Розвиток художньо-естетичного смаку у студентів спеціальності "дизайн" в процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток художньо-естетичного смаку у студентів спеціальності "дизайн" в процесі професійної підготовки

Демиденко Олександр Іванович Заслужений художник України, доцент, кафедра «Дизайн», факультет будівництва, архітектури та дизайну, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя,

Потапенко Микола Васильович член спілки дизайнерів України, старший викладач, кафедра «Дизайн», факультет соціальної педагогіки та психології, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя,

Кругляк Віталій Іванович член Спілки художників України, старший викладач, кафедра «Дизайн», факультет будівництва, архітектури та дизайну, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя

Потапенко Ганна Михайлівна член спілки дизайнерів України, старший викладач, кафедра «Дизайн», факультет будівництва, архітектури та дизайну, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя

Анотація

У цій статті досліджується важливий аспект виховання художньо-естетичного смаку у студентів-дизайнерів під час профе- сійної підготовки. Автори досліджують різні стратегії та підходи, які використовуються в навчанні дизайну, щоб виховати у студентів гарний смак в оцінці художніх композицій. Спираючись на теоретичні засади та емпіричні дослідження, стаття розглядає роль формального навчання, навчання на досвіді та впливу різноманітних мистецьких практик у формуванні естетичної чутливості студентів. Крім того, обговорюється важливість розвитку навичок критичного мислення та рефлексивних практик для підвищення здатності студентів аналізувати й оцінювати художні вирази. Через тематичні дослідження та приклади з освітніх програм дизайну автори ілюструють ефективні педагогічні прийоми та розробки навчальних програм, спрямовані на розвиток художньо- естетичної компетентності студентів.

Дослідження вивчає, як контакт студентів з різними принципами, техніками та впливами дизайну формує їх мистецьке сприйняття та естетичні уподобання. Завдяки поєднанню теоретичного аналізу та емпіричних досліджень підкреслюється важливість розвитку креативності та навичок критичного мислення в освіті дизайну для розвитку витонченого почуття стилю та візуального вираження. Отримані дані свідчать про те, що комплексна та захоплююча програма навчання може значно підвищити здатність студентів оцінювати та створювати естетично привабливі проєкти. Зрештою, підкреслюється роль освіти у вихованні художнього розвитку майбутніх професіоналів дизайну.

Загалом ця стаття дає цінну інформацію про багатогранний процес виховання художнього та естетичного смаку в освіті дизайну, пропонуючи керівництво для педагогів і практиків, які прагнуть виховати всебічно розвинених і вимогливих дизайнерів.

Ключові слова: Ключові слова: дидактика, графічний дизайн, мистецтво, творчість, педагогіка, професія, знання, уміння.

Demydenko Oleksandr Ivanovуch Honored Artist of Ukraine, Associate Professor, Design Department, Faculty of Civil Engineering, Architecture and Design, National University "Zaporizhia Polytechnic", Zaporizhia

Potapenko Mykola Vasylyovych member of the Union of Designers of Ukraine, senior lecturer, Design Department, Faculty of Social Pedagogy and Psychology, Zaporizhia National University, Zaporizhia

Kruglyak Vitaly Ivanovуch member of the Union of Artists of Ukraine, senior lecturer of the Design Department of the Faculty of Construction, Architecture and Design of the National University "Zaporizhia Polytechnic", Zaporizhzhia виховання художньо естетичний дизайн

Potapenko Mykhailivna Hanna member of the Union of Designers of Ukraine, senior lecturer, Department of Design, Faculty of Civil Engineering, Architecture and Design, National University "Zaporizhia Polytechnic", Zaporizhzhia

DEVELOPMENT OF ARTISTIC AND AESTHETIC TASTE IN DESIGN STUDENTS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING

Abstract: This article explores the crucial aspect of fostering artistic and aesthetic taste in design students throughout their professional training. The authors investigate various strategies and approaches employed in design education to nurture students' discernment and appreciation of artistic elements. Drawing on theoretical frameworks and empirical research, the article examines the role of formal instruction, experiential learning, and exposure to diverse artistic practices in shaping students' aesthetic sensibilities. Additionally, the article discusses the importance of cultivating critical thinking skills and reflective practices to enhance students' ability to analyze and evaluate artistic expressions. Through case studies and examples from design education programs, the authors illustrate effective pedagogical techniques and curriculum designs aimed at developing students' artistic and aesthetic competence.

