Особливості мистецьких, педагогічно-освітніх процесів Дрогобиччини кін. ХХ - поч. ХХІ століття (на прикладі творчої діяльності Романа Сов'яка)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра культурології та мистецької освіти

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Особливості мистецьких, педагогічно-освітніх процесів Дрогобиччини кін. ХХ - поч. ХХІ століття (на прикладі творчої діяльності Романа Совяка)

Мартинів Любомир Ігорович

кандидат мистецтвознавства, доцент

Анотація

сов'як музичний мистецький хоровий

Стаття розкриває діяльність дрогобичанина Романа Сов'яка - видатного просвітянина, професора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, довголітнього керівника Народної чоловічої хорової капели «Бескид», громадського діяча та активного організатора музично-мистецького життя Дрогобиччини кін. ХХ - поч. ХХІ століття.

Ключові слова: композитор, хоровий диригент, музична і педагогічна діяльність, митець, хорова капела «Бескид», Дрогобиччина.

В сучасному музикознавстві краєзнавча тематика є однією з галузей, що проходять інтенсивну фазу розвитку. Розкриття мистецько-історичних аспектів окремих регіонів, населених пунктів, аналіз локальних соціально-мистецьких чинників, регіональної специфіки виконавських і творчих тенденцій принципово змінюють насаджувані в радянський період уявлення, привносячи у загальну картину динаміки національних культурологічних процесів вагомі складові.

Окремою сферою є вивчення впливу на перебіг цих процесів окремих яскравих особистостей, діячів, які зробили вагомий внесок у формування мистецького, зокрема музичного життя свого краю. На Дрогобиччині до таких належать оперний співак світової слави Модест Менцинський (1875-1935), театральний діяч Йосип Стадник (1876-1954), хоровий диригент, педагог, організатор мистецького життя о. Северин Сапрун (1897-1950) та численні інші. Якщо діяльність і творчість митців корифеїв уже набула певного об'єму напрацювань у сфері наукового дослідження і співвіднесення з культурною традицією регіону, то позиції вивчення діячів сьогодення лише починають здобувати музикознавчий статус.

В сузір'ї талановитих митців Дрогобиччини яскраво вирізняється постать Романа Сов'яка (09.06.1939-11.12.2007) - визначного культурного і просвітянського діяча, професора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, довголітнього керівника Народної чоловічої хорової капели «Бескид». Він навчався у Дрогобицькому музичному училищі (1953-1957) та Львівській державній консерваторії (1957-1961) [1]. Тут було закладене глибоке знання надбань національного музичного мистецтва, виконавський та композиторський професіоналізм, сформовано активну громадянську позицію.

Значною є складова дослідницького доробку митця у праці «Історія Дрогобича в датах, подіях і фактах» (Львів, 1991), реалізованої у співавторстві з Романом Пастухом. Масштаб перспективи розробки цієї роботи у наш час висвітлюють матеріали періодики: «Із закликом допомогти у виданні енциклопедичної книги-альбому «Дрогобиччина: свідки епох» звернувся відомий журналіст, краєзнавець, поет Роман Пастух. Він розповів про дуже клопітку і складну роботу над написанням книги обсягом 1000 сторінок, для чого йому і ще двом авторам Ігорю Шимку та Петру Сов'яку довелося об'їздити 110 міст та сіл Дрогобиччини» [2].

Провідною тематикою досліджень наукового діяча є українське (насамперед регіональне) хорове та вокальне мистецтво (численні статті, присвячені хоровим творам, композиторам та виконавським колективам).

Активною є участь музиканта в редагуванні та укладенні репертуарних збірок хорової літератури, та анотації, коментарі, до подібних видань регіональних авторів, а в подальшому - дотичні до них докладні музикознавчі розгляди і статті («Хорова «Бескидіана» Степана Стельмащука») [3]. Такою є збірка «Стрілецькі пісні в обробці Євгена Козака» (упорядник П. Гушоватий, Р. Сов'як), видана до 100-річчя від дня народження композитора Вийшла у видавництві «Посвіт» (м. Дрогобич), до неї увійшли твори: «Не сміє бути в нас страху» (слова і мелодія Романа Купчинського, для чол. хору); «Ой там при долині» (слова Р. Купчинського, мелодія народна, для мішаного хору); «Ой чого ти зажурився) слова і мелодія Р. Купчинського; «За твої, дівчино...» (слова і мелодія Р. Купчинського (для мішаного хору); «Казала дівчина» (слова і мелодія Л. Лепкого, для мішаного хору); «Накрила нічка» слова і мелодія Р. Купчинського (для мішаного хору); «І снилося зночі дівчині» слова і мелодія Л. Лепкого, для мішаного хору); «Ірчик» (слова і мелодія Р. Купчинського, для мішаного хору)., збірник творів для чоловічого хору «Святися, Україно вільна!» Сов'як Р. Святися, Україно вільна! Збірник творів для чоловічого хору [Ноти] / Р. Сов'як. Дрогобич: Посвіт, 2006. 76 с. Містить композиції для чоловічого хору і фортепіано: марш Організації Українських Націоналістів «Зродились ми великої години...» на слова О. Бабія, «Там, за лісом сонце сходить», «Йшли селом партизани», з соло тенора «Вже вечір вечоріє», «Повстанська прощальна», для чоловічого хору a cappella - «Чи чуєш, мій друже-юначе», «Два повстанці», «Там на горі, на Маківці», «Нестримним потом чота за чотою», з соло баритона «Ой, як я люблю ті наші гори!».. Спільно з П. Гушоватим митець сформував іще одну збірку - «Наша доля. Пісні на слова Михайла Шалати» [4].

