Реалізація економічних інтересів країни за умов участі у митному союзі

РЕФЕРАТ

з митної справи

на тему:

"Реалізація економічних інтересів країни за умов участі у митному союзі"

2008

Одним із напрямів розвитку митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є координація митної політики між країнами шляхом створення митних союзів. При цьому, митний союз передбачає не тільки безмитну торгівлю між країнами-учасниками союзу, але й встановлення єдиного зовнішнього митного тарифу, який на практиці ліквідує проблему транзиту, що існує при створенні зон вільної торгівлі. Стаття ХХІУ ГАТТ визначає митний союз як заміну декількох митних територій однією при повному скасуванні мита всередині митного союзу і створенні єдиного зовнішнього бар'єра.

Таким чином, під митним союзом розуміють політично-економічне об'єднання, яке створюється з метою координації зовнішньоекономічної політики держав, регламентації обсягів, структури та умов здійснення експорту, імпорту та транзиту товарів чи інших предметів. У ст. XXIV ГАТТ митний союз визначається як заміна двох чи більше митних територій на одну митну територію у такий спосіб, що:

* мито та інші обмежувальні засоби регулювання торгівлі скасовуються відносно основної частини торгівлі між складовими територіями союзу чи, принаймні, відносно основної частини торгівлі товарами, які походять із таких територій;

* в основному таке саме мито та інші засоби регулювання торгівлі застосовуються кожним з членів союзу до торгівлі з територіями, які не входять до даного союзу.

Викладене дає змогу дійти висновку, що при визначенні митного союзу слід акцентувати увагу на двох аспектах: зовнішньому і внутрішньому. Зовнішній -- це прийняття загального митного тарифу та узгодження митного законодавства з метою застосування даного митного тарифу. Внутрішній -- це усунення обмежувальних регламентуючих заходів відносно товарообміну в самому митному союзі.

Всебічне дослідження митних союзів як форми інтеграційних об'єднань почалося з роботи Дж. Вайнера «Проблеми митного союзу», виданої у 1950 р. У ній він стверджує, що регіональне угруповання, створене для ведення вільної торгівлі, має два протилежні наслідки -- позитивний, оскільки воно сприяє розширенню торгівлі між членами угруповання, і негативний, оскільки відвертає торгівлю від ефективніших зовнішніх джерел. На думку Вайнера, оцінка даних процесів залежить від того, чи сприяють, врешті-решт, митні союзи розширенню торгівлі в межах регіону, чи слугують переорієнтацією на зовнішні ринки.

Деякі економісти вважають, що нібито західноєвропейський «Спільний ринок» виявився успішним саме тому, що тенденція до розширення торгівлі в межах регіону набагато переважала тенденцію до переорієнтації на зовнішні ринки, тоді як у Латинській Америці та

Африці інтеграційні об'єднання, як вважають, не виправдали себе, оскільки орієнтація на зовнішні ринки переважала тенденцію до розширення торгівлі в межах регіону.

Результати дослідження цієї проблеми засвідчують, що крім економічних передумов, які сприяли ефективному функціонуванню даного інтеграційного об'єднання, були й історичні. Це пов'язано з тим, що процес інтеграції в Європі має не спонтанний, а еволюційних характер, що підтверджується історично. Одним із перших митних союзів, який почав функціонувати як форма інтеграційного об'єднання, став Німецький митний союз, що формувався поетапно з 1818 р. після відміни Прусією внутрішнього мита та прийняття зовнішнього митного тарифу. Цей приклад наслідували Баварія, В'юнтерберг та інші самостійні князівства. На підставі цих угод між ними було створено послідовно Північний, Південний та Центральний митні союзи, на підґрунті яких сформовано у 1833 р. Німецький митний союз. За базис загального мита було взято пруський митний тариф 1818 р. Слід зауважити, що причини створення даного митного союзу були не тільки фінансово-економічні, але й політичні -- об'єднання Німеччини.

