Моделювання алгоритму планування митних надходжень до Державного бюджету країни

Реферат

з митної справи

на тему:

"Моделювання алгоритму планування митних надходжень до Державного бюджету країни"

Київ 2009

За умов транзитивної економіки зовнішні джерела податкових надходжень до бюджету країни перспективніші, ніж внутрішні. За такої ситуації роль митниці як фіскального органу посилюється, тобто домінуючою функцією стає не регулятивна чи правова, а економічна -- податкова, що потребує оцінки показників функціонування системи митно-тарифного регулювання та їх впливу на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин, а отже, виникає необхідність вдосконалення системи митно-тарифного регулювання. Вагомим показником є митні надходження, економічні прогнози щодо якого відіграватимуть значну роль в удосконаленні митно-тарифної системи загалом.

Вирішення даного завдання має ґрунтуватися на всебічному науковому дослідженні: виявленні причинно-наслідкових зв'язків та закономірностей у сфері зовнішньоекономічної діяльності, аналізу проблем і пошуку напрямів подальшого розвитку зовнішньоекономічних відносин країни. Підґрунтям такого дослідження є, насамперед, оцінка показників функціонування системи митно-тарифного регулювання та їх впливу на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин. За умов домінування фіскальної функції митних органів, вагомим показником є митні надходження, економічні прогнози щодо яких відіграватимуть значну роль в удосконаленні митно-тарифної системи загалом.

Розробка методології планування митних надходжень має базуватись на оцінці показників функціонування системи митно-тарифного регулювання та їх впливу на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин.

Велике значення має введення єдиної податкової бази доходів, на підставі якої розраховуються планові показники стягування податків та зборів. І чим достовірніша буде статистична база аналізу, тим реальніші будуть заплановані показники.

Відповідно до зовнішньоекономічної політики, шляхом побудови конкретної системи оподаткування в країні формується певний рівень оподаткування. Критерієм оптимальності визначеного рівня оподаткування зовнішньоекономічних відносин є відповідність прогнозованого та фактичного рівня доходів до Державного бюджету країни в результаті оподаткування зовнішньоекономічних операцій.

Підґрунтям планування митних платежів є побудова економетричної моделі прогнозування, яка передбачає відстеження певного взаємозв'язку між змінами в митному і податковому законодавстві відносно оподаткування зовнішньоекономічних операцій та надходженнями до Державного бюджету. Економетрична модель дає змогу визначити сукупність показників, які можна поділити на кількісні, що характеризуються обсягом грошових коштів, та якісні, які засвідчують розвиток зовнішньоекономічних відносин, їх інституціональну, галузеву та географічну структуру, темпи зростання і приросту та под.

Розроблено модель оптимізації системи тарифного оподаткування зовнішньоторговельних операцій. Для оцінки ефективності тарифного регулювання зроблено вибірку фактичних та статистичних даних й за допомогою факторного аналізу досліджено залежність доходу від розміру митної ставки.

Інтерпретацію даної моделі можна виразити як у вигляді алгебрагічної, так і графічної залежності.

Нехай маємо деяку кількість М одиниць товару. Ціну за кожну одиницю позначатимемо через С. Загальна вартість реалізованого товару, дорівнюватиме МС. З врахуванням відсотка мита а, ціна збільшиться на деяку величину ДС, яка визначається за формулою:

де а -- відсоток мита, нова ціна одиниці товару а загальна вартість товару є величиною незмінною. У формалізованому вигляді дана залежність описується рівнянням:



з використанням загальновідомих математичних способів перетворюємо вираз і розв'язуємо рівняння

звідки отримуємо функціональну залежність:

де р -- функція від я, з оберненою пропорційністю. Область її визначення множина невід'ємних дійсних чисел. Надавши значення аргументу а цієї множини, описуємо значення Д. Для наочності побудуємо графік цієї функції.

Графічно це виглядає так:

Функціональна залежність коефіцієнта чутливості р від ставки мита

Отже якщо а > 0, то /3 < 1., то Р ~ 0,91. Тобто, загальна вартість не змінилася.

Простежимо залежність доходу від відсотка мита, яка виражається формулою:

Провівши аналогічні перетворення виразу,

Функціональна залежність доходу від ставки мита

Крива графіка свідчить, що функція зростаюча, тобто за умови, що загальна вартість є незмінною, зі збільшенням а дохід Д збільшується. Вона ж реально може змінюватися. За результатами аналізу доходимо висновку, що при незмінному а необхідно збільшувати Д, щоб загальна вартість зменшилась, або зменшувати Д щоб загальна вартість збільшилась. Отже, для подальших досліджень вибираємо за параметр величину Д яка при зменшенні загальної вартості величини р може мати значення > 1.

Варто зауважити, що /? -- об'єктивна величина, яка не може змінюватися довільно. її значення залежить від конкретної товарної позиції, попиту на дану групу товарів, платоспроможності населення та інших факторів.

Величина доходу держави від введення імпортного мита при оптимальних умовах реалізації економічних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розраховується за наступною формулою: Д = аСМ, де Д -- дохід держави; а -- ставка мита; С -- ціна за одиницю товару; М -- кількість одиниць ввезеного товару; Д -- коефіцієнт чутливості реалізації товару. Величина доходу держави прямо пропорційна величині а за припущенням, що CM -- величина стала.

За скорельованими областями значень а, Д, а, будуємо графік

Кореляційна залежність доходу держави від розміру ставки імпортного мита

Як бачимо, при кожному значенні J3 значення величини Д має свій максимум, тобто при збільшенні коефіцієнта чутливості реалізації товару максимальний дохід досягається при запровадженні менших митних ставок. За р = 2 максимальний дохід Д досягатиметься при а = 1/4, тоді, як при/?= 1 максимальний дохід досягатиметься при а = 1/2, хоча в абсолютному вимірі дохід у другому випадку буде більший, але й коефіцієнт чутливості менший, а коефіцієнтом чутливості ми не можемо варіювати довільно, оскільки це об'єктивна категорія й на кожний товар і за кожних обставин він має своє значення і відштовхуватись необхідно саме від них.

Чутливість залежить від ставки а, але коефіцієнт чутливості можна дослідити тільки емпірично. Практично користуватися вказаними максимумами митного доходу навряд чи можна, тому, що при деякому збільшенні митної ставки, загальна вартість спочатку може трохи збільшитись, а потім почне зменшуватись. Це залежить від початкової ціни С, а також реакції на зменшення реалізації постачальника товару, оскільки постачальнику залишається величина

Вона прямо пропорційна величині 1-- J3a, за умови, що /? -- величина стала. Графік цієї залежності має вигляд:

Кореляційна залежність доходу імпортера від розміру ставки мита при ввезені товарів

Отже, при J3 = 2 і а = 1/4, дохід від мита Дм = 1/8 CM, а дохід виробника Дв =1/2 CM в сумі 5/8 CM, бо на 3/8 CM зменшилась загальна вартість.

Ґрунтуючись на моделі екстраполяції і моделі прогнозування з використанням показників еластичності, з припущенням, що значення еластичності залишаються незмінними, проаналізуємо методологію бюджетного планування податкових сум.

За першою моделлю екстраполюються наявні тенденції у динаміці надходжень. Якщо для прогнозування надходжень конкретного податку і за певний період часу використовуються подібні «одномірні» процедури, то прогноз надходжень Т* залежатиме тільки від розміру надходжень, які зафіксовані у минулому, що описується формулою:



Проте модель екстраполяції не враховує необхідних даних про структуру податку та можливої взаємозалежності доходів, які будуть отримані від його введення, від інших економічних параметрів, тому вважаємо, що її слід використовувати лише як додаткову при прогнозуванні доходів.

Модель прогнозування з використанням показників еластичності передбачає застосування загальновідомих методів прогнозування, а саме: нормативний і метод коефіцієнтів.

Нормативний метод ґрунтується на нормативах, які регламентують види надходжень з врахуванням економічного стану зовнішньоекономічних відносин. Цей метод дозволяє певною мірою виявити бюджетні резерви від оподаткування зовнішньо-економічної діяльності.

Прикладом планування на підставі нормативного методу є апріорний монопрогноз сум податкових надходжень до Державного бюджету як загальних сум податків, що складаються з сум за окремими видами податків, які будуть отримані при оподаткуванні кожної окремої групи товарів.

