Візуальний досвід у художньо-творчій діяльності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Візуальний досвід у художньо-творчій діяльності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва

Гарбузенко Лариса Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри мистецької освіти, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Чєн Наталія Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри мультимедійного дизайну, Харківська державна академія дизайну і мистецтв

Кириченко Олена Іванівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри мистецької освіти, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Анотація

У професійній підготовці майбутніх фахівців образотворчого мистецтва існує суперечність між завданнями підготовки фахівців, здатних до створення художніх образів традиційними засобами і формування способів обробки візуальної інформації, яка отримується завдяки комп'ютерним технологіям; між візуальним досвідом, набутим завдяки безпосередньому сприйманню об'єктів довкілля, і досвідом отримання інформації засобами інформаційних технологій.

Авторами статті розроблено комплекс завдань, спрямованих на розвиток художньо-творчої діяльності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва на основі візуального досвіду. Візуальний досвід майбутніх фахівців образотворчого мистецтва визначено як сукупність знань і умінь зорового сприймання і розуміння зорових об'єктів, що набувається у процесі багаторазового (цілеспрямованого і нецілеспрямованого) спостереження різноманітних об'єктів із урахуванням генетично обумовлених властивостей особистості.

Комплекс завдань враховує основні евристичні методи аналізу інформації, що отримують студенти на основі візуального сприймання значної кількості різноманітних об'єктів. Авторами розроблені такі види завдань: на декомпозицію, на аналогію, на SWOT-аналіз, на аналіз причинно-наслідкових зв'язків, на використання нормативного методу аналізу, методу агрегування, методу позбавлення, балансового методу, методу проб, методу парадокса, методів індукції та дедукції, методу емпатії, методу контрольних питань, методу «від супротивного», методу асоціацій, методу пошуку альтернатив, методу об'єднання альтернативних систем.

Ефективність виконання завдань на основі візуального досвіду підвищується за таких умов; врахування індивідуальної своєрідності сприймання; актуалізації знань студентів про особливості сприймання; включення майбутніх фахівців у рефлексивний аналіз власного зорового сприймання; стимулювання проведення ретроспективного аналізу сприймання певних об'єктів.

Різносторонній візуальний досвід майбутніх фахівців образотворчого мистецтва створює умови для результативності їх власної художньо-творчої діяльності. У продукті діяльності студентів - творчій роботі, знаходять відображення окремі чи узагальнені образи, що виникли на основі зорового сприймання.

Ключові слова: візуальний досвід, надивленість, набаченість, майбутні фахівці образотворчого мистецтва, підготовка фахівців, візуальна інформація, художньо-творча діяльність, спостережливість.

Garbuzenko Larysa Volodymerivna Candidate of Pedagogical Sciences, Docent, Associate Professor of Depatment of Arts, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University, Kropyvnytskyi

Chyen Nataliya Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Docent, Associate Professor of Depatment of Multimedia Design, Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts, Kharkiv

Kirichenko Olena Ivanivna Candidate of Art Studies, Docent, Associate Professor of Depatment of Arts, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University, Kropyvnytskyi

VISUAL EXPERIENCE IN THE ART-CREATIVE ACTIVITY OF FUTURE FINE ARTS SPECIALISTS

Abstract

In the professional training of future fine art specialists, there is a contradiction between the tasks of training specialists capable of creating artistic images using traditional means and forming ways of processing visual information obtained thanks to computer technologies; between the visual experience acquired through direct perception of environmental objects and the experience of obtaining information by means of information technologies.

The authors of the article have developed a set of tasks aimed at developing the artistic and creative activity of future fine art specialists based on visual experience. The visual experience of future fine art specialists is defined as a set of knowledge and skills of visual perception and understanding of visual objects, which is acquired in the process of repeated (targeted and untargeted) observation of various objects, taking into account genetically determined personality properties.

The set of tasks takes into account the main heuristic methods of analyzing information that students receive based on the visual perception of a large number of various objects. The authors developed the following types of tasks: for decomposition, for analogy, for SWOT analysis, for the analysis of cause and effect relationships, for the use of the normative method of analysis, the method of aggregation, the method of deprivation, the balance method, the method of probing, the method of paradox, the methods of induction and deduction, the method of empathy, the method of control questions, the method «from the opposite», the method of associations, the method of searching for alternatives, the method of combining alternative systems.

The effectiveness of performing tasks based on visual experience increases under such conditions; taking into account individual peculiarities of perception; updating students' knowledge about the peculiarities of perception; inclusion of future specialists in the reflective analysis of their own visual perception; stimulating the retrospective analysis of the perception of certain objects.

The diverse visual experience of future fine art specialists creates conditions for the effectiveness of their own artistic and creative activities. In the product of students' activity creative work, separate or generalized images that arose on the basis of visual perception are reflected.

Keywords: visual experience, observation, vision, future specialists in fine arts, training of specialists, visual information, artistic and creative activity, observation.

Вступ

Постановка проблеми. Актуальним завданням освітньої діяльності у процесі підготовки фахівців образотворчого мистецтва є осмислення практики професійної освіти, у якому все більший вплив мають інформаційно-комунікаційні технології. Сучасні здобувачі освіти живуть у візуально наповненому світі, постійно зустрічаються зі створенням нових знань, образів засобами зображень і недійних комунікацій. Виникає суперечність між завданнями підготовки фахівців, здатних до створення художніх образів традиційними засобами і формуванням способів обробки візуальної інформації, яка отримується завдяки комп'ютерним технологіям; між візуальним досвідом, набутим завдяки безпосередньому сприйманню об'єктів довкілля, і досвідом отримання інформації засобами інформаційних технологій.

Суттєву роль у художньо-творчій діяльності відіграє візуальний досвід особистості. Попередній досвід фахівців, особливості сформованого у них предметного сприймання відповідних об'єктів, як природних, так і мистецьких, слугують основою для виникнення авторської ідеї, її розробки та практичної реалізації у певній техніці. У будь-якій творчій діяльності створюються нові продукти, в яких поєднуються відчуття і мислення, образ і його інтерпретація, ідеальне і реальне. Тому важливо, щоб майбутні фахівці образотворчого мистецтва розуміли важливість сприймання якомога більшої кількості об'єктів, роль візуального досвіду для втілення художніх ідей, створення художніх образів, творення себе як художника. Це завдання повинна розв'язувати професійна освіта майбутніх фахівців образотворчого мистецтва. Зокрема, Стандарт вищої освіти підготовки фахівця зі спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація серед спеціальних компетентностей найперше виокремлює здатність розуміти базові теоретичні та практичні закономірності створення цілісного продукту предметно-просторового та візуального середовища [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Художньо-творчому розвитку особистості, шляхам формування здатності до художньотворчої діяльності, художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців присвячені дослідження В. Кардашова, С. Козачук, Н. Миропольської, Л. Оршанського, О. Отич, О. Семенової та ін.

Психологи визначають досвід як сукупність знань, умінь, навичок і звичок, придбаних шляхом навчання, але вже з помітним впливом і біологічно і навіть генетично обумовлених властивостей особистості. Досвід розглядають як підготовленість або індивідуальну культуру, що залежить, як від навчання, так і від задатків людини.

Філософський енциклопедичний словник наголошує, що досвід «виступає як гармонійна єдність знань та вмінь, як спроможність втілити визнання в практичні результати» [2, С. 170].

В контексті дослідження ролі візуального досвіду у професійній освіті фахівців образотворчого мистецтва нас зацікавив підхід І. Зязюна щодо естетичного досвіду, який виявляється як ставлення особистості до предметів і явищ об'єктивного світу через потреби, мотиви, установки, і є емоційно-почуттєвим [3]. Естетичний досвід викладача образотворчого мистецтва Г. Сотська визначає як «неперервне особистісне, професійне, духовне його зростання як творця, носія і транслятора загальнолюдської та національної культури в її художньоестетичному вияві, який усвідомлює культурну місію освіти і своєї майбутньої професії» [4, С. 290].

Дотичними до дослідження процесу формування візуального досвіду є наукові розвідки О. Заблодської, О. Іванюти, Г. Ільїної, В. Кременя та В. Ільїна, Т. Носаченко та О Шпитальової, І Рубель, Ю. Трач, Н. Череповської, О. Яницької щодо суті понять «візуальна грамотність», «візуальна культура», «візуальне мислення». В основі цих понять лежить сприймання, розуміння, інтерпретація та оцінювання візуальної інформації. Як наголошує Н. Череповська, візуальна інформація, яку людина отримує завдяки необмеженому доступу до неї в інтернеті, веде до хаотичності сприймання, що ускладнює проблему бачення [5].

