгівлі - ВМД ІМ 72, ЕК 72;
10	переробка на митній території України - ВМД ІМ 51;
11	переробка за межами митної території України - ВМД ЕК 61;
12	знищення або руйнування - ВМД ІМ 76;
13	відмова на користь держави - ВМД ІМ 75.

Рис. 2 Форма ВМД відповідно до митного режиму.

На виконання Положення про вантажну митну декларацію наказом Держмитслужби України від 09.07.97 № 307 (зі змінами та доповненнями від 06.12.2010 наказ від 07.09.2010 №1018) затверджено Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації. Інструкція встановлює загальний порядок заповнення граф і розділів ВМД.

Порядок заповнення граф ВМД відповідно до митних режимів затверджений наказом Держмитслужби України від 30.06.98 № 380 (Документ z0942-09, редакцiя вiд 06.08.2009).

Декларуючи товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларант самостійно визначає їх митний режим відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення (ст. 186 МКУ).

Згідно з нормами МКУ, Закону про ЗЕД до товарів також належать послуги, роботи, що є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Державний митний комітет України (далі - ДМКУ), керуючись цими положеннями, наказом від 12 лютого 1992 р. № 28(зі змінами від 22.10.2010 №462) ввів у дію Інструкцію про порядок декларування експорту послуг матеріального характеру. Вона запровадила обов'язкове декларування (шляхом заповнення ВМД) послуг та робіт матеріального характеру в разі експорту їх українськими підприємствами. Проте практика застосування зазначеної Інструкції довела її недосконалість. Так, при закупівлі українськими туристичними фірмами туристичних послуг у іноземних партнерів із наступним направленням туристів у закордонні тури фактично відбувся імпорт таких послуг без споживання їх в Україні. При цьому встановлений наведеною Інструкцією порядок декларування послуг передбачав оформлення щодо них експортної ВМД. До того ж за надані іноземним партнером послуги українська турфірма перераховувала на його банківський рахунок обумовлену в контракті про надання турпослуг суму в іноземній валюті, що призводило згодом до непорозумінь між українськими імпортерами послуг і органами валютного контролю України. Тому з метою створення сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності України цю Інструкцію було скасовано наказом ДМКУ від 27 лютого 1995 р. № 74 (Документ 1379-15, редакцiя вiд 11.12.2003). Отже, тепер не передбачено декларування митним органам України послуг, що надаються у сфері ЗЕД, шляхом подання митних декларацій. [7,145]

ВМД заповнюється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, а також на товари незалежно від їх фактурної вартості:

1. при надходженні товарів на митний ліцензійний склад (п. 6.2 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України (далі - ДМСУ) від 31 грудня 1996 р. № 592 (редакція від 27.05.2010);

2. під час митного оформлення товарів, які підлягають експортному контролю (п. 6.8 Порядку пропуску через митний кордон України і митного оформлення товарів, які підлягають експортному контролю, затвердженого наказом ДМСУ від 20 січня 1999 р. № 38 (від 10 вересня 2007 року N 743));

3. ввезення (пересилання) підакцизних товарів на митну територію України (пункти 1, 2 наказу ДМКУ «Про особливості митного оформлення підакцизних товарів, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності» від 17 січня 1996 р. № 18(редакція від 22.04.2004 N 290));

4. надходження в Україну вантажів гуманітарної допомоги (Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 р. № 1192-XIV (документ 1192-14, остання редакцiя вiд 31.12.2009 на пiдставi 1760-17), постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги» від 22 березня 2000 р. № 544 (від 22 березня 2000 р. N 544 Київ), наказ ДМСУ «Про затвердження Інструкції про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарних вантажів» від 24 грудня 1999 р. № 852 ( редакція 07.09.2010 №852) (пункти 4, 13)).

Рис.3 Передумови заповнення ВМД. [4,167]

Митне оформлення партії товарів фактурною вартістю менш ніж 100 євро проводиться за письмовою заявою (листом) підприємства, в якій зазначаються відомості про такі товари, без подання ВМД. На сьогодні ДМСУ не встановлює форму такої заяви.