Оскільки апріорний монопрогноз складається із сум за окремими видами податків, то введено такі їх показники:

Q -- прогнозована сума податків;

к- митниці регіону;

f = f -- види податків;

m -- мито імпортне;

1 -- мито експортне; а -- акцизний збір; р - ПДВ;

j -- група товарів за УКТЗЕД;

п -- кількість товарних груп за УКТЗЕД; ¦

е = -- прогнозні річні обсяги імпорту, які оподатковуються визначеним видом податку за адвалорними ставками мита;

е* = -- обсяги імпорту, що оподатковуються визначеним видом податку за специфічними ставками мита;

z = -- середня ставка визначеного виду податку;

z* = -- середнє значення специфічної ставки податку.

Прогнозовані суми податків на обсяги імпорту за визначеною групою товарів розраховуються за формулою:

Розрахунки здійснюються у межах митниць і у межах Державної митної служби України, за відповідно визначеними правилами.

1. У межах митниць:

* здійснюється аналіз фінансово-економічного стану найбільш вагомих імпортерів та експортерів товарів, визначаються перспективи розширення або звуження обсягів імпорту та експорту товарів;

* визначається перелік груп товарів за УКТЗЕД, які дають найбільш значні суми податків та зборів;

за окремо взятою митницею розраховуються прогнозовані суми податків у розрізі товарних груп за алгоритмом:

* за імпортним митом

* за експортним митом

* за акцизним збором

* за ПДВ

2. У межах Державної митної служби України розраховується залежно від виду податків прогнозована загальна сума податків до Держбюджету:

* за імпортним митом

* за експортним митом

* за акцизним збором

* за ПДВ

Завершальна операція алгоритму, тобто розрахунок прогнозованої загальної суми податків здійснюється за формулою:

Апріорний мультипрогноз з урахуванням апостеріорної інформації, що передбачає прогноз загальної суми податків з урахуванням надходжень сум податків у розрізі їх видів за останні п'ять років за групами товарів здійснюється за методом коефіцієнтів. Тобто показники, яких було досягнуто в попередні періоди, коригуються за відповідними коефіцієнтами, що враховують зміни, які передбачаються в плановому періоді.

Визначення сум податків на обсяги імпорту, що прогнозуються з урахуванням апостеріорної інформації за останні 5 років розраховуються за формулою:

де Q -- сума податків, що прогнозується; f = f -- види податків; к -- митниці регіону;

n -- кількість товарних груп за УКТЗЕД; j -- група товарів за УКТЗЕД;

е = -- обсяги імпорту, що оподатковуються визначеним видом податку;

х -- податкове навантаження на одиницю оподаткованого визначеним видом податку імпорту.

При здійсненні апріорного мультипрогнозу з урахуванням апостеріорної інформації щодо проходження обсягів імпорту дотримуються таких правил:

1. У межах митниць:

* аналізується загальна тенденція надходження податків та зборів до Держбюджету та обсяги імпорту товарів, що оподатковуються визначеним видом податку на протязі останніх п'яти років за конкретною митницею;

* з метою визначення податкового навантаження з кожного виду податку, яке буде прийматись для прогнозних розрахунків, аналізуються причини зменшення протягом 5 років середнього річного значення існуючого в митниці податкового навантаження;

* з урахуванням законодавства, що буде діяти у період, на який здійснюється прогнозування, визначається податкове навантаження у розрізі видів податків;

* розраховується річне середнє значення податкового навантаження митниці на одиницю імпорту визначеної групи товарів за алгоритмом:

* за імпортним митом

* за експортним митом

* за акцизним збором

* за ПДВ

де e_m", є,", е_ч, е^ -- річні обсяги імпорту, що оподатковувались визначеним видом податку протягом останніх 5 років;

Q,„"> ОЛ Q.,,". Qp"~~ суми річних податків, що надходили до Держбюджету щорічно протягом останніх 5 років.

