Практика дизайну в українських церковних тканинах (виробництво, художньо-стильові особливості)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практика дизайну в українських церковних тканинах (виробництво, художньо-стильові особливості)

Ольга Олійник

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця, Інститут народознавства НАН України, відділ народного мистецтва, м. Львів, Україна

Сучасні церковні вироби призначені виконувати художньо- естетичні функції, відрізнятися новизною і оригінальністю як художнього, так і конструктивно-декоративного вирішення. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст., паралельно із звичними авторськими художніми практиками, в українських церковних тканинах з'являється дизайн або художнє оформлення продукції, призначеної для подальшого тиражування. У зв'язку з цим виникає актуальна потреба визначення заявленої наукової проблеми щодо церковних тканин та канонічного одягу; аналізу практики дизайну на широкому порівняльному матеріалі; введенні у науковий обіг нових артефактів, які представляють сучасний промисловий розвиток галузі в Україні. Мета статті -- висвітлити концептуальні засади та особливості застосування практики дизайну в галузі сучасного церковного текстилю панівних деномінацій в Україні, окреслити джерела інспірацій та тенденції розвитку художніх форм. Об'єктом дослідження є тиражована продукція -- церковні тканини і канонічний одяг священнослужителів, виготовлені виробничими монастирськими майстернями та промисловими підприємствами України, а предметом -- специфіка застосування практики дизайну в сфері сучасного українського церковного текстилю. Територіальні межі охоплюють терени сучасної України, а хронологічні -- кінець 1990 -- 2020-ті роки.

У дослідженні застосовано методи системного аналізу художнього явища -- формально-стилістичний, іконографічний, порівняльний.

Ключові слова: дизайн, церковні тканини, священиче облачення, монастирські майстерні, гаптування, декор, стилістика, лицеве шитво, орнамент.

Olha OLIYNYK

Сandidate of Аrts (Ph. D),

Researcher at the Folk Art Department of Ethnology Institute

of the National Academy of Sciences of Ukraine,

Lviv

DESIGN PRACTICE IN UKRAINIAN CHURCH FABRICS (MANUFACTURING, ARTISTIC AND STYLE FEATURES)

In the late 1990s in parallel with the usual author's artistic practices in Ukrainian church fabrics, design appears -- artistic decoration of products intended for further replication. The peculiarity of the design of canonical products is that this process must necessarily take into account the observance of church prescriptions, the semiotics of clothing and national traditions.

Design practice is represented in Ukraine by a number of specialized secular enterprises and numerous monastic machine embroidery workshops. This study analyzed the products of workshops from Kyiv, Lviv, Rivne, Kropyvnytskyi, Lutsk, and Volhynia regions. Today, the artistic concept of church fabrics is determined by tradition, the worldview principles of the contemporary and the possibilities of technology with software.

Article purpose -- is to highlight the peculiarities of the application of design practice in the field of modern church textiles in Ukraine, to investigate sources of inspiration and trends in the development of artistic forms.

The object of the research are replicated products -- church fabrics and canonical clothes of clergy from monastery workshops and industrial enterprises of Ukraine, and the subject is the specifics of the application of design practice in the field of modern Ukrainian church textiles.

The article source base there are scientific literature, materials of Internet sites of Ukrainian spiritual institutions and companies producing church textiles.

The method of systematic analysis of the artistic phenomenon -- formal-stylistic, iconographic, comparative -- were applied in the study.

The analysis of traditional and modern experience in the field of church textiles gives reasons to single out the main requirements for the development of the design of liturgical fabrics: artistic expressiveness, interpretation, associative image, a combination of centuries-old experience of liturgical sewing and the latest technologies. In the 21^st century, designers, based on tradition (citation, reconstruction, interpretation and stylization), are busy searching for an artistic language to build a new aesthetic reality.

Textile attributes for the needs of the dominant denominations of the Ukrainian Church reveal certain differences in the choice of national-spiritual priorities and artistic-stylistic features, which is determined by the ideological and canonical foundations of the confessional confrontation in Ukrainian Orthodoxy (OCU and UOC MP).

Keywords: design, church fabrics, priestly vestments, monastery workshops, embroidery, decor, stylistics, face sewing, ornament.

Вступ

Виклики науково-технічного прогресу та комп'ютерних технологій стали важливими чинниками суспільних процесів, які впливають на формування світоглядних засад сучасних мистців. Завдяки новітнім технологіям та медіа суттєво розширюється інформаційний простір, формуються нові пріоритети часу, які докорінно змінюють підґрунтя мистецьких творів. Наслідки цього виявляються у тяжінні до технологізації мистецтва, експериментальних методів арт-практик, інтелектуалізації та глобалізації ідейного поля мистецтва, що домінує або й заміняє цілком естетичні пошуки та вирішення художньої форми мистцями.

В окремих випадках світоглядних засад мистців відбувається нівелювання майстерності та професійності як незатребуваних критеріїв на сучасному арт-ринку, натомість утверджує позиції еклектика та кітч поряд з маркетинговими засобами, маніпуляціями мас медіа. Не оминули ці явища і галузі церковного текстилю.

Вкрай важливими в протистоянні з зазначеними негативними проявами залишаються традиційні чинники формування мистецького світогляду, а саме -- культурна спадщина, традиції, історичний досвід, ментальні та етнопсихологічні риси, які сприяють національно-культурній ідентичності мистців.

В українському середовищі ця група чинників частково залежить від регіонального мистецького осередку, в якому працює мистець, та від його оточення.

Ще одна гостра проблема, яка вимагає окремих роз'яснень при розгляді виробництва церковних виробів в Україні наприкінці ХХ -- на початку ХХІ ст., стосується національної та релігійної ідентичності українців різних християнських конфесій (конфесійного протистояння). Зі здобуттям незалежності Україна впродовж двох десятиліть перебуває у стані суттєвих соціокультурних перетворень, що помітно впливають і на релігійну сферу. В цей час розвиток національної та релігійної ідентичності українських громадян незалежної України відбувається в контексті формування модерної української нації європейського типу [1, с. 140].

