Розрахунки акредитивами
Вивчення акредитиву як форми розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов'язаний здійснити платіж бенефіціару за поставлені товари. Опис умов та порядку проведення акредитивної форми розрахунків предусматренние в договорі.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2009 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РЕФЕРАТ
з дисципліни: «Митне регулювання»
Розрахунки акредитивами
Розрахунки акредитивами
Аккредитив, який використовується при розрахунках, незалежно від того, як він назван або позначений, являє собою одностороннє, умовне грошове забов'язання банка, яке видається їм за дорученням клієнта-наказодателя аккредитива на користь його контрагента по контракту - бенефіціара, по якому банк, відкривший аккредитив, повинен здійснити сплату бенефіціару або акцептувати тратти бенефіціара і сплатити по ним у строк, або уповноважує інший банк здійснити такі розрахунки, при умові надання бенефіціаром документів, які передбачені в аккредитиві, та при виконанні інших умов аккредитива.
Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:
виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;
надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.
Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.
Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).
Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.
Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
а)покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;
б)непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.
Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).
Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.
Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.
Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.
Безвідзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.
Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:
а)депоновані - списанням коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами", відкритого у виконуючому банку;
б)гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами, в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.
Аккредитив за своєю природою являє собою угоду, яка відокремлена від контракта куплі-продажу, і банки ні в якому разі не несуть відповідальності за невиконання умов контракту будь-яким з контрагентів.
Відкриття та авізування акредитива
Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву, де має вказати:
назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;
вид акредитива;
строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);
суму акредитива;
дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;
умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).
Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.
Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.
Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий - використовується як додаток до позабалансового рахунку N 9802, третій - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку, четвертий - може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді повідомлення іншими лініями зв'язку.
У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки акредитивами" в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива. Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій - надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок N 9802.
У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява у 3 примірниках. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9020 "Гарантії, що надані клієнтам".
Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої спецзв'язком.
Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.
При використанні акредитива, депонованого у банку-емітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами.
Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента.
Закриття акредитива
Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку. Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками. Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.
Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку та списує суму акредитива з позабалансового рахунку N 9802.
Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.
В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку N 9802.
Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром. У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. -СПб., 2000.
2. Боринець С. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Підручник. -К.: Знання, 2000.- 305 с.
3. Внешнеэкономическая деятельност : Учеб-практ .пособие: 2-е изд. /Е.Ф.Прокушев. - М.:, ЮНИТИ 1999.
4. Внешнеэкономическая деятельность предприятия /Под ред. Л.Е.Стровского - М.: ЮНИТИ, 2001. - 823с.
5. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. - М: ЮНИТИ, 2000.
6. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» зі змінами і доповненнями від 4 жовтня 2001 p. N 2761 -III.
7. Інструкція Національного банку «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», від 19 лютого 1998 року N 7.
8. ІНСТРУКЦІЯ ПРО БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ В УКРАЇНІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. N 135
9. Между народные валютно-кредитные и финансовые отношения/Под ред. Красавиной.-М., 2000.
10. Международные экономические отношения. Учебник. /Под общей ред.проф. В.Е. Рыбалкина. - М.: ЮНИТИ, 2001.
11. Мировая экономика. Учебник. /Под ред. д.э.н., проф. А.С. Булатова.- М.: Юристъ, 2002.
12. Пебло М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр. / Под ред. Н. С. Бабинцевой. -- М.: Прогресе, 1994. 496 с.
13. Світова економіка: Підручник /А.С.Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. -К.: Либідь,2000. Н.Смирнов В.В. Экспортно-импортные операции в международном бизнесе. Правила "ИНКОТЕРМС-90", условия договора, риски и перевод их на страховщика. - М.: ЮНИТИД 1997.
14. Сурен Л. Валютные операции: Основы теории и практики: Пер.с нем. -- М.: Дело, 1998. -- 176 с.
15. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1993 р.), Міжнародна Торговельна Палата.
16. http://www.djerelo.com
17. http://www.kontrakty.com.ua
18. http://www.refine.org.ua
Додаток
ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ РЕКВІЗИТІВ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ НА ПАПЕРОВИХ НОСІЯХ, ЇХ РЕЄСТРІВ І ЗАЯВИ НА ВІДКРИТТЯ АКРЕДИТИВА
1.Ці правила містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива.