З 1990 року і до кінця життя професор Р. Сов'як очолював Народну чоловічу хорову капелу «Бескид», замінивши у цій функції Степана Стельмащука. З його керівництвом пов'язаний особливий етап розвитку хору, що наступає в 1990-ті рр. В цей період колектив стає лауреатом обласних та республіканських фестивалів. Зокрема в 1990 році «Бескид» взяв участь у Першому фестивалі «Козацькі пісні», де обробка пісні В. Лісовола та В. Крищенка «Наливайте, браття, кришталеві чаші» відзначена «Призом глядацьких симпатій». Колектив брав участь у фестивалі «Музика українського зарубіжжя», був учасником Першого конкурсу козацької пісні «Хортиця» (м. Запоріжжя), Міжнародного фестивалю духовної пісні в м. Кошице (Словаччина), здійснює концертні поїздки по Україні та містах Польщі, Словаччини. Програми цих гастрольних подорожей мають на меті продемонструвати багатство української пісенності та оригінальної творчості регіональних митців.

«Бескид» постає ініціатором та постійним учасником дрогобицьких літературно-мистецьких вечорів на честь Т. Шевченка, І. Франка, М. Шашкевича, Б. Лепкого, М. Вербицького, С. Людкевича, Д. Січинського, O. Нижанківського. Зокрема, завдяки ініціативі диригента хор поповнив репертуар твором С. Людкевича «Дайте руки, юні други!», а до столітнього ювілею корифея музичної культури Галичини - «Хором підземних ковалів» з містерії В. Пачовського «Зоряний вінець» [5].

Багаторічна посвята діяльності цього колективу, шлях від учасника до керівника, який здійснив вагомий внесок у репертуарну лінію, характер і географію концертних програм, турбота про високий мистецький та професійно-виконавський рівень, відобразились і в публіцистичній та редакторській сферах при підготовці до масштабного ювілейного видання «Ой, нема то, як в Бескиді... До 45-річчя Народного чоловічого хору «Бескид» [6].

Послідовною тенденцією доробку митця є змалювання образів вагомих постатей у галузі мистецтва, літератури та діячів історичних етапів національно - визвольної боротьби українського народу. Коментуючи оригінальні композиції P. Сов'яка на тексти М. Хоросницької, М. Янгося, В. Врублевського Володимир Грабовський відзначив: «Не дивлячись на те, що його ім'я все ще є ознакою чогось украй ворожого чи небезпечного, принаймні для деякої частини спільноти Східної чи Південної України, він продовжує бути символом незламності, неупокореності та волі у боротьбі за свободу нації... Підтвердженням цьому стають не тільки нові історичні, політологічні студії, що подають уже правдиву і неупереджену картину прагнень до державної незалежності, а й невщухаючий інтерес митців до цієї постаті» [7]. Низка подібних творів постала у співпраці з Романом Пастухом - журналістом, членом Національної спілки письменників України. У їхньому творчому доробку близько десятка патріотичних пісень, які здобули визнання виконавців, слухачів та шанувальників. Так, в жовтні 2007 року на святі «Повстанської пісні» в Самбірській гімназії прозвучала нова сучасна пісня «Про генерала Чупринку» на слова Романа Пастуха.

У своїй творчості композитор послідовно звертається до поезії національних (у т. ч. регіональних та пов'язаних західноукраїнськими теренами) представників українського поетичного мистецтва: солоспіви на тексти Т. Шевченка, «За думою дума» для тенора соло та хору a cappella, «Така її доля» на сл. Т. Шевченка для мішаного хору (1999), жіночий хор «До милої» Ця композиція увійшла до монументального видання «Збірник музичних творів на слова Маркіяна Шашкевича», реалізованого до 180-річчя поета [9]. на тексти М. Шашкевича.

Просвітницький аспект яскраво проектується й на царину оригінальної творчості. її характеризує багатогранне осмислення народно-музичного матеріалу, насамперед у жанрі хорових фольклорних обробок, які включають фольклористичну спадщину І. Франка, обробки фольклорних зразків зі збірок К. Квітки, записаних від поета: «По горах ходила» для жіночого хору a capella, «Добрий вечір тобі, зелена діброва» для мішаного хору, «Ой, не жалуй, моя мила», «Ой, у Львові на ринку» (1981, за записами К. Квітки від І. Франка) [8].

Особливу увагу митець приділяє інтерпретації творчості Івана Франка.

Виконання його двох романсів на Франкові тексти («Добрий вечір тобі, зелена діброва», «Vivere memento!» (1981) для баса-соло, чоловічого хору у супроводі фортепіано) відбулося 29 вересня на Великому святковому хоровому концерті у Колонному залі Національної філармонії України у перебігу ХУІІІ Міжнародного музичного фестивалю «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ 2007».

Хорова творчість композитора демонструє майстерність поєднання учбово-практичних, освітніх, суспільних та художньо-виховних завдань, які вирішуються з позицій потенціалу виконавського складу. Вони міцно увійшли до виконавських програм капели «Бескид», дрогобицьких колективів, серед яких: хор викладачів музично-педагогічного факультету «Каменяр» (керівник Ярослав Кулешко), студентський жіночий хор «Барвінок» (керівник Петро Гушоватий), ансамбль бандуристок Дрогобицького педуніверситету (керівник Стефанія Пінчак). Вони є у репертуарі низки дрогобицьких колективів, а також Львівського муніципального хору «Гомін» (чоловічий хор - керівник Олег Цигилик, мішаний хор - Руслан Ляшенко), чоловічого хору «Орфей» національного університету «Львівська політехніка» (керівник Володимир Гнідь), капели бандуристок Львівського університету ім. Івана Франка (керівник Зиновія Сичак). Його твори історико-патріотичної тематики («Вставайте, побратими!», «Ода Україні», «Встань, друже», «З Бандерою у вічність», «Пісня про генерала Чупринку»), обробки козацьких, стрілецьких, повстанських пісень завоювали популярність не лише в Україні, але й далеко за її межами - у осередках української діаспори. Аналіз багатовекторної діяльності Романа Сов'яка засвідчує справедливість визнання його ролі як подвижника національного відродження, видатного просвітянина [10], громадського діяча та організатора музично-мистецького життя регіону.

Список використаних джерел

[1] Бурбан, М. І. (2007). Українські хори та диригенти. (с. 537). Дрогобич: Посвіт.

[2] Михаць, І. (2011). Дрогобич у майбутньому: погляд громади. «Галицька Зоря». Вилучено з http://zarvanytsya.org.ua/page/newsitem/drogobich-u-majbutnomu-pog lyad-gromadi.

[3] Сов'як, Р., & Гушоватий, П., Добуш, Ю. (2005). Хорова «Бескидіана» Степана Стельмащука. Стельмащук С. Твори для чоловічого хору. (с. 3-9). Дрогобич: Швидкодрук.

[4] Гушоватий, П. В., Сов'як, Р. П. (2008). Наша доля. Пісні на слова Михайла Шалати. Дрогобич: Сурма.

[5] Стельмащук, Р. (2009). Під знаком його доброти. У світі звуків і слова. (с. 13-49). Львів: В-во Тараса Сороки.

[6] Гушоватий, П., Кулешко, Я., Сов'як, Р., Шалата, М. (2008). Ой, нема тс, як в Бескиді... До 45-річчя Народного чоловічого хору «Бескид». Дрогобич: Видавець Сурма С.

[7] Грабовський, В. (2004). Трагічна доля героя. Український Південь. (2) 502.

[8] Майчик, О. (2010). Взаємозумовленість мистецького внеску та практичної діяльності хорового діяча. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Музикознавчі студії. Львів: Сполом, (22) 270-281.

[9] Гнатюк, Ю. & Розумний, Я. (1992). Збірник музичних творів на слова Маркіяна Шашкевича: у 180-річчя від дня народження поета. Ювілейне видання. 1811-1991. Київ-Вінніпег-Канада-Львів: Інститут-заповідник Маркіяна Шашкевича.

[10] Сьогодні у Дрогобичі прощалися з композитором Романом Сов'яком. (2007). Вилучено з http://zik.ua/ua/news/2007/12/14/104376.

Размещено на Allbest.ru