Акцизний збір

План

Вступ

1. Законодавство України про акцизний збір: принципи оподаткування

2. Порядок розрахунків з державним бюджетом по митному збору

3. Особливості оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що переміщуються через митний кордон України

4. Проблемні питання акцизного збору в сучасних економічних умовах

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Акцизний збір, як і ПДВ, належить до непрямих податків і встановлюється на високорентабельні та монопольні товари (продукцію) і включається до ціни товарів (послуг).

Треба зазначити, що митні акції здійснювались з того часу, як виникла держава. Вже на ранніх стадіях державності та розвитку зовнішньоторговельних зв'язків спостерігається діяльність держави по здійсненню дій, які згодом поступово конструюються як елементи митної справи. За всієї історії державності на митну систему великий вплив здійснювали політичні відносини між державами, а також економічний фактор.

Також вважається, що ніщо у галузі оподаткування не викликало стільки суперечок, як ідея непрямих податків та їх співвідношення. Акциз - це один з видів непрямих податків. Хоч історично непрямі податки виникли пізніше прямих, згодом непрямі важелі податкових систем перетворились у більш відчутний канал поповнення державного бюджету. Податкові системи ХІХ ст. включали акцизи як головний канал забезпечення непрямого оподаткування, та нерідко “акциз” використовувався як синонім до всієї системи непрямих податків.

Таким чином,слід звернути увагу,що для кризової економіки України акцизні надходження стали чи не найстабільнішим джерелом поповнення бюджету. Та навпаки - невміння користуватися вказаним джерелом доходів, як правило, свідчить про слабкість та недієздатність фіскальних органів держави

1.Законодавство України про акцизний збір: принципи оподаткування

В Україні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов`язкових платежів, порядок їх зарахування, платники податків і об`єкти оподаткування, відповідальність за порушення законодавства про податки, визначає Закон України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року. Встановлення та відміна податків, зборів та інших обов`язкових платежів в бюджет та внески в державні цільові фонди, а також пільги їх платникам, здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим та Радами народних депутатів відповідно до вищезазначеного закону та інших законодавчих актів України про оподаткування. Місцеві Ради народних депутатів можуть встановлювати додаткові пільги стосовно оподаткування в межах сум, що поступають до бюджету.

Ставки податків та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись чи скасовуватись іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування. Під податком, збором, іншим обов`язковим платежем в бюджет та внескам в державні цільові фонди розуміється обов`язковий внесок в бюджет відповідного рівня чи державний цільовий фонд, що здійснюється платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

Сукупність податків, зборів, інших платежів в бюджети та внесків в державні цільові фонди, що вилучаються в обов`язковому порядку, складають систему оподаткування.

Система оподаткування будується на принципах обов`язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднанні інтересів держави, регіонів, підприємств та громадян і забезпечує поступлення в бюджети відповідних рівнів і державні цільові фонди.

Платниками податків та інших обов`язкових платежів є юридичні та фізичні особи, на яких відповідно до законодавчих актів покладена зобов`язаність сплачувати податки і інші обов`язкові платежі. Облік платників податків та інших обов`язкових платежів здійснюється Державними податковими інспекціями та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші кредитні установи відкривають рахунки платникам податків та інших обов`язкових платежів лише за умови пред`явлення ними документу, що підтверджує прийняття їх на облік в Державній податковій інспекції і у триденний термін повідомляють про це Державну податкову інспекцію.

Об`єктом оподаткування є доходи (прибуток), добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інших об`єктів, визначених законодавчими актами України

Закон передбачає ряд штрафних санкцій за порушення, причому, для обох сторін - для платників та для державних установ, відповідальних за нагромадження податкових платежів. Не можна оминути увагою і податкові пільги, - один з елементів податкової політики, які переслідують як економічні, так і соціальні цілі. Найбільш поширені такі пільги: неоподаткований рівень доходів, податкові скидки, виключення із оподаткованого обороту, повернення раніше оплачених податків (податкові амністії), повне звільнення від сплати деяких податків та інші. Перелік податкових пільг приводиться у відповідних законах України та інструкціях Міністерства Фінансів України.

Вищевказаний Закон України “Про систему оподаткування” визначає склад загальнодержавних податків, зборів, обов`язкових платежів та місцевих податків і зборів. Основні ставки оподаткування, документи, що служать підставою для оподаткування тим чи іншим податком, регламентовані відповідними декретами Кабінету Міністрів України, як це, зокрема, зроблено для місцевих податків і зборів у однойменному декреті Кабінету Міністрів України від 25.05.93р.

У переліку загальнодержавних податків, зборів і обов`язкових платежів одним із більш відомих є акцизний збір.

Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік товарів (продукції) на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Акцизний збір регламентується:

- Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992р.;

- Інструкцією про порядок обчислення і сплати акцизного збору, затвердженою наказом Головної державної податкової інспеції України №24 від 22.06.93р.;

- Постановою Верховної Ради України” Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору” від 09.02.94р.

Платниками акцизного збору є:

- суб`єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів (продукції);

- суб`єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію);

Об`єктами оподаткування є:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), включаючи експортні операції в порядку бартерних операцій, безплатної передачі товарів або з частковою їх оплатою;

- обороти з реалізації (передачі) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

- митна вартість імпортних товарів, придбаних в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних;

- закупівельна вартість підакцизних товарів, придбаних за іноземну валюту;

- обороти в порядку натуральної оплати праці;

- обороти по реалізації конфіскованого, спадкового, безхазяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;

- обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставоотримувачу при невиконанні забезпеченого заставою зобов`язання.

До об`єктів оподаткування не відносяться:

- обороти з реалізації підакцизних товарів шляхом продажу за національну валюту України, обміну, використання, безоплатної передачі або з частковою оплатою для виробництва підакцизних товарів в межах України;

- митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних, по яких відповідно до єдиного митного тарифу стягується мито;

- по товарах, на які встановлено ставки мита, але відповідно до чинного законодавства мито не сплачено, акцизний збір стягується на загальних підставах;

- обороти з реалізації товарів за іноземну валюту.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту продажу;

- товарів, що реалізуються за вільними цінами, - виходячи з їхньої вартості за цінами без урахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. При закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їх митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України , що діє на день подання митної декларації.

У разі придбання на території України та в країнах СНД підакцизних товарів за іноземну валюту і подальшої їх реалізації за національну валюту України, оподаткований оборот визнається виходячи з їх закупівельної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання цих товарів.

Акцизний збір від реалізації товарів громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю утримується у джерела виплати доходів. При реалізації підакцизних товарів, що були придбані до 1 січня1992р., оподаткований оборот визначається виходячи з договірних цін з урахуванням акцизного збору.

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції):

- ставки акцизного збору є єдиними на всій території України;

- суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співвідношеннях, установлених Верховною Радою України.

Крім того, для громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи податок визначається, виходячи з фактичного обороту в роздрібній вартості за вирахуванням сум комісійного збору, а при наявності вантажної митної декларації по імпортних товарах - виходячи з їх митної вартості з урахуванням акцизного збору.

Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту.

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, не оподатковується оборот з реалізації спирту етилового, який використовується для виготовлення лікарських та ветеринарних препаратів, підакцизних товарів власного виробництва підприємств і організацій агропромислового комплексу при використанні їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та інші матеріально-технічні ресурси сільського господарства, Звільнені в 1993-1994р.р. колгоспи, радгоспи та інші сільськогосподарські підприємства від оплати акцизного збору на лікеро-горілчані вироби та вино, виготовлені на давальницьких умовах з сировини, виробленої понад державне замовлення, в тому числі і зерна для бартерного обміну на нафтопродукти і матеріально-технічні ресурси з підприємствами і організаціями інших держав СНД при умові, що 20% від об`єму переданого на переробку зерна буде передано державі. Не оподатковуються також товари (роботи, послуги), що реалізуються на експорт з оплатою в валюті країн СНД.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками. Оподаткований оборот по товарах, що реалізуються за вільними цінами визначається виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору без податку на добавлену вартість.

Вільна відпускна ціна з включенням акцизного збору визначається формулою:

ВЦ = (С + П) : (100 - А) х 100, де

ВЦ - вільна відпускна ціна;

С - собівартість виробництва;

П - прибуток;

А - ставка акцизного збору у процентах.

Оподаткований оборот по товарах, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, визначається, як було зазначено, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без врахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість.

Ставки акцизного збору у відсотках до вартості у відпускних цінах, а за імпортними товарами - до митної (закупівельної) вартості з врахуванням митних зборів та мита наведені у додатку №1. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору затверджено однойменною постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року. Стосовно тютюнових виробів, то постановою Верховної Ради України введено в дію Закон України “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” від 6 лютого 1996р.

2. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ З ДЕРЖАВНИМ БЮДЖЕТОМ ПО АКЦИЗНОМУ ЗБОРУ

Порядок розрахунку платників акцизного збору з державою затверджений наказом Головної державної податкової інспекції України №99 від 29 грудня 1995 року і має назву “Положення про строки сплати акцизного збору і надання розрахунку акцизного збору”.

Строки сплати і подання декларацій про акцизний збір суб`єктами підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію), та форми декларацій про акцизний збір визначає “Інструкція про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи,послуги), що експортуються за межі митних кордонів України”, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 31 травня 1994 року №44 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 червня 1994 року за №140/349

Сплата акцизного збору громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур).

Отже, усі підприємства, установи, організації (включаючи будь-які неприбуткові), а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи сплачують акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари. При сплаті акцизного збору слід керуватись Інструкцією про порядок обчислення і сплати акцизного збору, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України, в якій вказані об`єкти оподаткування, перелік товарів, на які встановлено акцизний збір та його ставки.

3. Особливості оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що переміщуються через митний кордон України

Уряд України та Президент України останнім часом неодноразово вдавались до спільних заходів щодо посилення контролю за сплатою платниками податків, зокрема акцизного збору. Причому, акцент робилося на окремі групи товарів, зловживань в плані оподаткування яких є найбільше.

Так, з метою запобігання ухиленню від сплати акцизного збору, який встановлено на алкогольні напої та тютюнові вироби, обігу на споживчому ринку України неякісних та підроблених товарів указом Президента України було встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, що виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору.

Операції (зберігання, транспортування, реалізація) з алкогольними напоями та тютюновими виробами в Україні, крім випадків переміщення алкогольних напоїв та тютюнових виробів транзитом через територію України, здійснюється лише за умови, якщо такі напої та вироби позначені марками акцизного збору. Порядок реалізації марок акцизного збору, позначення ними алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також застосування цих марок визначається. Положенням про марки акцизного збору, затвердженим указом Президента. України №849/95 від 18 вересня 1995 року. Це положення визначає основну термінологію, навколо якої базується трактування законодавства. Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок. Маркування виробів - позначення марками акцизного збору пляшок, пачок тощо в порядку, передбаченому “Правилами виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного збору й маркування ними алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Виробництво суб`єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється. Алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору. Українські імпортери сировини для виготовлення алкогольних та тютюнових виробів (включаючи давальницьку сировину) одержують від державних податкових інспекцій (продавців марок) довідку про обсяг і вартість товарів, що ввозяться з цією метою. Зазначена довідка подається митному органу під час митного оформлення товарів. Митне оформлення алкогольних та тютюнових виробів, виготовлених для експорту, проводиться лише за місцем їх виробництва відповідними митними органами. Транспортування та зберігання таких товарів на території України здійснюється під митним контролем.

Суми акцизного збору розраховуються покупцями марок самостійно,виходячи з обсягів виробництва (імпорту) на основі умовної фіксованої (специфічної) ставки акцизного збору (тобто фіксованої суми в доларах США або в ЕКЮ на одиницю відповідного підакцизного товару). Контроль за наявністю марок акцизного збору на алкогольних та тютюнових виробах під час їх перевезення, зберігання та реалізації (в тому числі для імпортованих - після митного оформлення) здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ. Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних та тютюнових виробів визначає Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, прийнятий Верховною Радою України 15 вересня 1995 року постановою №329/95

Згідно вказаного закону платниками акцизного збору на алкогольні та тютюнові вироби є :

· суб`єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних та тютюнових виробів, а також замовники за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах ;

· суб`єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту ;

· фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні та тютюнові вироби, що підлягають обкладанню ввізним митом.

Об`єктами оподаткування є :

а) Обороти з реалізації вироблених на території України алкогольних та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію, безоплатної передачі, з частковою оплатою, а також на умовах комісії, консигнації ;

б) обороти з реалізації (передачі) алкогольних і тютюнових виробів для власного споживання і промислової переробки ;

в) вартість алкогольних і тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах ;

г) митна вартість виробів, які ввозяться на територію України.

Закон передбачає і деякі виключення, а саме не підлягають оподаткуванню :

а) Митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних і тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємності ;

б) митна вартість алкогольних і тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом ;

в) митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів ;

г) вартість алкогольних і тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства.

У разі ввезення виробів оподатковуваний оборот визначається виходячи з митної вартості цих виробів, перерахованою у валюту України за обмінним курсом Національного банку України з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів, але не нижче індикативних цін, встановлених Кабінетом Міністрів України. Митна вартість імпортованих виробів обчислюється виходячи з ціни, передбаченої контрактом на їх поставку, що має бути не нижчою індикативних цін, а також фактичних цін (витрат) на транспортування та інших витрат. Порядок сплати акцизного збору, визначений законом, передбачає наявність на підакцизних товарах марок акцизного збору, виготовлення, зберігання і продаж яких регламентується “Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних та тютюнових виробів”, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Наявність марки акцизного збору на пляшці алкогольного напою та пачці тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на територію України і реалізації її споживачам. У разі реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на експорт чи обміну на іншу продукцію у зовнішньоекономічних відносинах, яка не підлягає оподаткуванню акцизним збором, платнику податку повертається з бюджету сума сплаченого акцизного збору за умови надходження валютних коштів на валютний рахунок підприємства або оприбуткування продукції, одержаної по обміну, пред`явлення підтверджувальних документів. Сума акцизного збору визначається платниками (імпортерами) самостійно, виходячи з контрактної вартості імпортованих виробів, діючих

ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до державного бюджету України. Строки одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що експортуються. Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва. Імпортери мають право ввозити на територію України імпортні алкогольні напої та тютюнові вироби лише через митниці, попередньо обумовлені з продавцем марок під час їх придбання. Акцизний збір із суми перевищення митної вартості імпортованих алкогольних та тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих виробів. Відповідно до Указу Президента України від 18 вересня 1995 року №849

“Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби” саме і було розроблено “Правила виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного збору й маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та порядок реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1995 року №996.

Плата за марки зараховується до державного бюджету в установленому порядку. Суб`єкти підприємницької діяльності, які уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних і тютюнових виробів, підлягають реєстрації у продавця марок акцизного збору як імпортери з одержанням посвідчення за формою згідно з додатком №2. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції в суворій відповідності до встановлених правил.

У разі порушення порядку маркування імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів, встановленого правилами, або неповної оплати акцизного збору товар не допускється до митного оформлення.

4. Проблемні питання акцизного збору в сучасних економічних умовах

Законом України “Про систему оподаткування “ продекларовано, що система оподаткування базується на принципах стабільності, рівнонапруженості, обов`язковості, соціальної справедливості при визначенні і справлянні податків, зборів та обов`язкових платежів. На жаль, це тільки продекларовано.

В економіці ринкового типу особливого значення набуває сталість, стабільність податкової системи, яка б дозволила підприємцям прогнозувати результати господарської діяльності. Але про яку стабільність можна говорити, якщо постійно змінюються самі податки, їх ставки, окремі положення законів, декретів, постанов, інструкцій, що регламентують оподаткування.

Ще одним чинником, що зумовлює нестабільність податкової системи, є процедура ведення нормативних актів з оподаткування чи внесення до них змін заднім числом.

Це не тільки дискредитує податковий механізм, але й породжує невпевненість підприємців в обґрунтованості майбутніх рішень, не дозволяє їм реально планувати доходи, призводить до прямих збитків.

Несталість податкової системи, швидка зміна принципових положень щодо стягнення податків як з юридичних, так і з фізичних осіб, говорять про відсутність в даний час в державі обґрунтованої концепції оподаткування.

На даний час Верховною Радою України прийнято близько 34 законів, які регулюють податкове законодавство. Однак вже назріла необхідність створити єдиний законодавчий кодекс для регулювання податкових відносин - як в усіх країнах з розвинутою економікою. Мета - спрощення виконання відповідних законів як суб`єктами підприємницької діяльності так і податковою службою України.

Крім того, наявність єдиного податкового кодексу виключає можливість появи інших законодавчих актів про ставки податку і пільги.

Поки-що існуюча в Україні система оподаткування не зовсім відповідає принципам, притаманним економіці західного типу. Усе вимагає чіткого визначення положень законів щодо оподаткування а також дотримання названих принципів з метою створення дійового механізму оподаткування в Україні.

Водночас механізм оподаткування необхідно розглядати як багатофакторну модель, аналіз функцій якої дозволяє визначити тенденції зміни пропорцій і структури фінансових ресурсів держави за місцем їх формування і використання. В цьому випадку створення меж компенсує зменшення надходжень від одного податку за рахунок надходжень від інших.

Крім того слід пам`ятати і про принципи побудови справедливих податків. Однак поняття справедливості щодо податків залежить від пріоритетних завдань держави, від системи виробництва, від забезпечення соціальної справедливості та активності господарського життя.

Треба зазначити, що акцизний збір, як складова доходної частини бюджету, містить у собі певний прихований потенціал, тобто здатен генерувати надходження коштів при вмілому його застосуванні та розумному підході до проблеми оптимальності по відношенню до непрямого оподаткування.

З другого боку, такий факт можна пояснити як результат недосконалого планування показників доходу бюджету або неочікуваного ефекту від внесення тих чи інших змін до відповідних нормативних актів, що регламентують порядок нарахування і сплати акцизного збору.

Висновок

Аналізуючи вище зазначене можна зазначити, що збільшення обсягів контрабанди у теперішній час пов'язане зі змінами порядку оподаткування окремих видів товарів, що ввозяться на територію України, збільшенням розмірів акцизного збору, спадом виробництва у країні, зменшенням робочих місць та іншими факторами. Незаконне ввезення товарів в Україну наносить великі збитки державі, тому, що не сплачуються податки і, як наслідок, вони витискують з ринку товари легального походження.

Основна увага була звернута до визначення суб'єкта правопорушення, обґрунтовується думка про необхідність подальшого визнання юридичної особи у якості суб'єкта правопорушення, зокрема у митному законодавстві, де інститут відповідальності юридичної особи практично не існує. Пропонується встановити, що за скоєння порушення митних правил посадовою особою підприємства, організації (при виконанні своїх посадових обов'язків) дисциплінарну відповідальність, а перед державою відповідальність повинен нести керівник підприємства (юридичної особи) в незалежності від форм власності.

Проблемні питання, що виникають на практиці при боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил на найбільш криміногенних ділянках державного кордону, а саме кордону з Придністровською Молдавською Республікою, зокрема щодо переміщення підакцизних товарів. Отже, враховуючи політичні та економічні аспекти, контрабанда для певної частини населення, що мешкає у прикордонних районах, стало дійсним промислом, в якому нерідко використовуються неповнолітні. Проблемою є те, що контрабандисти здійснюють дроблення загальної партії товару і таким чином ухиляються від кримінальної відповідальності. Водночас з невеликих на території України комплектуються та переміщуються по території України значні партії підакцизних товарів.

Список використаної літератури

1. Конституция Украины и применение таможенного законодательства // Юридический вестник. - 1998. - № 2. - С.66-70.

2. Кримінальна відповідальність за скоєння контрабанди // Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - Київ, 1998. - Т.10. - С.558-561.

3. Правоохранительная деятельность таможенных органов Украины // Юридический вестник. - 1999. - № 1. - С.34-35.

4. Практика боротьби з контрабандою підакцизних товарів // Право України. - 1999. - № 4. - С.112-113.

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь» про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг). 01.07.2004 р. N 34/34-2692-ЕП

6. Закон України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 19, ст. 259)

7. Д`яконова І.І. Податки та податкова політика України. К.Наукова думка. 1997.

8. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. К."блиц-Информ". 1997.

9. Податкове законодавство України. Верховна Рада України. К.Парламентське видавництво.1998.

10. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. К. "Либідь". 1995.

11. Закон України "Про податок на додану вартість".