У розрізі видів податків розраховується прогнозована загальна сума податків до Держбюджету:

* за імпортним митом

* за експортним митом

* за акцизним збором

* за ПДВ

2. У межах Державної митної служби України:

* аналізується питома вага сум надходжень податків та зборів, стягнутих окремо взятою митницею, у загальній сумі надходжень до Держбюджету від діяльності Держмитслужби;

* визначається коефіцієнт приросту обсягів надходжень податків та зборів до Держбюджету порівняно з попереднім та майбутнім роком;

* відповідно до коефіцієнта приросту та з урахуванням змін у законодавстві формуються пропозиції щодо сум митних зборів, єдиного збору та надходжень у неторговельному обігу;

* за необхідністю -- суми податків, що прогнозуються митницями, коригуються на коефіцієнт приросту;

* розраховується середнє значення існуючого в митниці податкового навантаження на одиницю імпорту визначеної групи товарів;

* порівнюються середні розрахункові показники податкового навантаження за Держмитслужбою та за окремо взятими митницями;

* з урахуванням макроекономічних факторів у зовнішньоекономічній діяльності -- виявляються занижені показники податкового навантаження на одиницю імпорту за окремо взятою митницею;

* з урахуванням результатів, отриманих від проведення моно- і мультипрогнозу та даних щодо фактів заниження податкового

навантаження митниць, формуються пропозиції щодо формування прогнозних сум.

При цьому розрахунки планових показників податків та зборів здійснюються Держмитслужбою на підставі здійснених митними органами прогнозів, які узагальнюються регіональними митницями і надаються Держмитслужбі щоквартально.

Модель прогнозування з використанням показників еластичності базується на застосуванні оцінок, підготовлених органами державного управління. Такі оцінки повинні здійснюватись кожного разу при внесенні конкретних змін до законодавчих актів і з коригуванням відповідно до змін розмірів надходжень до бюджету країни. При цьому має бути передбачено, що зміни чинитимуть однаковий вплив кожного наступного року. Застосування методу вимагає побудови гіпотетичного часового ряду, із зазначенням доходів за попередні роки, за які є дані за умов, що податкове законодавство залишилось незмінним.

Нами пропонується алгоритм прогнозування митних надходжень до бюджету країни у послідовності:

* визначення потенційних можливостей митних органів з виконання фіскальних функцій з врахуванням впливу різних факторів;

* оцінка ефективності функціонування митних органів при формуванні доходної частини Державного бюджету;

* розробка та обґрунтування пропозицій щодо вжиття системи заходів, спрямованих на вдосконалення технологічних схем та методів митного контролю;

* врахування змін у нормативній базі регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх впливу на поповнення бюджету;

* розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчої та нормативної бази з питань нарахування, стягнення та перерахування податків до Державного бюджету.

Наведений алгоритм дасть змогу з високим рівнем достовірності прогнозувати обсяги надходжень митних платежів до Державного бюджету від конкретного митного органу, оскільки відсутність обґрунтованого прогнозу призводить до суттєвих помилок при визначенні планових показників надходжень до бюджету від діяльності митних органів як у бік завищення, так і в бік заниження платежів, що негативно впливає на функціонування системи митного оподаткування.

Прогнозування надходжень до Державного бюджету потребує розробки відповідної методики, яка б надавала можливість керівникам митних органів усіх рівнів, а також працівникам економічних підрозділів митниці визначати ефективність своєї роботи, встановлювати реальні планові показники для підпорядкованих митних органів, а також перспективи своєї діяльності.

На сьогодні існує декілька підходів до прогнозування та планування митних платежів:

* прогнозування «від досягнутого»;

* прогнозування з використанням даних статистичної звітності щодо зовнішньоекономічної діяльності;

* прогнозування на підставі аналізу динаміки з кожного виду податку з виділенням тих груп товарів, які дають найбільші суми надходжень митних платежів.

Використання методу прогнозування «від досягнутого» можливе тільки за умов макроекономічної стабілізації та незмінності національного законодавства у сфері митного оподаткування, що є досить проблематичним. Це пов'язано, насамперед, з тим, що у сфері тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суттєву роль відіграє міжнародне законодавство, відповідно до якого: митні ставки на ввезення окремих товарів можуть зменшуватись або збільшуватись; застосовуватися чи скасовуватись експортне мито; вводитися сезонне мито на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції. Окрім того, досить впливову роль відіграють міжнародні організації, які у першу чергу коригують тарифне регулювання.

Прогнозування з використанням даних статистичної звітності щодо зовнішньоекономічної діяльності у розрізі вартісних та кількісних показників переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, як засвідчують результати дослідження, характеризується великими похибками, оскільки дані статистичної звітності щодо зовнішньоекономічної діяльності недостатньо повно відображають фактичний рівень митного оподаткування тих або інших товарів.

Наприклад, при визначенні рівня оподаткування імпортованих товарів необхідно враховувати, крім ставок мита, й інші фактори, зокрема, країну походження товарів, обсяги імпорту товарів з цієї країни, тарифні пільги щодо сплати митних платежів і податків на дані товари та под.

Використання методу прогнозування на підставі аналізу динаміки з кожного виду податку з виокремленням тих груп товарів, які дають найбільші суми надходжень митних платежів і податків до Державного бюджету, вимагає визначення факторів, під впливом яких розміри надходження грошових коштів до бюджету країни мають максимальні або мінімальні суми. Це, насамперед, такі фактори, як:

* режим економічних відносин між державами, який визначений у міжнародних угодах та застосовується при експортно-імпортних операціях: недискримінаційний режим; режим вільної торгівлі; митний союз; режим найбільшого сприяння; національний режим.

* розмір ставки мита, що визначається залежно від країни походження товару;

* категорія товарів, які переміщуються в рамках експортно-імпортних операцій;

* методологія визначення митної вартості товару.

* визначення митної вартості товару із застосуванням міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс».

Даний метод прогнозування є найбільш прийнятним та ефективним, оскільки враховує як досягнуті показники, так і наявну структуру зовнішньоторговельного обороту та тенденції розвитку.

При вирішенні завдання прогнозування надходження митних платежів до Держбюджету необхідно також використовувати ряд критеріїв, які доцільно систематизувати за трьома видами: макроекономічні, вартісні та часові.

До макроекономічних належать:

* пріоритет зовнішньоекономічної політики в рамках держави;

* використання правових режимів;

* рівень інфляції;

* межі «валютного коридору»;

* стан та розвиток зовнішньоторговельної та транспортної інфраструктури у сфері діяльності митних органів конкретного регіону;

* створення єдиних економічних просторів, митних союзів, зон вільної торгівлі тощо;

* наявність у країні великих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

* питома вага великих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в експорті-імпорті найбільш значних груп товарів;

До вартісних:

* цінові та валові обсяги експорту-імпорту у розрізі товарних груп;

* обсяги стягнення митних платежів та податків у розрізі товарних груп.

Часовими критеріями є: динаміка нарахування митних платежів та податків за найбільш значними видами товарів за попередній рік з урахуванням змін у нормативній базі; динаміка надходжень митних платежів та податків за місяцями за два попередні роки.

Алгоритм даної методики прогнозування надходжень до Державного бюджету у загальному вигляді має передбачати здійснення низки послідовних операцій, а саме:

* визначення переліку груп товарів, які дають найбільш значні суми митних платежів та податків за попередній рік. Як правило, таких груп товарів для кожної конкретної митниці може бути від 2-3 до 12-15;

* аналіз змін ставок мита, акцизного збору та податку на додану вартість у минулому році на конкретні групи товарів;

* аналіз надходжень митних платежів і податків за кварталами і місцями за останні два роки залежно від сезонних факторів зовнішньої торгівлі;

* оцінка впливу укладених угод про вільну торгівлю за участю України на обсяги надходжень митних платежів та податків;

* визначення перспектив розширення або звуження товарообігу на підставі аналізу фінансово-економічного стану найбільш крупних імпортерів та експортерів товарів;

* визначення приросту обсягів митних платежів при незмінних обсягах ввезення товарів і транспортних засобів з урахуванням прогнозів темпів зростання інфляції;

* прогнозування збільшення обсягів митних платежів і податків з кожного виду товарів залежно від напрямів руху на підставі аналізу запланованого приросту товарообігу.

Дана методика дозволяє не тільки оперативно коригувати планові показники для митних органів регіонів у разі змін у законодавчій та нормативній базах протягом поточного періоду, але й успішно вирішувати низку організаційних питань: оптимізувати організаційно-штатну структуру митних органів; вдосконалювати як митну інфраструктуру, так і технологічні схеми митного контролю та митного оформлення.