На сьогоднішній день у світі існує понад ЗО різних інтеграційних об'єднань, абсолютна більшість з яких тією чи іншою мірою координують митно-тарифну політику, серед яких можна виділити близько десяти, що класифікуються як митні союзи. Найбільш розвинуте інтеграційне об'єднання -- Європейське Співтовариство, одним із перших етапів якого стало створення митного союзу, що задекларовано в ст.9 Римського договору 1957 року-

Приєднання країни до митного союзу доцільно аналізувати з урахуванням впливу динамічної ефективності, порівнюючи дві моделі тарифної політики, наявність у держави власної митної політики і використання митного тарифу відповідно до економічних інтересів країни та усунення митного тарифу у взаємній торгівлі між учасниками митного союзу. Західні дослідники даних моделей виокремлюють два типи ефектів, які виникають у результаті створення митного союзу, -- статичні та динамічні.

Під статичними ефектами розуміють економічні наслідки, які виявляються відразу після створення митного союзу як його безпосередній результат, а під динамічними ефектами -- економічні наслідки, що виявляються на більш пізніх фазах функціонування митного союзу.

Дослідження статичних ефектів викристалізувало домінуючі ефекти, що діють на першій фазі після створення митного союзу, -- ефект розширення торгівлі й ефект згортання торгівлі. Інколи в економічній літературі дані ефекти трапляються під назвами: ефект створення торгівлі та ефект відхилення торгівлі. Вважаємо, що це не зовсім адекватно визначає сутність явища, оскільки йдеться не про виникнення або відсутність торгівлі взагалі, а про наслідки застосування системи митного регулювання з метою розширення чи згортання торгівлі між певними державами.

Проілюструємо це на прикладі. Припустимо, що дві країни утворили між собою митний союз, а третя країна знаходиться поза даним інтеграційним об'єднанням і являє собою світовий ринок. Кожна з країн має відносні переваги при виробництві певного товару. Для країни 1 -- це товар В, для країни 2 -- товар С, а для третьої країни -- товар А.

Ефекти, що виникають при створенні митного союзу

Стрілками в табл. 10.3.1 показується напрям товаропотоків, відсутнісь стрілки означає, що торгівля між країнами не відбувається.

До створення митного союзу країни оподатковували 30% ставкою адвалорного мита увесь імпорт товарів незалежно від країни походження.

Проаналізуємо ситуацію, за якої після створення митного союзу країна 1 залишила митний тариф відносно імпорту з країни 3 і скасувала мито відносно товару з країни 2. До створення митного союзу країна 1 імпортувала товар А з країни 3, тому що його виробництво в даній країні було найефективнішим. Це виявилось у тому що, вартість виробництва даного товару в країні 3 найнижча, і навіть запровадження імпортного мита суттєво не вплинуло на ввезення, оскільки ціна імпортна нижча, ніж внутрішня.

Після створення митного союзу країна 1 почала імпортувати товар А з країни 2, оскільки його ціна 12 нижча, ніж 13. Таким чином, менш ефективне виробництво країни 2, у порівнянні з ефективним виробництвом країни 3, отримало можливість реалізації додаткової продукції за рахунок експорту до країни 1. Отже, ми можемо констатувати дію ефекту згортання торгівлі, наслідком якого є неефективний розподіл наявних ресурсів.

Створення митного союзу суттєво не вплине на виробництво й імпорт товару В до країни 1. Це пов'язано з тим, що його виробництво в даній країні є найбільш ефективним, виходячи з витрат через що імпорт з інших країн відсутній. На експорт створення митного союзу також суттєво не вплине. Навіть зняття імпортного мита країною 2 не привабить експортерів з країни 1 тому, що існує спокуса реалізувати даний товар на світовому ринку за вищими цінами.

У випадку з товаром С наявність протекціоністського мита є стримуючим фактором імпорту даного товару до країни 1. Створення митного союзу для виробництва даного товару в країні 2 є сприятливим, тому що фактично надає можливість для експорту до країни 1. Тобто, починає діяти ефект розширення торгівлі, який впливає на ефективне розміщення ресурсів.

У наведеному прикладі аналізувався вплив функціонування митного союзу на виробництво певних товарів. Для проведення всебічного аналізу наслідків участі країни в митному союзі доцільно розглядати не тільки сферу виробництва, але й усю сукупність економічних взаємовідносин, тобто виробництво, обмін та споживання. Вбачається доцільним змоделювати ситуації участі країни у митному союзі, тим більше, що в економічній літературі, з певною періодичністю, дискутується питання участі України у митному союзі країн СНД. Тому з метою дослідження всієї сукупності взаємовідносин, що виникають у даному процесі, графічно змоделюємо створення митного союзу для двох країн -- України та Росії.