This article explores the development of artistic and aesthetic taste in design students during their professional training. The study examines how students' exposure to various design principles, techniques, and influences shapes their artistic sensibilities and aesthetic preferences. Through a combination of theoretical analysis and empirical research, the article highlights the importance of fostering creativity and critical thinking skills in design education to cultivate a refined sense of style and visual expression. The findings suggest that a comprehensive and immersive training program cansignificantlyenhancestudents'abilitytoappreciateandcreate aesthetically pleasing designs. Ultimately, the article emphasizes the role of education in nurturing the artistic development of future design professionals. Overall, this article provides valuable insights into the multifaceted process of nurturing artistic and aesthetic taste in design education, offering guidance for educators and practitioners striving to cultivate well-rounded and discerning designers.

Keywords: didactics, graphic design, art, creativity, pedagogy, profession, knowledge, skills.

Постановка проблеми

Розвиток художньо-естетичного смаку у студентів спеціальності «Дизайн» в процесі професійної підготовки є актуальною проблемою сучасної освіти. Незважаючи на важливість культивування сучасних якостей для успішної дизайнерської практики, все ще бракує всебічного розуміння найефективніших педагогічних підходів і навчальних програм для виховання естетичної чутливості студентів. Крім того, різноманітний характер дизайнерських дисциплін вимагає індивідуальних стратегій для задоволення унікальних потреб і переваг студентів у різних спеціалізаціях цієї галузі. Таким чином, постановка проблеми спрямована на дослідження таких питань як вплив ключових факторів на формування художньо-естетичного смаку у студентів спеціальності «Дизайн», підбір найбільш ефективних педагогічних підходів та методів навчання у вихованні художньо- естетичних здібностей студентів у контексті дизайн-освіти, визнання культурних, соціально-економічних та технологічних факторів які впливають на уявлення студентів про художню та естетичну якість дизайну.

Розв'язуючи ці питання, дослідження має на меті сприяти глибшому розумінню процесів виховання художньо-естетичного смаку у студентів спеціальності «Дизайн» під час їхньої професійної підготовки, що зрештою сприятиме розробці більш ефективних освітніх стратегій та дизайну навчальних програм у цій сфері.

Баланс і гармонія, єдність і різноманітність, пропорція і масштаб, функціональність і естетичність - все це теоретичні принципи, якими керується формування естетичної культури майбутніх дизайнерів. Історія мистецтва, яка забезпечує контекст і розуміння минулих рухів і стилів, теорія дизайну, що викладає основні принципи та філософія дизайну - дисципліни які сприяють підвищенню художнього смаку в процесі навчання дизайнерів. Основними методами навчання є такі техніки, як критика, аналіз вдалих проєктів і вплив різноманітної естетики.

Формування естетичної культури майбутніх дизайнерів базується на теоретико-методологічних засадах, які охоплюють різні аспекти мистецтва, дизайну та освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд літератури виявляє існуючі добутки та теоретичні основи, пов'язані з естетичною освітою, педагогікою дизайну та розвитком естетичного смаку у студентів. Визначаються прогалини в літературі та обґрунтовується необхідність дослідження. У дисертації «Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти» Томашевський В. В. означає, що експериментальний аналіз педагогічної системи формування естетичної культури майбутніх дизайнерів передбачає структуроване дослідження ефективності різноманітних педагогічних підходів у вихованні естетичної чутливості студентів-дизайнерів. Успішне проведення формувального етапу педагогічного експерименту вимагає систематичності, об'єктивності та наукової обґрунтованості кожного кроку дослідження.

