Події Хмельниччини в творчій діяльності Миколи Самокиша

Размещено на http://www.allbest.ru/

Події Хмельниччини в творчій діяльності Миколи Самокиша

Рябуха Юрій Валерійович,

Немировський Данііл Сергійович

Події Хмельниччини знайшли масове відображення в українському образотворчому мистецтві. М. Самокиш перші свої роботи на козацьку тематику виконав ще в 1900 р. для альбому Д. Яворницького «З української старовини», прикрасивши віньєтками козацькі портрети та типи написані Васильківським.

Картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» (полотно, олія, 205 х 120 см) була написана М. Самокишем в 1931 р. для Харківського історичного музею. Картина присвячена подіям весни 1653 р., коли загони коронного війська під проводом Стефана Чарнецького вторглися на козацькі землі Брацлавщини. Сплюндрувавши цілу низку українських сіл та містечок, війська київського каштеляна були зупинені під Монастирищем Іваном Богуном. Містечко було взято в облогу, але під час головного штурму козаки Богуна зробили вилазку, під час якої Чарнецького було поранено, а жовніри охоплені панікою відступили. Вірогідно саме момент вилазки, коли козацька кіннота переслідувала відступаючих жовнірів, М. Самокиш і зобразив на картині.

Композиція динамічна і побудована на умовних діагональних лініях, що проходять крізь тіла коней, так перша лінія йде від копита коня до ніздрі білого коня, друга умовна лінія, менша за розміром йде від краю морди чорного коня до копита, це зроблено для того щоб створити ефект динамічної погоні. Кольорово-тональні плями коней, що їх художник вклав у діагональ підкреслюються умовними лініями постатей вершників, рух яких так само скеровується умовними діагональними лініями. На передньому плані зображено куряву від копит та рослину - формально це виглядає як незайманий кусок прямокутного простору. Вільний простір на передньому плані картини художник залишив для створення напруження від очікування глядачем кульмінаційного моменту розвитку подій - коли вершник у шатах темного пурпурного кольору наздожене вершника у шатах червоного кольору і завдасть удару шаблею.

Композиційний центр картини знаходиться вище центру геометричного, трохи вище горизонтальної серединної лінії, яка проходить через коліно лівого від нас вершника, так само вертикальна лінія що ділить картину на ліву та праву сторони проходить через те саме коліно «Чарнецького». Такий чіткий поділ зображуваного на лівій і правій частинах картини художником дає можливість глядачу швидко зорієнтуватись у диспозиції сторін. хмельниччина картина самокиш мистецтво

Три роки по тому М. Самокиш знову повернувся до теми Хмельниччини, і на замовлення директора Харківського історичного музею Ф. М. Сап'яна написав картину «Бій Максима Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким» (полотно, олія, 163 х 267 см). Вона присвячена подіям літа 1648 р. В той час між Богданом Хмельницьким (який щойно одержав дві перемоги над коронним військом) та польським урядом було укладено тимчасове перемир'я. Козацький гетьман перебував у Білій Церкві, збираючи військо для подальшої боротьби, а на Правобережжі військові дії продовжував лише полковник М. Кривоніс, військо якого складалося не з низових козаків, а з покозачених селян. Війську Кривоноса протидіяв князь І. Вишневецький, який жорстокістю та репресіями намагався зупинити поширення повстання. Вирішальний бій відбувся біля Костянтинова в липні 1648 р. Після триденного бою поляки відступили, хоча і завдали значних втрат повстанцям.

М. Самокіш знову зображує момент польського відступу, але цього разу окрім центральних фігур вершників, що б'ються один з одним, на картині присутні і прості вояки, переважно покозачені селяни.

Картина детально промальована і попри те, що прижиттєвого зображення М. Кривоноса не існувало, художник М. Самокиш використав свою уяву і за допомогою літературних записів зобразив портрет з характерними рисами обличчя і напрочуд виразною мімікою.

Формальна композиція картини побудована на дугоподібній лінії з нижнього правого кута роботи на середню точку лівого краю картини - така композиційна формула дає змогу художнику розмістити велику кількість людських постатей і показати динаміку руху у напрямку до центрального вузла картини - двох головних героїв, які зображено контрастними по відношенню один до одного. Контраст формується на протиставленні металевих обладунків одного та костюму із тканини іншого.

Картина гарно лінійно структурована і подобалась художнику більше ніж «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.», про що автор залишив письмові свідчення в одному із своїх листів.

В обох картинах М. Самокиш, не вдаючись ретельно в історичні деталі, намагався показати героїзацію козаків, зображуючи їх в момент перемоги. Цікав, що зображення покозачених селян, які переслідують втікачів-шляхтичів на картині 1934 р. є одним з перших проявів тенденцій соцреалізму в українському образотворчому мистецтві.

Размещено на Allbest.ru