На рис а) віддзеркалено вітчизняний попит і пропозицію на певний товар в Україні, а рис. б) -- криві внутрішнього попиту і пропозиції на цей самий товар у Росії.

Ефекти створення митного союзу

Підрахуємо для будь-якої заданої ціни надлишок пропозиції S2 -- D2, це і буде пропозиція України на експорт, який, у випадку коли Україна і Росія сформують митний союз, буде додано до внутрішньої пропозиції Росії, що зумовить зсув кривої S1 до S1 + т. Ця крива починатиметься з кривої S₁ в точці рівноважної ціни OP₂ в Україні.

Для спрощення світову ціну пропозиції даного товару приймемо за постійну величину, яка дорівнюватиме -- за відсутності митного тарифу -- ОР₀. Досліджуючи наслідки створення митного союзу змоделюємо послідовно дві ситуації -- у першій митний тариф використовували обидві країни, у другій -- тільки одна.

Так, якщо до створення союзу Україна і Росія використовували митний тариф, то внутрішні ціни відповідно становили величини ОР1 і ОР2. Після створення митного союзу вони відмінили застосування заборонного мита відносно власних товарів та встановили імпортне мито на однаковому рівні, щодо несоюзних країн. Отже, в обох країнах внутрішня ціна встановиться на однаковому рівні, середньому між ОР1 та ОР2, наприклад, на рівні ОР_Т Проте, ця ціна не є рівноважною, оскільки надлишок пропозиції в Україні більший, ніж надлишок споживання в Росії, тому ціна знизиться до рівня ОР₄, де Х'2Х"2 = EG, і сумарна пропозиція S1 + т дорівнюватиме попиту D1.

Щоб перевірити ефекти від створення митного союзу, застосуємо концепцію виробничого і споживчого надлишку. Як результат, в Росії відбулося зниження внутрішньої ціни з ОР₁ до ОР_г надлишок споживання зріс. Чистий дохід представлений площею EWfi, яку можна поділити на дві частини. Площина EW1E1 являє собою зменшення вартості за рахунок імпорту Q_EQw товару за ціною нижчою, ніж вартість вітчизняного виробництва, -- це є виробнича частина ефекту розширення торгівлі. Площина E_tW1G -- це споживча частина ефекту розширення торгівлі. Сума двох складових це й є ефект розширення торгівлі від створення митного союзу.

Внутрішня ціна в Україні зросте з 0Р2 до 0Р_Г отже, скорочення споживчого надлишку дорівнюватиме площі Р2РJC2W\. Має місце збільшення надлишку виробництва, отже, чистий ефект від створення митного союзу буде сприятливий для України. Для решти країн світу дана ситуація не буде мати суттєвих наслідків, оскільки торгівля з обома країнами дорівнює нулю як до створення митного союзу, так і після його формування.

Таким чином, доходимо висновку, що в даному випадку створення митного союзу буде прибутковим.

Змоделюємо наступну ситуацію, коли до створення союзу тільки Україна встановила заборонний тариф. Припустимо, що в Росії мито до союзу було таким, що дорівнювало Р₀Р₃, отже, вітчизняне виробництво було на рівні OQ₃ й імпорт становив ІН. Ефект доходу становив РдР х ІН, що дорівнює площині АІНВ.

Оскільки митний союз функціонує між Україною та Росією, то зовнішній митний тариф щодо всіх інших країн світу буде проміжним між досоюзними тарифними ставками двох країн, для прикладу такий, що дає абсолютну одиницю, рівну РдР₄, отже, внутрішня ціна в обох країнах зміниться до ОР₄. Росія тепер імпортує EG товару понад імпорту з України і виробляє Q_E самостійно. Споживчий надлишок збільшується на площину P^P^HG, виробничий надлишок зменшується на площину Р^Р^Е, дохід держави від введення тарифу зникає через зменшення, яка може бути розділена на дві частини, тобто AIHB=NIHL+ANLB. Баланс між прибутками і втратами визначається порівнянням площин EIN і LHG, з одного боку, і площиною ANLB -- з іншого.

