Митна статистика

1. МИТНА СТАТИСТИКА

У Глосарії Ради митного співробітництва, в уніфікованому переліку митних термінів країн Східної Європи митниця визначається як державний орган, через який повинні ввозитися в країну і вивозитися з її території всі імпортовані й експортовані товари, а також поштові відправлення й інші вантажі.

Поняття суверенітету держави передбачає повноту її законодавчої, виконавчої і судової влади на власній території, що виключає будь-яку іноземну владу, а також непідкорення владі іноземних держав у сфері міжнародного спілкування.

Суверенітет держави підтримується в двох аспектах: по-перше, як державний і, по-друге, як економічний. Під економічним суверенітетом розуміють свободу у виборі форм і шляхів розвитку і захисту своєї національної економіки від будь-якого втручання іноземних держав та у виборі форм економічної діяльності, у тому числі й у сфері міжнародного поділу праці.

Відповідно до конституційних основ кожна держава суверенна в здійсненні нею своїх функцій щодо захисту економічного суверенітету в різноманітних сферах, у тому числі таких, як:

* захист національної економіки держави від впливу іноземного капіталу і товарів;

* організація економічної охорони державного кордону з метою втілення в життя зовнішньоекономічної політики держави;

* контроль за експортними й імпортними операціями торговельних підприємств своєї країни й іноземної держави;

* контроль за вантажами, транспортними засобами зовнішньоторговельних об'єднань, пасажирськими і вантажними засобами міжнародного зв'язку та приватних осіб;

* контроль за міжнародними поштовими відправленнями відповідно до міжнародних конвенцій Всесвітнього поштового союзу;

* організація контролю за речами осіб, що переміщуються через державний кордон;

* організація контролю за валютою, валютними цінностями, платіжними документами, грошовими знаками, що переміщуються через державний кордон;

* визначення розмірів стягнення мита і зборів, установлення структури митного тарифу та ухвалення митних правил;

* визначення меж відповідальності за порушення національного законодавства у сфері митних операцій і митних правил;

* організація санітарного контролю відповідно до положень міжнародних санітарних правил Всесвітньої організації охорони здоров'я;

* організація фітосільськогосподарського контролю відповідно до рекомендацій міжнародної Продовольчої і сільськогосподарської комісії Організації Об'єднаних Націй;

* організація фінансового і податкового режиму, включаючи ціни, тарифи і такси;

* організація системи митної інформації й обмін даними національного митного законодавства;

* організація контролю над ліцензійним ввозом і вивозом товарних і матеріальних цінностей;

* здійснення митного контролю за ввозом і вивозом через державний кордон культурних цінностей;

* митний статистичний облік експортно-імпортних операцій.

Для виконання цих функцій державою засновується митниця. Вона є державним органом, що відповідає за забезпечення економічного суверенітету держави і дотримання норм як національного, так і міжнародного права, стягування імпортного й експортного мита, податків і різних зборів, а також здійснення контролю за застосуванням інших законів і правил, що регулюють, серед іншого, питання ввозу, транзиту і вивозу вантажів.

Митні установи здійснюють митний контроль, під яким розуміють заходи, що застосовуються для забезпечення виконання вимог законів і правил, за дотримання яких відповідають митниці.

Зростання обсягів зовнішньоекономічних зв'язків, їх ускладнення, постійність і посилення взаємозалежності викликають необхідність створення міжнародних митних інститутів. Основні з них такі:

1) міжнародний режим митної території і митних кордонів;

2) мито;

3) митний тариф;

4) загальна система преференцій і, генеральна система торговельних преференцій;

5) митні пільги;

6) митний контроль держав і служб спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй у здійсненні міжнародного митного співробітництва.

В умовах формування ринкових відносин в Україні і країнах СНД відбувається реформування вітчизняної статистики на основі адаптації до міжнародних стандартів. Це внесло серйозні зміни в економічну статистику, особливо на макрорівні. Так, для організації обліку зовнішньоекономічних операцій виникла потреба змінити організацію статистики зовнішньої торгівлі.

У системі національних рахунків основною вимогою до статистичної інформації є її безпосередній зв'язок із первинними документами (тобто такими, що реєструють подію безпосередньо в момент її здійснення). Саме тому в статистиці зовнішньої торгівлі довелося перейти до митної статистики зовнішньої торгівлі, яка базується на вантажних митних деклараціях (ВМД), що відповідає міжнародній практиці.