Проблеми розвитку художньо-естетичного смаку у студентів спеціальності «Дизайн» описували такі видатні діячі як: Андрощук І. В. в роботі «Краса у системі розвитку естетичної культури особистості», Анненков В. П., Хахуда С. М. у статті «Розвиток системи ціннісних орієнтацій студентів в умовах ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації», Бабічев О. І., Болотіна А. О..

У теорії мистецтва Джон Дьюї наголошував на емпіричному та орієнтованому на процес характері художнього розвитку. Він розглядав мистецтво як форму людського досвіду, яка сприяє зростанню, спілкуванню та вираженню. Дьюї вважав, що художній розвиток відбувається через активну взаємодію з матеріалами, експерименту- ванням та рефлексію. Він стверджував, що мистецька освіта має бути зосереджена на вихованні творчого самовираження студентів і навичок критичного мислення, а не просто на придбанні технічних навичок або відтворенні канонічних творів мистецтва.

Говард Гарднер припустив, що інтелект багатогранний і охоплює різні форми, включаючи лінгвістичний, логіко-математичний, просторовий, тілесно-кінестетичний, музичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний і натуралістичний інтелект. Теорія Гарднера припускає, що люди можуть володіти різними сильними сторонами та уподобаннями в тому, як вони залучаються до мистецтва та цінують його.

Лев Виготський наголошував на ролі соціальних взаємодій і культурного контексту в когнітивному розвитку. Він стверджував, що навчання відбувається через соціальні взаємодії студентів та викладачів, однолітків та наставників. У контексті художнього розвитку теорія Виготського підкреслює важливість спільного навчання і культурних впливів у формуванні естетичних смаків і художніх навичок індивідів.

Досліджуючи ці та інші актуальні теорії естетичного виховання та художнього розвитку, педагоги та практики отримують глибше розуміння різноманітних факторів, які впливають на залучення людей до мистецтва та їхнє зростання як творчих істот. Ці теорії забезпечують цінну основу для розробки ефективних програм мистецької освіти, сприяння художньому розвитку та сприяння залученню до мистецтва протягом усього життя.

Мета статті

Метою статті «Розвиток художньо-естетичного смаку у студентів-дизайнерів в процесі професійної підготовки» є дослідження та з'ясування ефективних педагогічних стратегій, розробок навчальних програм, освітніх заходів, спрямованих на виховання та підвищення художньо-естетичної чутливості студентів-дизайнерів під час професійної підготовки. Досліджуючи теоретичні основи, емпіричні вподобання та практичні приклади, стаття має на меті сприяти глибшому розумінню процесів формування естетичної культури у студентів-дизайнерів. Крім того, автори прагнуть надати цінні ідеї та рекомендації для викладачів, розробників навчальних програм і практиків у галузі дизайн-освіти.

Виклад основного матеріалу

Художньо-естетичний смак відіграє вирішальну роль у формуванні фахових навичок студентів- дизайнерів під час професійної підготовки. У цій статті розглядається багатогранний процес розвитку чутливості в контексті дизайнерської освіти. Досліджуючи різні педагогічні методи, теоретичні основи та практичний досвід, необхідно пролити світло на ефективні стратегії виховання художніх та естетичних здібностей дизайнерів-початківців.

Розвиток художньо-естетичного смаку є важливою ланкою у процесі професійної підготовки студентів спеціальності «дизайн». У сучасному світі, де візуальна складова відіграє значну роль, вміння розпізнавати та створювати естетично привабливі рішення стає дедалі важливішим. Однак розвиток художнього смаку у студентів - це тривалий процес, що вимагає глибокого розуміння мистецтва та його основоположних принципів. Для досягнення бажаного результату важливо організувати якісне навчання, яке сприятиме формуванню та розвитку смакових уподобань у майбутніх дизайнерів.