2.У цих правилах слово "Банк" означає - банки, що обслуговують платника, одержувача, стягувача.
|
N поля |
Назва реквізиту |
Вимоги щодо заповнення реквізиту |
|
|
1 |
Назва документа |
Зазначається назва розрахункового документа або реєстру, передбаченого Інструкцією Національного банку України про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України. |
|
|
2 |
Код розрахункового документа |
Зазначається код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації, затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 N 472. Код має відповідати назві розрахункового документа, зазначеній у полі 1. |
|
|
3 |
N |
Зазначається номер розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива), що може включати як цифри, так і букви. |
|
|
4 |
Дата складання |
Зазначається дата складання розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива): число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР (за винятком розрахункових чеків) або число - цифрами ДД, місяць словом, рік цифрами РРРР. |
|
|
5 |
Дата валютування |
Зазначається дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України реквізит "Дата валютування" розміщується в полі "Допоміжні реквізити". |
|
|
6 |
Сума словами |
Зазначається з великої букви сума розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) та слово "гривень" ("гривня", "гривні" або "грн."), копійки - цифрами та слово "копійка" ("копійки", "копійок" або "коп."). Якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів "Нуль гривень". Якщо сума платежу виражена в цілих гривнях, то зазначається "00 копійок" або "00 коп.". |
|
|
7 |
Сума |
Зазначається сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою ",", копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляється два нулі "00". |
|
|
8 |
Код платника |
Зазначається ідентифікаційний код платника за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб - ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації України. Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів. Вимога щодо проставлення коду поширюється лише на резидентів України. Якщо платник відповідно до чинного законодавства є нерезидентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країни постійного проживання). У цьому разі реквізит починається із символу "#". |
|
|
9 |
Платник |
Зазначається назва (скорочена назва) платника, що збігається з назвою платника, яка заявлена банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. Якщо платник - це орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта зі свого рахунку, відкритого в банку, то реквізит може додатково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) його ідентифікаційний код (номер). |
|
|
10 |
Рахунок платника |
Зазначається номер рахунку платника в банку. Якщо платником є орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного казначейства (фінансової установи). |
|
|
11 |
Банк платника |
Зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку платника. Якщо платник обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку. |
|
|
12 |
Код банку платника |
Код банку, зазначеного в полі 11. |
|
|
13 |
Банк одержувача |
Зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку одержувача. Якщо одержувач обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку. |
|
|
14 |
Код банку одержувача |
Код банку, зазначеного в полі 13. |
|
|
15 |
Одержувач |
Зазначається назва (скорочена назва) одержувача, що збігається з назвою одержувача, яка заявлена банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. Якщо одержувач - це орган Державного казначейства (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то це поле може додатково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) ідентифікаційний код (номер). |
|
|
16 |
Код одержувача |
Зазначається ідентифікаційний код одержувача за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб - ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації. Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, або він невідомий платнику, то ставиться дев'ять нулів. Вимоги щодо проставлення коду поширюються тільки на резидентів України. Якщо одержувач відповідно до чинного законодавства є нерезидентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання). У цьому разі реквізит починається з символу "#". |
|
|
17 |
Рахунок одержувача |
Зазначається номер рахунку одержувача в банку. Якщо одержувач - це орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного казначейства (фінансової установи). |
|
|
18 |
Код операції |
Заповнюється, якщо платник або одержувач (стягувач) платежу (або вони разом) - це особи, які відповідно до чинного законодавства є нерезидентами. Поле містить дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, у якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання). Ці дані мають відображатися як семизначний цифровий код, а саме: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96). В інших випадках це поле заповнюється, якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку. Під час формування розрахункового документа в електронному вигляді цей реквізит є частиною реквізиту "Призначення платежу". |
|
|
19 |
Призначення платежу |
Цей реквізит у платіжних дорученнях та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених розділом III цієї Інструкції. Реквізит "Призначення платежу" у платіжних вимогах на примусове списання (стягнення) коштів (у тому числі податкових органів) заповнюється з урахуванням вимог розділу V цієї Інструкції. У розрахункових документах на сплату платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог додатка 3 до Порядку передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами з питань проведення операцій відкриття, закриття рахунків; зарахування податків, повернення надмірно сплачених сум; реєстру розрахункових документів про сплату платежів до бюджету; щоденної банківської звітності за формою 412-Д (затверджений постановою Правління Національного банку України від 08.07.98 N 267, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.09.98 за N 546/2986). |
|
|
40 |
М. П. |
Ставиться печатка, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. |
|
|
41 |
Підписи платника |
Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. |
|
|
42 |
Підпис банку |
Ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера. |
|
|
43 |
М. П. одержувача |
Ставиться печатка одержувача, зразок якої заявлений банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. |
|
|
44 |
Підписи одержувача |
Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб одержувача, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. |
|
|
45 |
Строк дії чека |
Строк дії чека зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. |
|
|
50 |
Дата надходження |
Зазначається число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число вказується цифрами ДД, місяць словом і рік цифрами РРРР. |
|
|
51 |
Дата виконання |
Зазначається число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць словами, рік цифрами РРРР. |
|
|
60 |
Дата надходження в банк стягувача/одержувача |
Зазначається дата прийняття та перевірки банком стягувача платіжної вимоги, яка підлягає надсиланню в банк платника (банком чи безпосередньо стягувачем), або дата прийняття банком одержувача розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) для надсилання в банк платника. |
|
|
61 |
Рахунок стягувача |
Зазначається номер рахунку стягувача в обслуговуючому банку. |
|
|
62 |
Стягувач |
Зазначається назва (скорочена назва) стягувача, що збігається з назвою стягувача, яка заявлена банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. Додатково може зазначатися поштова адреса стягувача. |
|
|
63 |
Банк стягувача |
Зазначається назва банку, що обслуговує стягувача, в який стягувач подав платіжну вимогу. Додатково може зазначатися поштова адреса цього банку. |
|
|
64 |
М. П. стягувача |
Ставиться печатка стягувача, зразок якої заявлений банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. |
|
|
65 |
Підписи стягувача |
Ставлять підписи відповідальні особи стягувача, зразки підписів яких заявлені банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. |
|
|
66 |
Код стягувача |
Зазначається ідентифікаційний код стягувача за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб - ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації України. Якщо ідентифікаційний код (номер) не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів. Вимоги щодо проставлення коду поширюються тільки на резидентів України. |
|
|
67 |
Код банку стягувача |
Зазначається код банку стягувача (органу Державного казначейства, якщо він присвоєний), якому стягувач надав розрахунковий документ. |
Подобные документы
Дослідження теоретичних основ формування і розвитку митної політики в Україні. Вивчення суті, видів та порядку обчислення мита. Огляд історичних аспектів митного оподаткування. Аналіз ролі митних платежів у регулюванні зовнішньоекономічних відносин.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 25.10.2012Особливості формування національної макромоделі зовнішньоекономічної політики. Поняття і основні форми митного контролю. Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України. Оформлення декларації-зобов'язання.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 20.01.2010Загальна характеристика мита як податку на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон. Види мита та їх характеристика. Проблеми митного оподаткування в Україні. Роль митних платежів у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.
реферат [23,9 K], добавлен 28.11.2010Характеристика митного контролю, способи його організації. Перевірка відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству. Митний контроль імпортних, експортних, транзитних товарів. Основні форми та методи здійснення митного контролю.
курсовая работа [86,3 K], добавлен 12.02.2011- Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"
Розкриття суті митного декларування і вивчення порядку його здійснення. Організація процесу надання послуг і інструменти митного декларування в Україні. Опис процесу митного декларування товарів "Авто-Інтернешнл" і організаційна оцінка його ефективності.
магистерская работа [2,3 M], добавлен 28.04.2013 Поняття митних платежів як інструментів системи митного оподаткування. Заходи регулювання зовнішньоекономічних відносин альтернативні митному тарифу. Митні збори як різновид митних платежів. Механізм дії за імпортної квоти за умов вільної конкуренції.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 13.09.2009Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Поняття, мета, форми, методи митного контролю. Зони митного контролю. Права митних органів щодо здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, особливості процедури. Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 17.03.2011Поняття, функції (захисна та стимулююча) і види мита (транзитне, вивізне та ввізне). Товари та засоби, що звільняються від його сплати. Особливості нарахування податку. Види ставок мита в Україні: адвалерні, специфічні, комбіновані, сезонні та особливі.
презентация [664,1 K], добавлен 26.11.2013Сутність, класифікація та управління митними платежами. Митні режими, використовувані при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Дослідження факторів, що впливають на остаточну суму митних платежів. Аналіз імпортно-експортних операцій підприємства.
дипломная работа [907,2 K], добавлен 15.04.2011