2. Механізм заповнення вантажно-митних декларацій

Загальна вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товар, мету його переміщення через митний кордон України тощо, необхідні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, і застосовується відповідно до актів законодавства щодо оформлення вантажних митних декларацій у передбачених випадках.[1]

Не допускається переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом та електроенергії лініями електропередачі через митний кордон України без оформлення ЗМВД в Центральній енергетичній митниці або інших митницях, у зоні діяльності яких перебувають вузли обліку та лінійно-виробничі диспетчерські станції магістральних трубопроводів, нафтосховища, а також в інших місцях, де є вищезазначені продукти, що підлягають митному контролю та митному оформленню.

Загальна вантажна митна декларація також подається при декларуванні комплектного об'єкта. При цьому на кожну партію товарів, що поставляються для спорудження конкретного комплектного об'єкту, подаються окремі декларації, які заповнюються у звичайному порядку, передбаченому діючими нормативними актами.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що заключили глобальні контракти на поставку комплектних об'єктів, подають загальну вантажну митну декларацію на ці об'єкти до початку поставок товарних партій.

Декларації подаються

Рис.4 Об'єкти що до яких подаються декларації

Якщо комплектний об'єкт споруджується в регіонах діяльності кількох митниць, то загальна декларація висилається кожній з цих митниць.

Рішення про митне оформлення товарів за попереднім поданням митному органу загальної вантажної митної декларації або по товаросупровідним документам відповідно до вимог наказу Держмиткому від 18.04.95 №172 приймається начальником митниці.

Загальна декларація при вивезенні з України комплектного об'єкта пред'являється митниці, в зоні діяльності якої знаходиться суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який уклав глобальний контракт на цей об'єкт; при ввезенні в Україну комплектного об'єкту вона пред'являється митниці, в зоні діяльності якої цей об'єкт споруджується.[1]

Порядок реєстрації загальної декларації на комплектний об'єкт такий же, як при митному оформленні товарів.

Штампи про результати митного оформлення в загальній декларації не проставляються.

Після реєстрації загальна декларація ставиться на контроль, а відповідні аркуші направляються в органи державної статистики. При митному оформленні товарних партій комплектного об'єкта представляються ті ж документи, як при митному оформленні товарів.

При перевірці декларації, представленої на товарну партію комплектного об'єкта, в числі інших відомостей перевіряється наявність номерів загальної декларації, зазначених у графі 40 «загальна декларація/попередній документ». Графа 40. «Загальна декларація/ попередній документ».

Заповнюється:

- при вивезенні за межі України товарів для комплектних об'єктів;

- після укладання зовнішньоторговельного договору (контракту) по товарах, що було вивезені раніше за ордерними поставками;

- при зміні митного режиму раніше вивезених товарів;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У графі вказується раніше проставлений митницею у графі 7 номер декларації:

- загальної декларації - при вивезенні товарів для комплектних об'єктів;

- наданої при ввезенні товарів в Україну для переробки (обробки, збагачення);

- наданої при первісному вивезенні товарів з України.

Порядок реєстрації такої декларації та проставляння штампів про результати митного оформлення такий же, як при митному оформленні товарів.

Державною митною службою України виданий Наказ №307 від 9 липня 1997 р. «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» (остаточні зміни від 2 квітня 2004 року №25/4-14-34/14440-ЕП).

Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації визначає загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації (далі - ВМД).

Декларантом заповнюються всі графи ВМД відповідно до конкретного митного режиму, за винятком граф 7, 51, C та D, що заповнюються посадовою особою митниці. (додаток 10)

3. Моніторинг формування ВМД за видами товарів що переміщуються через митний кордон України

кордон вантажний митний декларація

Формування ВМД у відповідності до виду товару що переміщується через митний кордон України та специфічних умов переміщення, сплати податків та інших умов є досить динамічним процесом. Тому необхідно вести постійний моніторинг формування ВМД за видами товарів.

З метою забезпечення єдиного підходу митних органів до вирішення цих питань, спрощення та прискорення процедури митного оформлення необхідно внести ясність стосовно деяких проблемних питань.

Про заповнення графи 38 ВМД.