Проте поступ в цьому напрямі не відбувався повноцінно і одностайно на всій території країни. Незважаючи на те, що наприкінці ХХ -- початку ХХІ ст. значущість пострадянських ідеалів стрімко зменшилась на переважній частині України, вони все ж продовжували панувати серед етнічних росіян та російськомовних українців, які мешкають на Півдні та Сході. Крім того, конфесійне протистояння в православ'ї сформувало суттєво різні ідентифікаційні матриці двох груп громадян України, які ідентифікували себе як: «віруючі Київського патріархату» (особи з розвинутою європейською та національною ідентичністю, вищим рівнем патріотизму) і «віруючі Московського патріархату» (особи з домінуючою пострадянською ідентичністю, низькою європейською та маргінальною національною ідентичністю) [1, с. 140]. Останні демонструють практично відсутність образу єдиної Київської церкви (натомість ними визнається Московська) та панування стереотипу «свій-чужий», де чужими, як правило, вважаються саме українці. Першочерговою причиною цього є деструктивний інформаційний тиск з боку Російської Федерації, який негативно впливає передусім на осіб з маргінальною і зміненою етнічною ідентичністю, заважає повноцінному формуванню європейської та національної свідомості.

Хоча на початку ХХІ ст. спостерігається певна розмитість релігійної ідентичності громадян України, проте, на думку спеціалістів [2], українське суспільство перебуває у стані пошуку нової релігійної ідентичності. А становленню релігійної, національної та європейської самосвідомості громадян України сприятиме захист українського інформаційного простору; подолання комплексу національної меншовартості; довершення процесу консолідації української нації на основі європейських ідеалів та української національної ідеї.

Проблема ідентичності в свідомості творців та споживачів суттєво відображається у виборі пріоритетів до наслідування. Передусім це стосується пропагування національних ідей, традицій в образотворенні і декоруванні. У минулому столітті в багатьох сферах художньої культури сформувалося кілька видів художніх практик, які різняться метою, завданнями, методами створення образу, характером взаємодії з соціокультурним контекстом та «споживачем»: мистецькі, дизайнерські, арт-практики. В цьому сенсі, хоча меншою мірою, проте не став винятком і церковний текстиль, який, як галузь мистецтва, передбачає образотворення, певну художню концепцію.

Мета нашої статті -- висвітлити концептуальні засади та особливості застосування практики дизайну в галузі сучасного церковного текстилю панівних деномінацій в Україні. У дослідженні застосовані методи системного аналізу художнього явища -- формально-стилістичний, іконографічний, порівняльний.

Основна частина

Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. паралельно із звичними авторськими художніми практиками в українських церковних тканинах з'являється дизайн або художнє оформлення продукції, призначеної для подальшого тиражування. Сьогодні ця практика представлена в Україні низкою спеціалізованих світських підприємств та численними монастирськими майстернями машинної вишивки і шиття.

На відміну від мистецьких творів, дизайн-об'єкти можуть бути не авторськими, а брендовими. Головними для них є критерії конструктивності, технологічності, економічної доцільності, задоволення попиту тощо. Це творчість, обмежена техніко- економічними умовами. Саме в цьому сенсі слід розрізняти творчість і креатив: творчість інтуїтивна і спонтанна, а креатив -- аналітичний і методологічний, орієнтований на передбачуваний результат. Від мистецького твору чекають образності, гострого імпульсу, вражень, а від дизайну -- загально- прийнятної естетики та задоволення поточних утилітарних потреб. Тобто, виконані мистцями твори надихають, пробуджують проблеми, підносять духовність і художні запити споживача, а дизайн -- задовольняє потреби, мотивує придбати і використовувати [3]. Робота дизайнера полягає у вдосконаленні принципів дизайн-проектування текстильних предметів церковного призначення, впровадження яких націлено на забезпечення достатнього рівня якості даної продукції та можливість її промислового виробництва.

Аналіз сучасної художньої продукції показує, що зміни в архітектурі, та оздоблювальних матеріалах храмів зумовлюють і зміни в церковному текстилі та його ролі в облаштуванні інтер'єру відповідно до сучасних стилістичних тенденцій (широкий діапазон -- від мінімалізму до нарочитої декоративності).

Пропозиція на ринку церковних атрибутів, яка представлена переважно світськими брендовими компаніями (новітня форма представлення продукції -- інтернет-магазини) та монастирськими майстернями машинної вишивки, сьогодні репрезентує часто поверхневі стилізації і нерідко -- низької якості. Пев- ною мірою засиллю несмаку протистоять виставкові проекти, наукові дослідження, присвячені національній спадщині у галузі декоративно-прикладного мистецтва. Вони утворюють потужну базу аналогів для сучасних дизайнерських розробок.

Особливість проектування канонічних виробів полягає в тому, що цей процес повинен обов'язково враховувати дотримання церковних приписів, семіотику одягу та національні традиції. Оскільки вимоги символіки є пріоритетними для даної галузі виробництва, вкрай важливим є вивчення базових елементів символізму, як основи формоутворення канонічного одягу, а також встановлення впливу символіки на форму окремих його елементів та декоративне оформлення.

Облачення священнослужителя є носієм інформації про місце особи в ієрархічній структурі церкви, тому, згідно з канонами візантійсько-слов'янського обряду, кількість елементів, що входять до комплекту літургійного одягу та сакральних покровів чітко регламентована залежно від ступеня священства духовної особи. Крім того, у відповідності до свят, днів чи подій, що відзначаються церквою, для богослужбового одягу визначені основні кольори: білий, червоний, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий, чорний. Усі вони символізують духовне значення святих осіб та священних подій.

Сучасні дизайнери і компанії намагаються враховувати вимоги безпосередніх споживачів щодо проектування канонічного одягу, зручності використання та визначення його основних споживчих характеристик. Вибір матеріалів для виготовлення та оздоблення облачення має визначальне значення в характеристиці його зовнішнього вигляду та експлуатаційних властивостей. Так, дослідник дизайну канонічного одягу В. Маліновський [4, с. 7] подає цікаві дані опитування серед духовенства, зокрема щодо декоративного оздоблення одягу: половина опитаних віддала перевагу комбінаціям різного орнаменту, 20% -- рослинному, 15% -- сюжетним зображенням, 15% -- вишиванню. Більшість (80%) священників виявили бажання мати облачення з дорогоцінних тканин, яке, на їхню думку, повинно використовуватись до восьми років.