До 1997 р. офіційна статистика зовнішньої торгівлі України формувалася на основі введених Держкомстатом України форм державної статистичної звітності (зокрема, форма 8-вага), що заповнювалися підприємствами і подавалися в органи державної статистики відповідно до встановленої періодичності. Паралельно, починаючи з 1993 p., статистика зовнішньої торгівлі за товарами, що підлягають декларуванню митними органами при переміщенні через митний кордон України, формувалася Держмитслужбою на основі електронних копій вантажних митних декларацій. Досвід застосування двох принципово різних систем формування статистики засвідчив безумовні переваги порядку, упровадженого Державною митною службою, як із погляду достовірності вихідних даних, так і оперативності їх одержання.

Виходячи з вимог часу наприкінці 1996 р. Урядом України було прийнято рішення про впровадження, починаючи з січня 1997 p., порядку формування офіційної статистики зовнішньої торгівлі України. Згідно з цим рішенням єдиним офіційним джерелом її формування визнавалися дані державної митної декларації, що становлять базу даних митної статистики зовнішньої торгівлі. До цих даних Держкомстат додає відомості про переміщення товарів, які не підлягають декларуванню митними органами.

Така система ведення статистики зовнішньої торгівлі використовується практично всіма країнами світу, вона більш прогресивна порівняно зі статистикою, в основі якої лежить звітність підприємств і організацій, дає можливість здійснити облік усіх експортно-імпортних операцій, виконаних суб єктами зовнішньоекономічної діяльності України з заповненням ВМД.

Предметом статистики зовнішньоекономічних зв'язків є кількісна сторона процесів і явищ, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою: товари, цінності, послуги, що складають експорт і імпорт країни.

Митна статистика включає спеціальну митну статистику і митну статистику зовнішньої торгівлі. Останню ми розглянемо докладно.

Об'єктами вивчення спеціальної митної статистики є:

1) статистика декларування, що характеризує вивіз і ввіз товарів за видами митних режимів, які враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі;

2) статистика митних платежів, що характеризує частку і роль митних платежів у формуванні дохідної частини федерального бюджету. При цьому облік ведеться за видами митних платежів: збори за митне оформлення, вивізне мито, увізне мито, податок із доданої вартості, акциз, спеціальний податок;

3) статистика валютного контролю, що веде облік експортних товарів у кількісному і вартісному виразах, з урахуванням термінів надходження і сум виручки;

4) статистика конфіскатів, що характеризує кількість випадків порушень митних правил і контрабанди в зовнішньоторговельному обороті, а також подібних порушень фізичними особами стосовно кожного товару, вартість конфіскованих предметів, суму стягнених штрафів;

5) статистика міжнародних поштових відправлень, що відбиває облік посилок та інших поштових відправлень, випущених із держави і пропущених у державу;

6) статистика міжнародних перевезень, що відбиває облік транспортних засобів, що перемістилися з країни у країну;

7) статистика пасажирообороту, що відбиває облік фізичних осіб, що перетнули державний кордон.

Введення спеціальної митної статистики здійснюється митними органами. Основним документом Державного митного комітету України з питань спеціальної митної статистики є наказ ДМСУ/ДМКУ від 22 лютого 1993 р. № 40 "Про затвердження форм відомчої митної звітності", яким упроваджені форми звітності митних органів. Звітність за цими формами є сьогодні основним і єдиним джерелом формування бази даних спеціальної митної статистики.

1.1 Завдання митної статистики

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує:

1) об'єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами;

2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;

3) захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню.

Митна статистика зовнішньої торгівлі враховує міжнародну торгівлю товарами, які підлягають декларуванню митним органам, і не охоплює міжнародну торгівлю послугами.

Митна статистика призначена для вирішення таких завдань:

- забезпечення повного та достовірного обліку даних про український експорт та імпорт товарів;

- аналізу основних тенденцій, структури та динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків України;

- інформаційного забезпечення вищих органів державної влади України з метою прийняття ними рішень у сфері митної політики та державного регулювання зовнішньої торгівлі;

- аналізу кон'юнктури ринку України;

- контролю за надходженням митних платежів до Державного бюджету України;

- здійснення валютного контролю в межах компетенції митних органів;

- складання торгового та окремих статей платіжного балансів України;

- розрахунку різного роду індексних показників зовнішньої торгівлі (індексів цін, фізичного обсягу та ін.);

- підготовки вихідних даних для прогнозування макроекономічних показників у рамках статистичної системи національних рахунків і платіжного балансу України;

- проведення зіставлення даних взаємної торгівлі з країнами - торговими партнерами України;

- інших завдань, що обумовлені національною митною політикою України.

Статистика зовнішньої торгівлі як складова статистики зовнішньоекономічних зв'язків зокрема і загальної статистичної системи держави в цілому, безумовно, має величезне значення не тільки і не стільки для констатації кількості товарів, переміщених через кордон держави за певний період. Всебічний аналіз статистичних даних дає безмежні можливості для:

* формування і реалізації науково обгрунтованої торговельно-економічної, транспортної політики держави;

* аналізу ринку попиту і пропозиції;

* планування інфраструктури;

* прогнозування макроекономічних показників у системі національних рахунків (СНР) і платіжного балансу;

* упорядкування товарних балансів;

* розрахунків різних індексів показників.

Статистика зовнішньої торгівлі, як і інші науки, виникла з практичних потреб людей, її документальною основою стала митна звітність про ввіз і вивіз товарів через кордон. Необхідність теоретичного узагальнення досвіду роботи зі збору відомостей про експорт і імпорт і вивчення матеріалів, що накопичилися, привели до виникнення нової галузі статистичної науки - митної статистики зовнішньої торгівлі.

Як відомо, під статистикою розуміють суспільну науку, що вивчає кількісний аспект масових явищ соціально-економічного життя в нерозривному зв'язку з їх якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Цими масовими явищами в митній статистиці зовнішньої торгівлі є товари і цінності, що становлять експорт і імпорт країни й всі пов'язані з ними операції.

1.2 Системи митної статистики

Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного обліку і звітності.

Статистична інформація, яка формується, узагальнюється і аналізується митними органами, використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, поліпшення тарифного та нетарифного регулювання, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин.

Забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цим Кодексом та іншими законами України.

Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.

Система митного права є інституційною і дворівневою, Інституційність митного права зумовлена наявністю значної кількості нормативних актів, присвячених регулюванню окремих інститутів митного права. Питання про систему митного права є суперечливим, оскільки воно «складено» з норм різної галузевої приналежності. При рішенні даного питання слід виходити з того, що у формуванні його змісту й систематизації норм визначальна роль належить державі. Згідно із завданнями створення митного права, що відповідає вимогам ринкової економіки, держава формує галузь митного права в тому вигляді, у якому воно необхідно для досягнення мети сучасної митної політики. Митне право не можна ототожнювати з митною політикою, але в той же час його не можна розглядати у відриві від цілеспрямованої діяльності держави у регулюванні зовнішньоторговельного обміну. Саме в системі митного права цей зв'язок виявляється найбільш яскраво.

Система правових норм, які регулюють формування й здійснення митної політики, а також набір форм і методів її здійснення, порядок використання митними органами інструментів Митного регулювання при її здійсненні утворюють систему митного права. Первинною клітиною митного права є його норми.

Взаємозалежні й взаємозумовлені сукупності митно-правових норм, що регулюють певні однорідні групи суспільних відносин, які виникають між митними органами й особами з приводу переміщення останніми товарів і транспортних засобів через митний кордон, прийнято називати інститутами митного права. Порядок розташування цих інститутів усередині митного права як комплексної галузі визначається їх положенням у МК України. Тим часом таке положення зумовлене загальними підходами до систематизації права.

МК України визначає як загальний напрям розвитку митного права, так і його цілісність, внутрішню погодженість і систематичність суворо відповідно до митної політики й коштів її реалізації (митні процедури). Завдання розвитку митної політики можуть зажадати внесення в систему митного права нових інститутів, зміни змісту існуючих у міру рішення конкретних завдань митної справи в даний період.

Норми митного права -- це встановлені державою правила поведінки в митній сфері, які регулюють зміст митної справи і підтримуються примусовою силою держави. Так, згідно зі ст. 7 МК України законодавство України з питань митної справи становлять Конституція України, цей Кодекс, закони та інші нормативно-правові акти з питань митної справи, видані на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Варто зауважити, що якщо укладеним і ратифікованим міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені МК України, то застосовуються правила міжнародного договору. Зважаючи на динамізм митного законодавства і необхідність вирішення тактичних завдань оперативного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, МК України передбачив чітку процедуру набрання чинності новим митним законодавством.