Площа EIN-- це виробнича частина ефекту розширення торгівлі, яка заощаджує виробничі ресурси, що випливає з того факту, що кількість Q^^N, замість того, щоб вироблятися в країні, імпортується за нижчою ціною. Площа LHG -- споживча частина ефекту розширення торгівлі. Площа ANLB, навпаки, являє собою ефект згортання торгівлі з боку виробництва, через те, що кількість імпорту ІН = АВ, яка раніше здебільшого надходила до союзу з інших країн, тепер надходить з України, додаткові витрати ресурсів дорівнюють різниці між ОР_А і ОР₀; ця різниця описана рівнянням Р_№ P_t =AN.

Як бачимо, баланс доходів і витрат в Росії -- несприятливий, проте в цілому можливий прибуток з боку України.

Щодо України виникають ті ж самі ефекти, що й у першому випадку. Проте для неї створення митного союзу матиме сприятливий вплив. Якщо ми визначимо в грошовому виразі значення різних ефектів за сумою EIN+LHG-ANLB+X'2X"2W2, ми зможемо точно визначити прибутковий чи збитковий союз загалом. Зауважимо, що ми не включили до калькуляції ефекти, що створює союз, щодо решти країн світу, під якими розуміється зменшення їх чистого експорту на ІН. Однак, як було визначено, крива світової пропозиції є нескінченно еластичною, і цей ефект можна проігнорувати.

Внаслідок створення митного союзу реалізація принципу взаємної вільної торгівлі зумовлює зростання товаропотоків між його учасниками. Але може виникнути ситуація, коли товари, які традиційно закуповувалися на внутрішньому ринку, стають значно дорожчими, ніж імпортні товари. Це пов'язано з тим, що до участі країни в митному союзі національні товари були під захистом імпортного мита, яке зняли з огляду на дії підписаної угоди, що призвело до переорієнтації споживачів на дешевий імпортний товар.

Таким чином, ефект розширення торгівлі -- це переорієнтація споживачів з менш ефективного джерела поставки товарів на більш ефективне зовнішнє джерело.

Створення митного союзу означає, що країни-члени надають один одному преференції у сфері зовнішньої торгівлі, застосовуючи зовнішній митний тариф відносно країн, що не входять до даного союзу. У результаті усунення імпортного мита може виникнути як ефект розширення торгівлі, так і ефект згортання торгівлі, який, за своєю суттю, є антиподом ефекту розширення. Це пов'язано з тим, що джерело поставки товарів із країн, які беруть участь в інтеграції не завжди є оптимальним, тому що інші країни, які залишились за межами митного союзу, можуть виробляти товари за значно нижчими цінами. Тобто під згортанням торгівлі розуміють переорієнтацію місцевих споживачів із закупівлі товарів з більш ефективного позаінтеграційного джерела постачання на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбулась за рахунок усунення імпортного тарифу у межах митного союзу.

Якщо в результаті утворення митного союзу виникає ефект згортання торгівлі, то добробут країн, які не беруть участі у митному союзі, також погіршується, оскільки обмежувальні ресурси використовуються менш ефективно, ніж могли б бути використані за умов вільної торгівлі. З іншого боку, добробут країн-учасниць може або погіршитись, якщо ефект згортання торгівлі за своїми вартісними розмірами буде менший ефекту розширення торгівлі.

Аналіз статистичних даних свідчить, що здебільшого ефект згортання торгівлі має місце, але він перекривається ефектом розширення, в результаті чого інтеграція загалом зумовлює зростання добробуту.