У православному світі широко відомий своїм давнім золотошвейним мистецтвом Корецький монас- тир^Р, де зберігаються традиції літургійного гаптування. Сьогодні у золотошвейній майстерні працює п'ять сестер, вишивають різні предмети облачен- ня, ікони. Серед відомих робіт -- вишиті ікони Ко- рецької Божої Матері «Споручниці грішних» та Святителя Алексія, кілька патріарших параманів [5, С. 40].

Корецькі майстрині гармонійно поєднують давні традиції літургійного гаптування з сучасними технологіями золотошвейного мистецтва. «Золота» вишивка для культових предметів (покровів, риз, плащаниць тощо) виконується на машинах з програмним забезпеченням. Проте для ручних робіт, як наприклад митри, сестри постійно вивчають і освоюють давні прийоми шитва.

Подібна структура виробництва та організація технологічних процесів у швейно-гаптувальній майстерні ще однієї відомої волинської обителі, що в минулому славилася власним осередком золотошит- ва -- Зимненського монастиря². Своєю продукцією, а це священиче та архієрейське облачення, митри, покрови, плащаниці, зимненські черниці створюють серйозну конкуренцію корецьким.

В оздобленні ієрейських митр -- найосновнішого виду ручної продукції даної майстерні, знайшли відображення традиції об'ємного золотого шиття доби бароко, різних стилістичних течій ХІХ століття, а також народної вишивки. Стилістична «розмитість» і нав'язані патріархією стереотипи щодо художнього вирішення церковних атрибутів уподібнює зимнен- ські твори з аналогічною продукцією майстерень інших українських та російських православних монастирів цієї ж юрисдикції, і в кінцевому висліді -- масової продукції законодавця моди в православному текстилі, Церковного торгівельного дому Софріно ³ (Москва). Загалом їм притаманна нарочита пишність, надмірна декоративність, присутність додаткових оздоб, що пригнічують основні орнаментальні мотиви та лицеві вставки.

Іл. 1. Дизайнер за роботою над проектом. Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир. с. Зимне (Волинська область)



Іл. 2. Вишивальна машина. Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир. с. Зимне (Волинська область)

До беззаперечних якостей виробів зимненських черниць є досконале володіння технікою об'ємного гаптування металевими нитками, яка передається від старших сестер молодшим, наповнений етноестети- кою декор та бездоганний художній смак.

Крім унікальних одиничних творів ручного гаптування, як митри і плащаниці, копітка праця над якими триває подекуди кілька місяців, у монастирі виготовляють тиражовану текстильну продукцію -- різноманітні літургійні покрови і облачення служителів. Для цього тут існує оснащена найсучаснішими швейними та вишивальними машинами майстерня. Намальований вручну ескіз адаптується до роботи на машині спеціальною комп'ютерною програмою, яка в подальшому керує процесом вишивання (іл. 1, 2).

Майстерність та манера святогірських черниць- вишивальниць відома в регіоні й далеко за межами України. Церковні вироби зимненських сестер, подібно чернечому послуху, не рекламуються, важко про них довідатися і в ідеологічно упередженого духівництва. За власним поданням [6], їхня продукція на службі у багатьох відомих храмах патріархії, а ошатні митри під час богослужінь увінчують голови «єпископів, митрополитів і навіть патріархів!».



Іл. 3. Вишите ієрейське облачення «Крісо» (арт.01200). Інтер- нет-магазин «УПЦ-ТЕКСТИЛЬ». м. Київ

На відміну від монастирських майстерень з де- сятком-двома сестер-послушниць, у штаті провідних швейно-вишивальних брендових компаній працюють високо кваліфіковані спеціалісти: дизайнери по текстилю, технологи комп'ютерного управління вишивки, конструктори, швачки, вишивальниці, маркетологи та інші. Всі вони разом з потужною промисловою базою (новітні оргтехніка, розкрійне, швейне, вишивальне обладнання тощо) забезпечують складний виробничий процес від замовлення до доставки готового виробу клієнту.

До виробничих майстерень належить передусім швейний цех Художньо-промислового підприємства при Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі -- беззаперечний монополіст галузі в Україні ще з радянських часів. Створений як дублер відомих російських виробництв православної церковної утвари («Софріно» та ін.), він до певної міри наслідує їхні художні ідеї та традиції. Від 1995 р. це сучасне текстильно-швейне підприємство під назвою «Православний текстиль», сьогодні -- « УПЦ- Текстиль»⁴ працює в Київській Митрополії (УПЦ МП) [7]. За якістю та промисловими потужностями це серйозний конкурент на ринку церковної художньої продукції або «українське Сорфіно».

В асортименті підприємства священичі облачення, різноманітні храмові та церковно-обрядові тканини -- плащаниці, покрівці, скатертини, хоругви, оздоблені візерунками машинної вишивки. На відміну від російської продукція «УПЦ-Текстилю» за художньо-стилістичними ознаками тяжіє до орнаментального церковного шитва XVIII--ХІХ ст. та української народної вишивки. Характерна особливість більшості пропонованих компанією церковних тканин -- це «золотий» декор з орнаментальних комплексів, що вкриває більшу частина тла Облачення архієрейське «Воскресне» (арт. 0012), облачення архієрейське (арт. 0026,0027); облачення ієрейське (арт. 010219, 01201). (іл. 2, 3). Домінує використання рослинних мотивів, улюбленими серед них -- акант, лілія, виноградна лоза, типові для центрально-українського регіону стилізовані квітучі галузки. Характерним декоративним прийомом в орнаментиці новітніх виробів є повтори завитків основного квіткового мотиву у різних кольорових градаціях метаніну. Іноді в декорі облачень трапляються натуралістичне трактування флори та урбаністичні зображення.

Матеріали тут застосовують натуральні та синтетичні, в технічному плані переважає машинна вишивка об'ємною гладдю по підкладу (нитяному, мотузковому) металізованими (метаніт, люрекс) та шовковими (віскоза, лавсан) нитками. Як ексклюзивні вироби компанія пропонує ручне орнаментальне гаптування канителлю, інкрустацію намистинами та кольоровим камінням (митри, ікони, плащаниці). Для здешевлення продукції і тиражування в митрах, плащаницях та церковно-обрядових тканинах використовуються живописні та літографічні деталі.