У зв'язку із запитами митних органів та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо заповнення графи 38 «Вага нетто (кг)» ВМД повідомляємо.

1. Правилами заповнення графи 38 ВМД глави 2 розділу II Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.97 № 307 (зі змінами), зареєстрованої в Мін'юсті 24.09.97 за № 443/2247, встановлено, що якщо товари переміщуються в упаковці, то зазначається вага нетто товарів з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання (переробки) і в якій товар подається для роздрібного продажу. У випадках, визначених законодавством України, допускається зазначати вагу нетто товарів без урахування упаковки, пакування.

Вказана вимога щодо включення ваги первинної тари (упаковки) товарів до значення ваги нетто товарів у графі 38 ВМД застосовується:

а) при декларуванні товарів, ставки ввізного мита на які встановлено в грошовому розмірі за 1 кілограм маси товару, або за комбінованими ставками із специфічною складовою в грошовому розмірі за 1 кілограм маси товару - з огляду на особливості застосування специфічних та комбінованих ставок ввізного мита передбачених Митним тарифом України, вказується вага товару з урахуванням первинної тари (упаковки) такого товару, що невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу;

б) при декларуванні інших товарів (крім зазначених у підпункті «а» цього пункту) - тільки відносно такої тари (упаковки), в якій товари переміщуються через митний кордон України та поступають у роздрібний продаж для їх споживання (використання) кінцевим споживачем (наприклад: консервована продукція /фрукти, овочі, гриби/, фасовані кава, чай, фасовані фрукти в невеликій кількості, диски для систем лазерного зчитування, що упаковані в індивідуальні пластмасові коробочки, косметична продукція /помади, креми тощо/).

2. В інших випадках значення ваги нетто товарів у графі 38 ВМД має дорівнювати їх вазі нетто без будь-якої упаковки, або, для товарів груп 02-21 згідно з УКТЗЕД, що переміщуються в розсолах, соусах, глазурі тощо - вазі нетто товарів з урахуванням ваги розсолів, соусів, глазурі тощо. Такі випадки умовно можна розділити на дві групи:

а) товари виробничого призначення, що переміщуються у мішках, бочках, ящиках тощо, які використовуються в якості транспортної тари (наприклад: поліетилен у гранулах, зелена кава, м'ясо в напівтушах для промислової переробки, що переміщуються в мішках; томатна паста, джем для використання в харчовій промисловості, що переміщуються у великовагових бочках, кабель на барабанах);

б) товари, призначені для споживання кінцевим споживачем, які подаються для роздрібного продажу не в тій упаковці, в якій переміщуються через митний кордон, а розфасованими в дрібнішу упаковку або на вагу (наприклад: солена, маринована продукція, що переміщується у відрах, бочках; кава у зернах, чай, що переміщуються в мішках; фрукти, овочі, що переміщуються в ящиках, коробках; диски для систем лазерного зчитування, що упаковані в тубуси).

З огляду на викладене повідомляємо, що роз'яснення стосовно заповнення графи 38 ВМД, які надавались митним органам та суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності у контексті положень листа Держмитслужби від 07.12.2009 № 11/6-10.10/11812-ЕП, застосуванню не підлягають. [15]

Інформація щодо типів товарів, які розроблені у минулих роках, обов'язково повинна бути зазначена у графі 31 ВМД.

У доповнення до листа Держмитслужби від 23.04.10 № 11/2-10.16/3657-ЕП в частині, що стосується товарів модельних рядів минулих років, повідомляємо.

Інформація щодо типів або модельних рядів товарів, які розроблені у минулих роках та продовжують виробляться у поточному році, обов'язково повинна бути зазначена декларантом у графі 31 ВМД та підтверджена документально. У якості підтверджувальних документів можуть використовуватися: сертифікати відповідності, які були видані у минулих роках або інші дозвільні документи, у яких вже були вказані типи або модельні ряди товарів; доповнення до контрактів; листи від виробників або відправників продукції; інші документи, які вказують на те, що модельні ряди товарів вже були у минулих роках та не являються принципово новими розробками у поточному році.