Виявлено й певні закономірності:

* чим вищий рівень імпортного мита до інтеграції, тим вища вірогідність того, що його відміна зумовить домінування ефекту розширення торгівлі над ефектом згортання торгівлі. І навпаки, чим нижчий рівень імпортного мита існував до приєднання країни до митного союзу, тим більша вірогідність, що ефект згортання торгівлі буде домінувати над ефектом розширення у даному конкретному випадку;

* чим нижчий рівень загального митного тарифу встановлюється країнами-учасниками митного союзу стосовно третіх країн, тим більша вірогідність домінування ефекту розширення торгівлі;

* чим менше країн беруть участь при створенні митного союзу і чим менші самі країни, тим більша вірогідність домінування ефекту згортання торгівлі. Тобто у випадку, коли до митного союзу входять практично всі країни світу, ефект згортання торгівлі зникає за відсутності альтернативного джерела надходження товарів;

* чим ближчі країни за рівнем економічного розвитку і чим сильніша конкуренція між ними, тим більша вірогідність домінування ефекту розширення торгівлі. У даному разі кожна із країн починає спеціалізуватися на тих товарах, які вона може виробляти з меншими витратами і які зможе експортувати;

* чим більші обсяги торгівлі між країнами, що інтегруються, існували до створення митного союзу, тим більша вірогідність домінування ефекту розширення торгівлі.

Слід зауважити, що може виникнути ситуація, коли ціни на товари з неінтегрованих країн, навіть з урахуванням імпортного мита, будуть нижчими від цін у межах митного союзу. Аналіз такої ситуації свідчить, що в даному конкретному випадку будуть взагалі відсутні як ефект розширення, так і ефект згортання торгівлі, тому що споживачі будуть віддавати перевагу товарам, що реалізуються за нижчими цінами.

Окрім того, існує ще декілька ефектів статичного характеру від участі країни у митному союзі. Насамперед, це виявляється в тому, що кожна країна-учасниця має певну економію на зменшенні частини адміністративних витрат, оскільки усунення торговельних бар'єрів, спрощення процедури митного оформлення і митного контролю вантажів зумовлює не тільки скорочення кількості працюючих у митних органах, а й спрощення складної системи безперервного контролю при переміщенні через кордон.

Масштаби і глибина інтеграційних процесів сприятимуть також поліпшенню сукупних умов торгівлі країн, що беруть участь у митному союзі, з третіми країнами, порівняно з умовами торгівлі окремих країн.

Але крім статичних ефектів, існує ціла низка динамічних ефектів, а саме фактор посилення конкуренції між виробниками різних країн, наслідками якої є покращання якості товарів, фіксація ціни на певному рівні, стимулювання створення нових технологій і под. Усунення торговельних бар'єрів стосовно товарів країн-учасниць зумовить значне зростання конкуренції між виробниками подібної продукції. А чим більший рівень конкуренції між виробниками країн-членів союзу, тим більшим буде позитивний ефект від створення митного союзу. Уданому випадку різниця в перевагах виробництва спричинить те, що кожна країна посилить свою конкурентоспроможність у більш ефективних галузях виробництва і скоротить виробництво менш ефективних галузей. Таким чином, матиме місце торговельне розширення без значного скорочення торгівлі з іншими країнами.

У результаті участі у митному союзі країни експортоорієнтовані підприємства починають використовувати переваги економії масштабу, які надають їм можливість не тільки збільшити масштаби виробництва, але й скоротити витрати виробництва. Таким чином, розширення розмірів ринку збуту за рахунок створення митного союзу дає змогу передовсім галузям, які спеціалізуються на виробництві даних товарів користуватися результатами економії на масштабах.

Інтегрування країни також зумовлює приплив іноземних інвестицій, оскільки фірми із країн, що не входять до митного союзу, прагнуть зберегти певний сегмент ринку, який закритий кордонами митного союзу, за собою шляхом заснування підприємств з іноземним капіталом на території інтеграційного об'єднання.

Крім цього, країни-учасниці митного союзу отримують певні можливості торговельного договору, в даному випадку картельної угоди, від встановлення не національного імпортного тарифу, а єдиного зовнішнього мита.

Водночас, слід зауважити, що, крім економічних передумов існують не менш важливі передумови політичного характеру, які впливають на створення чи вступ до вже існуючого митного союзу. Таким чином, крім економічних, країна може мати політичні дивіденди.

З огляду на ці обставини, доходимо висновку, що як модель торговельної політики митний союз не є однозначно позитивним чи негативним явищем у світовій системі господарювання. Усе залежить від сукупності втрат чи переваг, які отримає держава при участі в цьому інтеграційному об'єднанні.