Дизайн – в концепції сталого розвитку людства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дизайн - в концепції сталого розвитку людства

Креховецький Ігор Володимирович старший викладач кафедри дизайну середовища Інституту дизайну та реклами НАКККіМ

Архітектура - безвідходна, біокліматична, кризова, інноваційна, локальна, метаболічна, органічна, природна, продуктивна, регульована, резистентна, контекстуальна, традиційна, технологічна, екологічна, економічна, ефективна тощо, всі ці поняття належать архітектурі (англ.sustainable) - "стійка" та нерозривно пов'язана з концепцією сталого розвитку.

Стійкість та "Індекси стійкості" це - здатність довго зберігати свої властивості, не піддаватися руйнуванню, витримувати зовнішній вплив, зберігати свою структуру і характер функціонування у просторі та часі під час дії змінних умов зовнішнього середовища. Сталий розвиток (англ. sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

В минулі десятиліття архітектурно-будівельний комплекс знаходився в ейфорійному стані, коли архітектори, дизайнери та замовники могли не замислюватися про економією проєктних та природних ресурсів.

Оцінювати ж результати витрачених зусиль, переоцінювати минулі досягнення доведеться зараз, коли час безтурботного розвитку залишився далеко позаду. Як зміниться індекс? Від стійкості капітальної до стійкості ментальної, що зміниться у її пріоритетах - головне питання.

Архітектура і природа перебувають у стані конфлікту: споруди чинять згубний вплив на екосистему планети. Вони викидають в атмосферу близько третини вуглекислого газу, сприяють утворенню двох п'ятих кислотних дощів, споживають не менше 40 відсотків світових енергоресурсів, що виробляють 40 відсотків світового парникового ефекту, та генерують майже половину не перероблюваного сміття і ведуть до непоправних змін клімату землі.

Поняття "зелена архітектура" екологічно доброзичлива, в останні роки все ширше асоціюється з енергозберігаючими, економічними та екологічними проектами. Світова фінансова криза прискорила перехід цих новаторських проектів із категорії незвичайних і престижних в економічно вигідні та перспективні.

Архітектура переживає чергову революцію - технологічну. Ніколи раніше технічна начинка будівель не застосовувалась настільки широко. Вже сьогодні сучасні технології дозволяють у значній мірі зменшити шкоду, що завдається екології. В світі розробляються та будуються екологічно чисті будівлі і навіть цілі екоміста з відновлюваними джерелами енергії, з нульовим забрудненням навколишнього середовища та безвідходними технологіями.

Тим не менш, не достатньо, щоб будівлі тільки не завдавали шкоди довкіллю. Саме архітекторам та дизайнерам, а не екологам та технологам необхідно вирішити головне завдання - знайти для своїх творів форму високохудожнього та органічного включення в природне та штучне середовище.

Технологічні можливості самі по собі не здатні замінити "естетичний сенс життя людини". Як би не змінювався світ, якої б технічної досконалості не досягло людство, у дизайнера завжди залишиться вічна і велика місія - прагнення до гармонії форми з ландшафтом, містом, суспільством та природою в цілому.

Культурний і соціальний контекст дизайну змінюється безперервно, але справжні цілі завжди незмінні-надати поетичну форму прагматичному-зачіпати емоційні та душевні струни.

У своїй провокаційній книзі "Перетворювачі ландшафту" американський архітектурний критик Аарон Бецки (Aaron Betsky) відкидає ідею будь-якого будівництва: "Будівлі замінюють землю, - пише він великим шрифтом - і в цьому полягає первородний гріх архітектури. Будівля породжує щось нове, але це не відбувається у вакуумі. Те, що колись було відкритим і вільною ділянкою, заповненою сонцем та повітрям, оточеним красивими краєвидами та має певні взаємини з горизонтом, перетворюється на будівлю" [1].

Архітектура починається лише там і тоді, коли всі будівельні, технічні, соціальні та інші проблеми виявляються вирішеними.

Побудовані об'єкти "sustainable" демонструють нові шляхи досягнення органічної взаємодії архітектури із природою.

Місто - це ландшафт вважає Джеймс Корнер (ландшафтний дизайнер, співавтор проекту "HIGH LINE"). Це означає, що ландшафт не обов'язково має бути зеленим фрагментом природи - снігові верхівки гір, пустеля чи геологічні формації. Місто є штучною екосистемою, тому що дороги, парки, сквери. будівлі та мости руйнуються, відновлюються, перебудовуються, змінюються у різні пори року тощо. У широкому розумінні ландшафт - динамічне поняття [2]. дизайн ландшафт емоційний

Міський ландшафт - це "жива" геоморфологія, екологія, геологія, він змінюється, зростає, адаптуєся, реагує і наслідує екосистему.

Важливо створювати простори, здатні ініціювати спілкування між людьми в епоху постіндустріальної дійсності.

Землю потрібно віддати людям і розбити на ній сади вважає архітектор - дизайнер Уілл Олсоп [3]. Це зробило б наші міста більш щасливими. Це місце, де люди зустрічаються, спілкуються та обговорюють різні проблеми, створюють спільноти за інтересами. Для багатьох тут відкриваються нові горизонти.

Список використаних джерел