Сюжети циклу п’ятидесятниці у празничковому ряді XVI ст. іконостасу церкви Архистратига Махаїла у селі Стара Скварява

Ікони молільного та празничкового рядів іконостасу церкви Архистратига Михаїла у с. Стара Скварява як унікальний зразкок малярства середини XVI ст. Перемишської школи іконопису. Відображення на них дванадцяти празників і Пятидесятниці, їх символіка.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2024
Размер файла 17,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська національна академія мистецтв

Сюжети циклу п'ятидесятниці у празничковому ряді XVI ст. іконостасу церкви Архистратига Махаїла у селі Стара Скварява

Друзюк Галина Петрівна,

старша викладачка кафедри реставрації творів мистецтва

Ікони молільного та празничкового рядів іконостасу церкви Архистратига Михаїла у с. Стара Скварява є унікальним зразком малярства середини XVI ст. Перемишської школи іконопису не лише через високий мистецький рівень, але й нетиповим набором сюжетів. Всього їх сімнадцять: «Переполовіння», «Різдво Богородиці», «Введення в Храм», «Благовіщення», «Різдво Христове», «Богоявлення», «Воскресіння Лазаря», «В'їзд в Єрусалим», «Тайна вечеря», «Зішестя в Ад», «Вознесіння», «Зішестя Святого Духа», «Поклін Волхвів», «Стрітення», «Жони-мироросиці біля Гробу Господнього», «Успіння Богородиці», «Зцілення Сліпородженого». Цікавість привертає наявність сюжетів, які в літургії зачитуються у період Пятидесятниці і зазвичай не входять до празників, тому тут, поєднується два цикли - дванадцяти празників і Пятидесятниці (останній стане окремим рядом іконостасу лише з II пол. XVII ст.). Тому доцільно зупинитись саме на цих сюжетах і розглянути їх символіку і зв'язок із літургійним календарем.

Переполовіння - свято на 25 день по Воскресінні. Тут відображено Євангеліє від Луки (Лк. 2:46-47) про те, як малолітній Христос загубився у Єрусалимі, але Його врешті знайшли у храмі. У верхній частині композиції на престолі, розміщеному на сентроні сидить дванадцятилітній Еммануїл. В лівій руці Він тримає згорнений сувій, а праву простягає до книжників і фарисеїв у довгому вбранні. Вони сидять внизу ліворуч і праворуч, жестикулючи, вражені мудрістю Дитятка. На тлі зображено вежі, між якими звисає тканина. Вона символізує, що дія відбувається в інтер'єрі.

Зішестя в Ад. Тут ілюструється апокрифічне Євангеліє від Никодима та літургійні тести Великих П'ятниці та Суботи. У нахиленій мандорлі Христос у «кривавій одежі відомсти» - пурпурному хітоні і вохристо-червоному гіматії із східним декоративним елементом чінтамані [1, c. 634]. Він схилився до Адама і Єви, правою рукою витягуючи праотця із аду. Лівою Ісус тримає червоний хрест п'ятьма раменами. Під ногами Спасителя фрагменти врат аду та ланцюгів. Адам є у синьому хітоні і зеленому гіматії, що відображає едемський сад і води чотирьох рік. Єва вбрана у червоний мафорій. За її спиною - Авель у білому хітоні, що символізує його безвинність. З іншого боку цар Давид, що розмовляє із царем Соломоном. Руками він показує на Ісуса. Давид сивий із округлою бородою, зодягнений у блакитну далматику та рожево-вохристу мантію, зав'язану на грудях. Соломон тут безбородий юнак у червоній далматиці і синій мантії. Обоє мають корони та червоні чоботи. За ними зображено Івана Хрестителя. Він є у сіро-синю волосяниці та зеленому гіматії, які символізують води Йордану та його зелень.

Вознесіння. Сюжет зображає Діяння апостолів (Дії 1:9-11). В центрі композиції на червоній веселці сидить Христос. У лівій руці Він тримає на коліні сувій, а правову здійняв. Мандорлу підтримують два ангели праворуч і ліворуч. Вони тісно притулились до мандорли, простягнули руки, а голови відвернули: вся постава свідчить, що вони підносять дуже тяжкий вантаж. Ангел ліворуч зображений у блакитному хітоні і червоному гіматії. Ангел праворуч - навпаки. На червоних тканинах також чінтамані. Внизу по центрі Богородиця, що здійняла розведені руки в молитві - у жесті оранти (від лат. orans - «та, що молиться») і апостоли, що жестикулюють і перемовляються.

Зішестя Святого Духа. Це свято на п'ятдесятий день після Воскресіння. Воно пов'язане зі старозавітним іудейським святом Шавуот як християнська Пасха пов'язана із Пасхою юдейською. Бо на п'ятдесятий день після виходу народу ізраїльського з Єгипту Бог на горі Сінай дарував людям Закон і так само на п'ятдесятий день після Воскресіння сталося народження Церкви [2, с. 1]. Сюжет ілюструє Діяння апостолів (Дії: 2, 1-47). Тут зображено дванадцять апостолів, які сидять на синтроні півколом. Вони розташовані в тому ж порядку, що і на ряді Моління, хоча апостол Іван тут є безбородим юнаком, адже він був наймолодшим поміж апостолів, а в Деісісі - сивим і бородатим, адже він помер в старості. Також є відмінності у кольорах вбрання, яке носить символічний характер. Хоч на момент зішестя на горниці було одинадцять апостолів, поміж них зображений апостол Павло. За ними розташовано дві вежі із розкинутою між ними тканиною, що символізують «шатро», буквально, приміщення. Вежі розвернуті всередину композиції за допомогою зворотної перспективи і розташуванням світлих сторін всредину, а тіньових - назовні. Так маляр передав божественне світло, яке сповнило горницю. Над головами апостолів є мандорла, з якої виходять промені із язиками полум'я на краях. Внизу у ніші на чорному тлі є старець у вбранні візантійського імператора. Він тримає розгорнуте полотнище. Це персоніфікація космосу. Образ є наслідком впливів еліністичної культури, звідки запозичено постать Космократора - «Володаря всесвіту».

Жони-мироросиці біля Гробу Господнього. На іконі відображено уривок Євангелія від Матвія (Мт. 28:1-15). На першому плані двоє жінок, які прийшли до гробу Ісуса у печері. Саркофаг, який виконує роль печери, розміщений у площині гір, натомість жінки і троє воїнів є на поземі. Так символічно розмежовано простір всередині і зовні. Декор гробу нагадує вікна або входи, що підтверджує думку про ототожнення із приміщенням - печерою. Композиційний центр є на ангелові, який знаходиться в точці золотого перетину. Ангел умостився на накривці саркофага, яку він щойно відвалив. Вона поставлена майже вертикально - по діагоналі до гробу. Вбрання ангела біле із вохристими тінями і червоним окантуванням, яке неначе продовжується динамічною червоною лінією, що підкреслює нижню частину крил. Також червоними є чобітки та хрест-посох, який ангел тримає у лівій руці. Правою рукою він вказує на порожній гріб, з якого вийшов Спаситель. У його хвилястому волоссі заплетена діадема - стрічка, що в епоху Еллінізму означала владу імператора [3, с. 10]. Ангел розвернутий у динамічо. Праве крило опущене, а ліве - підняте. Така поза відображає євангельські слова, що він щойно прилетів. Його голова ледь нахилена до Марії Клеопової і Марії Магдалини. Вони схилені. Руки Марії Магдалини втрачені. Там могла бути посудина із миром. На воїнах турецький військовий костюм. Вони попадали від жаху. Перший є у зеленій туніці, шкіряному обладуноку із металевими вставками. На плечах червоний плащ - ознака високого чину. Однією рукою він закутується в плащ, а іншу простягає до алебарди. На голові шолом, досить схожий на шолом Махмед-паші Соколлу [4, с. 145]. Два солдати впали ліворуч. Один у вохристому обладунку, тримає спис. Третій розвернутий спиною, а лице у профіль. У руці він тримає спис рунку.

Зцілення Сліпородженого. Тут зображено сцену з Євангелія від Івана (Ів. 9:1-38). По центрі Ісус. Він простягає праву руку із грязовинням до очей сліпого. Той стоїть у незручній зігнутій позі, розставивши ноги і спираючись на костур, а правою рукою вказує на Ісуса. Юнак у короткому хітоні і з сумкою жебрака. За спиною Христа троє улюблених учнів - Петро, Іван та Яків, що переглядаються. За ними - аркатура Силоамської купелі. Скелястий пейзаж на тлі є вкрай динамічним, тому сліпий неодмінно впав би, якби не Спаситель.

Висновки Наявність низки сюжетів циклу Пятидесятниці свідчить про особливу увагу до цього циклу що знайшло своє повноцінне відображення лише із другої половини XVII ст., коли він сформувався у самостійний ряд іконостасу.

Список використаних джерел

ікона молільний церква малярство

[1] Скоп М. (2020) Українські ікони «Спас Нерукотворний» XV-XVIст.: художні особливості і семантика. Народознавчі зошити, №3 (153), 622-636.

[2] Єпископ Євстратій (2009) Голос православ'я. Київ, №11, (251).

[3] Скоп М. (2020) Від священного до «красивого і дорогого на релігійну тему. Патріярхат, №2, 8-11.

[4] Скоп-Друзюк Г., Скоп П. (2009) ІконостасXVI-XVIII століття із села Старої Скваряви. Львів, Логос, 160.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження іконопису як малярської спадщини українського мистецтва. Місце іконостасу в структурі православного храму. Вівтарні перегородки у храмах періоду раннього християнства. Композиційно–стильові особливості іконостасів епохи ренесансу та бароко.

    курсовая работа [69,0 K], добавлен 23.09.2014

  • Аналіз особливостей семантики теми та стилю ікони "Новозавітня Трійця". Дослідження життєрадісності кольорів, м’якості ліній, наближених образів святих до життя народу в подільських образах. Характерні зразки іконопису Подільського регіону України.

    статья [224,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Отношение церкви к театру в истории христианства. Античный театр и причины отрицательного отношения к нему церкви. Изменения в театре в Средние века и Новое время. Отношение русской церкви к театру. Современное состояние взаимоотношений церкви и театра.

    дипломная работа [253,6 K], добавлен 26.12.2013

  • Будівництво церкви князем Володимиром, її вплив і значення у житті тогочасного Києва. Культурні і духовні скарби Десятинної церкви: святині, реліквії і поховання. Актуальність дослідження про історію Десятинної церкви та її ймовірну відбудову і майбутнє.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 09.04.2009

  • Життєвий шлях та початок творчості Юліана Буцманюка, його духовні і національні особливості у жовківській спадщині. Розписування стінопису катедрального храму св. Йосафата, проект іконостасу. Високий рівень творчості Буцманюка в галузі монументалістики.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 20.07.2011

  • Історія створення та відродження Софії Київської - головного храму держави. Опис архітектурних особливостей собору та його внутрішнього оздоблення. Ознайомлення із найбільш відомими мозаїками, фресками, графіті. Доля позолочених царських врат іконостасу.

    реферат [134,9 K], добавлен 14.12.2010

  • Сторінки біографії живописця Дієго Веласкеса. Опис історії створення ранніх полотен севільского ("Сніданок двох юнаків", "Стара куховарка", "Поклоніння волхвів"). Повернення художника в Мадрид, королівське визнання. Написання портрета папи Інокентія X.

    презентация [11,1 M], добавлен 12.02.2015

  • Розгляд іконографічного канону як способу передачі божественності земних образів у християнському мистецтві. Розробка християнської символіки кольорів візантійським письменником Діонісієм Ареопагітом. Особливості іконографії Христа і Богоматері.

    реферат [22,1 K], добавлен 16.10.2010

  • Византийские образы и каноны. Использование художественной системы, разработанной Византией, в храмовой архитектуре Древней Руси. Изучение истории строительства и композиции Десятинной церкви, Новгородской церкви Спаса Нередицы, Храма Покрова на Нерли.

    презентация [850,7 K], добавлен 17.11.2013

  • Опис іконографічних типів зображення Богородиці у східно-християнському релігійному живописі та шедевра релігійної мистецької культури княжого Холма – Холмської ікони Богородиці ХІ ст. Відкриття, основи іконографія та стилістичні особливості ікон.

    курсовая работа [45,3 K], добавлен 26.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.