Насамперед потрібно створити умови, в яких студенти можуть познайомитися з різними художніми напрямками та традиціями. Вивчення історії мистецтва один із важливих компонентів у формуванні естетичної свідомості. Аналіз різних стилів та періодів в історії мистецтва дозволить студентам отримати розуміння, яким чином естетика змінювалася протягом часу, а також краще усвідомити зв'язок між мистецтвом та соціокультурними процесами.

Іншим важливим аспектом формування мистецького смаку є практична діяльність. Студенти повинні мати можливість не лише розглядати та аналізувати витвори мистецтва, а й самі створювати естетичні об'єкти. Практичні заняття, пов'язані з рисунком, композицією, кольорознавством та іншими аспектами дизайну, дозволяють студентам на практиці застосовувати отримані знання та розвивати свої творчі навички.

Не менш значущим моментом є усвідомлення студентами ролі естетики у дизайні сучасного життя. У процесі професійної підготовки студенти повинні розуміти, що їхня робота впливатиме на довкілля та візуальне сприйняття людей. Тому важливо навчати критичному мисленню та здатності аналізувати створювані ними проєкти з естетичної точки зору. Інтегруючи вправи з критичного мислення в дизайн-освіту, викладачі надають студентам можливість глибше зрозуміти принципи дизайну, покращити їхні навички вирішення проблем і виховати більш продуманий і цілеспрямований підхід до дизайнерської практики. Навички критичного мислення є важливими для успіху в галузі дизайну, що дозволяє студентам орієнтуватися в складних дизайнерських викликах і приймати обґрунтовані рішення, які позитивно впливають як на користувачів, так і на суспільство.

Інтеграція вправ з критичного мислення в дизайн-освіту має важливе значення для сприяння глибшому розумінню студентами принципів дизайну. Критичне мислення заохочує студентів аналізувати, оцінювати та синтезувати інформацію, дозволяючи їм підходити до проблем дизайну з креативністю, логікою та обґрунтованими судженнями. Аналіз сильних та слабких сторін кожного прикладу, враховуючи такі фактори, як потреби користувачів, функціональність, естетика та культурний контекст один із принципів критичного мислення. Також корисним є обговорення, де студенти можуть поділитися своїми спостереженнями, думками та рекомендаціями щодо покращення своїх ідей, критика дизайну, де студенти представляють свою роботу одноліткам і викладачам для отримання зворотного зв'язку. Необхідно проводити конструктивну критику та вдумливий аналіз проектних рішень, який наголошує на важливості обґрунтування вибору дизайну, задавати досліджувані запитання, які привертають увагу до глибших роздумів і спонукають їх розглядати альтернативні точки зору.

Слід зазначити, що розвиток художньо-естетичного уподобання студентів спеціальності «дизайн» потребує комплексного підходу. Він має включати як теоретичні, так і практичні заняття, а також активну співпрацю між студентами та викладачами. Тільки в таких умовах можна досягти найкращих результатів та забезпечити якісну підготовку молодих дизайнерів до професійної діяльності. Організація якісного навчання, що включає вивчення історії мистецтва, практичні заняття та формування критичного мислення, дозволяє студентам розвинути свої творчі навички та естетичну свідомість, що сприяє успішній реалізації їхнього потенціалу у майбутній професійній діяльності. Розвиток художньо-естетичного смаку у студентів-дизайнерів включає в себе формування навичок аналізу та оцінки художніх творів. Студенти повинні вчитися бачити та розуміти красу в різноманітних проявах, а також критично оцінювати дизайнерські рішення. Виховання творчого мислення. Важливо дати студентам можливість творити, експеримен- тувати, знаходити нові та оригінальні рішення.

Для досягнення поставленої мети можуть бути використані різноманітні методи, такі як: лекції, семінари, практичні заняття. Ці методи дають можливість студентам отримати теоретичні знання та практичні навички з основ дизайну та композиції. Спілкування з мистецтвом в його реальному прояві дає можливість студентам відчути красу та гармонію, розширити свій кругозір. Створення дизайнерських проектів, ескізів, колажів, макетів дає можливість студентам застосувати набуті знання та навички на практиці, а також розвинути свою креативність.

