Комікс як об’єкт графічного дизайну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комікс як об'єкт графічного дизайну

Кальченко Вікторія Михайлівна здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, 4 курс, Коваль Л.М. доктор технічних наук, кандидат мистецтвознавства, доцент, НАКККіМ

Комікс - це послідовність малюнків з короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь. Тексти, зазвичай, мають форму «мовної хмарки», яка передає слова чи думку персонажа, заголовків і титрів. Актуальність коміксу підтверджується тим, що він повсякчас з'являється в сучасному повсякденному житті в різних галузях медіа, у мистецтві та рекламі (газети, журнали, соціальні мережі та, навіть, кіноіндустрія).

Метою даного дослідження є розгляд на основі аналізу сучасних публікацій історії виникнення коміксу та визначення особливостей формування його персонажів (значення форми, кольору і контрасту).

В широкому історичному контексті навіть настінні зображення в печері Ласко у Франції є архаїчними формами коміксу, оскільки вони розповідають історії за допомогою малюнка. Безпосередня традиція розповідей у картинках сягає XVI-XVII ст., коли у Валенсії та Барселоні почали продавати переказ житія святих у серіях невеликих гравюр, віддрукованих на аркушах кольорового паперу. У XVIII ст. подібні серійні рисунки вперше з'явилися в пресі - автор газетного коміксу, англійський карикатурист, офортист і живописець Томас Роулендсон створив серію про пригоди доктора Синтаксиса, яка публікувалася у газетах з 1812 до 1821 р. Хронологічно - це перший зразок справжньої графічної прози. У 1814 р. японський майстер кольорової ксилографії Кацусіка Хокусай створив першу серію робіт, яку він назвав “манга”. Ця назва досі збереглася на позначення японських коміксів. У Європі першим автором сучасного коміксу визнають Родольфа Топфера - женевського педагога, графіка та новеліста, який створив першу «історію в естампах» Les Amours de Monsieur Vieuxbois у 1827 р. [1]

Проте, серед дослідників існує думка, що перший у світі комікс у сучасному розумінні з'явився в Сполучених Штатах наприкінці XIX ст. у вигляді графічної історії «Жовтий малюк» авторства Річарда Аутколта, виданої в одному з нью-йорських журналів. З часом комікси перейшли з періодичних видань в книговидавничу галузь. У 1982 р. з'являється тлумачення поняття «комікс» як «послідовності малюнків, що супроводжуються текстом, який описує дію, що переходить з малюнка в малюнок, тим самим забезпечуючи неперервність історії». [2]

«Форма» зображення є фундаментальною частиною графічного дизайну, а також головним інструментом для розробки концепту персонажа коміксів. Враховуючи функціональність об'єкту дизайну використовуються не тільки фізичні характеристики його форми , але і їх психологічні властивості, що транслюють глядачеві певні повідомлення: коло та еліпс - м'які, завершені, цільні; квадрат та прямокутник - стабільні, тяжкі, надійні; трикутник - цілеспрямовані, динамічні, небезпечні. З основних геометричних фігур створюються більш складні: ромби, багатокутники, трапеції, абстрактні криві та інші. А колір допомагає сприймати форму у просторі та надає емоційного забарвлення: теплі кольори - візуально наближаються, а холодні - відходять на задній план, але роблять предмет більш вагомим. Експериментуючи з формами дизайнер зазвичай формує асоціативний ряд емоцій, відчуттів і візуальних відповідностей. При створенні коміксів дизайнери часто використовують такий прийом як контраст. Контраст - поєднання протилежних характеристик, тобто велика відмінність форм або їх змісту за наступними категоріями: розмір, форма, тон, колір, положення у просторі, статика та динаміка. Особливістю контрастної композиції є активність її візуального впливу, тому зазвичай контраст використовують там, де слід акцентувати увагу. [3]

Отже, у роботі розглянуто комікс як об'єкт графічного дизайну на основі аналізу сучасних публікацій за цією темою, який дозволяє зробити наступні висновки:

1. У сучасній науковій думці винахідниками жанру коміксу вважаються швейцарський художник Родольф Топфер та британський карикатурист і живописець Томас Роулендсон.

2. Виявлено, що графічна література - це розвинена індустрія в багатьох країнах; поширеними темами коміксів є: медицина, історія, психологія, лінгвістика, математика; комікси можуть виконувати різні функції: навчання, дозвілля, розвага, саморозвиток, вивчення мов, розвиток певних навичок.

3. Розглянуто вплив основних принципів формоутворення та їх змістових якостей на концепт персонажів і визначено, що чим більше в образі героя таких елементів, як: гострі, трикутні форми, темні або холодні кольори, контрастні поєднання, тим більше він претендуватиме на роль антагоніста. В той час, більш круглі форми, м'які та теплі відтінки з невеликою кількістю контрастів характеризують «мирного, спокійного» персонажа.

комікс кольор малюнок контраст

Список використаних джерел

1. Космацька Н. Нарис з історії виникнення і становлення жанру коміксу. Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2012. Випуск 19. С. 141-147.

2. Бєлов Д.О. Походження коміксу: український та зарубіжний досвід. Теоретичні та практичні аспекти розвитку науки, м. Чернігів, 28-29 травня 2021 р., С. 144-146.

3. Слюжинська Е.О., Пашкевич К.Л., Коломієць М.М., Купченко К. О. Особливості формоутворення персонажів сучасних коміксів. Problemas y perspectivas de la aplicacion de la investigation cientifica innovadora, 11 de junio de 2021, Panama, Republica de Panama. С. 228230.

Размещено на Allbest.ru