Проблеми інституціоналізації вищої професійної освіти спортивних бальних танців в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківська державна академія культури

Кафедра сучасної та бальної хореографії

Проблеми інституціоналізації вищої професійної освіти спортивних бальних танців в Україні

Шкурєєв К.І., к. мистецтв., ст. викладач

Збройна агресія РФ проти України спричинила глибоку кризу в усіх сферах національного буття. Танцювальний спорт не став винятком; до обмежень, спричинених пандемією коронавірусу, додалися ті, що зумовлені воєнним станом. У східних регіонах України функціонування танцювальних шкіл у їх звичному форматі і проведення спортивних змагань фактично припинились. Міграція населення призвела до зрушення усталених колективів, вибуття найактивніших учасників, ліквідації низки клубів, втрати їх матеріальної бази - тренувальних залів та приміщень, придатних для проведення змагань, зменшення платіжної спроможності учасників. Впав попит на розважальний контент на кшталт танцювальних шоу. У таких умовах перспективи розвитку танцю як спорту і бізнесу чимдалі більше здаються сумнівними.

Вища хореографічна освіта в галузі спортивного бального танцю в Україні є порівняно новим і невеликим за обсягом явищем (окрема кафедра бальної хореографії сьогодні є лише в КНУКіМ) [2], тоді як сам спортивний бальний танець за тридцять років незалежності стрімко набував популярності. Зокрема, станом на 2021 рік тільки в Харкові було близько тисячі тренерів і 400 клубів, які брали участь у змаганнях різних рівнів і масштабів, середня кількість учасників була від трьохсот до тисячі. Якщо в умовах обмежень пандемії коронавірусу вдалося якоюсь мірою зберегти змагально-тренувальний процес, то повномасштабне вторгнення в низці областей України, і зокрема в Харківський, його фактично зупинили. Протягом березня - грудня 2022 року вдалося провести лише один невеликий подібний захід у Валках 18 грудня спільно з фестивалем конкурсних видів хореографії, який спричинив неабиякий ентузіазм організаторів та учасників, пожвавлення танцювальної спільноти області, незважаючи на блокпости, блекаут і ракетні обстріли російських окупантів, вкотре показавши актуальність означеного напряму діяльності.

Обставини сьогодення змусили наново осмислити й систематизувати набутий за кілька десятиліть тренерський та організаторський досвід з метою впровадження його здобутків у процес підготовки фахівців зі спортивних бальних танців.

Перше, на що слід звернути увагу, на концептуальну особливість спортивного бального танцю як танцю бального - його несценічність. Цей вид хореографічного мистецтва по своїй суті не розрахований на сприйняття стороннім глядачем, впливаючи передусім на самого виконавця, його партнера, групу виконавців. Це танець-самоціль. Протягом ХХ століття змінилась сфера побутування бального танцю: зі згортанням танцювальних вечорів розвитку набула турнірно-змагальна діяльність, яка вивела на новий рівень професію вчителя танців. Поступово відбувається інституалізація напряму, його виокремлення із загальної хореографічної підготовки для виховання конкурентоспроможних фахівців.

Друге - бальний танець є масовою формою хореографічного мистецтва, що вимагає особливого підходу до компетенції тренерів у галузі фізичної культури. Як вид рухової активності він розвиває всі основні фізичні якості людини - силу, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість, координацію в межах нормальної людської активності, не вимагає особливих анатомічних даних, втілює природні танцювальні поштовхи, маючи в основі різноманітні види ходи, на відміну, наприклад, від класичного танцю, ґрунтованого на виворітності, стрибках, складних обертаннях. Отже, майбутні вчителі бального танцю повинні володіти функціональною методикою тренувань, принципово відмінною від традиційної хореографічної з її класичним тренажем біля станка і пасивними розтяжками.

Третя важлива складова освіти в галузі бальної хореографії - систематичні знання з культурології, історії і філософії бального танцю, засвоєння його концепту, онтології, специфіки наративу, прийомів формування сенсів і образів.

Четверте, що має бути в програмі підготовки фахівців бальної хореографії, - систематизоване уявлення про клубно-турнірну діяльність як в Україні, так і за кордоном, адже сьогодні це основна сфера побутування спортивного бального танцю. Бальний танець завжди був передусім способом самопрезентації [1]. Досвід тих, хто здобуває хореографічну освіту, здебільшого обмежується кількома клубами і тренерами і є провідним у формуванні його професійного світогляду, тоді як розмаїття тренерських й організаторських стратегій практично не зчисленне, з огляду на специфіку бального танцю, і дати про них уявлення є перспективним завданням закладу вищої освіти з метою підвищення конкурентоспроможності випускників, а відтак і престижу самого закладу. Зокрема, тренери-хореографи можуть орієнтуватись у своїй роботі на масовість чи камерність, обирати різні вікові категорії учнів чи зосереджуватись переважно на підготовці майбутніх чемпіонів, або основну увагу приділяти організації змагань. В умовах війни доводиться шукати нові форми занять, розширювати потенційну аудиторію учнів, створювати короткострокові проекти розважально-рекреаційного змісту, які цілком вірогідно зберігатимуть актуальність у майбутньому.

Альтернативою змагальній діяльності є спроби театралізації бального танцю [1], розробки його сценічних варіантів передусім для різноманітних концертів і конкурсів талантів навчальних закладів, що їх відвідують учасники клубів. Також певний попит мають постановки весільних танців, програм для випускних заходів, іноді - корпоративів. Популярність мають заходи історичного бального танцю, який є найближчим родичем спортивного в системі хореографічної культури. Це п'ятий компонент повноцінної підготовки фахівця обраного напряму - принципи сценізації бального танцю.

Отже, спортивний бальний танець не втратив актуальності навіть у найбільш постраждалих внаслідок збройної агресії регіонах України, вкотре доводячи право на розвиток у вітчизняному культурному просторі. Масовість, ґрунтовність на фундаментальних ідеях і образах буття зумовлюють потенційну широку цільову аудиторію учнів, інтерес до змагань сприятиме відновленню турнірів. Підготовка вчителів танців є перспективним напрямом роботи вишів. Водночас підготовка фахівців цього напряму потребує подальшої спеціалізації та інституціоналізації.

конкурентоспроможність фахівець спортивний бальний танець

Література

1. Longqi Yu & Ralph Buck. Competition in tertiary ballroom dance education in China: `a double-edged sword'. Research in Dance Education. 2022.

2. Павлюк Т. Мистецтво бальної хореографії в системі української вищої освіти. Науковий огляд. 2020. №5(68).

Размещено на Allbest.Ru