Синергія образотворчого мистецтва та середовищного дизайну як фактор сталого розвитку міста (на прикладі Харкова)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства

ім. О.М. Бекетова

Синергія образотворчого мистецтва та середовищного дизайну як фактор сталого розвитку міста (на прикладі Харкова)

Підлісна Ольга Вікторівна

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Стаття присвячена розгляду арт-об'єктів, дизайнерських елементів та реноваційних засобів у міському середовищі Харкова з позиції їх синергічного впливу на подальший розвиток міста. Проаналізовано напрямки образотворчого мистецтва, середовищного дизайну, архітектурних інновацій, які найбільшим чином сприяють утворенню нового, креативного середовища, забезпечують рух до сталого розвитку усього суспільства. У статті визначено деякі з проблем, що постають перед сучасним містом на шляху його сталого розвитку, запропоновано шляхи вирішення цих проблем за допомогою образотворчого мистецтва та середовищного дизайну.

Зазвичай, сталий розвиток сучасного суспільства пов'язують з розвитком наукових технологій, змінами суспільно-політичного життя або ж інноваціями в архітектурі. Безумовно, це головні напрями, які мають забезпечити сталий розвиток - як великих міст-мегаполісів, так і значно менших адміністративних поселень людства. Та чомусь впливу мистецтва в цьому процесі не відводиться жодного місця, тоді як існує таке стародавнє твердження: «Краса спасе світ». Можливо, це деяке перебільшення ролі естетичної складової, та чи можна взагалі її відкидати? Адже, людина, яка по-справжньому розуміє красу цього світу, ніколи не стане її руйнувати, не візьме до рук зброю, не підпалить будинок, не кине сміття у квітник... Сьогодні, мабуть, саме на часі поспілкуватися щодо ролі краси, творчості, мистецтва у забезпеченні стабільності нашого майбутнього. Моє рідне місто Харків багато уваги приділяє цим питанням. Та наразі смерть та полум'я перекреслюють роки чиєїсь наполегливої праці, руйнуються будинки, горять сади та парки. Війна - головна причина нестабільності світу, головна загроза його існуванню. Руйнівна сила зла зашкалює не тільки в Україні, багато країн втягнуто в цю всесвітню «подію». Не до мистецтва? Чи, навпаки, саме час для нього?..

В науковій літературі доволі часто розглядаються питання присвячені розвитку сучасного міського простору. Так, у роботах Завального О., Панкеєвої А., Черноносової Т., Мороз Н., Габрель М., Огородник І., Сосницького Ю., Малахова С. та інших досліджено існуючі підходи перетворення та використання міських територій. Обґрунтовано доцільність розглядання міста не лише в їх адміністративних межах, а й разом з прилеглими до них територіями визначаючи зону впливу від міста. Сформульовано пропозиції щодо просторового розвитку міського середовища та створення комфортного середовища для життєдіяльності людини. Розглянуто показники оцінки змін якості, концепції управління якістю міського середовища, вивчається значення дизайну в архітектурному середовищі та соціокультурному житті суспільства. Також дослідження розкривають основні аспекти професії дизайнера в контексті сучасного середовища і культурної необхідності. Розглядається проблема інтеграції методів дизайну в соціум за допомогою принципів співучасті. Криза середовища представлена як підстава для пошуків концепції нових методів проектування. Практичні принципи концептуальної основи стійкого міського дизайну та їх реалізованість для місцевих умов розглянуто у роботах Lak, A., Hasankhan, F., and Garakani, S. A. Vanista Lazarevic, E., Kekovic, Z., and Antonic, B. «Міська стійкість є однією з найбільш обговорюваних концепцій, яка протистоїть екологічній, соціально-економічній і політичній невизначеності та ризику. Особи, які приймають рішення, не можуть застосувати суттєві принципи стійкості до практики міського проектування, якщо вони не мають чіткого оперативного визначення. Щоб сформувати чітке визначення стійкого міського дизайну (RUD) на практиці, це дослідження поєднує підхід міської стійкості та принципи міського дизайну. Ця структура включає витягнуті атрибути з критеріїв міської стійкості через морфологічні, перцептивні, функціональні, соціальні, економічні, управлінські та екологічні виміри міського дизайну» [1]. Та надані роботи не розглядають конкретний вплив мистецьких та дизайнерських чинників на формування міського середовища, що робить нашу роботу актуальною необхідністю сьогодення.

Потреба в стійкому розвитку суспільства найглибше проявилася саме у великих містах світу, які зіштовхнулися з багатьма економічними та екологічними проблемами, поставивши цю концепцію перед багатьма міжнародними організаціями. Україна, як і багато інших країн має в своїй історії, у цьому сенсі, безліч проблем, «непослідовних дій та необдуманих рішень, які призвели до нагальної необхідності їх вирішення» [2]. Отже, позначимо ці проблеми на прикладі міста Харкова - одного з найбільших промислових міст України. Та одразу наголосимо: ми обмежуємось розглядом саме тих проблем, які можна послабити шляхом мистецько-дизайнерського втручання. Бо ми добре розуміємо, що неможливо знизити загазованість повітря за допомогою стріт-арту, хоча можна і потрібно привернути увагу багатьох громадян до цієї проблеми.

Отже, сучасні великі міста України, на кшталт Дніпра, Харкова або Одеси, мають однакові проблеми у розрізі сталого розвитку. Перша - це перевантаженість центру міста старою забудовою. Оскільки історично кожне місто починало свій розвиток з того місця, яке наразі вважається центром, то саме тут зосереджено найбільшу кількість історично цінних архітектурних об'єктів, будівель-історичних пам'яток, які пов'язані у певні ансамблі та співвіднесені між собою за масштабами, значущістю, історичною та естетичною цінністю. Але саме у центрі також найкраще місце для нової забудови сучасними громадськими об'єктами - торгово- розважальними центрами, наприклад, які дають найбільший економічний ефект та прибуток місту. Отже, необхідно якісь старі будівлі руйнувати, розбирати, звільняти місце для нового. Але це нове найчастіше погано поєднується зі старою забудовою, переважає її за поверховістю, від чого губиться композиційна цілісність та естетична врівноваженість середовища. Друга велика проблема - промислові підприємства, які були основою розвитку міста, створювали ринок праці та, за часів соціалізму, були господарями частини житлової та громадської забудови. Зараз більшість з цих промислових об'єктів або давно закриті, або з причин військового стану евакуйовані, будівлі зруйновані і не підлягають відновленню. Невелика кількість підприємств підлягають реконструкції, або ж реновації, більша частина має звільнити територію для нової забудови відповідно планам розвитку міста. Нарешті, третя з проблем, які нами розглядаються, це новобудови міських окраїн, мікрорайони-близнюки, які легко переплутати, з модульним залізобетонним житловим будівництвом, типовими школами, дитячими садками, магазинамиу перших поверхах, асфальтовими доріжками та типовими дитячими майданчиками між будівель. Похідна від соціалістичного лозунгу «справедливості та рівності», ці окраїнні прямокутні квартали багатоповерхівок утворюють сірий монотонний настрій, пригнічують своєю однаковістю. Отже, визначивши коло проблем, які можуть і мають бути вирішеними, за нашою думкою, за допомогою образотворчого мистецтва та середовищного дизайну, перейдемо безпосередньо до варіантів їх вирішення.

Перепланування і перебудова центру - проблема, насправді, дуже складна та болюча, адже тут так багато старовинних будівель, які саме й складають обличчя будь-якого міста. Центр Харкова - храми 19 сторіччя, прибуткові будинки в стилістиці модерну, еклектичні, але такі гармонійні та витончені приватні будинки авторства відомих українських архітекторів: Ржепішевського, Михайловського, Бекетова... Пам'ятки архітектури конструктивізму, які, навіть, увійшли до скарбниці світової архітектурної спадщини - Держпром, Головпоштамт (рис. 1, 2).

Рис. 1. Держпром Рис. 2. Головпоштамт

дизайнерський реноваційний синергічний місто

Зберегти ці унікальні будівлі, використавши при цьому території знесених застарілих та зруйнованих часом споруд для розташування на них сучасних готелів, торгівельно-розважальних комплексів, зон рекреації та відпочинку - не проста задача для сьогоднішніх архітекторів. Адже, будь-яка сучасна багатоповерхова будівля порушує гармонію старовинної забудови, яка складалась сторіччями. І такий сумний досвід присутній у Харкові. Наприклад, дзвіниця Успенського собору, яка колись вважалась композиційним центром нашого міста і чудово була видна з будь-якої важливої магістралі, що вела до центру, тепер перекрита для оглядин з головних проспектів сучасними стандартними багатоповерхівками. Єдиним засобом, що може підкреслити її значущість сьогодні є світлодизайн. Підсвітлення цього об'єкту у темну пору доби привертає увагу, повертає йому сакральний зміст (рис. 3).

Будування великих ТРК в центральній частині міста іноді повністю руйнує саму атмосферу, неповторний колорит навколишнього середовища. Наприклад, побудований на вул. Сумській, майже в самому центрі Харкова ТРЦ Аве-Плаза, порушив сприйняття цього кварталу (рис. 4). І, хоча архітектори намагалися підв'язати цей проект до навколишньої забудови, розділивши фасади на дві частини по горизонталі і надавши нижній частині колір і висоту навколишніх будівель, все одно надто великий об'єм та грубі форми ніяк не поєднуються з ними.

Рис. 3 Успенский собор Рис. 4. ТРЦ Аве-Плаза

Рис. 5. ТРЦ «Нікольський»

Проте, маючі достатньо делікатності та естетичного смаку, архітектори можуть краще вписати нову споруду в існуюче оточення. Таким позитивним прикладом може слугувати ТРЦ «Нікольський» на виході з метро Майдан Конституції (рис 5). Тут архітекторам вдалося, незважаючи на великі розміри споруди, надати їй співмасштабність з забудовою, можливо, якраз завдяки переходу через малі архітектурні форми - фонтан, скульптурні композиції, напівкруглий майданчик-рекреація на розі вулиць. Та й сама напівкругла форма входу, крупне членування по два поверхи, багато елементів ландшафтного дизайну - утворюють відчуття органічного вписування в середовище.

А ще елементами, які підвищують комфорт центральної забудови Харкова, є такі декоративні та дизайнерські елементи, як решітки парапетів, воріт, парканів, кожна з яких має свою мистецьку цінність та виховний сенс. Адже можна навчати молодь патріотизму за допомогою герба міста на паркані (рис. 6), чудових воріт у стилі модерну (рис. 7), або, навіть, старовинної чавунної сходинки на підземному переході (рис. 10). Звичайні ліхтарі біля виходу метро можуть перетворитися на червоні маки (рис. 11), Великодневі писанки стати символом народження країни, а сходи з саду Шевченко на вул. Клочківську стати справжнім місцем зустрічі молодят, або оглядовим майданчиком над містом, завдяки своїй креативній конструкції та оригінальному розташуванню (рис. 8, 9).

Рис. 6. Герб міста на паркані

Рис. 7. Воріта у стилі модерну

Рис. 8. Великодневі писанки

Рис. 9. Оглядовий майданчик над містом

Рис. 10. Старовинні чавунні сходинки на підземному переход

Рис. 11. Ліхтарі у вигляді червоних маків

Світлодизайн надасть таємничості та романтизму усім відомому фонтану «Дзеркальний струмень», динамічно змінюючи кольори і утворюючи неповторну фантастичну святкову атмосферу (рис. 12).

Рис. 12. Фонтан «Дзеркальний струмень»

Такі елементи, як мостик «Стрілка», святкове освітлення центральних вулиць, що нагадує новорічні гірлянди, або, навіть, цілий парк Фентезі поряд з ДК «Металіст» - улюблені місця відпочинку, спілкування та творчих виступів молоді стали такими лише завдяки світлодизайнерським засобам - активним акцентним кольорам світла, цікавій динамічній формі, продуманій врівноваженій композиції (рис. 16). Діючи разом, ці фактори утворюють вельми відчутний психологічний ефект фантастичної романтичної атмосфери, захопливого видовища, що підвищує настрій і спонукає до творчості.

Ще одна проблема - монотонність типової багатоповерхової забудови - давно шукає свого рішення саме у сфері дизайну. «Урбанізоване середовище пригнічує й, навпаки, настроює агресивно. Людина-комаха в багатоповерховому комашнику відчуває себе не особистістю, а безликою часткою великого механізму, від якої нічого не залежить. Твори Паблік-арту закликають до дії, активують філософські та, навіть, іноді, соціально- політичні роздуми, піднімають настрій та створюють креативне середовище. В наш час, коли 56% населення проживає в містах, коли у більшості країн світу визнаний цей вид мистецтва, коли створено музеї Паблік-арту та виділилися цілі його школи та напрями» [3], нам здається актуальним провести дослідження цього міського феномену та його впливу на людину. Про актуальність теми свідчить також «підвищення зацікавленості Паблік- артом у колах професійних художників, зростання його популярності в різних куточках планети» [4]. Просте розфарбування фасадів різноколірними фасадними фарбами надає особистості кожному окремому будинку (рис. 13). Але, на наш погляд, усе ж таки набагато більший вплив утворює монументальний живопис, що сьогодні прийняв форму міського муралу. В останні роки саме цей вид образотворчого мистецтва завоював найбільшу популярність в загальному паблік-арті. Будь-який сірий та непривабливий фасад перетворюється на акцент місцевості, одержує особистісну оригінальність, стає виховним креативним аспектом навколишнього середовища. Так, один з найвідоміших у світі муралів - рекордний портрет Шевченка - став композиційним центром бульвару Жасмінового, надихає мешканців району та підтримує національний дух українців у скрутні воєнні часи. Мурал із портретом великого українського поета Тараса Шевченка прикрашає фасад 16- поверхового будинку (рис. 20). Намальований портрет був у 2014 році та присвячений 200-річчю від дня народження поета. На створення цього мурала пішло майже три тижні та понад 900 аерозольних балончиків. Площа портрета складає 570 кв. метрів. Портрет Шевченка у Харкові внесено до Національного реєстру рекордів України як найбільшого портрета на стіні житлового будинку. Художник Іван Кримський із творча група «Kailas-V». Мурал став домінантою мікрорайону, орієнтиром, він налаштовує на роздуми про історію, підвищує самооцінку, викликає гордість, почуття патріотизму. Не менш популярний у Харкові є мурал з портретом актора, режисера, сценаріста Леоніда Бикова, яким пишаються не тільки містяни, а й жителі усієї України (рис. 18). Вулиця стає розширеним культурно-мистецьким середовищем завдяки залученню розпису, який є відображенням культури кінематографу, улюблених пісень, улюбленого актора...Стримана тепла гама гарно вписує цей розпис у загальне сприйняття вулиці Сумської. Це єдиний портрет на стіні будинку, що підсвічується вночі. Мурал було створено у 2013 році в рамках арт-проекту «Гордість Харкова». Розпис добре видно з боку Оперного театру. Портрет Юрія Гагаріна на проспекті його імені (рис. 19) завдяки своїй мажорній блакитно-помаранчевій гамі одразу приваблює погляди людей, що їдуть повз будинок громадським транспортом, портрет розташовано таким чином, що він сприймається здалеку, в процесі руху, зміна ракурсу робить зображення живим, реалістичним. Об'єктом сучасного світлодизайну став також мурал - триптих з блакитними китами (рис. 17). 22 грудня 2019 року, після закінчення робіт, був зафіксований керівником реєстру Ланою Вітровою рекорд у Національному реєстрі рекордів України як найбільший за площею об'єкт стріт-арту. Ідея зробити такий мурал виникла за рік до втілення його насправді, а сам процес створення тривав близько трьох тижнів, при цьому художники працювали на висоті 48 м. Загальна площа мурала складає 1375,74 квадратних метрів.На триптиху зображені кити, які є символом природної сили. На думку художників, китів можна асоціювати із Харковом, містом-мільйонником. На муралі зображено велику тварину і п'ять маленьких китів, таким чином художники підкреслювали подальший розвиток міста.До того ж синій колір китів поєднується з небом і робить мурал насиченим і таким, що привертає увагу серед сірих і безликих будинків. Автори Анастасія Худякова, Сергій Калмиков. Мурал має екологічне спрямування, але й несе зашифровану символіку, тобто, стає символом даного міста. Розпис сприймається і вдень, але вночі, завдяки яскравому холодному кольору світла, стає значно виразнішим акцентом, домінантою даного району. Отже, це лише кілька окремих прикладів, хоча в Харкові різноманітних муралів високої художньої якості нараховується близько півсотні, і більшість з них розташовані саме в багатоповерховій типовій забудові, надаючи кожному району своє особисте обличчя, будь то рослинні та тваринні екологічні мотиви, портрети відомих особистостей або символічні абстракції. Окрім прямого впливу - завдяки світлу, кольору, композиції, опосередкований зміст муралів впливає на свідомість та звертає увагу людей на проблеми екології, етики, моралі.

«Будучи головними осередками глобалізму, міста по всьому світу постраждали від кризи. Тому вони глибоко сприйняли постулати стійкості, трансформувавши їх у «міський» слід - міську стійкість» [3].

Проблема застарілої нерентабельної промисловості для Харкова стоїть дуже гостро. ЇЇ вирішення головним чином полягає у руйнації закритих підприємств та побудові нових. Але з позиції історичної цінності не всі застарілі підприємства мають бути зруйнованими. Звісно, більшість сучасних промислових споруд є типовими, майже однаковими за параметрами будівлями, які немає сенсу зберігати або відбудовувати після руйнування. Але старовинні будівлі 18-початку 19 сторіччя, які представляють собою унікальні пам'ятки промислової архітектури, безсумнівно підлягають зберіганню або ж реновації у якості музеїв або історичних зон. Прикладом такого вдалого зберігання архітектурної споруди - будівлі колишньої борошняної фабрики на набережній р. Харків - є включення її в ансамбль сучасного комплексу готелю з коворкінгом (рис. 15). В такому випадку було збережено зовнішній вигляд унікальної промислової будівлі в стилістиці модерну, використаної як громадські приміщення у складі ЖК IT-Парк Manufactura. Цей коворкінг приваблює саме поєднанням старовинної та сучасної архітектури, живописним місцем розташування понад річкою, доступністю транспорту та надихаючими графіті навколо.

Арт-завод «Механіка» Інша Земля (рис. 14) - це креативний простір в Харкові, розташований в цехах колишнього паровозобудівного заводу кінця XIX століття. «Мета проекту - створити єдине місце для втілення творчості і незвичайних ідей, що об'єднує молодих і талановитих людей. Тут знайдеться місце для художників, фотографів, театралів, музикантів, скульпторів, дизайнерів режисерів, спортсменів і діячів мистецтва. А заводський антураж, індустріально-лофтовий стиль інтер'єру, загадкові механічні скульптури і технологічні елементи будуть сприяти творчому настрою і генерації нових ідей» [7]. Прагнення авторів цього проекту створити для харків'ян зручне місце з комфортними умовами та широким спектром можливостей для творчості, втілення найсміливіших і незвичайних ідей, масштабних проектів, розвитку і росту креативних індустрій, - дало позитивні результати за рахунок сумісного впливу незвичної архітектури, цікавого світлодизайнерського рішення, музичного заохочення та привабливого стріт-арту. «Механіка» - це, перш за все, великий багатофункціональний культурно-творчий майданчик, парк, концертний майданчик, виставковий центр, інкубатор креативних індустрій, центр сучасного мистецтва. Місце для відпочинку, розваг, проведення нестандартних приватних і публічних подій в атмосфері заводського антуражу і духу забутих часів. Такий центр є насамперед інкубатором творчості, виховання молоді на креативній пошуковій основі, що, безумовно, є необхідним аспектом сталого розвитку міста.

Висновки

Натурні обстеження та художньо-композиційний аналіз арт-об'єктів та дизайнерських елементів, пошук архітектурних новацій на предмет визначення їх впливу на міське середовище, систематизація арт-об'єктів дають можливість виділити окремі напрямки у цих галузях мистецтва. У даному дослідженні розглянуто вплив на міське середовище монументальних стінових розписів (муралів), запропоновано використання у міському середовищі деяких прийомів реновації, які, завдяки синтезу, позитивно впливатимуть на міську екологію. Новизна даної роботи полягає у розгляді наведених чинників з позицій синергії, вивчається їх сумарний вплив на людину та навколишнє середовище за допомогою кольору, форми, композиційних та смислових компонентів. На основі наведених прикладів (у дослідних матеріалах таких прикладів розглянуто понад 30 у кожному розділі) зроблено висновки, що спільний синергійний вплив мистецьких, дизайнерських, архітектурних елементів на міське середовище є позитивним, таким, що сприяє підвищенню його комфортності та креативності, а відтак є фактором його сталого розвитку сьогодні та в майбутньому.«Ці зміни дають розуміння та усвідомлення потенційних можливостей дизайну для відродження вітчизняного виробництва та динамічного соціокультурного розвитку нашої країни» [6]. Образотворче мистецтво, вийшовши на вулиці, також стає одним з факторів підвищення комфортності міського середовища. Та коли усі ці фактори діють одночасно, їх вплив на міське середовище значно посилюється, що є запорукою його сталого розвитку.

Рис. 13. Розфарбування фасадів різноколірними

Рис. 14. Арт-завод «Механіка» Інша Земля

Рис. 15. Сучасний комплекс готелю з коворкінгом

Рис. 16. Парк Фентезі

Рис. 17. Мурал - триптих з блакитними китами

Рис. 18. Мурал з портретом Леоніда Бикова

Рис. 19. Мурал із портретом Юрія Гагаріна

Рис. 20. Мурал із портретом великого українського поета Тараса Шевченка

Джерела

1. Vanista Lazarevic, E., Kekovic, Z., and Antonie, B. (2019). In search of the principles of resilient urban design: implementability of the principles in the case of the cities in Serbia. Energy Build. 158, 1130-1138. doi: 10.1016/j.enbuild.2017.11.005 {in English}

2. Завальний, О., Панкеєва, А., Черноносова, Т., & Мороз, Н. (2021). ФОРМУВАННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ВЕЛИКОГО МІСТА. Містобудування та територіальне планування, (78), 236-246. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.78.236-246

3. Habrel M. M. Pokaznyky ta metody otsinky zmin yakosti miskoho prostoru // M.M. Habrel, T.M. Habrel // Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia: nauk.- tekhn. zbirnyk. - K., KNUBA. - 2013. - №49. - S. 140-149 {in Ukrainian}.

4. Ohorodnyk I. Kontseptsiia upravlinnia yakistiu miskoho seredovyshcha velykoho mista // I. Ohorodnyk, T. Ohorodnyk // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». - 2014. - № 800. - S. 45-51 {in Ukrainian}.

5. Сосницький, Ю. (2021). ЗНАЧЕННЯ ДИЗАЙНУ В АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. Містобудування та територіальне планування, (78), 468-477. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.78.468-477

6. Єфімова А. В. Художні практики в урбаністичних просторах кінця ХХ - початку ХХІ століття (досвід західної України): дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.05 - Образотворче мистецтво. 2017. 329 с.

7. Електронний ресурс/ режим доступу: https://24tv.ua/kharkiv/harkovi-zakleyili-vidomiy.-mural-foto-ruynuvannya-novini-harkova_n1721455

Размещено на Allbest.ru