Діяльність інтерактивного театру в сучасному культурному просторі

Розгляд інтерактивного театру як форму театрального взаємодії в сучасному культурному просторі, яка передбачає активну участь аудиторії. Переваги інтерактивних форм сценічної взаємодії перед іншими формами. Аналіз деяких театральних художніх практик.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2024
Размер файла 15,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність інтерактивного театру в сучасному культурному просторі

Activities of interactive theater in the modern cultural space

Кратко Юлія Володимирівна (Kratko Julia), старший викладач кафедри режисури та акторської майстерності, заступник директора з виховної роботи Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Senior Lecturer of the Department Directing and Acting Skills, Deputy Director for Educational Work of the Institute contemporary art National Academy of Management of Culture and Arts) м. Київ, Україна

У сучасному культурному просторі інтерактивний театр слід розглядати як форму театрального взаємодії, яка передбачає активну участь аудиторії, адже глядачі перестають бути лише спостерігачами й перетворюються на повноправних учасників творення художніх образів. Інтерактивні форми сценічної взаємодії мають свої переваги перед іншими формами: «мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок; дозволяють за той самий проміжок часу збільшити обсяг виконаної роботи; сприяють формування вміння співпрацювати в команді; розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками процесу; активізують власний досвід, знання та вміння учасників процесу, розвивають пам'ять та здатність до самоконтролю» [3, с. 14].

На сьогоднішній день інтерактив набув особливої популярності в умовах сучасної комунікації. Театральні художні практики другої половини XX - початку XXI ст. містять багато напрямів інтерактиву, серед яких назвемо: театральну техніку «verbatim», «перфоманс», «standup show», «імпровізацію» [2]. Для цих напрямків характерна, по-перше, пряма взаємодія з глядачем з метою залучення його до процесу створення вистави; по-друге, немає ані слова про художність, чіткість форми, драми в традиційному розумінні; по-третє, стислість події що відбувається на сценічному майданчику і, нарешті, по-четверте, драматурги обирають для самовираження не літературний тип мовної культури.

Нагадаємо, що основними функціями інтерактивного театру є пізнавальна, комунікативна, профілактична, корекційна, терапевтична тощо. Реалізація цих функцій сприяє становленню соціальної компетентності особистості, кращому розумінню соціальних ролей, а отже, їх сприйняттю та кращій творчій обробці, виробленню внутрішніх механізмів для запобігання тим життєвим чинникам, що призводять до життєвої некомпетентності, дезадаптації та маргіналізації особистості [1].

Інтерактивний театр має досить визначену соціальну спрямованість, оскільки вистави з інтерактивними елементами спрямовані в першу чергу на висвітлення та розв'язання соціокультурних, гендерних та інших проблем сучасного соціуму. В цьому сенсі важливо відзначити, що спрямовується діяльність інтерактивного театру в першу чергу на формування правильних світоглядних та соціокультурних орієнтирів дітей та молоді, які є як правило основною аудиторією і учасниками подібних дійств [2, с. 66].

В сценаріїв для інтерактивних вистав, зазвичай, обирають літературні твори, які яскраво ілюструють негативні риси людини а також різноманітні конфліктні ситуації. В ході інтерактивної вистави, учасники мають змогу самостійно змінювати характери персонажів і на власному прикладі визначити, які зміни ходу дій це може викликати. Учасник проектує для негативного героя твору позитивні моделі поведінки, а також демонструє власні позитивні сторони і має змогу побороти власні недоліки. Переживаючи зміну характеру персонажів і моделі його поведінки, учасник інтерактивної вистави привносить ці зміни і до свого внутрішнього світу, працюючи, таким чином, над собою і своїми недоліками, і знаходить сили подолати свої моральні проблеми, а, моделюючи поведінку персонажів, людина здатна самостійно вирішити і свою складну життєву ситуацію [4].

Різні форми інтерактивного театру, покликані вирішувати важливі соціокультурні завдання у сучасному світі. І однією з таких форм є соціально-психологічний театр, що є своєрідним результат аналізу і трансформації проблеми на рівні цільової групи. Тобто та яскрава картинка, яка, зрештою, стає доступною глядачам і є мистецьким продуктом, створеним завдяки пережитим і висловленим почуттям, думкам та ідеям дітей і їхніх керівників у процесі психологічної та педагогічної групової корекції. Що ближчою і зрозумілішою є тема вистави, то якісніше актори можуть її втілити на сцені. Тоді актори і глядачі у процесі перегляду вистави здатні відчути ефект особистісного включення у події, які зображуються, повірити у їх реальність.

У сучасних соціокультурних умовах діяльність інтерактивних театрів та постановки відповідних вистав набирає неабиякої актуальності. Техніки та методики інтерактивної взаємодії в Україні реалізуються, перш за все, у середовищі малих театральних закладів, не пов'язаних з діяльністю великих і державних театрів - лабораторій, студій і творчих проєктів, таких як: «Театр життя» (м. Житомир), «МІСТ» (м. Київ), «Казанок» (м. Харків), Арт-центр «На Тираспольській» (м. Одеса), і «Товариш Горх Фок» Центру ім. Вс. Мейерхольда (м. Херсон), та «Ctrl CV» Центру культури і мистецтв «Тотем» (м. Херсон), «PostPlayТеатр» (м. Київ) інші. Усі ці театральні осередки були створені на хвилі прагнення реформування театру й розширення мапи сучасних сценічних форм. Деякі з них присвячені молодій режисурі або сучасній українській драматургії, новим театральним формам, інші - соціальному і політичному мистецтву, його терапевтичній і пізнавальній функціям.

Отже, інтерактивний театр у культурному просторі ХХІ століття - це театр взаємодії і активного втручання в реалії життя, осмислення фактів і формування перспектив, театр, який співзвучний з ритмом сучасного суспільства і не обмежується жорсткими рамками і сценічним майданчиком. Відрадно, що сама парадигматика театру як мистецької форми істотно змінилася під впливом сучасного візуального мистецтва, філософських дискурсів, цифрових технологій та мас-медіа. Наголосимо, що явище інтерактивного театру для України нове і маловивчене, що уможливлює дослідницькі практики у так званому «on-line-режимі», надаючи можливість спостерігати його процес створення і формування. При цьому потенційно цікавими є компаративні дослідження, адже в різних суспільствах розвиток інтерактивного театру відбувається по-різному, а тому наукові розвідки можуть вивести дослідників не лише на рівень прикладних або галузевих наук, а й рівень загальної теорії вказаного явища.

Використані джерела

інтерактивний театр культурний

1. Капська А. Й. Соціальна робота. Технологічний аспект. Київ: Центр навч. літератури, 2004. 352 с.

2. Короткова Р. І. Соціально-психологічний театр як сучасний вектор соціально-виховної роботи з дітьми та молоддю // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 11: Соціальна робота. Соціальна педагогіка: зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Вип. 24 (І том). С. 64-71.

3. Наконечна О.В. Детермінанти створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві: монографія. Одеса: Астропринт, 2006. 248 с.

4. Полякова О.М. Театральні технології як засіб професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів // Вісник Запорізького національного університету. 2011. № 1(14). С. 80-85.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Джазове мистецтво як частина музичної культури України. "Джаз-коло" (серія джазових концертів) - проект, створений для підтримки української імпровізаційної музики. Аналіз українського джазу, ролі та значимості проекту в культурному просторі України.

    статья [22,3 K], добавлен 07.02.2018

  • Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Історія виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва. Художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Особливість вертепу як народного театру ляльок. Розвиток української національної культури.

    презентация [924,9 K], добавлен 17.12.2015

  • Огляд інформації за темою театральних плакатів як об'єктів дизайну. Збір маркетингової інформації за темою театральних плакатів. Аналіз аналогів театральних афіш. Формулювання вимог до створення театральних афіш. Розробка візуального стилю театру.

    дипломная работа [26,4 K], добавлен 03.07.2012

  • Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008

  • Специфічні риси художнього активізму, його визначення та кола художніх практик які йому належать. Соціально орієнтовані художні практики 1960-1980-х років, їх особливості та характерні риси. Сфера художнього активізму в сучасному медіа просторі.

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.07.2013

  • Проблеми дозвілля української молоді в умовах нової соціокультурної реальності, місце та роль театру в їх житті. Основні причини зміни ціннісних орієнтацій молоді щодо проведення вільного часу. Визначення способів популяризації театру у сучасному житті.

    статья [21,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010

  • Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.

    разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Філософія театру Леся Курбаса. Драматургічні пошуки нового національного розуміння феномену театру. Вплив А. Бергсона на діяльність Курбаса. Організація мистецького об'єднання "Березіль" як своєрідного творчого центру культурного руху 20-х років.

    реферат [64,9 K], добавлен 15.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.