У плащаницях переважають одноличні композиції з друкованим іконописним зображенням у середнику та орнаментальною каймою. Їхні назви («Новгородська», «Гефсиманія», «Петербурзька», «Завиток») вказують на джерело інспірації орнаментики, оскільки середник і шрифтове обрамлення шаблонні, а варіативність допущена тільки в орнаментальній каймі. Для підсилення декоративності у кайму вводять ще кілька вузьких орнаментальних стрічок. У шаблонній композиції виявляються запозичення з російських аналогів (витягнутий щільний шрифт, серафими -- у кутах). На ці ж джерела вказують назви артикулів митр («Іверон», «Оптинська», «Царська»), вишитих підризників («Новгородська стрічка», «Святогорський», «Тихвинський»).

Ще виразніше впливи Російської Православної Церкви помітні в хоругвах, а саме у використанні іконографії російських чудотворних ікон -- «казанської», «володимирської» та домінуванні декору над сюжетністю. Орнаментика тут рослинна, стилістично невиразна.

Художньо-промислове підприємство «Золоте шитво» [8] (Кропивницький) єдине на ринку України, яке більше двадцяти років спеціалізується на орнаментальному та фігуративному шитві золотою, срібною канителлю та кольоровим шовком. Ця техніка вимагає ручного виконання, тому, не зважаючи на тиражування, кожен витвір компанії до певної міри оригінальний і унікальний. Примітно, що компанія визначилася з пріоритетами: всі вироби виготовляються «традиційно вручну за відновленими технологіями шитва давніх майстрів Київської Русі» з використанням інкрустації тільки дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням, що робить вироби коштовними та ексклюзивними.

Проте аналіз художньої мови асортименту «Золотого шитва» (стилістики, іконографії, виражальних засобів) переконує, що українська за походженням майстерня перебуває під покровительством УПЦ (МП), а її продукція щодо канонів призначена передусім для потреб саме його приходів. Суперечливим моментом є й юридична назва майстерні -- «Іноземне підприємство «Золоте шитво» [9], що наводить на думку про серйозне джерело фінансування дорогої продукції. Відомо також, що засновниця підприємства і його багаторічний директор -- Жанна Майхровська, з 1995 одночасно працювала старшою майстринею золотошвейних робіт з гаптування канителлю Православного комбінату «Софріно» (Москва РФ) [10].

Загалом асортимент церковного текстилю і масштабність пропозиції підприємства вражає. За цим бачиться великий колектив фахівців та потужна промислова база з новітнім вишивальним обладнанням. Дається в знаки великий досвід роботи в галузі й висока конкурентоздатність продукції. Переважна більшість артикулів -- облачення священнослужителів, митри, літургійні покрови, плащаниці, храмові та обрядові тканини -- це художні вироби, оздоблені вишивкою. Майстрині підприємства демонструють бездоганне володіння техніками лицевого та орнаментального (золотого) шитва, різними прийомами вишивання, інкрустацією каменями тощо.

Іл. 4. Вишиті покрівці (арт.роІЗ). Інтернет-магазин «УПЦ- ТЕКСТИЛЬ». м. Київ

У художньому плані майстри і дизайнери «Золотого шиття» зорієнтовані на аналогічні розробки російських підприємств, зокрема Софріно -- з надмірним декоруванням, об'ємними швами, суцільно зашитими золотими нитками площинами, оздобленні перлами та натуральним камінням. Особливо це помітно в архієрейському канонічному одязі -- сакосах, далматиках, підсакосниках, орарах. митрах тощо. Застосування лицевого шитва на об- лаченні -- давня візантійська і українська традиція оздоблення архієрейського облачення, проте у «Золотого шитва» воно наслідує сучасні російські розробки. Наприклад, лицеві зображення розташовані у вигляді клейм (довкола зрізів рукава, подолу, вздовж грудини), в них використана поліхромія у поєднанні з золотими «окладами» та білосніжним тлом тканини (іл. 4).

Лицеве шитво однаковою мірою виконують вручну і на машинах. Багато сюжетного шитва, виконаного машинним способом, в облаченні, літургійних покровах, палицях, митрах Облачення архієрейське, арт. 9981, 906, 902; облачення ієрейське, арт. 9957, 1023, 1039; воздух, арт. 9836.. Особливо вражають його масштаби на хоругвах («Старозавітна Трійця», «Одигітрія», «Св. ап. Андрій Первозванний», «Знамення», «Воскресіння Христове») Хоругви, арт. 10067, 7586, 6550, 11445, 11447. (іл. 5).

«Золоте» орнаментальне шитво машинного виконання представляє широкий спектр дизайнерських розробок: від вихолощених орнаментів класицизму та періоду еклектики до натуралістичних живописних і відверто народних мотивів. Впадає в очі намагання заповнити золотим орнаментом якомога більше фонової тканини (в облаченнях він ніби імітує золототкання).

Іл. 5. Вишите облачення архієрейське (арт.5477). ПП «Золоте шитво». м. Кропивницький



Іл. 6. Фрагмент опріччя фелона (арт.1072). ПП «Золоте шитво». м. Кропивницький

У стилістиці орнаменту відчутні інспірації українського шитва XVIII-- XIX ст. та еклектизм. Рослинна орнаментика багата на пишні витіюваті форми, що вносять динаміку в бордюри, кайму, краї виробів. В оздобі канонічного одягу священнослужителів цілковите панування рослинного декору, який в окремих артикулах вкриває третю частину поля. Рясно декороване священиче облачення справляє враження царського вбрання Облачення архієрейське, арт. 862, 890, 900; облачення ієрейське, арт. 2473, 1072, 1055, 1049., що загалом затьмарює їхнє призначення та сакральну суть, відволікає від Літургії.

Іл. 7. Митра ієрейська, оксамит (арт.9914). ПП «Золоте шитво». м. Кропивницький

Митри представляють найповніший комплекс ручних робіт -- гаптування по карті, канителлю і трунцалом, лицеве шиття шовком, вишивка перлами, інкрустація камінням, та найбільшу варіативність декору (понад 160 артикулів). Проте ці ошатні й майстерно виконані вироби демонструють деяку стилістичну невизначеність та розмитість. У порівнянні з аналогічними російськими виробами кропивницькі багатші орнаментикою і оздобами, мають ефектніші виражальні засоби. Позитивно, що в митрах зовсім відсутні живописні та літографічні вставки. Особливо вишукані митри з крупними клеймами лицьового шитва (іл. 6).

В композиційному вирішенні плащаниці наслідують зразки російських темноземельних плащаниць «Оплакування» 16--17 ст. або «Покладення в гріб» розгорнутої історичної іконографії кінця ХІХ ст. (іл. 7).

Церковна майстерня «Покров» [11] (Київ, ПЦУ) спеціалізується на виготовленні суто обла- чень для священнослужителів та фурнітури. Це досвідчений суб'єкт на ринку церковної продукції ще з 1992 року. У пріоритеті компанії -- дотримання православних канонів, традицій та високих стандартів якості. Вся вишита продукція -- ікони для ієрейського облачення, палиці, фурнітура (аплікації для дияконського одягу, скражалі для мантії, набори нашивних хрестів) та лиштви підризників та підсакос- ників, виконані машинним способом.

Іл. 8. Плащаниця Спасителя («Оплакування» арт. 1441). ПП «Золоте шитво». м. Кропивницький



Іл. 9. Набір хрестів для ієрейського облачення «Софія». Церковна майстерня «Покров». м. Київ

Художня концепція церковних творів проникнута національною символікою та українськими традиціями церковного гаптування. Про це свідчать орнаментальне шитво та назви візерунків гаптованих елементів (хрестів) фурнітури для оздоблення єпископських та священичих облачень: «Софія», «Острог», «Кляжич», «Княгиня», «Лавра». Наприклад, хрещаті візерунки «Софії» і «Лаври» інспіровані орнаментикою розписів та архітектурного оздоблення видатних українських православних святинь -- Софії Київської та Києво- Печерської лаври. Орнаментика «Острог» асоціюється з періодом розквіту української культури -- козаччиною, інші -- мистецтвом Княжої доби (іл. 8).

Ще переконливіше представляють українські традиції гаптування лиштви архієрейських підсакос- ників та підризників. У буйних акантових орнаментальних композиціях простежуються виразні барокові ремінісценції, а в поліхромних квіткових гірляндах -- співмотиви з народною вишивкою козацької доби (візерунки «Халкідон», «Ніжність», «Райський сад») Підризник Халкідон» і «Ніжність», підсакосник «Райський сад».. Провідні мотиви рослинної орнаментики лиштв -- акант, тюльпан, барвінок, мальва, в'юнок, грона калини та винограду.

Лицеве шитво на нашивних іконах для шат священнослужителів представляє кілька сюжетів та зображень («Добрий Пастир», «Деісіс», «Зішес- тя до гробу», «Богородиця Єлеус», шестикрилий серафим) Ікони на облачення «Добрий Пастир, «Ісус Христос Блаженний», «Христос», «Богородиця», «Серафим». Майстерня церковного одягу «Предко» заснована в 2014 році священником ПЦУ о. Михаїлом Предком в Ки- наслідує візантійські традиції іконопису (іл. 9, 10).

Іл. 10. Ікона на палицю «Добрий Пастир». Церковна майстерня «Покров». м. Київ

Схожі духовні та художньо-стилістичні пріоритети у Майстерні церковного одягу «Предко» при Києво-Михайлівському Золотоверхому монастирі (ПЦУ) ¹¹. Поза тим, що майстерня більше спеціалізується на пошитті облачення, представлений асортимент церковного текстилю рясніє орнаментальними знахідками, оригінальними композиційними ходами. Помітно, що при розробці орнаментальних оздоб дизайнери захоплюються мистецтвом Візантії та Давньої Русі, тонко вловлюючи стилістику творів. Ця стилістика пронизує вишиті елементи облачень (хрести на опріччя, єпитрахиль, орар), орнаментальні обрамлення платів тощо, експонується на архієрейські скрижалі. Орнамент відзначається чіткістю побудови (подекуди навіть схематичністю), розміреним ритмом, простими, вихолощеними від зайвих деталей мотивами. Шарм вишитого декору «Предко» полягає в особливій естетиці мінімалізму, що вигідно вирізняє його серед решти надміру оздоблених церковних тканин (іл. 11, 12). Репрезентативна продукція компанії (хоругви, прапори) наповнена українською та державною символікою, відповідним колоритом (іл. 13).

Оригінальну текстильну продукцію пропонує вишивальний цех підприємства церковної утварі «Обаров», що працює поблизу Рівного єві (джерело -- URL: https://www.facebook.com/people/ Майстерня-церковного-одягу-Рге<1ко/100057644851810/ Майстерні церковного магазину-складу працюють при церкві Покрови Пресвятої Богородиці в селі Обарів поблизу Рівного (джерело -- URL: http://obarov.com.ua/). Людський талант та ідеї у поєднанні з цифровою точністю машини тут отримали чудове втілення. Завдяки новітньому вишивальному обладнанню з комп'ютерним забезпеченням компанія активно просуває в своїх текстильних виробах лицеве шитво, що вигідно вирізняє її на ринку, а продукцію робить винятковою та художньо виразною. Цей сучасний тренд, підтриманий багатьма підприємствами галузі з відповідними технічними можливостями, загалом сприяє відродженню давніх традицій лицевого шитва, візуальній реконструкції образності церковних шат. Дизайн-практика дозволяє широке площинне проектування шитва, накладання кількох колористичних шарів, поєднання плаского фактурного шитва і об'ємного гаптування. І все це з мінімальними затратами людських ресурсів.

Іл. 11. Вишита ікона на опріччя фелону «Богородиця». Церковна майстерня «Покров». м. Київ



Іл. 12. Набір хрестів для ієрейського облачення. Майстерня церковного одягу «Предко». Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир (ПЦУ)

Іл. 13. Хрест для опліччя ієрейського облачення. Майстерня церковного одягу «Предко». Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир (ПЦУ)

Іконографія сюжетних зображень базується на іконописі ХІХ століття та візантійських зразках. Серед поширених іконографічних сюжетів «Деісіс», «Оди- гітрія», «Покрова», «Старозавітна Трійця», «Воскресіння», «Спас Нерукотворний» та інші. Лики та руки виконані фотодруком на тканині, а дрібні бганки шат та німби -- кольоровим метаніном та шовком. Кожне з зображень має по кілька колористичних варіантів. Особливою ошатністю відзначаються сріблясто-білі ієрейські облачення (іл. 14, 15).

Іл. 14. Хоругва 3 механізованого батальйону 14 ОМБР. Майстерня церковного одягу «Предко». Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир (ПЦУ)



Іл. 15. Вишита ікона Спасителя для опліччя ієрейського облачення (код: iv0001)

Іл. 16. Вишита ікона Трійці для опліччя ієрейського облачен- ня (код: iv0006)

Облачення та храмово-обрядові вироби цієї майстерні рясніють багатим орнаментальним шитвом, взорованим на пишні акантові композиції із завитками доби бароко. Вигаптуваний орнамент мов вишукане мереживо вкриває опріччя фелонів, оздоблює широкою ділянкою краї рукавів і подоли облачень. В рослинній орнаментиці присутні передусім мотиви витончених квітів -- лілій, мальв, троянд, а також грона винограду з пшеничними колосками (єв- харистійна символіка) (іл. 16).

Гаптовані плащаниці майстерня «Обаров» пропонує у кількох сюжетних та композиційних варіантах: Господські одноличні плащаниці (з іконописом візан

тійського, грецького зразка чи малярства ХІХ ст. Плащаниці Спасителя (Код: pl0002, грецька Код: pl0004, Код: pl0003)., з різною пропозицією кайми, серафимів чи євангелістів по кутах); Покладання до гробу («українська» і «румунська») Плащаниці Спасителя (Код: pl0007, Код: pl0006)., Богородична однолична Плащаниця Богородиці з тропорем (Код: pl0001). та Успін- ня Пресвятої Богородиці Плащаниця Богородиці (Код: pl0005).. Найулюбленіші мотиви рослинного орнаменту кайми -- вже згадувані грона винограду у поєднанні з пшеничними колосками, польовими квітами або троянди, вишиті у двох-трьох кольорових градаціях.

Близькі до рівненських за стилістикою, художньо- композиційними та технологічними ознаками вироби грона волинських вишивальних майстерень. Це передусім Церковна майстерня «Фелон» (Луцьк) [12], відомий в регіоні бренд церковної утвари. Художнє і тематичне вирішення її продукції цілковито підпорядковане вимогам парафії Московського патріархату. Це чітко простежується в асортименті, крої, конструктивних елементах, виборі іконографічного репертуару та оздоби. Однак, подібно багатьом українським підприємствам галузі «Фелон» зумів створити власне неповторне виробництво церковного текстилю, наповнене українськими етноес- тетикою та традиціями, що виявляються в особливій ліричності образів, посиленій декоративності, поліхромії (як у сюжетному, так і орнаментальному шитві), провідних мотивах.



Іл. 17. Опліччя фелону руського крою (код: ob0200). Церковная Утварь Обаров. с. Обарів (Рівне)

Іл. 18. Вишита катапетасма «Христос -- Виноградна Лоза» (№ 8). FELON -- інтернет-магазин церковної вишитої продукції. м. Луцьк

Вишиті вироби майстерні, а це богослужбове обла- чення, літургійні покрови, храмові та обрядові тканини, відзначаються чи не найбільшою різноманітністю іконографічних сюжетів в лицевому шитві (тільки вишитого облачення понад двісті пропозицій!). Причому, в окремих виробах (фелонах грецького крою) дизайнери поєднують кілька зображень, зокрема у вигляді розгалужених композицій з клеймами (грецька іконографія Христос -- Виноградна Лоза Облачення грецьке № 60, катапетасма № 8. та Богородиця -- Дерево Єсеєве Облачення грецьке № 62.). Іноді композиція на опліччях священичих облачень складається з центрального сюжету, оточеного знизу чотирма клеймами -- Ісус з євангелистами Облачення грецьке № 29, 43., Покрова зі сценами життя Богородиці Облачення грецьке № 76., Благовіщення зі святими Софією, Вірою, Надією, Любов'ю Облачення грецьке № 44. та інші (іл. 17, 18).

Однією з найпоширеніших іконографій облачень руського крою є «Деісіс», проте залежно від святкового призначення облачення застосовують інші іконографії: Одигітрія, Спас Нерукотворний, Воскресіння, Христос у терновому вінку (Esse Homo), Св. Миколай, Вознесіння, Старозавітна Трійця тощо. Майстерня «Фелон» при розробці дизайну ієрейських облачень часто звертається до грецьких, російських та українських зразків іконопису, наприклад іконографії «Достойно є» «Достойно є» (грец. A^iov Еатг) -- назва чудотворної ікони Божої Матері, що зберігається в Успенському храмі адміністративного центру Святої Афонської Гори -- Кареї., Казанської та Почаївської Божої Матері Облачення грецьке № 93, Облачення руське № 142, Облачення грецьке № 123.. Великою варіативністю вишитих сюжетних зображень вражають також інтер'єрні тканини, наприклад, катапетасми: «Одигітрія», «Св. Миколай», «Воскресіння», «Христос -- Лоза виноградна», Божа Матір «Розчулення» Ікона Божої Матері «Розчулення» (інша назва -- «Всіх радощів Радість») -- російська чудотворна ікона, т. зв.

Серафимо-Дівеевська, яка належала преподобному Серафиму Саровському. Зараз зберігається в Москві..

Прототипами більшості з них є грецькі та російські православні ікони.

Трактування фігур реалістичне, зі світло-тіньовим моделюванням об'єму та природними позами. Лицеве шитво, завдяки технічним можливостям вишивальних машин, поліхромне, з використанням кількох колористичних шарів. Так, спочатку закладається метані- том золотисте чи сріблисте орнаментальне тло сюжетної композиції, далі фонові площини клейм чи одягу (окремі проходи кожного кольору) і в останню чергу -- лики, руки, дрібні деталі переднього плану.

Щодо орнаментальної вишивки, то за багатством композицій та мотивів вона не поступається лицевій. Особливість орнаментальних композицій майстерні «Фелон» полягає в тому, що тут золоте гаптування нерідко поєднується з кольоровими деталями або мотивами. Окремі артикули церковних тканин взагалі оздоблені поліхромним квітковим візерунком, що виявляє його народну основу (іл. 19).

Майстерня широко пропонує різноманітний дизайн митр (більше 100 пропозицій!). Це переважно орнаментальне шитво із використанням ручної роботи; вишивки канителлю, трунцалом, річковими перлами, бісером, склярусом, стразовими доріжками, інкрустація стразами та кольоровим камінням. З незвичного у даному типі текстильної продукції -- це поліхромні орнаментальні групи з букетів польових квітів і колосків, виконані об'ємною вишивкою канителлю, шовком, люрексом, склярусом, перлами. Для лицевих клейм найчастіше використані літографічні вставки. В виборі мотивів та виражальних засобів помічені виразні російські впливи -- двоголовий орел, царська корона Митра № 30., крупні зображення серафимів Митри № 58, 63., фігурне обрамлення лицьової вставки у вигляді теремка Митри № 6, 27., сітчастий візерунок, що імітує мереживо Митри № 61, 71., значна присутність в оздобленні перлів (іл. 20, 21).

Стилістично близькі і подібні художнім виразом до «Фелона» церковні текстильні вироби двох інших луцьких майстерень -- «Фавор» Творча проектно-виробнича майстерня «Фавор» створена в 1997 році для виготовлення православних церковних товарів (джерело: URL: https://firma-favor.com/) та «Трикірій» [13]. Остання на ринку церковних виробів з 2014 року і спеціалізується зокрема на оздобленні їх машинною вишивкою. В асортименті передусім звертають на себе увагу багатоваріантні дизайнерські розробки Господніх та Богородичних плащаниць.

Іл. 19. Вишите облачення грецьке «Богородиця -- Дерево Єсеєве» (№ 62) FELON -- інтернет-магазин церковної вишитої продукції. м. Луцьк

Композиція більшості з них повторює схему та іконографію російських плащаниць: з виразним шрифтовим обрамленням з витягнутих у висоту букв, серафими по кутах, додаткові обрамлення вузькими орнаментальними стрічками. Проте декоративна концепція плащаниць цієї майстерні вирізняється з числа інших майстерень під духовним наставництвом УПЦ МП розмаїттям рослинних візерунків. Це пишні поліхромні бордюри з натуралістично трактованих квітів (троянд, півоній, лілій, барвінку тощо) та квіткових груп, вишитих золотим, срібним люрексом та кольоровим шовком.



Іл. 20. Вишита лиштва підризника (№ 9). FELON -- інтернет- магазин церковної вишитої продукції. м. Луцьк

Іл. 21. Митра вишита, оксамит, ікони поліграфія (№ 78). FELON -- інтернет-магазин церковної вишитої продукції. м. Луцьк

Іл. 22. Митра вишита, перла, оксамит, ікони поліграфія (№ 3). FELON -- інтернет-магазин церковної вишитої продукції. м. Луцьк



Іл. 23. Плащаниця Богородиці (код. 5281-art). Церковна майстерня «Трикірій». м. Луцьк

Серед іконографічних варіантів переважають од- ноличні плащаниці грецького зразка (Христос в гробі) з різною розробкою середника та орнаментальної кайми. Майстерня пропонує понад двадцять композиційних вирішень Богородичних плащаниць з вишукано стилізованим квітковим оточенням, де провідним мотивом є квітка лілії. Особлива елегійність присутня в плащаниці «Успіня Пресвятої Богородиці» з двома пристоячими ангелами зі свічками Плащаниця Божої Матері з Ангелами (Код: 2747-art).. До беззаперечних переваг виробів «Трикірія» віднесемо лицеві зображення середника, виконані на вишивальних автоматах із застосуванням арт-квілтінгу . Трактування фігур і шат тут площинне, з тонким графічним рисунком та фактурним опрацюванням (німба, опаски, гробу, облачення) (іл. 22).

Найбільша майстерня машинної вишивки в західному регіоні України -- Майстерня з пошиття церковного одягу «Риза» (Львів) [14], з 2004 р. займається пошиттям священичих облачень, різного роду покровів, митр, плащаниць, а також десятків найменувань елементів для аплікації. Майстерня обладнана сучасною вишивальною комп'ютерною технікою, що дозволяє швидко виконувати гаптований декор, а також легко його тиражувати. На можливостях сучасної машинної вишивки базується асортимент художнього підприємства -- священичі облачення (архієрейські, ієрейські, дияконські) «грецького» та «руського» крою, рясно оздоблені орнаментальним декором різного, стилістично не виразного спрямування (іл. 23, 24).

Орнаментальні композиції облачень творять квіткові мотиви (поєднані в галузки, букети, гірлянди), різноманітні «розквітлі» хрести, рідше трапляються фігурні зображення (серафими). У виборі рослинних мотивів дизайнери часто орієнтуються на зразки української народної вишивки (Поділля, центральна частина України). Лицеве шитво представлене у вигляді кількох округлих клейм для опліччя ієрейського фелону, які тиражуються на вишивальних автоматах. Художніми якостями відзначаються рукотворні хрести-нашивки, гаптовані золотистою канителлю та доповнені кольоровими камінцями. Численні хрестові композиції інтерпретують мотиви українського церковного гапту ХІХ -- початку ХХ століття (іл. 25).

Іл. 24. Вишите ієрейське облачення руського крою (092М). Церковний магазин-майстерня Риза». м. Львів

Висновки

Модель взаємовідносин художніх практик у мистецтві текстилю початку ХХІ століття визначається зміною пануючих парадигм, і в зв'язку з розвитком технологій та поширенням віртуальної реальності відбуваються не тільки кількісні зміни у структурному співвідношенні між видами художнього текстилю і дизайном, але й значні якісні зрушення.

Аналіз традиційного та сучасного досвіду в галузі церковного текстилю дають підстави виокремити основні вимоги щодо розробки дизайну літургійних тканин, серед яких: художня виразність, асоціативність образу; в технічному плані -- поєднання багатовікового досвіду літургійного шитва та новітніх технологій і тенденцій дизайну. Сучасні методи проектування церковного текстилю передбачають поступове, ретельне переосмислення першоджерел з метою збереження їх емоційно- інформативних, художньо-композиційних та технологічних ознак. У ХХІ столітті дизайнери в галузі церковних тканин, базуючись на традиції (цитування, реконструкції, інтерпретації та стилізації), зайняті пошуком художньої мови для побудови нової естетичної реальності.

Іл. 25. Плащаниця Спасителя, оксамит (065S). Церковний магазин-майстерня «Риза». м. Львів

Текстильні атрибути для потреб української церкви представлені переважно світськими брендовими компаніями та монастирськими майстернями машинної вишивки, виявляють певні відмінності у виборі національно-духовних пріоритетів та художньо- стильових ознак, що зумовлено ідейно-канонічними засадами конфесійного протистоянням в українському православ'ї (ПЦУ і УПЦ МП). Продукція під духовним покровительством Української Церкви проникнута національною символікою та традиціями церковного шитва, тоді як підприємства в зоні впливу Московської патріархії орієнтуються на канони російського православ'я та взірці провідних російських виробників церковного текстилю.

Список скорочень

дизайн церковні вироби

ПЦУ -- Православна Церква України УПЦ МП -- Українська Православна Церква Московського патріархату

1. Воропаєва Т. Динаміка розвитку національної та релігійної ідентичності громадян України (1991 -- 2011 рр.) Православ'я в Україні: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції. Під ред. єп. Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія (Думенка) та прот. Віталія Клоса. Київ: Київська православна богословська академія, 2011.

C. 135--145.

2. Маринович М. Проблема збереження релігійної ідентичності в умовах відкритого суспільства. Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвропейський досвід. За заг. ред. А. Карася.Львів, 1999. С. 219--224.

3. Девочкина О. Дизайн -- это не искусство. URL: http://tutdesign.ru/cats/art/2408-dizayn-eto-ne- iskusstvo.html (Дата звернення: 15.09.2022).

4. Малиновський В.І. Вдосконалення процесу проектування канонічного одягу складної форми. Автор. дис. к. т. н. 05.19.04 -- Технологія швейних виробів. Київський національний університет технологій та дизайну. Київ, 2007 р.

5. Андрієвська М.О. Свято-Воскресенський Троїцький Корецький ставропігіальний жіночий монастир. Золотошвейна майстерня. Церква -- наука -- суспільство: питання взаємодії. На пошану київського митрополита Євгенія (Болховітінова). Матеріали Тринадцятої Міжнародної наукової конференції (27-- 29 травня 2015 р.). Київ, 2015. С. 39--41.

6. Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир на Волині. Швейна та золото- швейна майстерні. URL: http://zymne.org/shveina-ta- zotoloshveina-maisterni (Дата звернення: 15.09.2022).

7. Текстильно-швейне підприємство «УПЦ-ТЕК- СТИЛЬ». URL: https://upctextil.com/ua/ (Дата звернення: 15.09.2022).

8. Золоте шитво. Художньо-виробниче підприємство. Офіційний сайт. URL: https://zolotoe-shitvo.kr.ua (Дата звернення: 15.09.2022).

9. Золоте шитво. Іноземне підприємство. UA-Region. Каталог підприємств України. URL: https://www.ua- region.com.ua/37796026 (Дата звернення: 15.09.2022).

10. Художньо-виробниче підприємство «ЗОЛОТЕ ШИТВО» ПП «ЄРКІР». URL: https://who-is-who. ua/main/page/yuvilyars2009/73/385 (Дата звернення: 15.09.2022).

11. Церковна майстерня «Покров». Офіційний сайт. URL: https://pokrove.com/ua/ (Дата звернення: 15.09.2022).

12. FELON -- інтернет-магазин церковної вишитої продукції. URL: https://felon.com.ua/catalogue/ (Дата звернення: 15.09.2022).

13. Церковна майстерня Трикірій. URL: https://cerkov- na-utvar.com/ (Дата звернення: 15.09.2022).

14. Церковний магазин-майстерня «Риза». URL: http:// www.ryza.com.ua/ (Дата звернення: 15.09.2022).

REFERENCES

Voropayeva, T. (2011). Dynamics of the development of national and religious identity of citizens of Ukraine (1991-- 2011). Orthodoxy in Ukraine (Pp. 135--145). Collection of materials of the All-Ukrainian scientific conference. Kyiv: Orthodox Theological Academy [in Ukrainian].

Marynovich, M. (1999). The problem of preserving religious identity in the conditions of an open society. Civil society as an exercise of freedom: Central and Eastern European experience (Pp. 219--224). Lviv [in Ukrainian].

Devochkina, O. Design is not art. Retrieved from: http://tut- design.ru / cats/art/2408-dizayn-eto-ne-iskusstvo.html (Last accessed: 5.11.2021) [in Russian].

Malinovsky, V.I. (2007). Improvement of the design process of canonical clothes of complex shape. Author. thesis Ph. D. Kyiv: National University of Technology and Design [in Ukrainian].

Andrievska, M.O. (2015). Holy Resurrection Trinity Kore- tsky stauropigial women's monastery. Gold sewing workshop. Church -- science -- society: issues of interaction (Pp. 39--41). In honor of Metropolitan Yevhenii (Bolkhovitinov) of Kyiv. Proceedings of the Thirteenth International Scientific Conference (May 27--29, 2015). Kyiv [in Ukrainian].

Svyatogorsky Dormitionsky Zimnensky stauropygial monastery in Volyn. Sewing and gold sewing workshops. Retrieved from: http://zymne.org/shveina-ta-zotoloshveina- maisterni (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Textile and sewing enterprise «UPTS-TEXTIL». Retrieved from: https://upctextil.com/ua/ (Last accessed:

15.09.2022) [in Ukrainian].

Golden stitching. Art and production enterprise. Retrieved from: https://zolotoe-shitvo.kr.ua (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Gold sewing, Foreign enterprise. UA-Region. Catalog of enterprises of Ukraine. Retrieved from: https://www.ua-re- gion.com.ua/37796026. (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Art and production enterprise LZOLOTE SHITVO» PE «YERKIR». Retrieved from: https://who-is-who.ua/ main/page/yuvilyars2009/73/385 (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Church workshop «Pokrov». Retrieved from: https://pokrove. com/ua/ (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

FELON is an online store of church embroidered products. Retrieved from: https://felon.com.ua/catalogue/ (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Trikiriy church workshop. Retrieved from: https://cerkovna- utvar.com/ (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Church shop-workshop «Riza». Retrieved from: http://www. ryza.com.ua/ (Last accessed: 15.09.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru