Феномен трансгресії у сучасних мистецьких практиках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Феномен трансгресії у сучасних мистецьких практиках

Никоненко Руслан Миколайович кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри режисури естради та масових свят

Україна

Трансгресія (від лат. trans - крізь; через; поза та gressus - наближуватися, переходити) - поняття, що «фіксує феномен переходу неперетинаємого кордону», виникло в середовищі сюрреалістів та від початку означувало рішучий вихід митця за межі існуючих норм; згодом активно використовується в концепціях постмодернізму, зокрема, в філософському інструментарії (М. Бланшо, Ж. Батай, Ж. Дельоз, М. Фуко). На початку ХХІ ст. поняття трансгресії міцно закріпилося не лише у філософському дискурсі, а й в термінології багатьох наук, зокрема, його методологічні можливості застосовує й сучасне мистецтвознавство.

Наразі у науковому вимірі існує кілька різноманітних визначень трансгресії, наприклад: «поняття, що означає ситуацію досягнення суб'єктом зовнішньої позиції стосовно до чогось в процесі перетину кордонів та виходу за межі, на інший бік явищ, станів або об'єктів» і водночас є певною інтенцією, що може здійснитися та безпосередньо процесом здійснення [1] (філософське); «досвід подолання суб'єктом можливих кордонів, меж, різного роду заборон, норм та ін.» [2] (літературознавче); «особливий стан, що призводить до порушення норми (...) простір переходу від одного фіксованого стану до іншого» (культурологічне) [3]. В мистецтвознавчому дискурсі трансгресія позиціонується як один із суттєвих феноменів, що виражає кризовий, переламний характер сучасної соціокультурної ситуації. С. Шликова наголошує, що специфічною рисою трансгресії є порушення заборони, коли певна межа, що в силу власної табуйованості в той чи іншій культурній традиції осмислюється як неперетинаєма, свідомо долається [4].

Сучасні мистецтвознавці стверджують, що трактування трансгресії як виходу за межі норм не розкриває сутності даного поняття, оскільки норми - структурне підґрунтя напрямків, течій, стилів, жанрів та еволюційних етапів - порушувалися та змінювалися протягом усієї історії розвитку мистецтва. Натомість трансгресія змінює не норму, а саму суть мистецтва, виходячи за межі людського, інверсуючи традиційні поняття, образи та цінності, відповідно доцільно трактувати її як «вихід за межі соціально допустимого, в результаті чого відбувається сенсова інверсія образів, раніше табуйованих для інтерпретації» [4].

Візуалізація художнього образу в сценічному просторі позиціонується в межах даного дослідження як трансгресія пластичних форм, режисерська стратегія виходу за межі пізнаного, що знаменує феномен переходу від можливого до неможливого.

Вже на початку 1990-х рр. в українському театральному мистецтві відчутно посилюється вплив тенденцій західних театральних практик (передусім авангардистських), що посприяло переходу образного сценічного зображення на новий рівень. Майстри пластичної режисури в пошуках власного естетичного шляху, запозичували окремі здобутки зарубіжного театру, поєднуючи його з елементами традиційного українського театрального мистецтва. трансгресія сценічний художній

Взаємозв'язок між мистецтвами та різними формами художнього вираження чітко простежується як в режисурі вистав драматичних театрів, так і в постановках на сценічних майданчиках альтернативних, експериментальних, вуличних театрів, театрів-студій.

Творчість українських режисерів органічно вписується в процес пошуку новаторських пластичних ідей провідними театральними діячами ХХ - початку ХХІ ст. Принципового значення та особливої актуальності набуває дослідження та мистецтвознавчий аналіз вистав і перформансів експериментальних театрів із метою виявлення прийомів пластичної режисури, визначальних характеристик сценічної композиції, методу мізансценування, засобів пластичної виразності, специфіки вибору в трансформації сюжетно-тематичної основи твору та ін.

У 1994 р., як протиставлення національному українському театру, В. Троїцький заснував у Києві Центр сучасного мистецтва «ДАХ» - театральний простір, в структурі якого окрім театру-студії (режисер психологічного українського театру, майстер-реаліст В. Оглоблін, В. Більченко, драматург Клім) згодом відкрито акторсько-режисерську школу, створено музичні сайд-проекти (Етно-хаус-гурт «ДахаБраха», фрік-кабаре «Dakh Daughters»), активно проводяться освітні лекції, воркшопи (Б. Юханов, І. Лисов), мистецькі зустрічі та ін. Як стверджують вітчизняні дослідники, власний режисерський почерк художнього керівника театру В. Троїцького надихається модерними практиками та архаїчними ритуалами [5], презентуючи мистецькі проекти та перформанси, що вирізняються багатошаровістю форми та змісту, майстерністю говорити про складні філософські проблеми засобами пластичної виразності, посиленої музичним супроводом, органічно поєднуючи з емоційними та ліричними текстами.

Звернення режисерів до пластичних засобів виразності як головних у сценічній постановці в мистецькому просторі українського театру кінця ХХ - початку ХХІ ст. позиціонується могутнім засобом впливу на свідомість глядача. У цьому контексті звернення В. Троїцьким до візуальних пластичних засобів виразності позиціонується як спроба долучити глядача до давніх джерел людства, оскільки тіло зберігає інформацію, що вже давно зникла зі свідомості.

Наявність трансгресивних феноменів у сучасних мистецьких практиках вимагає їх ґрунтовного осмислення та виявлення внутрішньої спрямованості, прихованої за видовищними формами. Поняття «трансгресія» дозволяє розглянути та осмислити властивості візуалізації художнього образу в сценічному просторі експериментального, авангардного (альтернативного) та пластичного театру.

Список використаних джерел

1. Hrytsanov A. A. (1999). Noveishyi fylosofskyi slovar. (s. 453); Mynsk: Yzd. M.V. Skakun.

2. Zayka V., Hyrzheva H. (2015). Transhressyia v estetycheskom dyskurse. Studia Wschodniostowianskie. (15), 497-508.

3. Podoroha V. A. (2010). Transhressyia y predel. Novaia fylosofskaia antsyklopedyia. (T. 4, s. 91); Moskva.

4. Shlykova S. P. (2013). Transhressyia v avanhardnom yskusstve KhKh - nachala KhKhI vekov (avtoref. dys. ... kandydata ysk-vedenyia). Saratovskaia hosudarstvennaia konservatoryia (akademyia) ym L.V. Sobynova. Saratov, Rossyia.

5. Vasyliev S. (2018). Vtecha za svobodoiu: Pro deiaki aspekty pobutuvannia ukrainskoho alternatyvnoho teatru 1980-2000-kh. MIST: Mystetstvo, istoriia, suchasnist, teoriia, 17-44.

Размещено на Allbest.ru