Самі закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. нші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі, якщо такі нормативно-правові акти не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності.

Офіційним опублікуванням закону та іншого нормативно-правового акту з питань митної справи вважається його опублікування в одному з періодичних видань, визначених законом України як офіційні. Датою офіційного опублікування нормативно-правового акту вважається дата виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому зазначений акт було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях. Терміни набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи, визначені днями, починаються з 0 годин дня, наступного за датою офіційного опублікування закону або іншого нормативно-правового акту, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного терміну. Якщо термін набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на день його офіційного опублікування, цей закон або акт вважається чинним з 24 години зазначеного дня. Якщо термін набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил та інші правопорушення, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження у справах про порушення митних правил та інші правопорушення, передбачені цим Кодексом, ведеться на підставі законодавства, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Норми митного права, так само як й інші галузі права, поділяються на дві великі частини: Загальну й Особливу.

Загальна частина митного права включає митні правові норми, у яких виражені загальні положення, що стосуються регулювання всієї сукупності суспільних відносин у сфері митної справи. Положення норм Загальної частини мають загальне значення. Вони застосовуються лише у тому разі, коли немає спеціальної норми або спеціальна норма суперечить загальній. До складу Загальної частини входять такі митно-правові інститути -- сукупності митно-правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини в митній справі:

-- що закріпляють мету, принципи й зміст митної справи;

-- що регулюють правовий статус митних органів;

-- що регулюють державну службу в митних органах і визначають правовий статус посадових осіб митних органів;

-- що упорядковують правовий статус осіб, які переміщають товари і транспортні засоби через митний кордон:

-- що визначають форми і методи митної діяльності, серед яких важлива роль належить митно-правовим нормам, що регламентують порядок прийняття актів у сфері митної справи й здійснення інших процесуальних і процедурних дій;

-- що регулюють примус у митній сфері.

Особлива частина митного права містить у собі розташовані у визначеному МК України порядку і логічній послідовності інститути митного права, зв'язок між якими об'єктивно зумовлений самою сутністю та змістом митної справи. До складу Особливої частини входять митно-правові інститути, що поєднують такі групи митно-правових норм, що регулюють:

-- переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

-- митні режими;

-- митні платежі;

-- митне оформлення;

-- митний контроль;

-- валютний контроль;

-- ведення митної статистики і ТН ЗЕД.

До Особливої частини митного права належать також норми, що регламентують юрисдикційну діяльність митних органів. Ці норми містяться в Митному кодексі. Вони регламентують дізнання, здійснюване митними органами, і провадження у справах про порушення митних правил забезпечують їх правильний і своєчасний розгляд. Сюди належать норми, що регулюють службу у митних органах України.

Митне право, що відповідає вимогам ринкової економіки, знаходиться ще в стадії становлення. Тому воно є не тільки однією з найважливіших, але й дуже перспективних галузей права і буде розвиватися разом із розвитком зовнішньоекономічної діяльності, у сферу якої втягнуті не тільки підприємства, установи, організації (юридичні особи), але й широке коло підприємців-громадян (фізичні особи -- резиденти й нерезиденти).

1.3 Митна статистика зовнішньої торгівлі

Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України.

Митна статистика зовнішньої торгівлі формується, узагальнюється та аналізується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи на основі даних, які містяться у вантажних митних деклараціях.

Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому законодавством порядку використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.

Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує регулярне публікування даних митної статистики зовнішньої торгівлі.

Митна статистика зовнішньої торгівлі України перебуває ще в стадії формування, проте інформація, яку готує Державний митний комітет (ДМК), має значний попит в органах державного управління.

Для реалізації ефективної, моделі управління зовнішньоекономічними зв'язками, вивчення їх закономірностей і, як наслідок, прийняття правильних торговельно-політичних рішень потрібні дані, що комплексно відбивають розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Крім цього, необхідна також методологія розрахунків і взаємного узгодження показників, які характеризують динаміку і структуру торговельних зв'язків. Усе це свідчить про те, що роль статистики зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах постійно зростає. Тому митна статистика як складова статистики зовнішньоекономічних зв'язків має великі перспективи.

Відповідно до Митного Кодексу України (ст. 14) митну статистику зовнішньої торгівлі ведуть митні органи. Законодавче закріплення функції митних органів щодо формування, ведення й подання (офіційних публікацій) митної статистики зовнішньої торгівлі одержали в Державному митному комітеті України з 1 січня 1993 р.

При створенні системи збору, опрацювання й узагальнення даних митної статистики зовнішньої торгівлі використовувався узвичаєний міжнародний досвід. Методологічні положення митної статистики зовнішньої торгівлі розроблялися на основі матеріалів, які використовуються у країнах ЄС і в статистичному бюро ЄС (Євростат), що забезпечує порівнянність даних із зовнішньої торгівлі України з даними основних її зовнішньоторговельних партнерів. Так, представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) була проведена серія консультацій для Державного митного комітету України щодо організації ведення митної статистики. Це насамперед стосувалося структури єдиного митного документа (ЄМД), який використовується під час митного оформлення вантажів, і структури інформації, що готується Головним митним комітетом України і використовується при розробленні платіжного балансу України НБУ.

Статбюро Європейської співдружності протягом 1993- 1994 pp. також консультувало митні служби СНД із питань методології формування і ведення митної статистики зовнішньої торгівлі.

У зв'язку з цим в Україні здійснено ряд заходів, спрямованих на удосконалення порядку збору, формування і надання даних митної статистики зовнішньої торгівлі:

* узгоджено форму головного документа - вантажної митної декларації (ВМД), що відповідає формуляру так званого Єдиного адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними партнерами України в країнах ЄС (FACT), багатьма іншими державами світу;

* уведено міжнародні класифікатори;

* приведені у відповідність із міжнародними вимогами показники статистики зовнішньої торгівлі, включаючи митну статистику, та ін.

Дуже важливим є питання обміну інформацією й інформаційним забезпеченням між країнами СНД. Інтеграційні процеси потребують величезної кількості достовірної інформації з питань зовнішньої торгівлі між країнами-партнерами. Тому в рамках Ради Глав держав СНД, Ради керівників митних служб і Статистичного комітету СНД було прийнято низку важливих рішень щодо основних концептуальних і методологічних питаннях митної статистики зовнішньої торгівлі.

З метою уніфікації положень митної статистики зовнішньої торгівлі і спрощення обміну інформацією між державами в грудні 1994 р. було прийнято Рішення глав урядів СНД "Про єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі держав - учасниць СНД", а в листопаді 1995 р. - Угода "Про єдину товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності СНД" та ін.

Зазначені документи розроблені з урахуванням відповідних нормативних документів статистичних підрозділів ООН і Європейського Союзу.

1.4 Спеціальна митна статистика

Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається законодавством.

Введення спеціальної митної статистики здійснюється митними органами. Основним документом Державного митного комітету України з питань спеціальної митної статистики є наказ ДМСУ/ДМКУ від 22 лютого 1993 р. № 40 "Про затвердження форм відомчої митної звітності", яким упроваджені форми звітності митних органів. Звітність за цими формами є сьогодні основним і єдиним джерелом формування бази даних спеціальної митної статистики.

Іншою складовою статистики зовнішньоекономічних зв'язків є статистика послуг у зовнішньоекономічній діяльності.

Послуги в зовнішньоекономічній сфері - це зовнішньоторговельні операції, що через свою специфіку "не проходять через митний контроль і не можуть бути оформлені вантажною митною декларацією. Вони враховуються тільки у вартісному виразі і подаються за окремою звітністю.

Основою аналізу міжнародної торгівлі послугами є аналіз даних про платіжний баланс країни.

Торгівля послугами поділяється на послуги матеріального і нематеріального характеру, що класифікуються за Класифікатором послуг зовнішньоекономічної діяльності (КП ЗЕД).

Імпорт (експорт) матеріальних послуг включає:

* транспортні послуги (суми в іноземній валюті, сплачені вітчизняними фрахтувальниками за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, буксирування суден та ін.); проектно-розвідувальні та будівельно-монтажні роботи;

* послуги складського господарства;

* послуги зв'язку;

* ремонт іноземних транспортних засобів, устаткування, приладів, а також інші види ремонту, здійснюваного як на території країн, так і за кордоном (зараховується в експорт), у тому числі ремонт вітчизняних транспортних засобів, устаткування, приладів та інші види ремонту за кордоном (відбивається в імпорті);

* поліграфічні роботи та ін.

Імпорт (експорт) нематеріальних послуг охоплює:

* комерційні послуги (послуги з фінансового посередництва, страхування, з оренди будинків, машин, устаткування і транспортних засобів, послуги у сфері наукових досліджень, розробок, реклами, юридичні послуги тощо); послуги у сферах освіти, охорони здоров'я;

* послуги з віддалення відходів, санітарної обробки та ін.; послуги з організації відпочинку, туризму, культурних і спортивних заходів.

Експорт та імпорт послуг ураховується тільки у вартісному виразі. Датою експорту (імпорту) вважається дата приймально-здавального акта даної послуги або момент її надання.

Спеціальне мито стягується:

* як захисний захід, якщо товар увозиться на митну територію тієї або іншої держави в таких обсягах або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;','

* як захід попередження учасників зовнішньоекономічних зв'язків, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як запобіжний захід недобросовісної конкуренції у випадках, зазначених у національному митному законодавстві.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Об'єктами вивчення спеціальної митної статистики є:

1) статистика декларування, що характеризує вивіз і ввіз товарів за видами митних режимів, які враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі;

2) статистика митних платежів, що характеризує частку і роль митних платежів у формуванні дохідної частини федерального бюджету. При цьому облік ведеться за видами митних платежів: збори за митне оформлення, вивізне мито, увізне мито, податок із доданої вартості, акциз, спеціальний податок;

3) статистика валютного контролю, що веде облік експортних товарів у кількісному і вартісному виразах, з урахуванням термінів надходження і сум виручки;

4) статистика конфіскатів, що характеризує кількість випадків порушень митних правил і контрабанди в зовнішньоторговельному обороті, а також подібних порушень фізичними особами стосовно кожного товару, вартість конфіскованих предметів, суму стягнених штрафів;

5) статистика міжнародних поштових відправлень, що відбиває облік посилок та інших поштових відправлень, випущених із держави і пропущених у державу;

6) статистика міжнародних перевезень, що відбиває облік транспортних засобів, що перемістилися з країни у країну;

7) статистика пасажирообороту, що відбиває облік фізичних осіб, що перетнули державний кордон.

Введення спеціальної митної статистики здійснюється митними органами. Основним документом Державного митного комітету України з питань спеціальної митної статистики є наказ ДМСУ/ДМКУ від 22 лютого 1993 р. № 40 "Про затвердження форм відомчої митної звітності", яким упроваджені форми звітності митних органів. Звітність за цими формами є сьогодні основним і єдиним джерелом формування бази даних спеціальної митної статистики.

1.5 Документи та. відомості, що використовуються для формування митної статистики

Для формування митної статистики використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів юридичними та фізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якими визначається порядок здійснення митного контролю та митного оформлення.

Характерною особливістю митної статистики зовнішньої торгівлі є те, що вона спирається на первинні документи, які подаються учасниками зовнішньоекономічних зв'язків незалежному від них контролюючому відомству і які містять офіційно задекларовані дані про товари, що переміщуються через митний кордон.

Відповідно до "Методології" вихідними даними при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі є відомості, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД), які заповнюються декларантами при митному оформленні вантажів і які відповідають формуляру так званого єдиного адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними партнерами України. Дані, що містяться у ВМД, відбивають об'єктивну і достовірну картину здійснюваних конкретних зовнішньоторговельних операцій. На основі цих даних і формується митна статистика зовнішньої торгівлі.

Використання облікової картки суб'єкта ЗЕД під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України на виконання зовнішньоторговельних угод, направлене на спрощення та прискорення процедури митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України, оскільки її використання позбавляє суб'єкта ЗЕД необхідності подавати митному органу окремі документи при кожному митному оформленні товарів.

При оформленні вантажної митної декларації декларантом подаються документи, що підтверджують відомості, вказані у графах ВМД. Вантажна митна декларація, крім переліку граф, що містять відомості про товар, мету його переміщення через митний кордон України, відомості, необхідні для нарахування податків і зборів, відомості про транспорт, також містить і графи щодо суб'єктів господарської діяльності: відправника та отримувача товару, особу, відповідальну за фінансове врегулювання, фінансові та банківські відомості. Заповнення цих граф вимагає від декларанта подання документів, що підтверджують заявлені у ВМД відомості. Разом з тим якщо відомості щодо товару є унікальними для кожної окремої поставки, то відомості щодо суб'єктів ЗЕД -- резидентів не змінюються (зміни відбуваються в разі зміни адреси, банківських реквізитів та таке інше). Використання облікової картки дає змогу подавати митному органу документи щодо ідентифікації суб'єкта ЗЕД одноразово під час оформлення облікової картки.

Держмитслужбою України розроблений мінімальний перелік документів, які суб'єкт підприємницької діяльності має надавати при оформленні облікової картки. Жоден з цих документів суб'єкт не повинен отримувати спеціально для представлення митному органу. За умови законності існування та діяльності суб'єкта ці документи є в його розпорядженні.

1.6 Використання інформації, що надається митним органам

Статистична та інша інформація, надана митним органам відповідно до цього Кодексу, інших законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, використовується виключно для митних цілей.

Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів може надаватися лише органам, які ведуть державну статистику, а інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - тільки органам досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ, а також на письмову вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку із розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій із зазначенням у ній підстав для її надання.

Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими особами митних органів для особистих цілей, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом.

1. Митні органи з власної ініціативи або на запит будуть надавати один одному всю доступну інформацію стосовно осіб, товарів, транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються в тому, що вони використовуються або можуть бути використані у ході порушення митного законодавства іншої Договірної Сторони.

2. Митні органи будуть на запит інформувати один одного, що товари, вивезені з території країни однієї Договірної Сторони, були ввезені на територію країни іншої Договірної Сторони відповідно до митного законодавства або з його порушенням. Ця інформація повинна на запит містити відомості про митне оформленняабо контрольні дії, що застосовувались до товарів.

3. Митні органи будуть на запит надавати інформацію, що стосується національних розмірів мита, податків та інших зборів, що нараховуються і стягуються відповідно до митного законодавства.

4. Митні органи на запит обмінюються документацією, що стосується транспортування, перевантаження і зберігання товарів, включаючи інформацію про вартість, право розпорядження товаром і його призначення.

5. Митні органи, що отримали запит про допомогу, подають документи, інформацію та інші відомості державною мовою у супроводі перекладу на мову, прийнятну для митного органу, що звернувся із запитом.

1.7 Використання митної статистики з питань зовнішньої торгівлі

Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:

1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;

3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;

4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання;

5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики;

6) визначення ринків збуту товарів;

7) формування статистики зовнішньоекономічних зв'язків України.

Митна статистика зовнішньої торгівлі України перебуває ще в стадії формування, проте інформація, яку готує Державний митний комітет (ДМК), має значний попит в органах державного управління.

Для реалізації ефективної, моделі управління зовнішньоекономічними зв'язками, вивчення їх закономірностей і, як наслідок, прийняття правильних торговельно-політичних рішень потрібні дані, що комплексно відбивають розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Крім цього, необхідна також методологія розрахунків і взаємного узгодження показників, які характеризують динаміку і структуру торговельних зв'язків. Усе це свідчить про те, що роль статистики зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах постійно зростає. Тому митна статистика як складова статистики зовнішньоекономічних зв'язків має великі перспективи.

Відповідно до Митного Кодексу України (ст. 14) митну статистику зовнішньої торгівлі ведуть митні органи. Законодавче закріплення функції митних органів щодо формування, ведення й подання (офіційних публікацій) митної статистики зовнішньої торгівлі одержали в Державному митному комітеті України з 1 січня 1993 р.

При створенні системи збору, опрацювання й узагальнення даних митної статистики зовнішньої торгівлі використовувався узвичаєний міжнародний досвід. Методологічні положення митної статистики зовнішньої торгівлі розроблялися на основі матеріалів, які використовуються у країнах ЄС і в статистичному бюро ЄС (Євростат), що забезпечує порівнянність даних із зовнішньої торгівлі України з даними основних її зовнішньоторговельних партнерів. Так, представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) була проведена серія консультацій для Державного митного комітету України щодо організації ведення митної статистики. Це насамперед стосувалося структури єдиного митного документа (ЄМД), який використовується під час митного оформлення вантажів, і структури інформації, що готується Головним митним комітетом України і використовується при розробленні платіжного балансу України НБУ.

1.8 Відомчі класифікатори

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для митних цілей.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи інформує органи державної влади та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.

З урахуванням перелічених вихідних форм розподіл зовнішньої торгівлі здійснюється відповідно до єдиного для всіх країн СНД класифікатора країн світу і територій. Цей класифікатор розроблений статистичним відділом Бюро ООН і затверджений міжнародною організацією з питань стандартизації - ІСО.

Крім того, у митній статистиці зовнішньої торгівлі використовується ряд локальних класифікаторів і номенклатур, що забезпечують формування показників зовнішньої торгівлі, а саме:

* класифікатор умов поставок;

* класифікатор характеру угоди;

* класифікатор процедури переміщення товарів через митний кордон.

2. ПОРЯДОК МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВАНТАЖНОЇ МИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ (ВМД)

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД).

1.2. Цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в значеннях, визначених законодавством України.

1.4. Посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та/або митної варти митного органу залучаються до проведення митного контролю за наявності в митного органу інформації (орієнтування) про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, що вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України.

1.5. Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова.

1.6. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа „Під митним контролем” (далі - штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

2. Документи, що застосовуються при здійсненні митних процедур

Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі - ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;

б) товаросупровідні документи;

в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;

г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;

ґ) декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;

д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом „Копія. Згідно з оригіналом”, підписом і печаткою декларанта.

Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.

Довгострокові документи, строк дії яких закінчився, архівуються в установленому порядку.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митному органі.

3. Здійснення митних процедур

ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійснення митного контролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особі ПМО, до функціональних обов'язків якої віднесено право розподілу ВМД між посадовими особами ПМО.

Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі І Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (далі - Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1 до цього Порядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом.

Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.

Митні процедури здійснюються в такому порядку.

Прийняття ВМД до оформлення

При цьому здійснюються:

1) перевірка повноважень декларанта;

2) перевірка дотримання строків подання ВМД митному органу призначення;

3) перевірка виконання особою, що здійснює перевезення, зобов'язання щодо доставки товарів у митний орган призначення;

4) перевірка наявності вірусів на магнітному носії;

5) за допомогою програмного забезпечення перевірка правильності заповнення декларантом ВМД;

6) перевірка відповідності відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії;

7) перевірка комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД;

8) перевірка наявності документів, що видаються вповноваженими органами державної влади на окремі товари, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження, - з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України;

9) перевірка наявності фактів застосування до суб'єкта ЗЕД і/або іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил;

10) перевірка відповідності зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках - перевірка наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах);

11) прийняття ВМД до оформлення шляхом:

· проставлення відбитка штампа ПМК у графі D основних аркушів і на всіх додаткових аркушах ВМД, а також підпису, свого прізвища й часу прийняття ВМД до оформлення на першому основному аркуші ВМД;

· у встановлених випадках зазначення дати, з якої товари перебувають під митним контролем;

· присвоєння ВМД реєстраційного номера в установленому порядку;

· проставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на товаросупровідних документах;

· присвоєння ДМВ (за наявності) та Інформаційному аркушу номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД;

12) унесення до електронної копії ВМД її реєстраційного номера, номера штампа ПМК, а також електронних копій ВМД і ДМВ (за наявності) до бази даних митного органу;

13) надсилання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС) у випадках і в строки, визначені законодавством України.

Митний контроль

При цьому здійснюються:

14) перевірка правильності застосування валютного курсу;

15) перевірка відповідності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;

16) перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;

17) перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами);

18) перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки;

19) перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи В ВМД;

20) перевірка правильності визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами);

21) перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;

22) контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів;

23) контроль і облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД;

24) за відсутності зауважень:

· списання (справляння) сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України;

· заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній проставленням відбитка номерного штампа „Сплачено” (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис „Сплачено”, місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповненням його;

· унесення відомостей до електронної копії ВМД;

25) ініціювання проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.

Якщо посадова особа ПМО самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД і пакет документів не подаються на розгляд начальнику ПМО чи іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи ІІ, ІІІ і IV Інформаційного аркуша не заповнюються.

В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник ПМО чи інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі ІІІ Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, ініціалів, прізвища.