Естрадне мистецтво та шоу-бізнес як явища культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Естрадне мистецтво та шоу-бізнес як явища культури

Стукало Анастасія Миколаївна

Культурний простір формується багатьма феноменами, які переплітаються та взаємодіють між собою. До них належать релігія, наука, мистецтво, освіта, моральні норми поведінки людей та держави тощо. У контексті нашої тематики ми розглянемо такі культурні явища як мистецтво естради та шоу-бізнес.

Естрадне мистецтво - це вид мистецтва, що синтезує різні за напрями. Його базовими принципами є відкритість, легкість, синтетичність, лаконізм, імпровізаційність, мобільність та індивідуальність. Упродовж свого існування термін «естрада» неодноразово змінював своє значення та по-різному інтерпретувався. Естрадознавець Є. Кузнєцов у своїх роботах висвітлював проблему передумов виникнення терміну «естрада» та писав, що це пов'язано з еволюцією естрадних жанрів, їх відокремленням у самостійну галузь сценічного мистецтва. Однак, незважаючи на універсальний характер явища естрадності, дане мистецтво фіксується у конкретних естрадних формах відповідно до певних соціо- культурних умов і має різні назви, наприклад, мюзик-хол, вар'єте, бурлеск. У працях естрадознавця С. Клітіна ми зустрічаємо формулювання, яке вичерпно відповідає на питання самоіндентифікації естрадного ми- стецва: «... поняттям естрада можна охарактеризувати усю область мистецтва жанрів, які легко сприймаються. А поняття вар'єте і кабаре (строкатість і різноманітність), мюзик-холу (музичний зал), бурлеску (жарт, пародія) містять в собі лише окремі ознаки естрадного мистецтва» [1, с. 7]. Є. Кузнєцов одним з перших естрадознавців почав замислюватись над питанням історичних передумов виникнення естрадних жанрів і визначив, що «їх коріння лежить у народній творчості, їх зародки виросли на ґрунті фольклору, на ґрунті ігор і глумів скоморохів» [2, с. 17]. естрада сценічний мистецтво шоу

У роботах В. Откидача та Й. Пригожина ми простежуємо трансформацію терміна «естрада» у новітній термін «шоу-бізнес», в цьому контексті поняття «естрадного мистецтва» набуває архаїчного змісту і асоціюється лише з радянським періодом [3; 4]. Історичний аспект шоу- бізнесу безпосередньо пов'язаний саме з другою ознакою - видовищною природою. Словник іншомовних слів дає таке визначення: «шоу (англ. show, букв. - показ) - яскрава естрадна вистава; шоу-бізнес (англ. show business) - підприємництво, пов'язане з організацією і проведенням видовищних вистав, індустрія розваг» [6, с. 58]. Безперечно, між естрадним мистецтвом та шоу-бізнесом існують певні спільні риси, проте ототожнювати їх не можна, адже це зовсім різні явища, які є лише дотичними, та в жодному разі не ідентичними.

Український науковець Т. Самая у монографії «Вокальне мистецтво естради: український контекст» влучно висловлює: «Не складає труднощів створити чітке уявлення щодо відмінностей між поняттями “мистецтво естради” та “шоу-бізнес”. <...> У мистецтві артист естради - це домінуюча одиниця, творча особистість, співавтор, інтерпретатор, який генерує в собі виконавську майстерність та імпровізаційну свободу, несе відповідальність за свій сценічний образ. У шоу-бізнесі виконавець є маріонеткою, керованою задумом продюсера, яка не має самостійного поля діяльності і творчої думки» [5, с. 12]. Відмінність цих явищ полягає в тому, що естрадне мистецтво належить до художньої культури, а шоу- бізнес є складовою масової.

Сьогодні однак на українській естраді ми спостерігаємо синтез одночасно культурної та економічної діяльності. Такі якості як зрозумілість і доступність для кожного споживача легко перетворюють її у масовий товар. Коли естрада стає більш розважальним, ніж мистецьким явищем, вона стає більш піддатливою для інтеграції в шоу-бізнес, який має на меті бути масовою індустрією розваг. Намагаючись підлаштуватися під бажання якомога більшої аудиторії, автору доводиться ставити рамки власному самовираженню, а в гіршому випадку - відмовитися від нього. У зв'язку з цим слід зазначити, що естрада, стаючи частиною шоу-бізнесу, створює напругу між своїм економічним і культурним виміром, ризикуючи впасти в крайність чистого товару, позбавленого сенсу, або, при збереженні естетичних якостей, економічно невигідного естетства.

Сучасний соціум втратив гуманістичні і високі етичні традиції. Природно-побутове оточення сучасної людини організоване так, що не розширює її естетичний світогляд, не збагачує досвід емоційно- естетичного сприйняття життєвих реалій. Художньо-естетичні засади мистецтва, в якому представлені духовні досягнення людства, поступово втрачають свої позиції в естетичному розвитку естрадного артиста. Відбувається певна вульгаризація культурного середовища, яке завдає істотної шкоди всебічному розвитку особи.

Таким чином, є необхідність у більш ґрунтовному вивченні мистецьких засад естради та технологій шоу-бізнесу, виявляти в них краще і використовувати для розвитку та збагачення національного культурного простору.

Використані джерела

1. Клитин С. Эстрадные заведения: пятнадцать очерков для профессионалов и любителей естрадного искусства. Москва: ГИТИС, 2002. 251 с.

2. Кузнецов В. . Эстрадно-джазовое образование в России: история, теория, профессиональная подготовка: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02, 13.00.08. Москва: РГБ, 2005. 467 с.

3. Откидач В. Естрадний спів і шоу-бізнес. Вінниця, 2013. 368 с.

4. Пригожин И. Политика - вершина шоу-бизнеса. Москва, 2001. 320 с.

5. Самая Т. Вокальне мистецтво естради: український контекст. Київ: Четверта хвиля, 2019. 152 с.

6. Поплавський М. Шоу-бізнес: теорія, історія, практика. Київ, 2001. 560 с.

Размещено на Allbest.ru