Нагадуємо, що згідно з чинним законодавством декларант несе відповідальність за достовірність заявлених у митної декларації відомостей.

Також повідомляємо, що довідкова цінова інформація на товари побутової техніки та електроніки розміщена в розділі «Перегляд довідкових цін на товари» ПІК «Рівні митної вартості митних оформлень в порівнянні з довідковими цінами на товари» листом Держмитслужби від 21.04.10 № 11/2-10.16/3581-ЕП. [16]

Щодо зазначення при декларуванні алкогольних напоїв відомостей про акцизні марки у графі 31 ВМД.

Держмитслужбою опрацьовано звернення щодо зазначення при декларуванні алкогольних напоїв відомостей про акцизні марки у графі 31 вантажної митної декларації (далі - ВМД). За результатами розгляду повідомляємо.

Правилами заповнення граф ВМД, встановленими Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби від 09.07.97 № 307, зареєстрованою в Мін'юсті 24.09.97 № 443/2247 (зі змінами), не передбачено внесення до графи 31 ВМД відомостей про серії та номери марок акцизного збору при переміщенні їх через митний кордон України.

Процедура митного контролю українських марок акцизного збору, що тимчасово вивозяться за межі митної території та зворотно ввозяться на митну територію України, у тому числі і разом з алкогольними напоями (тютюновими виробами) іноземного виробництва, встановлена Порядком застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженим наказом Держмитслужби від 28.03.2000 № 173, зареєстрованим в Мін'юсті 27.04.2000 за № 250/4471 (зі змінами).

Внесення інформації до ЄАІС за встановленою зазначеним Порядком обліковою формою щодо типів та кількості марок акцизного збору, що тимчасово вивозяться з митної території України, зворотно ввозяться, а також невикористаних чи пошкоджених марок (без зазначення серій та номерів марок), має здійснюватися на підставі документів, що подаються декларантом.

При цьому в графі 31 ВМД на марковані українськими марками акцизного збору алкогольні напої (тютюнові вироби) іноземного виробництва зазначаються відомості про кількість марок акцизного збору, що зворотно ввозяться на митну територію України разом з такими товарами. [17]

Щодо порядку заповнення графи 47 ВМД при ввезенні товарів, на які встановлено нульові ставки ввізного мита.

У зв'язку з запитами митних органів щодо порядку заповнення графи 47 вантажної митної декларації та попередньої вантажної митної декларації в частині застосування кодів способів розрахунку при ввезенні на митну територію України товарів, на які встановлено нульові ставки ввізного мита та акцизного збору, роз'яснюємо наступне.

Заповнення графи 47 при декларуванні товарів, на які встановлено нульові ставки ввізного мита та акцизного збору, здійснюється таким чином:

- у разі митного оформлення товарів на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку:

- "23" та "24" коди способів розрахунку застосовуються при митному оформленні майна, ввезеного як внесок до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями або на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором про спільну інвестиційну діяльність, на яке встановлено нульові ставки ввізного мита.

- в усіх інших випадках при митному оформленні товарів, на які встановлено нульові ставки ввізного мита та акцизного збору, застосовується "16" код способів розрахунку,

- у разі оформлення попередньої вантажної митної декларації рядок для ввізного мита чи акцизного збору з нульовою ставкою не заповнюється.

Регіональній інформаційній митниці врахувати вищезазначену інформацію у відповідних програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби. [18]

Про надання роз'яснень стосовно порядку заповнення 37 графи ВМД.

У зв'язку із набуттям чинності наказом Держмитслужби України від 27.02.09 № 159 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 12.12.07 № 1048", яким, в тому числі внесені доповнення до глави "К" Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 12.12.07 № 1048, повідомляємо наступне.

Зазначений класифікатор доповнений двома особливостями переміщення, а саме "КС" - "переміщення монетарного золота" та "КD" - "переміщення банкнот, цінних паперів і монет, які знаходяться в обігу".

Згідно з методикою ведення митної статистики зовнішньої торгівлі обсяги експортно-імпортних операцій з монетарним золотом та банкнотами, цінними паперами і монетами, які знаходяться в обігу не включаються в офіційну статистику зовнішньої торгівлі товарами.

Враховуючи зазначене та, з метою підвищення достовірності офіційних статистичних даних, які формуються Держмитслужбою України, наголошуємо на обов'язковому зазначенні у перших двох знаках другого підрозділу графи 37 ВМД "Процедура", при митному оформленні валютних цінностей, виключно одного з кодів графи "К" Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України. Зазначення у другому підрозділі графи 37 ВМД коду особливості переміщення "ZZ" при митному оформленні валютних цінностей не допускається.

Основні принципи складання митної статистики зовнішньої торгівлі визначені Методикою ведення митної статистики зовнішньої торгівлі України, яка затверджена наказом Держмитслужби України від 07.05.09 № 418. Положення цієї методики базуються на міжнародних принципах ведення статистики зовнішньої торгівлі, викладених у таких документах, як "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення" та "Статистика міжнародної торгівлі товарами: керівництво для укладачів", підготовлених Статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй.

У відповідності до зазначених вище документів, немонетарне золото включається до статистики зовнішньої торгівлі.

Поняття "немонетарне золото" включає, наприклад, золотий порошок і золото в іншій необробленій або напівобробленій формі, золоті монети й злитки. Таке золото може використовуватись в промислових цілях, наприклад при виготовленні ювелірних виробів або в зубопротезній практиці, або зберігатися як цінність; воно включає все золото, що не визначається як монетарне.

Монетарне золото не включається в статистику міжнародної торгівлі товарами.

Визначення поняття "монетарного золота", прийняте в статистиці міжнародної торгівлі товарами, міститься в Пояснювальних примітках до Гармонізованої системи опису й кодування товарів. Відповідно до цього визначення, монетарне золото - це золото, яким обмінюються національні або міжнародні грошово-кредитні установи або вповноважені банки. Оскільки монетарне золото розглядається як фінансовий актив, а не як товар, операції з ним не повинні враховуватися в статистику міжнародної торгівлі товарами.

Банкноти, цінні папери й монети, що не перебувають в обігу, уважаються товарами, а не фінансовими інструментами, і повинні включатися в число імпортованих або експортованих товарів поліграфічної промисловості й монетного двору.

Банкноти, цінні папери й монети, випущені в обіг, уважаються фінансовими інструментами і не включаються в статистику міжнародної торгівлі товарами. [19]

У випадку виявлення невідповідності будь-якій з цих умов, електронна копія ВМД до ЄАІС Держмитслужби України не приймається.

4. Шляхи удосконалення митного контролю

Одним з важливих напрямків роботи митних органів України є боротьба з контрафактною (піратською) продукцією, запобігання порушенням та неправомірному використанню прав інтелектуальної власності, а також виготовленню, зберіганню, розповсюдженню, переміщенню через митний кордон України товарів, що порушують права інтелектуальної власності.

За останній час Державною митною службою України зроблено кілька важливих кроків для підвищення ефективності цієї роботи.

Одним з них стала розробка Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України” (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України), прийнятий Верховною Радою України 16.11.06 за № 359-V. Цей закон базується на положеннях Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та набрав чинності з 11.02.07. Основні зміни та доповнення, визначені цим законом, стосуються, зокрема:

- надання права митним органам призупиняти митне оформлення товару за власною ініціативою у разі переміщення через митний кордон України товару, щодо якого не подано заяву про захист права інтелектуальної власності, але є достатні підстави вважати, що під час його переміщення може бути порушено право інтелектуальної власності (застосування дії Ex Officio, що передбачені статтею 58 Угоди ТРІПС);

- установлення відповідальності правовласника перед власником товару, митне оформлення якого призупинено, але факт порушення прав інтелектуальної власності не доведено (відповідна норма передбачена статтею 56 Угоди ТРІПС);

- встановлення права вимагати від заявника надати заставу або еквівалентну гарантію, достатню для захисту відповідача та компетентних органів, а також щоб запобігти зловживанню (відповідна норма передбачена статтею 53 Угоди ТРІПС);

- заборони вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності (відповідна норма передбачена статтею 59 Угоди ТРІПС);

- незастосування заходів, пов'язаних з призупиненням митного контролю й митного оформлення щодо товарів, які містять об'єкти права інтелектуальної власності, та переміщуються через територію України транзитом чи ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях (відповідна норма передбачена статтями 51 та 60 Угоди ТРІПС).

Варто зазначити, що відповідно до нового законодавства Держмитслужба України веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв власників майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення. Відповідно до статей 256 та 257 Митного кодексу України (у редакції Закону України від 16.11.2006 р. № 359-V) Держмитслужбою України розроблено та забезпечено прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.07 № 622 „Питання реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу”. Цією постановою визначено порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, подання і розгляду заяви та ведення реєстру.

У зв'язку із зміною порядку реєстрації у митному реєстрі та з метою забезпечення вступу України до СОТ, скасовано вимогу щодо сплати митних зборів, які справлялися за внесення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності до митного реєстру, за продовження терміну реєстрації та внесення змін до такого реєстру.

Відповідно до статей 257, 2571 Митного кодексу України та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.12.06 № 50714/4/1-06 Держмитслужбою розроблено наказ від 20.06.07 № 520 „Про затвердження Порядку надання застави або еквівалентної гарантії з відшкодування витрат, пов`язаних із діями митних органів України щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності”, який знаходиться на державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. З метою налагодження плідного діалогу, удосконалення співробітництва між митними органами України та митними адміністраціями інших держав у сфері інтелектуальної власності представники Державної митної служби України взяли участь у кількох міжнародних заходах.

Серед проблем, які вимагають вирішення у цій сфері в першу чергу, були виділені: відсутність механізму оцінки наукових досліджень, пропонованих до проведення, на предмет їх актуальності, наукової новизни і практичної значимості; недостатній зв'язок наукових розробок, які здійснюються локально в рамках митної системи, з потребами Держмитслужби; відсутність механізму систематизованого впровадження результатів наукових розробок у практичну діяльність.

Постала необхідність кваліфікованого та зваженого вирішення таких проблемних питань як з урахуванням специфіки митної діяльності, так і ґрунтуючись на наукових підходах і аспектах. Логічним кроком на шляху якісної реалізації такого підходу видалося утворення в митній службі органу, кваліфікація, рівень знань і професійні навички кадрового складу якого створили б можливість для забезпечення об'єктивної оцінки наукових досліджень з усіх точок зору.

В основу підготовки проекту документу про утворення Наукової ради Держмитслужби та Положення про неї Управлінням досліджень та стратегічного розвитку було закладено підхід, пов'язаний з двома визначальними принципами, -- спрямованістю на відповідний результат та забезпеченням професійної фахової експертизи з усіх наукових і стратегічно важливих для діяльності митної служби питань. В якості основної ідеї формування персонального складу Наукової ради було обрано поєднання практичного досвіду у галузі митної справи та наукових підходів і знань.

14 грудня 2007 року в Держмитслужбі пройшло перше установче засідання Наукової ради з метою вирішення загальних питань її створення та початку діяльності.

На засіданні відбулося особисте представлення потенційних членів Ради -працівників митної служби України та фахівців зовнішніх установ, запрошених митною службою до участі у Раді. Було висловлено ряд ключових думок про Наукову раду і про найбільш актуальні проблемні питання, що потребують створення такого колегіального органу для їх ефективного вирішення.

В ході засідання відбулося всебічне обговорення проекту Положення про Наукову раду Держмитслужби, в результаті якого представлений проект був у цілому схвалений всіма потенційними членами ради.[12]

До складу новоствореної Наукової ради Держмитслужби увійшли як працівники митної служби України (представники структурних підрозділів Держмитслужби, Академії митної служби України, Київського та Хмельницького центрів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, Рівненської митниці), так і фахівці інших закладів і установ.

Визначення переліку зовнішніх закладів і установ, що представили фахівців до складу Наукової ради, здійснювалося з урахуванням напрямків, на яких передбачається зосередити значну увагу в галузевій науковій діяльності, особливо на початкових етапах діяльності Наукової ради. Зокрема, до таких напрямків відносяться: дослідження систем управління діяльністю митної служби, дослідження потенційних і реальних загроз національній безпеці в розрізі діяльності митної служби, автоматизація робочих місць і робочих процесів, соціологічні дослідження митної служби як учасника українського суспільства, дослідження стосунків між сторонами митних правовідносин.

Таким чином до складу Наукової ради Держмитслужби увійшли (за згодою) представники Академії правових наук України, Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, Одеської національної юридичної академії, Європейського університету та інших закладів та установ. Потреба включення до складу Наукової ради Держмитслужби досвідчених та авторитетних в наукових колах фахівців визначена необхідністю бачення зовнішньої позиції та оцінки певного рішення на предмет його наукової обґрунтованості, новизни і значимості. Врахування такої позиції має виступити важливим елементом забезпечення об'єктивності, обґрунтованості та раціональності рішень, прийняття яких буде покладено на Наукову раду. [14]

В свою чергу включення до складу Наукової ради висококваліфікованих працівників митної служби безпосередньо пов'язане з необхідністю неодмінного врахування при прийнятті рішень специфіки митної галузі, її характерних рис та деталей кожного з напрямків діяльності митної служби. Це дозволить створити необхідні умови для прийняття відповідних рішень на високому рівні професійної компетентності та виваженості.

Основними цілями створення Наукової ради Держмитслужби визначено: забезпечення наукового супроводження митної справи, удосконалення наукової діяльності в митній службі, сприяння підвищенню результативності проведення галузевих наукових досліджень, забезпечення раціонального використання бюджетних коштів, що спрямовуються на проведення наукових досліджень, врахування наукових підходів у процесі прогнозування та вироблення стратегічних пріоритетів розвитку митної служби.

Передбачено, що діяльність Ради буде зосереджено саме на якісному та високопрофесійному досягненні зазначених цілей, і реальним втіленням результатів функціонування цього наукового органу має стати прийняття обґрунтованих рішень і відповідних рекомендацій з питань, котрі відносяться до його компетенції.

Протягом 2010 року Держмитслужбою України, у межах компетенції, вживалися заходи з попередження і профілактики проявів корупції та службових правопорушень, запобігання втягуванню посадових осіб митної служби у протиправну діяльність.

Для удосконалення системи протидії корупції та службовим правопорушенням, профілактичної роботи у митній службі розроблено затверджені відповідними наказами Держмитслужби України Методичні рекомендації з практики застосування в митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях Положення про профілактику правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності працівниками митної служби України, а також Порядок обміну інформацією з питань додержання законодавства працівниками митної служби України.

Забезпечено проведення постійного моніторингу стану виконання митною службою Закону України „Про боротьбу з корупцією”, а також аналіз кримінальних справ, порушених правоохоронними органами за ознаками вчинення працівниками митної служби злочинів у сфері службової діяльності. Результати цієї роботи доводилися до керівників структурних підрозділів центрального апарату Держмитслужби, митних органів та спеціалізованих митних установ для прийняття відповідних управлінських рішень.

Для мінімізації можливостей вчинення корупційних діянь та службових порушень, визначення їх основних причин, в тому числі можливої недосконалості технологічних схем митного контролю та митного оформлення окремих груп товарів, здійснювався щоквартальний аналіз актів службових розслідувань, проведених у митних органах, результати якого враховувались при визначенні напрямів попереджувально-профілактичної роботи.

З метою оцінки ефективності роботи митних органів, виявлення та попередження можливих зловживань з боку її працівників, а також вивчення громадської думки щодо стану дотримання законності у митній службі забезпечено проведення щоквартального експрес-опитування громадян, перевізників, що перетинають митний кордон України, представників суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також декларантів після проходження ними процедур митного контролю й митного оформлення. Інформація про результати опитування доповідалася керівництву Держмитслужби, доводилася до керівників митних органів для урахування при прийнятті управлінських рішень.

Пріоритетним напрямом міжнародного митного співробітництва Держмитслужби є взаємодія з Всесвітньою митною організацією, якою розробляються рекомендації щодо міжнародних правових норм у митній сфері, закріплюються в міжнародно-правових інструментах норми і стандарти діяльності митних органів, надаються пропозиції щодо гармонізації національних законодавств країн-членів ВМО з відповідними міжнародними правовими нормами. У зв'язку з прийняттям Рамкових стандартів безпеки та спрощення міжнародної торгівлі Держмитслужба бере участь у реалізації програми ВМО COLUMBUS. З метою ознайомлення з результатами роботи, яка проведена українською стороною з метою запровадження Рамкових стандартів, Держмитслужбу відвідала делегація Всесвітньої митної організації та Світового банку. Делегація Держмитслужби на чолі із заступником Голови Служби Федоровим О.О. взяла участь у сесіях Ради ВМО, які проводяться щороку.[14]

Також представники Держмитслужби взяли участь у Конференції Європейського регіону ВМО, під час якої обговорювались питання сучасної ролі митних служб в державах-членах ВМО, Міжнародній конференції ВМО з питань боротьби з незаконним обігом наркотиків, 35-ій сесії Підкомітету з перегляду Гармонізованої системи опису і кодування товарів та 45-ій програмі стажування працівників митних органів, у ХІІ Адміністративному засіданні представників Вузлів зв'язку з правоохоронної роботи країн Центральної/Східної Європи. Ці заходи проходили в період 2007-2010 рр.

Одним з важливих напрямів, над якими працює Держмитслужба, є спрощення формальностей на кордоні та сприяння міжнародній торгівлі. З метою ознайомленням з досвідом провідних митних служб та міжнародних інституцій представники Держмитслужби залучались до участі в 4-ій нараді Робочої групи представників міністерств транспорту, залізничних організацій, прикордонних та митних органів щодо підготовки міжнародної конференції по спрощенню перетину кордонів залізничним транспортом. Також за участю представників митних органів України проводились зустрічі у двосторонньому форматі з питань організації спільного контролю в пунктах пропуску, розташованих на українсько-польській, українсько-словацькій та інших ділянках державного кордону.

Оскільки українська сторона є договірною стороною Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 року), Держмитслужба в межах своєї компетенції залучається до діяльності робочих органів, створених відповідно до зазначеної Конвенції. Зокрема, представники Держмитслужби взяли участь у 115-117-их сесіях Робочої групи з митних питань на транспорті Європейської економічної комісії ООН та 44-ій та 45-ій сесіях Адміністративного комітету МДП, 32-34-ій сесіях Виконавчої ради МДП.

Відповідно до євроінтеграційного курсу України в межах компетенції Держмитслужби забезпечується участь у реалізації заходів, передбачених Планом дій Україна - ЄС.

Представники Держмитслужби на регулярній основі беруть участь у спільних з Місією ЄК міжнародних заходах. З початку 2010 року проведено 4 щоквартальних засідання консультативної ради високого рівня, 12 координаційних засідань, відбулось кілька візитів керівництва Місії ЄК до Держмитслужби, низка робочих зустрічей на рівні експертів. Протягом 2010року за ініціативою Місії ЄК та участю митних та правоохоронних органів України та Республіки Молдова проведені дві спільні операції.[14]

Держмитслужба залучається до співпраці з Всесвітньою митною організацією, якою розробляються рекомендації та стандарти діяльності митних органів, які спрямовані на спрощення митних формальностей та сприяння міжнародній торгівлі. Україна входить до складу європейського регіону ВМО. Заступник Голови Держмитслужби Федоров О.О. взяв участь у Конференції Європейського регіону ВМО. Під час Конференції була розглянута низка важливих питань щодо співробітництва митних адміністрацій ВМО європейського регіону, зокрема, розроблення концепції «Митниця у 21-му сторіччі», в якому будуть відображені стратегічна роль і функції митних органів у 21-му сторіччі, створення Регіонального центру ВМО зі зміцнення інституційних спроможностей, обмін інформацією між митними адміністраціями країн-членів ЄС та інших країн, в т.ч. відсутність ефективного обміну інформацією та необхідність розроблення відповідного механізму за участю експертів ВМО та ЄС. Працівники Держмитслужби взяли участь у засіданні Робочої групи експертів з Гармонізованої системи та 41-ій сесії Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів.