Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів

Мурована Ірина Володимирівна -

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри мистецької освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, заслужений працівник освіти України

МУРОВАНА Ірина Володимирівна

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРЕОГРАФІВ

У статті обгрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів, а саме: запровадження дуальної освіти у навчальне середовище навчального закладу; формування стійкої мотивації до хореографічної діяльності, зацікавленість, спрямованість на саморозвиток; орієнтація навчального середовища на розвиток творчої рефлексивної індивідуальності майбутніх педагогів-хореографів; міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін та освітніх компонентів професійної підготовки.

Ключові слова: педагогічні умови, професійна компетентність, майбутні педагоги-хореографи.

MUROVANA Iryna Volodymyrivna. PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS-CHOREGRAPHERS

The article defines the essence of the main research concepts, namely: pedagogical conditions, professional competence. The research of scientists on the problems of pedagogical conditions and professional competence, their interpretation of these concepts is presented.

The article substantiates the pedagogical conditions for the formation of professional competence of future teachers-choreographers, namely: the introduction of dual education in the educational environment of the educational institution; formation of sustainable motivation for choreographic activity, students' interest, focus on self-development; orientation of the educational environment to the development of creative reflective individuality of future teachers-choreographers; interdisciplinary integration of the content of professional disciplines and educational components of professional training.

We consider interdisciplinary integration as a process of interaction and interpenetration of the content of educational components, which ensures the formation of professional competence of future teachers-choreographers. This process involves, first of all, the interpenetration of the content of professional disciplines, which will ensure the integrity of the system of professional training of teacher-choreographers, will contribute to the development of their personal potential, and will also equip teacher-choreographers with a set of competencies necessary for successful stageproduction, concert-performance and artistic - creative activity. Secondly, it determines the interdisciplinary connections of professional disciplines with other educational components, primarily psychological and pedagogical, the purpose of which is the formation of general scientific knowledge, abilities, skills, and experience as integral components of the formation of professional competence of future teachers-choreographers.

Implementation of interdisciplinary connections in educational activities is one of the necessary didactic means of formation of professional knowledge, skills and abilities of future teachers-choreographers. It is important that educational information learned during the study of other disciplines is not repeated, but used to motivate educational activities, update basic knowledge, abilities and skills, justify and clarify the essence of phenomena, model dance compositions, etc.

The defined pedagogical conditions in various forms, methods, and technologies of learning will contribute to the effective formation of the professional competence of future teachers-choreographers, will provide a comprehensive approach to the educational process as such, which meets the requirements set for modern higher pedagogical education. In addition, they will increase the effectiveness of the formation of professional competence of future teachers-choreographers and enable them to quickly join professional activities.

Keywords: pedagogical conditions, professional competence, future teachers-choreographers.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

професійна компетентність педагог хореограф

Глобалізаційні процеси, які відбуваються у суспільстві, трансформація політичного, економічного, соціально-культурного життя в умовах сьогодення стимулює суттєві перетворення, які безпосередньо впливають на систему освіти і культури, є стимулом у модернізації культурно-освітньої діяльності закладів вищої освіти. З огляду на означені процеси у програмі ЮНЕСКО «Освіта для ХХІ століття», Національній програмі розвитку освіти України в XXI столітті, Законі України «Про освіту» зафіксовано ключові принципи, які мають розглядатися як чинники формування високорозвиненого та ерудованого професіонала певної сфери діяльності. Серед них виняткової уваги заслуговує проблема формування професійної компетентності майбутніх фахівців різних сфер життєдіяльності. Отже, виокремлення педагогічних умов, реалізація яких в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти забезпечить ефективність формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів є актуальним і своєчасним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток освіти, теоретичні та методологічні засади професійної підготовки майбутніх фахівців вищої школи, сутність та структуру професійної компетентності досліджено науковцями, з-поміж яких: А. Алексюк, О. Антонова, В. Андрущенко, В. Бондар, Н. Бібік, В. Васянович, С. Вітвицька, Р Гуревич, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, Т Кочубей, В. Кремень, Н. Кузьміна, О. Ломакіна, В. Луговий, Н. Ничкало, О. Овчарук, В. Огнев'юк, О. Пометун, О. Савченко, В. Ягупов і багато інших. Проблемам визначення сутності та класифікації педагогічних умов присвячено наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, а саме: В. Андреева, М. Звєрєвої, А. Найна, Р Нізамова, В. Полонського, М. Ушакова, Н. Яковлевої. Зміст нашої статті доповнює наукові розвідки вчених та уможливлює визначення й обгрунтування педагогічних умов, які суттєво впливають на формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів.

Мета статті - обгрунтування педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття «педагогічні умови» науковці тлумачать неоднозначно. Р. Серьожникова, Н. Пархоменко, Л. Яковицька розуміють під цим «обставини та можливості, від яких залежить успішність функціонування та розвитку певної педагогічної системи» [8, с. 163]. С. Літвінчук наголошує на тому, що педагогічні умови це «фактори і правила успішності життєдіяльності педагогічного процесу» [5, с. 9]. Ми суголосні з А. Литвиним, який інтерпретує феномен «педагогічні умови» як «вимоги, які мають виконувати педагоги з метою забезпечення ефективності педагогічного процесу» [6, с. 9]. У словнику-довіднику з професійної педагогіки А. Семенова визначає педагогічні умови «як обставини, від яких залежить та відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, що опосередковується активністю особистості, групою людей» [10, с. 169].

У якості центрального поняття відновлення та модернізації освітнього процесу виступає поняття «професійна компетентність», що включає всі сторони діяльності: знаннєву, операційно-технологічну, ціннісно-мотиваційну тощо. Проблема професійної компетентності фахівців надзвичайно актуальна й знайшла теоретичне обґрунтування в психолого-педагогічних працях сучасних дослідників. Більшість науковців під терміном «професійна компетентність» розуміють складну інтегровану якість особистості, що уможливлює здійснювати певну діяльність. Вчені визначають професійну компетентність як певний психічний стан, що дозволяє діяти самостійно й відповідально, як оволодіння людиною здатністю й уміннями виконувати визначені професійні функції. За твердженням Н. Мілорадової і В. Шевченко, «професійна компетентність інтегрує професійні й особистісні якості людини, спрямовує їх на опанування знань і практичних навичок, а також цілеспрямоване застосування цих знань і навичок у прогнозуванні, плануванні й реалізації професійної діяльності, активізує фахівця для розвитку особистісних здібностей, прагнення до самореалізації в професійній діяльності» [7, с. 236]. Про-фесійна компетентність педагога С. Скворцовою визначається як «властивість особистості, що ви-являється в здатності до педагогічної діяльності; єдність теоретичної й практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності; спроможність результативно діяти, ефективно розв'язувати стандартні та проблемні ситуації, що виникають у педагогічній діяльності» [9, с. 93-94].

За твердженням І. Драча професійна компетентність це «здатність до виконання педагогічної діяльності на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь, досвіду, цінностей і значущих особистісних якостей» [1, с. 66]. В умовах конкуренції, зауважила І. Тараненко, основними пріоритетами фахівця щодо професійної компетентності є «вміння пристосовуватися до швидких змін і нових потреб ринку праці, бути освіченим щодо інформації, уміти її аналізувати, активно діяти, швидко приймати рішення й навчатися упродовж усього життя» [11, с. 39]. Визначаючи структуру професійної компетентності В. Калінін виділяє такі компоненти: «ціле-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, особистісний, рефлексивний» [3, с. 9]. Тож у структурі професійної компетентності вчені виокремили такі основні складові: соціально-правову, соціальну, спеціальну, діяльнісно-рольову.

Виходячи із закономірностей і тенденцій розвитку хореографічного мистецтва, професійну компетентність педагога-хореографа ми інтерпретуємо як базову характеристику ділових і особистісних якостей, що відображає рівень знань, умінь і навичок, а також досвіду, достатнього для досягнення мети в хореографічній діяльності та має суттєві ознаки, з-поміж яких: наявність глибокої загальної та спеціальної ерудиції, мобільність хореографічних знань, умінь і навичок, гнучкість методів і засобів хореографічної діяльності, емпатія, упевненість в сценічно-виконавській діяльності, комунікабельність та креативність мислення під час сценічно-постановчої практики.

Узагальнивши всі аспекти інтерпретації педагогічних умов, нами виокремлено педагогічні умови, які суттєво впливають на формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів, а саме: запровадження дуальної системи освіти у навчальне середовище навчального закладу; формування стійкої мотивації до хореографічної діяльності, зацікавленість, спрямованість на саморозвиток; орієнтація навчального середовища на розвиток творчої рефлексивної індивідуальності майбутніх педагогів-хореографів; міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін та освітніх компонентів професійної підготовки.

Перша педагогічна умова - запровадження дуальної системи освіти у навчальне середовище навчального закладу як виду освіти, який для набуття певної кваліфікації поєднує навчання у закладах освіти з навчанням на робочих місцях та у творчих колективах закладів освіти, загальноосвітніх навчальних закладах та закладах художньо-естетичного виховання.

Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, розроблена Міністерством освіти і науки України і схвалена Кабміном 2018 року передбачає: «модернізацію освітніх програм; підвищення якості підготовки фахівців; зближення освіти з вимогами ринку праці; посилення ролі та впливу роботодавців на освіту; підвищення мотивації до навчання серед учнів та студентів; ріст рівня зайнятості молоді; скорочення адаптаційного періоду випускників на роботі; підвищення конкурентоздатності працівників» [4, с. 2].

За такого підходу конче необхідно, щоб майбутні педагоги-хореографи здобували найактуальніші знання та завершували навчання у закладі вищої освіти з вищим рівнем професійного досвіду. До того ж, щоб студенти навчались вмотивовано та з самого початку усвідомлювали затребуваність спеціальності, яку здобувають. Таким чином, дуальна освіта - це об ' єднання двох середовищ - університетського та виробничого, а також створення середовища довіри, де поєднується теорія з практикою. Співтворцями таких спільних програм є представники загальноосвітніх навчальних закладів, позашкільних закладів естетичного виховання, викладачі та адміністрація університету і студенти.

Взяти участь у навчанні за дуальною системою освіти можуть студенти вже з першого курсу, паралельно з тим, коли вони отримують фундаментальну освіту в університеті й залучаються до роботи в освітніх закладах та хореографічних колективах. Робота в цих закладах зараховується студентам як частина успішності в університеті. Навчальні програми розробляють таким чином, щоб зберігати баланс між практичною діяльністю та академічним навантаженням. Такий підхід дає майбутнім педагогам-хореографам важливий професійний досвід, оскільки роботодавці звертають велику увагу саме на кількість отриманого досвіду та здобутих навичок.

Друга педагогічна умова - формування стійкої мотивації до хореографічної діяльності, зацікавленість, спрямованість на саморозвиток є пріоритетною педагогічною умовою, яка сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів. Забезпечення позитивної мотивації до оволодіння майбутньою професією - це розвиток у студентів інтересу до навчання; опанування хореографічними уміннями і навичками; зацікавленість концертно-виконавською діяльністю; прагнення до удосконалення виконавської майстерно сті та створення ситуації успіху; збереження сприятливого психологічного клімату в хореографічному колективі; формування ставлення до майбутньої професійної діяльності як особистісної і соціальної цінності; усвідомлення значущості формування о собистісних якостей і умінь; формування потреби в професійному зростанні.

За такого підходу формується ставлення до майбутньої хореографічної діяльності як особистісної і соціальної цінності, відбувається усвідомлення значущості формування особистісних якостей і умінь, формування потреби в професійному зростанні, забезпечується формування стійкого позитивного інтересу майбутніх фахівців до професійної діяльності, потягу до творчого вирішення професійних завдань, прагнень постійного професійного зростання та самовдосконалення.

Реалізація цієї педагогічної умови найбільш вдало відбувається за таких обставин: зацікавленість майбутніх педагогів-хореографів участю у фестивалях, конкурсах, олімпіадах; залучення до розробки творчих проєктів та постановки нових хореографічних композицій і вистав; розвиток пізнавальних потреб стосовно опанування новими жанрами хореографічного мистецтва, а також при використанні у професійній підготовці концепцій сучасних науковців відносно професійної підготовки майбутніх педагогів-хореографів.

Важливим, нашу думку, є використання інтерактивних технологій та інноваційних методів навчання, які надають можливість студентам обмінюватись думками, ідеями, пропозиціями. Отже, освітній процес варто організувати таким чином, щоб все більше студентів залучалися до процесу пізнання. Окрім того, новітні технології і методи спрямовані на саморозвиток, оволодіння більш високим рівнем хореографічної майстерності, розвиток позитивної мотивації майбутніх педагогів-хореографів, формування позитивних мотивів навчання; сприяють розвитку самовизначення, самореалізації і відповідальності за результати навчання і сценічно-виконавських виступів і одночасно стимулюють інтелектуально-творче збагачення студентів.

Третя педагогічна умова - орієнтація навчального середовища на індивідуально-творчий рефлексивний розвиток майбутніх педагогів-хореографів. Ураховуючи важливість професійного розвитку і формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів, варто зазначити: по-перше, індивідуально-творчий рефлексивний розвиток залежить від успішності навчальної і сценічно-виконавської діяльності, яка забезпечується певними особистісними якостями і вмінням майбутніх педагогів-хореографів, здатністю активно сприймати й відтворювати хореографічні композиції та запланований навчальний репертуар; по-друге, навчальний заклад має створювати освітнє середовище, сприятливе для належного оволодіння досвідом і формування професійної компетентності.

Підтвердженням ідеї важливості індивідуально-творчого рефлексивного розвитку в процесі формування професійної компетентності є те, що досвід художньо-творчої діяльності засвоюється на особистісному рівні. Педагог-хореограф, а також виконавець стає особистістю лише усвідомивши власну унікальність як суб'єкт діяльності й індивідуальності. Індивідуальність - це «спосіб існування особистості в соціальному оточенні, що являє собою складне інтегрування сукупності унікальних типологічних властивостей людини, особистісних структур та їх проявів у індивідуально-специфічному стилі діяльності та взаємодії» [2, с. 333].

Спрямованість навчального середовища на індивідуально-творчий рефлексивний розвиток майбутніх педагогів-хореографів зумовлена наступними показниками: прагненням до створення нових композиційних проєктів, спрямованих на інтелектуально-творчий розвиток та набуття хореографічного досвіду; мотивація на власний індивідуально-творчий рефлексивний розвиток майбутніх педагогів-хореографів, зацікавленість хореографічною творчістю; стійке емоційне сприймання предмета творчості, схильність до зіставлення, аналітико-синтетичної діяльності з розроблення підвалин творчої дії; наявність морально-естетичних якостей, таких як наполегливість, переконливість, відповідальність, цілеспрямованість, працездатність, креативність тощо.

Четверта педагогічна умова - міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін та освітніх компонентів професійної підготовки. Виходячи з того, що професійна компетентність за своєю сутністю є інтегративним утворенням, яке поєднує знання, уміння, навички, досвід, цінності, особистісні якості та здібності, міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін та інших освітніх компонентів професійної підготовки є необхідною умовою, що забезпечує цілісність змісту вищої хореографічної освіти.

Міждисциплінарну інтеграцію ми розглядаємо як процес взаємодії та взаємопроникнення змісту освітніх компонентів, який забезпечує формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів. Цей процес передбачає, по-перше, взаємопроникнення змісту фахових дисциплін, що забезпечить цілісність системи професійної підготовки педагогів-хореографів, сприятиме розвитку їх особистісного потенціалу, а також озброїть педагогів-хореографів комплексом компетентностей, необхідних для успішної сценічно-постановчої, концертно-виконавської та художньо-творчої діяльності. По-друге, зумовлює міждисциплінарні зв'язки фахових дисциплін з іншими освітніми компонентами, насамперед психолого-педагогічними, метою яких є формування загальнонаукових знань, умінь, навичок, досвіду, як невід'ємних складових формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів.

Реалізація міждисциплінарних зв'язків у навчальній діяльності - це один із необхідних дидактичних засобів формування у майбутніх педагогів-хореографів професійних знань, умінь і навичок. Важливо щоб навчальна інформація, засвоєна під час вивчення інших дисциплін, не повторювалася, а використовувалася для мотивації навчальної діяльності, актуалізації опорних знань, умінь і навичок, обґрунтування і з'ясування сутності явищ, моделювання танцювальних композицій тощо.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Отже, успішне формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів уможливлює реалізацію певних педагогічних умов - запровадження дуальної освіти у навчальне середовище навчального закладу; формування стійкої мотивації до хореографічної діяльності, зацікавленість, спрямованість на саморозвиток; орієнтація навчального середовища на розвиток творчої рефлексивної індивідуальності майбутніх педагогів-хореографів; міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін та освітніх компонентів професійної підготовки. Визначені педагогічні умови у різних формах, методах, технологіях навчання сприятимуть ефективному формуванню професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів, забезпечуть комплексний підхід до освітнього процесу як такого, що відповідає вимогам, поставленим до сучасної вищої педагогічної освіти. До того ж підвищать ефективність формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів та дадуть їм змогу швидко включитися у професійну діяльність.

Перспективи подальших наукових досліджень можуть бути пов'язані із визначенням результатів експериментального дослідження з формування професійної компетентності майбутніх педагогів-хореографів у процесі їх фахової підготовки.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Драч І. І. Управління формуванням професійної компетентності магістрів педагогіки вищої школи: теоретико-методичні засади : монографія. Київ : Дорадо-Друк, 2013. 456 с.

2. Енциклопедія освіти. /Національна академія педагогічних наук України; [гол. ред. В. Г Кремень; заст. гол. ред. В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.

3. Калінін В. О. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур.: Автореф. дис. ... к.пед.н. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2005. 21 с.

4. Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 660-р Київ. 2018. 4 с.

5. Літвінчук С. Б. Педагогічні аспекти напрямків сучасної освіти / С. Б. Літвінчук // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Вип. 6. Вінниця: РВВ ДП «Державна картографічна фабрика», 2002. С. 8-10.

6. Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови» / Андрій Вікторович Литвин. Львів : СПОЛОМ, 2014. 76 с.

7. Мілорадова Н. Е., Шевченко В. В. Компетентнісний підхід як методологічна основа дослідження професійної компетентності особистості. Габітус. Соціальна психологія. Юридична психологія. 2020. Вип.16. С. 233-237.

8. Серьожникова Р К., Пархоменко Н. Д., Яковицька Л. С. Основи психології і педагогіки: Навч. посібник. К. : Центр навч. літератури, 2003. 243 с.

9. Скворцова С. О. Професійна компетентність вчителя: зміст поняття / С. О. Скворцова // Наука і освіта. 2009. No 4. С. 90-99.

10. Словник-довідник з професійної педагогіки / ред. А. В. Семенова. Одеса : Пальміра, 2006. 364 с.

11. Тараненко І. Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід Європейських країн. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільстві. Київ: «Контекст», 2000. С. 37-40.

REFERENCES

1. Drach, I. I. (2013). Upravlinnya formuvannyam profesiynoyi kompetentnosti mahistriv pedahohiky vyshchoyi shkoly: teoretyko-metodychni zasady [Management of the formation of professional competence of masters of pedagogy of the higher school: theoretical and methodological principles]. Kyiv.

2. Entsyklopediya osvity (2021). [Encyclopedia of education]. Kyiv.

3. Kalinin, V. O. (2005). Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutn'oho vchytelya inozemnoyi movy zasobamy dialohu kul'tur. [Formation of professional competence of the future teacher of a foreign language by means of dialogue of cultures]. Zhytomyr.

4. Kontseptsiya pidhotovky fakhivtsiv za dual'noyu formoyu zdobuttya osvity. (2018). [The concept of training specialists according to the dual form of obtaining education]. Kyiv.

5. Litvinchuk, S. B. (2002). Pedahohichni aspekty napryamkiv suchasnoyi osvity. [Pedagogical aspects of the directions of modern education]. Vinnytsia.

6. Lytvyn,A. V (2014). Metodolohichnizasady ponyattya «pedahohichni umovy». [Methodological foundations of the concept of «pedagogical conditions»]. Lviv.

7. Miloradova, N. E., Shevchenko, V. V. (2020). Kompetentnisnyy pidkhid yak metodolohichna osnova doslidzhennya profesiynoyi kompetentnosti osobystosti. Habitus. Sotsial'na psykholohiya. Yurydychna psykholohiya. [Competency approach as a methodological basis for the study of the professional competence of an individual]. Kyiv.

8. Seryozhnikova, R. K., Parkhomenko, N. D., Yakovytska, L. S. (2003). Osnovy psykholohiyi i pedahohiky. [Basics of psychology and pedagogy]. Kyiv.

9. Skvortsova, S. O. (2009). P rofesiyna kompetentnist' vchytelya: zmist ponyattya. [Teacher's professional competence: the meaning of the concept]. Kyiv.

10. Slovnyk-dovidnyk z profesiynoyi pedahohiky. (2006). [Dictionary-handbook of professional pedagogy]. Odesa.

11. Taranenko, I. (2000). Rozvytok zhyttyevoyi kompetentnosti ta sotsial'noyi intehratsiyi: dosvid Yevropeys'kykh krayin. Kroky do kompetentnosti ta intehratsiyi v suspil'stvi. [Development of life competence and social integration: experience of European countries. Steps to competence and integration in society]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru