Сучасні особливості деяких музично-комп’ютерних технологій у процесі створення музичного оформлення театральних вистав

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАКККіМ

Сучасні особливості деяких музично-комп'ютерних технологій у процесі створення музичного оформлення театральних вистав

Кришталь Олександр Миколайович, аспірант

Науковий керівник: Садовенко Світлана Миколаївна, професор кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури, доктор культурології, доцент, с.н.с., заслужений діяч мистецтв України

м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглядаються музично-комп'ютерні технології як один із інструментів звукорежисера в створенні музичного образу театральної вистави. Розглянуті суттєві нові розробки в цифровій аудіо станції за допомогою якої театральний звукорежисер постає звуковим дизайнером театрального дійства.

Ключові слова: звукорежисура, театральна звукорежисура, музично-комп'ютерні технології

Наприкінці ХХ та початку ХХІ століть виникає новий напрям у музичній творчості, який був зумовлений швидким розвитком електронних музичних інструментів (від найпростіших синтезаторів до потужних музичних комп'ютерів) - музично-комп'ютерні технології [1].

В сучасному електронно-музичному інструментарії найбільш повно втілені інформаційні технології, що накопичувались століттями в музиці. Без знання технологічних аспектів уявлень про музику, музичний інструментарій (у тому числі - музично-комп'ютерний) неможлива якісна інтерпретація музичних творів як виконавцем, так і звукорежисером.

Як справедливо зауважує С. Садовенко, «композитори та виконавці завжди знаходяться в пошуках нових тембрів, по-різному комбінуючи поєднання музичних інструментів, винаходячи незвичні прийоми гри, модифікуючи звучання інструментів тощо. Однак конструктивні й фізичні можливості музичних інструментів встановлюють певні обмеження в подібних пошуках. Науково-технічна революція дозволила певною мірою скасувати ці обмежувальні рамки і значно розширити можливості звучання музичних інструментів, породивши електронну музику, відкривши новий, особливий жанр музичного мистецтва» [10, с. 268-275].

У зв'язку з розвитком музично-комп'ютерних технологій, як однієї з найважливіших сфер професійної діяльності сучасного митця, постала необхідність формування адекватного уявлення про комплексну модель семантичного простору музики, що є важливим елементом навчання сучасних музикантів різних спеціальностей. Безпосереднє включення зорового ряду в музику за допомогою комп'ютерних технологій має суттєве значення для синтетичних форм художньої діяльності за участю музики [11]. В художній сфері відбулись кардинальні зміни: виникли нові творчі напрямки: «цифрове мистецтво», «distant reading», «музично- комп'ютерні технології», «digital reading», «медіаосвіта», які потребують сучасних спеціалістів в галузі цифрових технологій. Наразі музиканти та звукорежисери приділяють значну увагу вивченню фізичних характеристик музичних звуків, способів їх запису та відтворення, пояснення психоакустичних особливостей сприйняття звуку людиною.

Окремо можна виділити питання щодо необхідності вивчення основ музичної акустики, яке на сьогодні, завдяки активному впровадженню сучасних інформаційних та музично-комп'ютерних технологій, отримує дієвий та якісно новий розвиток, і визначає процес розвитку музичної науки в цілому. Для формування та розвитку сучасного музиканта створюються навчальні дисципліни по музичній акустиці, музично- комп'ютерним та інформаційним технологіям у музиці [1-4].

Як приклад, дослідницькі роботи Ю. Рагса, який проводив дослідження у галузі музичної психології (включаючи проблематику музичних синестезій), проблем музичної естетики, розкривав особливості взаємодії композиторського та виконавського мистецтва, затверджуючи головне місце нових інформаційних технологій в музиці та музичній освіті. Він є концептуальним розробником основ курсу «Музична інформатика», в якому оцінив роль електронної та комп'ютерної музики в сучасному музично-художньому просторі, турбувався щодо роз'єднаності в організації музичних знань: «ми виходили з того, що єдина по своїй суті система музичного мистецтва повинна і в науковому світі бути об'єднаною.

З цією метою був розглянути один з варіантів моделі - моделі цілісної системи вивчення музичного мистецтва» [8, с. 40]. Музична акустика, за думкою Ю. Рагса, це інструмент музиканта-дослідника та митця, завдяки якому вдалось об'єднати в єдине ціле багатошарову музичну культуру та безпосередньо забезпечити необхідний рівень узагальнення.

Знання особливостей тембрового та акустичного впливу музики збагачує творчу уяву музиканта, дає стимул до творчого новаторства: «Все своє життя музикант проводить у світі звуків, в колі образів, які ним породжуються. Він мислить звуками, творить мистецтво - прекрасне, гармонійне», - пише Ю. Рагс [8, с. 10]. Він розумів, що «знання про акустику потрібні кожному педагогу-музиканту, кожному студенту», «акустика, яка наука відірвана від справжнього творчого життя музиканта» [8, с. 11-12].

Ю. Рагс широко висвітлює технологічні аспекти сучасних уявлень про музику, про музикальний інструментарій (в тому числі музично- комп'ютерний), пояснює, що сьогодні «музиканти постійно набувають необхідні для практичної діяльності акустичні знання, але зазвичай такі знання у них «несистематизовані», що музична акустика «повинна бути зрозумілою кожному музиканту» [8, с. 11].

Міркуючи про майбутнє акустики, яке «в новій якості вже розпочалось, а саме в електронній та комп'ютерній музиці, синтезаторах, звукорежисерській діяльності, на заняттях з музичної інформатики», Ю. Рагс розглядає музично-освітній процес як складну систему, що встановлює зв'язок різних підходів до формування адекватного освітнього потенціалу музикантів в галузі інформаційних технологій, що дозволяють об'єднувати можливості традиційних, класичних методів у підготовці музиканта та можливостях музично-комп'ютерних технологій [8, с. 13].

Обговорюючи роль МКТ в сучасному музично-освітньому просторі та мистецтві, він зазначає, що «зараз - з винаходом звукозапису, звукового кіно, радіо, телебачення, з розвитком діяльності звукорежисерів, а також тих, хто займається комп'ютерною музикою, - музична акустика стає все більш значущою науково-дослідницькою дисципліною. На її основі можливо керувати складним процесом створення музичного твору, його відтворення, редагування звучання» [8, с. 245].

Ю. Рагс зазначає на необхідності взаєморозуміння між представниками різних напрямів музично-наукових дослідників, закликає «до більш гармонійних стосунків між ними: одне не може існувати без іншого, а штучно створені перепони між музикою та акустикою, які виникли в учбових закладах, виявляються не потрібними. В дійсності цих перепон не існує» [9, с. 83]. Він підкреслює особливу роль музичної акустики при узагальнені напрямків музичних досліджень: «Проблема методу акустики в різні періоди її розвитку, значення музичної акустики для різних сфер наукового вивчення музики та більшість інших питань - ці проблеми складають зміст майбутніх досліджень, які будуть проводитись спільно музикантами, в тому числі й педагогами, та акустиками» [9, с. 244-245]. Так, наприклад, проводяться педагогічні дослідження, які направлені на виявлення шляхів формування інформаційної компетентності музиканта в сучасному музично- освітньому просторі з використанням можливостей музичної звукорежисури та сучасних МКТ [5; 6]. музичний комп'ютерний звукорежисер театральний

Розглянемо як приклад музично-комп'ютерної технології саме цифрову аудіо станцію, що стали, останнім часом, все частіше використовуватись та значно полегшувати творчий процес і роботу звукорежисера над театральною виставою та її проведенням. Цифрова аудіо робоча станція (Digital Audio Workstation, DAW) - це інтегрована комп'ютерна система запису, що пропонує наступний функціонал: багатоканальний запис, цифрову обробку сигналу, наявність плагінів віртуальних інструментів, редагування, мікшування, написання та MIDI редагування, інтеграцію з периферійними апаратними пристроями (контролерами, аудіо і MIDI інтерфейсами), синхронізацію з відео, тощо. Найбільш популярними DAW на сьогодні вважаються: FL Studio, Ableton Live, Cubase, Logic Pro, Pro Tools (згідно даних веб-сайтів студій звукозапису, власного спілкування, тощо). Враховуючи, що з перелічених п'яти DAW, тільки Ableton Live, має функцію запису аудіо та MIDI треків з будь якого джерела, та ключову відмінність від інших - працює в двох режимах: «Arrangerment» (створення, аранжування, зведення, тощо) та «Session» (виступ в реальному часі, імпровізація, діджеінг), саме тому його використання дозволяє звукорежисеру не тільки створювати музичний матеріал, а й одразу його випробовувати в глядацькій залі з одночасним внесенням необхідних корегувань в музичний проєкт (сесію).

Нова версія Ableton Live 11 (2020) містить серйозні зміни в робочому просторі та суттєве розширення функціональних можливостей, які полегшують роботу над створенням музичного образу та проведення вистави. Ось деякі з них.

Суттєво оновлена функція Comping для об'єднання аудіо. Наявна можливість багаточисленні повтори аудіо файлів та MIDI-регіонів організовувати в окремі дублі, різні частини яких, тепер можливо змішувати задля отримання «ідеальної» партії. Додатково з'явився функціонал зв'язування двох та більше треків між собою для одночасної обробки.

Платформа для створення інструментів Мах для Live повністю вбудована в DAW, завдяки цьому завантаження всіх пристроїв Мах відбувається на багато швидше, використовуючи менше ресурсів пам'яті та процесорів, і практично не має відмінностей від «рідних» інструментів. Нові можливості аудіомаршрутизації дозволяють використовувати багатоканальні налаштування колонок, що дуже зручно під час проведення вистав, особливо на гастрольних майданчиках.

Створено новий окремий робочий розділ Expression View, що дозволяє працювати з будь якими огинаннями задля отримання необхідного рівня експресії. Вбудовані семплер, арпеджіатор та таблично- хвильовий редактор отримали повну підтримку стандарту MIDI Polyphonic Expression (MPE).

З'явився новий функціонал:

Hybrid Reverb - дозволяє створювати алгоритмічні та конвульсивні просторові ефекти;

Spectral Resonator - розділяє аудіо на декілька частин задля подальшої зміни по часу базуючись на частотах звуку;

Spectral Time працює з вже розділеними окремими частинами та створює на їх базі цікаві ефекти затримки.

Ще дві нові функції Note Chance (розроблена для «гуманізації» виконання) та Velocity Chance (дозволяє змінювати швидкість вилучення звуку в MIDI-регіонах на основі заданих налаштувань) разом дозволяють створити унікальні та неповторні патерни, та полегшують оживлення MIDI-партій. Новий функціонал Voice Box для створення інструментів та реків на основі вокалу, функціонал Mood Reel та Drone Lab для генерування текстур.

В свою чергу MIDI-редактор отримав підказки з гамами, ладами та звукорядами, для інформування щодо нот, які «підійдуть» під поточну тональність проєкту, що дозволить при музичному оформленні правильно визначатись з тональностями.

Для сценічних та концертних потреб вбудована нова програма Live Tempo Following, яка вміє «слухати» аудіо, що надходить від інших виконавців і інструментів на сцені, та автоматично налаштовує, на основі отриманого сигналу, відповідний темп (якщо хтось почне грати швидше або повільніше - програма самостійно налаштує темп, задля злагодженого звучання партій).

Оскільки в Ableton Live існує можливість прослуховування звуку в трьох вимірах - це високотехнологічний прорив серед інших DAW. Імпровізація в режимі реального часу та одночасного відтворення просторових звукових інструментів з ефектом занурення в середовище («віртуальна реальність») відкриває нові можливості для реалізації найспецифічних задумів творчої групи.

Представлений аналіз проведено з метою допомоги звукорежисерам та режисерам-постановникам в частині обрання якісних програм для забезпечення процесу створення музичного оформлення вистав та подальшого їх проведення. У результаті виявлено особливості деяких цифрових аудіоробочих станцій, що можуть застосовуватись як для проведення театральних вистав, так і для створення специфічного музичного образу вистави.

Використані джерела

1. Горбунова И. Б. Феномен музыкально-компьютерных технологий как новая образовательная творческая среда / Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена, 2004. № 4 (9). С. 123-138.

2. Горбунова И. Б. Информационные технологии в музыке. Т. 1: Архитектоника музыкального звука: учебное пособие. Санкт-Петербург : Изд- во РГПУ им. А. И. Герцена, 2009. 175 с.

3. Горбунова И. Б. Информационные технологии в музыке. Т. 2: Музыкальные синтезаторы : учебное пособие. Санкт -Петербург : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2010. 205 с.

4. Горбунова И. Б. Информационные технологии в музыке. Т. 3: Музыкальный комп'ютер : учебное пособие. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2011. 412 с.

5. Горбунова И. Б., Романенко Л. Ю., Родионов П. Д. Музыкально компьютерные технологии в формировании информационной компетентности современного музыканта / Научно-технические ведомости Санкт- Петербургского государственного политехнического университета.

6. Гуманитарные и общественные науки. 2013. № 1 (167). С. 39-48.

7. Горбунова И. Б., Романенко М.Ю., Чибирёв С.В. Моделирование процесса музыкального творчества с использованием музыкальнокомпьютерных технологий / Вестник Иркутского государственного технического университета. 2013. № 4 (75). С. 16-24.

8. Коваленко О. М. Особливості використання цифрових робочих аудіостанцій, призначених для створення електронної музики в умовах неформальної освіти дорослих / Інформаційні технології і засоби навчання, Електронне наукове фахове видання, Київ, 2016 Т.53, № 3. С. 178.

9. Рагс Ю. Н. Акустические знания в системе музыкального образования: Очерки. Рязань : Литера М, 2010. 336 с.

10. Рагс Ю. Н. Уровни и содержание музыковедческих измерений / Эстетика: информационный подход. Проблемы информационной культуры. Вып. 5 / Ред. Ю. Зубов, В. Петров. Москва : Смысл, 1997. С. 124-141.

11. Садовенко С. М. Електронна музика як явище художньої культури ХХ-ХХІ століть: історична ретроспектива // Діяльність продюсера в культурно - мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації. Зб. наукових праць / Упоряд., наук. ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. 400 с. С. 268-275.

12. Ульянич В. С. Компьютерная музыка и освоение новой художественно-выразительной среды в музыкальном искусстве. Автореф. дис. канд. искусствоведения. Москва, 1997. 24 с.

Размещено на Allbest.ru