Дуже важливо постійно вдосконалювати свій художній смак і розвивати його через різноманітні джерела натхнення. Першим кроком у цьому процесі є аналіз класичних мистецьких шедеврів. Вивчення робіт великих майстрів, розгляд їх стилю, кольору та композиції допомагає зрозуміти основні принципи гармонії та естетики. Необхідно звернути увагу на сучасне мистецтво та дизайн, вивчати роботи сучасних художників, відвідувати виставки та мистецькі заходи, щоб бути в курсі останніх тенденцій у світі дизайну. Окрім цього, широке використання інтернету як джерела натхнення, перегляд робіт дизайнерів з усього світу, блогів та журналів про дизайн, долучання до спільнот у соціальних мережах для обміну ідеями та досвідом також є значимою складовою навчання. Не менш важливою є практика постійного експериментуваня з новими техніками та матеріалами, спроби знайти своє унікальне вираження у творчих роботах.

Позитивний вплив на розвиток художньо-естетичного смаку студентів-дизайнерів має заохочення виходити за межі зони комфорту, творчий ризик, дослідження нових ідей без страху провалу, експериментування з нетрадиційними підходами та розширювання меж традиційних норм дизайну. Студентам необхідно забезпечити свободу та автономію. Вони повинні самостійно обирати власні дизайнерські проєкти, теми та засоби, досліджувати свої особисті інтереси та пристрасті. Створюючи сприятливе середовище, яке заохочує до ризику, експериментування та самовираження, викладачі можуть дати студентам-дизайнерам можливості розкрити свій творчий потенціал, досліджувати нові можливості та розвивати свій унікальний мистецький стиль. Такий підхід не тільки підвищує творчі здібності студентів, але й готує їх до успіху в динамічній та інноваційній сфері дизайну.

Таким чином, через поєднання вивчення класичного мистецтва, сучасних тенденцій, онлайн-джерел натхнення та практичної роботи, можливо поступово розвивати художній смак і ставати все більш професіональним у своїй справі.

Художні та естетичні смаки за своєю суттю є суб'єктивними, які залежать від особистих уподобань, досвіду та культурного походження. Те, що одна людина вважає візуально привабливим або гармонійним, може відрізнятися від інтерпретації іншого. Тому розуміння художньо- естетичного смаку вимагає визнання та поваги різноманітних точок зору. Розвиток художнього смаку у дизайнерів - це процес, який вимагає самовдосконалення, вивчення нового та пошуку натхнення у різних джерелах. Саме це робить їх роботу такою цікавою та унікальною. Розуміння поняття художньо-естетичного смаку в дизайні передбачає усвідомлення тонкої взаємодії між суб'єктивним сприйняттям, культурними впливами та принципами дизайну. За своєю суттю, художньо-естетичний смак стосується здатності людини оцінювати та розпізнавати якості краси, гармонії та творчості у візуальних композиціях та дизайнерських рішеннях.

Культурний контекст глибоко формує художні та естетичні уподобання. Культурні норми, традиції та історичні рухи впливають на сприйняття краси та естетики дизайну. Наприклад, певні кольори, символи чи мотиви можуть мати різне значення в різних культурах, впливаючи на те, як вони інтерпретуються та використовуються в дизайні. Художній та естетичний смак у дизайні ґрунтується на фундаментальних принципах дизайну, включаючи баланс, пропорцію, ритм, акцент та єдність. Дизайнери з витонченим естетичним смаком глибоко розуміють ці принципи і вдумливо застосовують їх у своїй роботі, створюючи візуально привабливі та ефективні рішення. Художні та естетичні смаки включають оцінку творчості, інновацій та самовираження в дизайні. Дизайнери з вишуканим смаком демонструють здатність розширювати кордони, кидати виклик умовностям і передавати ідеї за допомогою візуальної мови унікальним і переконливим способом.

Естетичний смак у дизайні полягає не лише у візуальній привабливості. Він також враховує контекст і функціональність. Ефективні дизайнерські рішення бездоганно поєднують естетичні міркування з практичними вимогами, забезпечуючи, щоб форма відповідала функції та покращувала очікуваний досвід користувача. Художній та естетичний смак у дизайні є динамічним та розвивається під впливом мінливих тенденцій, технологічного прогресу та суспільних змін. Дизайнери з глибоким розумінням художніх прийомів, що розвиваються, можуть адаптувати свою роботу, щоб резонувати з сучасною аудиторією, одночасно розсуваючи межі традиційної естетики дизайну.

Таким чином, розуміння художнього та естетичного смаку в дизайні вимагає багатогранної оцінки суб'єктивного сприйняття, культурних впливів, принципів дизайну, творчості, контексту та еволюції. Дизайнери, які володіють вишуканим естетичним смаком, можуть створювати вражаючі та резонансні дизайнерські рішення, які виходять за межі простої функціональності, щоб викликати емоції, надихати на взаємодію та ефективно передавати значення.

Для включення експериментального навчання та підвищення естетичної обізнаності в дизайн-освіті використовують певні ефективні стратегії. Відвідування галерей та екскурсії по музеях де студенти можуть спостерігати та аналізувати різноманітні твори мистецтва та дизайнерські артефакти. Надавання студентам можливості брати участь у семінарах та студіях дизайну, де вони можуть експериментувати з різними матеріалами, техніками та процесами. Заохочення до практичного дослідження та експериментування, дозволяючи студентам виявити власні естетичні уподобання та розвинути свої творчі інстинкти. Організація змагань з дизайну під час виконання завдань, які заохочують студентів застосовувати свої естетичні знання до проблем реального світу. Ці виклики можуть варіюватися від перепроектування повсякденних предметів до створення концептуальних арт-інсталяцій. Необхідно під час роботи привертати увагу студентів до того, що треба враховувати як форму, так і функціональність у своїх конструкціях, наголошуючи на важливості естетики для покращення взаємодії з користувачем. Бажано щоб запрошені лектори, художники і дизайнери ділилися своїм досвідом і ідеями зі студентами, надавали цінні поради, звертали увагу на нові погляди, на роль естетики в практиці дизайну, а також давали практичні поради щодо розвитку власної естетичної чутливості.

Позитивний вплив має створення спільних проєктів, де студенти працюють разом над пошуком дизайнерських рішень для конкретних завдань або проєктів. Також свою роль відіграє спільна критика, надавання конструктивного відгуку про роботу один одного та обговорення естетичних переваг різних підходів.

Використання віртуальної реальності (VR) і доповненої реальності (AR): дозволяє створювати захоплюючий досвід, який допомагає студентам досліджувати віртуальне середовище та взаємодіяти з цифровими творами мистецтва. Ці технології можуть надавати унікальні можливості залучення у мистецтво та дизайн інноваційних способів, розширюючи естетичні горизонти за межі традиційних засобів.

Включаючи експериментальне навчання в дизайн-освіту, викладачі сприяють глибшому розумінню естетики та надають студентам можливість розвивати власні унікальні естетичні почуття. Завдяки практичному дослідженню, критичному осмисленню та співпраці студенти можуть розвинути підвищене усвідомлення естетичних якостей, які формують наш життєвий досвід і збагачують наш світ.

Виконання вправ з порівняльного аналізу, де студенти порівнюють різні дизайнерські рішення або підходи, наведення прикладів дизайну, які ілюструють варіації стилю, техніки та концептуального підходу, заохочення студентів визначати спільні теми, шаблони та тенденції в прикладах, а також відмінності у виконанні та ефективності - все це допомагає формувати високий естетичний смак. Уміння визначити основні проблеми, створити кілька рішень і оцінити потенційний вплив кожного рішення на різні зацікавлені сторони, обґрунтування своїх дизайнерських висновків на основі доказів, аргументацій та етичних міркувань формують професійні навички студентів-дизайнерів. Для розвитку естетичного смаку необхідно проводити аналіз візуальних композицій, структурних елементів та елементів дизайну, щоб зрозуміти, який внесок вони роблять у загальну естетику та функціональність дизайну.

Свою роль відіграють вправи з виконання рефлексивних письмових завдань, де учні аналізують власний процес проектування та прийняття рішень. Проведення обговорень, міркувань над вибором дизайну, успіхами та проблемами, а також над областями, які потрібно вдосконалити, стимулювання критичних роздумів та спонукання студентів ефективно формулювати свої думки та ідеї має позитивний вплив під час навчання.

Використання міждисциплінарних перспектив є цінним підходом до розширення мистецького кругозору студентів у дизайн-освіті. Міждисциплінарні перспективи можуть допомогти студентам розвинути більш цілісне розуміння дизайну та його зв'язку з ширшим світом. Цей підхід сприяє розвитку креативності, інновацій та навичок критичного мислення, надаючи студентам можливість стати більш універсальними, гнучкими та соціально відповідальними дизайнерами.

Висновки

Підсумовуючи, слід зазначити, що розвиток художньо- естетичного смаку у студентів-дизайнерів під час професійної підготовки є багатогранним процесом, який потребує комплексного підходу. Очевидно, що виховання художньо-естетичного смаку в дизайн-освіті виходить за рамки технічних навичок і теоретичних знань. Це передбачає навчання на досвіді, критичне осмислення та міждисци- плінарне залучення. Включаючи можливості навчання на досвіді, вправи на критичне мислення та міждисциплінарні перспективи в дизайн-освіту, викладачі можуть розширити можливості студентів для глибшого розуміння принципів дизайну, покращити їхні творчі здібності та розширити їхній мистецький кругозір.

Крім того, наслідки підвищення художньо-естетичної компетент- ності студентів виходять за межі аудиторії, формуючи їхній майбутній успіх як дизайнерів у професійній практиці. Естетична обізнаність і навички критичного мислення є важливими для орієнтування в складнощах сучасної дизайнерської практики, реагування на мінливі суспільні потреби та створення значущих і вражаючих дизайнерських рішень.

Викладачі дизайну, несуть відповідальність у продовженні досліджень інноваційних педагогічних підходів, сприйнятті створенню спільного навчального середовища та заохоченні спілкування з мистецтвом. Культивуючи культуру творчості, допитливості та критичного мислення, ми можемо надати наступному поколінню дизайнерів можливість робити значний внесок у сферу діяльності та надихати на позитивні зміни у світі.

Підсумовуючи, шлях до розвитку художнього та естетичного смаку у студентів-дизайнерів триває та вимагає відданості, пристрасті та прагнення до досконалості.

Література:

1.Томашевський В. В. Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти : дис. доктора пед. наук : спец. 13.00.04 / В. В. Томашевський ; Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. - Хмельницький, 2020. - 792 с.

2.Андрущенко В. П. Майбутнє університетів ХХІ століття: спроба прогностичного аналізу. Педагогічна і психологічна науки в Україні: зб. наук. пр.: у 5-ти т. Т. 5. Вища освіта. Київ: Педагогічна думка, 2012. С. 11-30.

3.Антонович Є. А., Удріс І. М. Нариси з історії українського мистецтвознавства. Історія українського мистецтва в працях вчених київської школи кінця ХІХ початку ХХ століття: навч. посіб. Київ - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2004. 274 с.

4.Антонович Є. А. Теорія і методика дизайну в контексті розвитку концепції сучасного національного дизайну. Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. пр. Спеціальний випуск: Мистецько-педагогічна освіта: проблеми та перспективи / редкол. Буряк В. К. (гол. ред.) та ін. Кривий Ріг: КДПУ, 2005. № 13. С. 3-8.

5.Антонович Є. А., Прищенко С. В. Дизайн реклами: теоретикометодичні засади. Актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. Кривий Ріг, 2017. С. 11-14.

