Опера як засіб пропаганди у СРСР

Размещено на http://www.allbest.ru

Опера як засіб пропаганди у СРСР

Воротнікова Катерина Олександрівна

В Радянському Союзі протягом усього його існування жорстка цензура визначала, чи відповідає інформація, що йде в маси, основним ідеям комунізму. Контроль над змістом розповсюджувався і на мистецькі твори задля недопущення джерел інформації, альтернативних офіційним [3]. Пролетарської музикою вважалася тільки така, яка сягає своїм коріннями в народні маси, об'єднує їх почуття, думку і волю для подальшої боротьби і будівництва, організовує їх свідомість для кінцевих завдань пролетаріату як організатора комуністичного суспільства [1].

Спілка композиторів СРСР виникла 23 квітня 1932 р. Вона була сформована на підставі Постанови ЦК ВКП (б) про перебудову літературно-художніх організацій. Основними завданнями створеної Спілки були такі: 1) об'єднання сучасних провідних музикознавців і композиторів задля написання музичних творів, в яких висвітлюється життя простого радянського народу, їх боротьба за ідеали; 2) затвердження в радянській музичній творчості принципів соціалістичного реалізму, творчий розвиток кращих традицій світової і, в першу чергу, російської музичної класики і народної музики; 3) розвиток музикознавства радянського періоду на теоретичній основі марксизму-ленінізму; 4) затвердження провідною прогресивної ролі радянської музики в процесі боротьби проти впливу буржуазної ідеології [4]. Відповідно, радянські митці не могли вільно самовиражатися, зокрема обирати сюжет і засоби виразності для своїх творів. А часто їхня творчість ставала засобом пропаганди.

Можна виділити кілька основних ідей, що транслюються в оперній творчості композиторів СРСР 1920-1950-х рр. Однією з центральних стала боротьба за світле майбутнє. Ця ідея транслювалася через сюжети опер, які описували події Жовтневої революції. Зазвичай в них йшлося про мужність червоноармійців, їх боротьбу проти Білої армії. Тут варто згадати такі твори, як «Семен Котко» С. Прокоф'єва (1940), де описується партизанський рух після Першої світової війни. Про події Громадянської війни йдеться в опері «Сонце над степом» (1939) В. Шебаліна. Опера І. Дзержинського «Піднята цілина» (1937) за однойменним романом М. Шолохова розповідала сюжет з життя села в період колективізації в 1928-1929 рр. Усі ці твори, хоч і різні за змістом, але несуть в собі єдиний меседж: вони описують хоробрість партизан та Червоної армії, які відважно борються з ворогами радянської влади та будують «світле комуністичне майбутнє».

Другою провідною ідеєю в СРСР стала боротьба Радянської армії проти фашизму. Одним з перших таких творів стала опера Д. Кабалевського «У вогні» (перша назва - «Під Москвою»), написана в 1943 р. В опері розповідається про події зими 1941-1942 рр., коли селяни одного з підмосковних сіл залишають рідні місця, щоб пліч-о-пліч з частинами Червоної армії мстити ворогові за кожну п'ядь зганьбленої землі [2]. Пізніше Д. Кабалевський написав ще одну оперу про боротьбу проти гітлерівських військ - «Сім'я Тараса» (1950), в якій йдеться про життя звичайного робітника та його сім'ї на Донбасі під час окупації та про партизанський рух. В цих операх підкреслюється лише жертовність і відвага радянських воїнів та повністю уникаються теми союзу СРСР і Німеччини на початку Другої світової війни, розділ Польщі та ін.

Також в період 1930-1950 рр. в СРСР пишеться багато опер на сюжети російських класиків, які поставали проти російської монархії та розповідали про страждання простого народу, про рух декабристів. До таких творів належить «Війна та мир» (1943) С. Прокоф'єва, «Декабристи» (1920-1953) Ю. Шапоріна, «Маскарад» (1944) О. Мосолова, «Казка про попа і наймита його Балду» (1940) О. Холмінова та ін.

Отже, в СРСР комуністична партія впливала на композиторів та їхню творчість. Опера як найбільш демократичний вид музично- театрального мистецтва ставала предметом пропаганди радянських ідей через нав'язування сюжетів, які оспівували радянську владу.

Використані джерела

пропаганда опера композитор

Власова Е. С. 1948 год в советской музыке // Москва: Классика-XXI, 2010. 474 с.

Глезер Р. В. Дмитрий Борисович Кабалевский. Ленинград: Советский композитор, 1969. 39 с.

Медушевский А. Н. Сталинизм как модель. Обозрение издательского проекта «РОССПЭН» «История сталинизма» // Вестник Европы. 2011. Т. XXX. 147 с.

Яковлев М. М. Союз композиторов СССР // Музыкальная энциклопедия: в 6 т. Москва: Советская энциклопедия. Советский композитор, 1981. Т. 5. 1056 с.

Размещено на Allbest.ru