У контексті дослідження візуального досвіду майбутніх фахівців образотворчого мистецтва нас зацікавило розуміння візуальної грамотності в освітньому процесі (В. Кремень, В. Ільїн), відповідно до якого важливим є уміння обирати візуальну інформацію, розуміти свої візуальні потреби і нести відповідальність за вибір візуального контенту для перегляду [6].

На думку О. Заблодської у межах розробки педагогічних підходів вивчення візуальної культури в закладах освіти, спрямованих на особистісний та професійний розвиток особистості пропонуються нові принципи педагогіки мистецтва: явища візуальної культури розглядаються з позиції діалогу [7].

Методична модель формування візуального мислення розроблена І. Рубель, одним із компонентів якої є дидактична спрямованість змісту художньо-творчих завдань для формування творчого мислення (конструктивна активність, оригінальність, категоріальна гнучкість, активність висунення візуальних гіпотез) [8].

Основою розвитку візуального мислення (О. Яницька та О. Іванюта) є такі напрямки: висування візуальних гіпотез для розвитку активності; поповнення арсеналу операцій візуального мислення та організації їх взаємодії; збагачення образу світу з метою розвитку категоріальної гнучкості візуального мислення; розвиток візуальної креативності створення базису для побудови якісно нових конструкцій - образів-концептів на основі активізації аналітико-синтетичних операціональних структур мислення [9].

Хоча питанням формування візуальної грамотності, візуальної культури та візуального досвіду присвячується ряд досліджень, проте недостатньо уваги приділяється практичним аспектам використання візуального досвіду з метою розвитку художньо-творчої діяльності майбутніх фахівців.

Мета статті. У статті пропонується комплекс завдань, спрямованих на розвиток художньо-творчої діяльності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва на основі їхнього візуального досвіду.

Виклад основного матеріалу

Спираючись на визначення фахівців у галузі дослідження естетичного досвіду як сукупності знань і умінь, набутих людиною у процесі естетичного ставлення до дійсності і мистецтва (А. Буров, М. Каган, І. Конікова, В. Ліпський, Ю. ФохтБабушкіна), розуміння візуального як «того, що спостерігається неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів» [10., С. 60], ми визначаємо візуальний досвід майбутніх фахівців образотворчого мистецтва як сукупність знань і умінь зорового сприймання і розуміння зорових образів, що набувається у процесі багаторазового (цілеспрямованого і нецілеспрямованого) спостереження різноманітних об'єктів із урахуванням генетично обумовлених властивостей особистості.

На просторах інтернету для позначення візуального досвіду фахівців використовуються терміни «набаченість», «надивленість» за аналогією із терміном «начитаність».

Візуальний досвід базується на вмінні суб'єкта адекватно сприймати і продукувати зорові образи. Базовими елементами зорового образу з погляду фахівця образотворчого мистецтва є крапка, лінія, форма, тон, колір, структура, розмір, масштаб, рух.

Під час розробки завдань для вдосконалення візуального досвіду майбутніх фахівців та його використання у художньо-творчій діяльності враховуємо розуміння сприймання як процесу відображення у свідомості людини предметів чи явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття, що відбувається за участі процесів мислення і пам'яті, а також такі особливості сприймання: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність, аперцепція, вибірковість та ілюзія.

Вважаємо доцільним у процесі виконання вправ актуалізувати знання студентів про особливості сприймання, включати їх у рефлексивний аналіз власного зорового сприймання, проведення ретроспективного аналізу сприймання певних об'єктів. Наприклад, студенти при розробці задуму творчої роботи з видів образотворчого мистецтва на задану тему у певній техніці повинні згадати, які об'єкти (природні та мистецькі) вони раніше сприймали, які образи та емоції вони викликали. Також необхідно визначити, яку оцінку давали тим чи тим художнім об'єктам. Важливим є аналіз об'єктів, що сприймалися, з точки зору їх впливу на розробку власного задуму творчої роботи.

Спираючись на розуміння процесу сприймання художніх творів образотворчого мистецтва як внутрішньої діяльності, що передбачає вироблення логічного висновку, класифікацію отриманих сенсорних сигналів (О. Рудницька [11]), пропонуємо завдання, в ході яких студенти послідовно повинні виконати такі дії: виділити інформативні ознаки об'єктів, що сприймаються; порівняти ці ознаки із ознаками об'єктів, які раніше сприймалися; зафіксувати об'єкти об'єктивної реальності; осмислити і зарахувати до певного класу явищ те, що побачили та відчули; оцінити й інтерпретувати об'єкти реальності. У цьому разі візуальне сприймання студентами стає адекватним, адже вони здатні співвіднести свій досвід сприймання об'єктивної реальності з візуальним матеріалом. При цьому наголошуємо на важливості таких характеристик сприймання як точність та адекватність отримання та інтерпретації людиною зовнішніх чи внутрішніх сигналів, контексту зорового сприймання (умов, за яких відбувається сприймання), психологічної структури особистості, її спрямованості (потреби, мотиви, інтереси, установки, смаки, схильності, стереотипи, ідеали, ментальність), здібностей та особистісних якостей.

Різносторонній візуальний досвід майбутніх фахівців образотворчого мистецтва є однією з умов якісної художньої творчості, успішної художньо-творчої діяльності. Завдяки тому, що є взаємодія зорового сприймання і логічного мислення, коли сприймається форма, колір, об'єм, простір тощо, здійснюється аналіз і синтез цілісності, симетрії, композиційного центру, засобів, використаних матеріалів, студенти створюють нові образи, дивлячись свіжим поглядом на те, що сприймалося раніше. У продукті діяльності студентів - творчій роботі, знаходять відображення окремі чи узагальнені образи, що виникли на основі зорового сприймання.

Художньо-творча діяльність розглядається як інтегрована здатність до втілення ідеальних образів у конкретно-чуттєвій формі, що мають індивідуальну міру вираженості, яка характеризується оригінальністю й самобутністю. У процесі створення художнього образу особистість самостійно застосовує здобутті знання, вміння, навички, здійснює їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності чи створює новий для неї підхід до виконання завдання. У художньо-творчій діяльності органічно поєднується здатність до внутрішнього формування оригінального (для особистості) образу й здатність до дійсного його втілення в специфічній художній формі.

Ефективності художньо-творчої діяльності майбутніх фахівців на основі сформованого візуального досвіду сприяє залучення їх до виконання вправ на основі аналізу конкретних ситуацій створення художнього образу засобами образотворчого мистецтва.

Нами підібрано комплекс конкретних ситуацій та запропоновано завдання різних видів із урахуванням основних евристичних методів аналізу інформації, що узагальнені Ю. Сурміним [12]. Інформація, що отримують студенти у цьому разі, виникає на основі візуального сприймання значної кількості різноманітних об'єктів.

Завдання на декомпозицію, що передбачають розчленування будь-якого складного явища на прості складові. Наприклад, студентам пропонуються геометричні орнаменти вишивки чоловічих сорочок різних регіонів України із завданням розділити їх на окремі частини, виокремивши у них геометричні фігури та мотиви. На завершення пропонується розробити ескіз геометричного орнаменту.

Завдання на використання нормативного методу аналізу, що передбачає обґрунтування сукупності нормативів, що відображають ефективність певних дій, системи в цілому, тобто реальна система чи конкретні дії, операції порівнюються з нормативними, що дозволяє виявити характер відхилення від норми. Такі завдання виконуються під спільною ідеєю «Скорий поспіх - людям посміх». Студентам необхідно на основі статей, вебпорталів, повідомлення журналістів на телебаченні, блогерів про побутування вишивки / витинанки / писанкарства / художньої кераміки / текстилю та інших творів мистецтва, проаналізувати їх, виписати допущені журналістами помилки, обґрунтувати, чому це помилки, які є відхилення від мистецької норми.

Продовженням цього завдання є вправа, в якій студенти актуалізують знання щодо закономірностей, правил композиції. Їм пропонується зображення декількох писанок, виконаних аматорами-початківцями та професійними художниками. Потрібно порівняти дотримання правил композиції у запропонованих роботах. На завершальному етапі - зробити ескізи писанок із використанням запропонованих авторами елементів, але з дотриманням правил та враховуючи традиції.

Завдання на використання методу агрегування, що передбачає перетворення первинної моделі у модель з меншим числом перемінних або обмежень. Наприклад, пропонуються зображення кітчевих сучасних суконь, які начебто повторюють традиційну українську вишиту сорочку. Аналізуючи такі зображення студентам пропонується обмежитися та зосередитись на формі зображення, колірній гамі, місцем розміщення орнаментів не беручи до уваги крій. На основі такого аналізу потрібно перетворити первинну модель (зображення вишитої сукні) - створити ескіз вишитої сукні з використанням традиційного розміщення елементів вишивки, але із стилізацією елементів, які були запропоновані авторами суконь, які розглядалися.

Завдання на аналогію, що передбачає доказ схожості, подібності між двома об'єктами та перенесення системи пояснення з одного об'єкта на інший. Наприклад, опис міркувань художника щодо створення художнього образу у певній техніці на основі сприймання ним конкретного об'єкта. Студентам необхідно на основі запропонованого опису розробки художньої ідеї за аналогією розробити художню ідею створення аналогічного образу в іншій техніці.

Завдання на використання методу позбавлення, що базується на поступовому позбавленні третього, суть якого в тому, що справа виглядає так, як ідеться у висловлюванні, або так, як твердить заперечення, й третього не дано. Наприклад, оцінити доцільність вишивання сучасної весільної сукні червоними маками на основі зібраного з інтернету матеріалу. У запропонованому висловлюванні, яке представлене зображенням, мовиться про красу весільної сукні з вишивкою червоними маками. Запереченням цього твердження є те, що в українській традиції маки є символом крові та смутку.

Завдання для використання балансового методу, що визначає дві сторони будь-чого, урівнює одне одного, визначає ціле. Зокрема, це - вправа «Все добре у свій час», у ході якої студенти прогнозують, які зображення (символи, знаки, колір, теми) можуть виникнути у зв'язку зі зміною соціальних умов, сучасних політичних ситуацій; шукають відповідь на питання: чому вони сьогодні є актуальними, чому вони можуть утворитися саме так, які засоби сприяють розкриттю художнього задуму.

Завдання на використання методу проб, що передбачає вибір певних об'єктів із сукупності та їхнє випробовування. Наприклад, студентам з метою формування здатності використовувати вже привласнені мистецькі засоби для конструювання нових моделей власної діяльності та нових результативних дій пропонуємо виконати вправу «Син мій, а розум у нього свій». У цій вправі студенти на основі цілеспрямованого сприймання творів Марії Приймаченко, запропонованого переліку особливостей авторського почерку, стилю, колірної гами майстрині виконують творчу роботу на задану тему. Розробка проєкту творчої роботи відбувається під час роботи у мікрогрупах. Учасники мікрогрупи по черзі пропонують свій варіант вибору художньої ідеї творчої роботи та засоби її реалізації. Інші учасники швидко виконують начерк відповідно до запропонованого варіанту, тобто відбувається вибір певних засобів, що характеризують творчий почерк майстрині, та їх випробовування. У результаті такої групової роботи студенти зупиняються на одному чи декількох варіантах виконання творчої роботи і приступають до втілення творчого задуму.

Завдання на використання методу парадокса, що передбачає розгляд явища з несподіваних позицій, що не відповідають загальноприйнятим уявленням. Зокрема, такою ситуацією є пропозиція оцінити позитивно роботу студента, що не дотримався жодної умови щодо її виконання, або оцінити негативно роботу професійного художника чи майстра декоративного мистецтва.

Завдання на використання методів індукції та дедукції. Використання методу індукції, коли на основі аналізу одного предмета робиться висновок про весь вид мистецтва, та методу дедукції, коли із знань про весь вид мистецтва робиться висновок про один предмет, передбачається під час виконання вправи «У всякого Мусія своя затія». У цій вправі студентам потрібно скласти каталог побутування видів декоративного мистецтва та їх ознак за регіональним районуванням на прикладі писанкарства за матеріалами етнографів. При цьому каталог повинен мати вигляд таблиці, де будуть перетинатися мова орнаментики, районування, техніки та технологія виготовлення.

Завдання, в яких використовується метод контрольних питань. Прикладом такого завдання є вправа «Скринька пам'яті». Спочатку студенти нагадують традицію українських родин - з дитинства збирати предмети, які зберігають пам'ять про важливі події в особистому та родинному житті. Предмети збирають у скриньку чи коробку, яка знаходиться в оселі. Речі, предмети побуту використовують у періоди труднощів і випробувань родина достає і розкладає предмети зі скриньки перед собою і тим самим викликає спогади про позитивні, емоційно значущі події життя родини. Ця традиція дозволяє зберігати емоційну рівновагу, перетворювати негативні переживання у позитивні, опираючись на минулий досвід, знаходити способи подолання труднощі і випробувань. На основі опису та зображення скриньки пам'яті, з якою ознайомлюються студенти, їм потрібно відповісти на ключові запитання: хто, що, які, де, коли, як, чому.