6.Бондаренко В. В. Використання традицій народного мистецтва при підготовці спеціалістів в галузі дизайну середовища. Теорія і практика матеріально- художньої культури. Харків. 2002. № 1. С. 3-4.

7.Даниленко В. Я. Становлення дизайн-освіти в Україні. Вісник ХДАДМ. Харків, 2002. № 4. С. 27-29.

8.Даниленко В. Я. Дизайн України у світовому контексті художньопроектної культури. Харків: ХДАДМ, 2005. 243 с.

References:

1.Tomashevskyi V. V. (2020). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia estetychnoi kultury maibutnikh dyzaineriv u zakladakh vyshchoi osvity [Theoretical and methodological principles of the formation of aesthetic culture of future designers in institutions of higher education: dissertation. doctor of pedagogy Sciences]: dys. doktora ped. nauk : spets. 13.00.04 / V. V. Tomashevskyi ; Khmelnytska humanitarno- pedahohichna akademiia. - Khmelnytskyi, - 792 s.

2.Andrushchenko V. P. (2012). Maibutnie universytetiv KhKhI stolittia: sproba prohnostychnoho analizu. Pedahohichna i psykholohichna nauky v Ukraini [The future of universities of the 21st century: an attempt at prognostic analysis. Pedagogical and psychological sciences in Ukraine]: zb. nauk. pr.: u 5-ty t. T. 5. Vyshcha osvita. Kyiv: Pedahohichna dumka. S. 11-30.

3.Antonovych Ye. A., Udris I. M. (2004). Narysy z istorii ukrainskoho mystetstvoznavstva. Istoriia ukrainskoho mystetstva v pratsiakh vchenykh kyivskoi shkoly kintsia KhIKh pochatku KhKh stolittia: navch. Posib [Essays on the History of Ukrainian Art Studies. The history of Ukrainian art in the works of scholars of the Kyiv school of the late 19th and early 20th centuries]. Kyiv - Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim, 274 s.

4.Antonovych Ye. A. (2005). Teoriia i metodyka dyzainu v konteksti rozvytku kontseptsii suchasnoho natsionalnoho dyzainu. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly [Design theory and methodology in the context of the development of the concept of modern national design. Higher and secondary school pedagogy: coll. of science pr. Special issue: Art and pedagogical education: problems and prospects]: zb. nauk. pr. Spetsialnyi vypusk: Mystetsko-pedahohichna osvita: problemy ta perspektyvy / redkol. Buriak V. K. (hol. red.) ta in. Kryvyi Rih: KDPU. № 13. S. 3-8.

5.Antonovych Ye. A., Pryshchenko S. V. (2017). Dyzain reklamy: teoretyko- metodychni zasady. Aktualni problemy formuvannia estetychnoi kultury maibutnikh dyzaineriv [Advertising design: theoretical and methodological principles. Actual problems of shaping the aesthetic culture of future designers]: Materialy Vseukrainskoi nauk.-prakt. konf. Kryvyi Rih. S. 11-14.

6.Bondarenko V. V. (2002). Vykorystannia tradytsii narodnoho mystetstva pry pidhotovtsi spetsialistiv v haluzi dyzainu seredovyshcha. Teoriia i praktyka materialno- khudozhnoi kultury [The use of folk art traditions in the training of specialists in the field of environment design. Theory and practice of material and artistic culture.]. Kharkiv.

№ 1. S. 3-4.

7.Danylenko V. Ya. (2002). Stanovlennia dyzain-osvity v Ukraini. Visnyk KhDADM

[Development of design education in Ukraine. Herald of KSADA]. Kharkiv. № 4. S. 27-29.

8.Danylenko V. Ya. (2005). Dyzain Ukrainy u svitovomu konteksti khudozhno- proektnoi kultury [Design of Ukraine in the world context of artistic design culture]. Kharkiv: KhDADM. 243 s.

Размещено на Allbest.ru