Продовженням цієї вправи є завдання на використання методу емпатії, коли необхідно ввійти в образ об'єкта, що аналізується, подати себе як об'єкт, що вивчає та осмислює його з позиції здійснення ним певних дій. Зацікавлює студентів таке завдання на використання методу емпатії «І малі люди виростають». У цьому завданні необхідно підготувати та виголосити оригінальну промову, уявивши себе: а) персонажами картин; б) Тетяною Кара-Васильєвою, дослідницею української вишивки; в) художником-графіком; г) експозицією творів певного мистецтва. Під час аналізу результативності підготовленої та виголошеної промови звертається увага і на те, як обсяг і зміст візуального досвіду доповідача визначав тривалість її підготовки, емоційність сприйняття слухачами.

Завдання на використання методу «від супротивного», що передбачає зміну ситуації на діаметрально протилежну та її осмислення. Зокрема, студенти у вправі «Не все те переймай, що на воді пливе» на основі детального аналізу спонтанних і конвенційних (умовних) асоціацій, які виникли у процесі сприймання «кітчевих» творів мистецтва, підбирають аргументи за те, що «кітч» може мати місце в побуті, у вжитку. Зміна ситуації на діаметрально протилежну - доведення недоцільності кічу в побуті та мистецтві, спонукає студентів до об'єктивного оцінювання творів мистецтва.

Завдання на використання методу асоціацій, понять, що виникають при згадуванні іншого. Зокрема, студентам пропонується виконати вправу (спочатку без розкриття її суті), яка називається «Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата». Першим завданням є відповідь на питання щодо асоціацій, які у них виникають при сприйманні названого прислів'я. Далі студенти знайомляться з анонсами виставок і вибирають ту, яку б хотілося відвідати, обґрунтовуючи, які асоціації слугували основою для формування інтересу саме до цієї виставки. Також студентам необхідно поміркувати над такими проблемами: який взаємозв'язок між їх візуальним досвідом, сприйманням часу і ставленням до життя, оточуючих, роботи; як розуміти висловлювання: «Живіть у гармонії з минулим, теперішнім і майбутнім», «Бажання - це іскра, від якої починає працювати двигун»; чинники виникнення інтересу дітей та дорослих до відвідування різноманітних виставок. Таке завдання на аналогію завершується розробкою ідеї певної виставки з метою формування інтересу цільової аудиторії до її відвідування. У процесі розробки анонсу необхідно враховувати вид мистецтва, рівень розвитку цільової аудиторії, зокрема її візуального досвіду.

Вправа «Індивідуальний образ світу» містить завдання на пошук якомога більше альтернатив з їхнім подальшим порівнянням та оцінкою. Студентам потрібно розділити аркуш паперу на чотири вертикальні смуги. Кожна смуга - це територія окремого «світу» художньо-творчої діяльності. Перша смуга - світ ідей, тобто світогляд, правила життя, яким слідує особистість, правила, за якими вона живе, її інтереси, цілі, мрії, фантазії, переконання. Друга смуга вказує на значущих для студента людей, митців як знайомих, так і незнайомих з ним особисто, як живих, так і тих, що вже померли, як реальних, так і вигаданих людей, які впливають на нього як на творчу особистість. Третя смуга відображає світ речей - значущі у житті особистості речі, предмети побуту, конкретні об'єкти природи. У четвертій смузі студенти повинні вписати ту інформацію, якої не вистачало для прийняття усвідомленого рішення щодо виду творчої діяльності, який відповідає конкретній особистості.

Наголошується, що кожна смуга заповнюється на основі сприйняття якомога більшої кількості фактів, надивленості / набаченості у певному «світі». У кожну смугу вписується те, що стосується особисто кожного студента. По закінченні роботи ведучий пропонує кожному учаснику віддати свій аркуш сусіду справа. Отримавши лист від іншого учасника, необхідно ретельно вивчити те, що на ньому зафіксовано та відповісти на запитання, чим ця людина відмінна від іншої, чим схожа, та порекомендувати той вид творчої діяльності, який підходить цій людині, обґрунтувавши, чим керувалися при такій рекомендації. Подальше обговорення включає питання щодо того, чого не вистачало (яких фактів щодо поінформованості особистості про навколишній світ), що хотілося б змінити у власному сприйманні світу.

Завдання з використанням SWOT-аналізу, що передбачає виявлення сильних і слабких сторін, а також загроз і можливостей, а відтак - встановлення ланцюжка зв'язку між ними, що в подальшому можуть бути використані для формування стратегії діяльності. (SWOT - абревіатура складена з перших букв англійських слів: сила, слабкість, можливості та загрози). Зокрема, студентам пропонується значна кількість схем орнаментів. Їм потрібно вибрати декілька залежно від виду мистецтва. На наступному етапі відбувається аналіз кожного із наборів схем із вказівкою сильних і слабких сторін такого поєднання, вказують загрози і можливості реалізації запропонованих варіантів у ході їх практичної реалізації.

Завдання на аналіз причинно-наслідкових зв'язків, коли вибудовуються причинно-наслідкові ланцюжки позитивного або негативного виявлення та постають їхні першопричини або конкретні наслідки. Такі завдання вирішуються, наприклад, у процесі дослідницької діяльності застосування та трактування символів українського народного мистецтва «сварга», «берегиня», «птах», «вазон» тощо. Студенти знайомляться із декількома авторськими підходами, припущеннями щодо використання та трактування символіки того чи іншого регіону. У цьому разі їм необхідно побачити залежність особливостей творення у декоративно-прикладному мистецтві від регіональних особливостей, від виду та умов трудової діяльності, якою займалися у певних регіонах, від вірувань, від життєвого досвіду та ін. Звертаємо увагу на те, що контекст відіграє важливу роль у розумінні інформації, зокрема завдяки тому, що він приховується у семантичній багатозначності слова та зображення. Вивчення причинно-наслідкових зв'язків продовжується у перенесенні роботи у практичну діяльність, зміни ролей, коли дослідник із позиції автора повідомлення переходить на позицію майстра певного періоду, чи сам стає майстром, який трансформує певне зображення відповідно до сучасних умов побутування декоративно-ужиткового мистецтва.

Ситуації, що передбачають використання методу об'єднання засобів альтернативних систем, тобто таких систем, які мають хоч би одну пару переваг і протилежних недоліків: те, що добре в одній з них, у другої - погане, й навпаки, через що їхнє об'єднання з усуненням недоліків дозволяє створити певну значно досконалу систему, чим будь-яку з альтернатив. Такі ситуації є продовженням їх аналізу на основі SWOT-аналізу, коли потрібно визначити умови, за яких буде ефективним поєднання, наприклад, логіки спадкоємності художніх цінностей традицій українського мистецтва та інноваційних методів навчання від час організації майстер-класів на основі традиційних видів мистецтва. Ефективність виконання такого завдання підвищується за умови, коли у студентів є достатньо знань і умінь зорового сприймання і розуміння зорових образів, які вони набули у процесі цілеспрямованого спостереження за роботою професійних художників, а також за використанням інноваційних методів навчання.

Пропонуючи завдання творчого характеру, які спираються на візуальний досвід студентів, враховуємо індивідуальну своєрідність сприймання, що характеризується різною точністю, емоційністю, співвідношенням аналізу та синтезу, образа та слова.

Висновки

візуальний досвід фахівець образотворчий

Візуальний досвід є основою спонукання особистості до розвитку спостережливості, прагнення до повсякденного сприймання краси в природі, праці, мистецтві. Різносторонній візуальний досвід майбутніх фахівців образотворчого мистецтва створює умови для результативності їх власної художньо-творчої діяльності. Завдання такого змісту формують у них уміння орієнтуватися в культуротворчих та професійних ситуаціях, робити правильний вибір дій у різних ситуаціях спілкування з творами мистецтва, сприяють оволодінню фахівцями досвідом споживання творів мистецтва, досягнень культури у поєднанні з досвідом творення, в процесі якого оновлюються культурні смисли особистості фахівця.

Література

1. Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський) рівень. Бакалавр. 02 Культура і мистецтво. 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 24.05.2019 р.

№ 725. Київ, 2019. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni% 20standarty/2021/07/28/023-Obrazotv.mist.dekorat.mist.restavr-bakalavr.28.07.pdf

2. Канак Ф. Досвід. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. С. 169-170.

3. Зязюн І. А. Естетичні засади розвитку особистості. Мистецтво у розвитку особистості: монографія / за ред., передмова та післямова Н. Г. Ничкало. Чернівці: Зелена Буковина. 2006. С. 14-36.

4. Сотська Г. Естетичний досвід - основа художньо-творчої діяльності викладача образотворчого мистецтва вищого педагогічного навчального закладу. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2015. № 12. С. 288-293.

5. Череповська Н. І. Медіаперцептивна комунікація: ресурси перегляду візуальних медіатекстів. Наукові студії із соціальної та політичної психології. Випуск 30. 2012. С. 316-327.

6. Кремень В. В., Ільїн В. Г. Презентація візуальної грамотності в освітньому процесі та її експлікація в культурі мислення. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75. № 1. С. 1-12.

7. Заблодська О. С. Візуальна культура в теорії та практиці зарубіжної та вітчизняної вищої освіти. Вісник Луганського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. 2013. № 13 (3). С. 37-43.

8. Рубель І. С. Візуальне мислення як складова візуальної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 1. 2018. С. 196-202.

9. Яницька О. Ю., Іванюта О.В. Методика розвитку візуального мислення підлітків. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. 2018. Вип. 1. С. 129-141.

10. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: Прапор, 2007. 640 с.

11. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2005. 360 с.

12. Сурмін Ю. П. Кейс-стаді: архітектура і можливості. Київ: Навчальнометодичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні. 2012, 336 с.

References

1. Standart vyshchoi osvity Ukrainy. Pershyi (bakalavrskyi) riven. Bakalavr. 02 Kultura i mystetstvo. 023 Obrazotvorche mystetstvo, dekoratyvne mystetstvo, restavratsiia. Zatverdzheno Nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrainy 24.05.2019 р. № 725 (2019) [Standard of higher education of Ukraine. First (bachelor) level. Bachelor. 02 Culture and art. 023 Fine art, decorative art, restoration. Approved by the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. Kyiv. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/28/023-Obrazotv.mist.dekorat.mist.restavrbakalavr.28.07.pdf [in Ukrainian].

2. Kanak F. (2002) Dosvid. [Experience]. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk. Kyiv: Abrys. 169-170. [in Ukrainian].

3. Ziaziun I. A. (2006) Estetychni zasady rozvytku osobystosti [Aesthetic principles of personality development]. Mystetstvo u rozvytku osobystosti: monohrafiia / za red., peredmova ta pisliamova N. H. Nychkalo. Chernivtsi: Zelena Bukovyna. 14-36. [in Ukrainian].

4. Sotska H. (2015) Estetychnyi dosvid - osnova khudozhno-tvorchoi diialnosti vykladacha obrazotvorchoho mystetstva vyshchoho pedahohichnoho navchalnoho zakladu [Aesthetic experience is the basis of artistic and creative activity of a teacher of fine arts at a higher pedagogical educational institution]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia, 12, 288-293. [in Ukrainian].

5. Cherepovska N. I. (2012) Mediapertseptyvna komunikatsiia: resursy perehliadu vizualnykh mediatekstiv [Media-perceptual communication: resources for viewing visual media texts]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, 30, 316-327. [in Ukrainian].

6. Kremen V. V., Ilin V. H. (2020) Prezentatsiia vizualnoi hramotnosti v osvitnomu protsesi ta yii eksplikatsiia v kulturi myslennia [Presentation of visual literacy in the educational process and its explanation in the culture of thinking]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 75.1, 1-12. [in Ukrainian].

7. Zablodska O. S. (2013) Vizualna kultura v teorii ta praktytsi zarubizhnoi ta vitchyznianoi vyshchoi osvity [Visual culture in the theory and practice of foreign and domestic higher education]. Visnyk Luhanskoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky, 13 (3), 37-43. [in Ukrainian].

8. Rubel I. S. (2018) Vizualne myslennia yak skladova vizualnoi kultury maibutnoho vchytelia obrazotvorchoho mystetstva [Visual thinking as a component of the visual culture of the future art teacher]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky, 1. 196-202. [in Ukrainian].

9. Yanytska O. Yu., Ivaniuta O.V. (2018) Metodyka rozvytku vizualnoho myslennia pidlitkiv [Methodology for the development of visual thinking of teenagers]. Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ, 1, 129-141. [in Ukrainian].

10. Shapar V. B. (2007) Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Kharkiv: Prapor, 640 p. [in Ukrainian].

11. Rudnytska O. P. (2005) Pedahohika: zahalna ta mystetska [Pedagogy: general and artistic]. Ternopil: Navchalna knyha. Bohdan. 360 p. [in Ukrainian].

12. Surmin Yu. P. (2012) Keis-stadi: arkhitektura i mozhlyvosti [Casestages: architectureandcapabilities]. Kyiv: Navchalno-metodychnyi tsentr «Konsortsium iz udoskonalennia menedzhment-osvity v Ukraini. 336 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru