"Щедрик" у контексті трансформації культурної пам’яті

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Щедрик" у контексті трансформації культурної пам'яті

Пирогова Наталія Віталіївна, аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Ідею розуміння культурної пам'яті, за термінологією німецької дослідниці А. Ерл [1], розглядають як взаємодію сучасного з минулим у певних соціокультурних контекстах. Дефініцію культурної пам'яті, яку запропонував Я. Ассман, можна продовжити як формування в сучасності зв'язків переважно (але не виняткове) з минулого, на якому група засновує усвідомлення власної ідентичності, включаючи соціальні конструкції значення і часу [2]. Культурна пам'ять - це не результат і не константа, а процес, динамічні зміни, трансформація, яка відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх змін, які можуть містити примус, заохочення, інституалізацію, осмислення, зміни ідентичності, перегрупування набору цінностей та зміни наративів.

Одною з практик української культурної пам'яті є народна пісня. Протягом століть українська пісня передавала закапсульовану інформацію про історичні події, слугувала формою ритуальної та обрядової комунікації, транслювала закодовану інформацію та представляла етнографічний матеріал для дослідників і культурних діячів. За визначенням Шерешевої, музичний фольклор виступає чинником етноідентичності. Інтерес до української народної пісні проявили ще в ХІХ столітті. Підтвердженням цьому є дослідження М. Максимовича, М. Лисенка, Лесі Українки, М. Драгоманова, Ф. Колесса, З. Лиска й ін. Українські народні пісні (козацької тематики) Дніпропетровського регіону посіли своє місце в Нематеріальній культурній спадщині ЮНЕСКО. культурний пісня обрядовий

На прикладі всесвітньовідомої пісні Carol of the bells ми розглянемо процес зміни статусу української народної пісні "Щедрик" з обрядового циклу традиційної української культури "низького" типу через модернізацію мелодії українським композитором М. Леонтовичем, презентацію видатним диригентом О. Кошицем і її переходом до "високої культури" через культурну політику (культурну дипломатію) з подальшим злетом до рівня світового хіта попкультури сучасності.

Щедрівка, українська народна пісня, - "Щедрик" в обробці українського композитора М. Леонтовича - отримала нове музичне оформлення, була перекладена для хору і вперше виконана в 1916 році. Своєрідний вид колядок щедрівки, вид обрядових пісень на святі Щедрого вечора, святі народження Місяця і зоряної ночі (за визначенням В. Войтовича в "Українській міфології"), були вітаннями до нового року та побажаннями щедрих дарів. Щедрий вечір, за визначенням О. Воропая, є значним святом різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Мелодії щедрівок були здебільшого радісні, емоційні, заряджені надією, наповнені архаїкою. Тексти щедрівок мали магічні слова, заклинання, побажання добробуту господарям. Семантичний аналіз українського тексту пісні "Щедрик" дає інформацію про зустрічі нового року землеробами, чиї календарно-обрядові традиції відігравали велику роль у їх житті, що залежало від природних циклів. Щедрівки у формі гри заманювали до своїх обійсть ластівочку:

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

Зі слів пісні зрозуміло, що ластівочка прилетить на початок нового року (навесні, коли пробуджується природа) і принесе добробут господар еві та його родині.

"Неісторична" нація українців, яка не мала своєї державності протягом століть, має свою культурну пам'ять, яка зберігалась та передавалась у традиційній родинній структурі українського села. Елементи традиційної культури землеробів зберігались у народній сільській культурі, віддзеркалення якої наявне в мові, пісні, одязі, обрядах і традиціях. Через народну українську пісню збереглась історія, відголоски християнських обрядів, звичаїв хліборобського циклу. Аналіз-stretta "Щедрика", проведений В. Кузик [3] (у 5 вимірах: історичного, музичного, вербального, нумерологічного та графічного векторів нотного тексту), розкрив мелодію пісні як унікального явища світової музичної культури. Ю. Кресак [4] висвітлив способи серіаційного розвитку мелодії "Щердика". Використання чотиризвукового мотиву утворює мелодію медитації, молитви, де звукові серії складають серіації, які, за визначенням А. Іваницького, сформовані в культурі неоліту та відповідають появі колеса в матеріальній культурі. У численних дослідженнях розглянуто роль творчості М. Леонтовича в українській культурі (Т. Сенета).

Трансформація культурної пам'яті "Щедрика" відбулась на гастролях Української республіканської капели під управлінням О. Кошиця. В дослідженнях Т. Пересунько [5] розкрито роль культурної дипломатії з поширення і популяризації української культури в Європі та Америці через культурну політику Директорії. В 1919 році уряд Симона Петлюри відправив Українську республіканську капелу на чолі з О. Кощицем у гастрольне турне Європою, де промоція української культури стала результатом політики в галузі культурної дипломатії. Турне було поширене на Америку, де в США в 1950-1970 роках "Щедрик" отримав 600 редакцій та 60 видань на платівках.

Л. Горболіс розглядає культурну пам'ять про пісню "Щедрик" у літературному творі І. Роздобудько "Прилетіла ластівочка" як своєрідну смислову вісь твору.

В англосаксонській культурі "Щедрик" відомий під назвою The Carol of the bells після тріумфального турне Української республіканської капели та виконання її в 1922 році в Корнегі Холл у Нью -Йорку. Вона стала різдвяною піснею на слова П. Вільговського й отримала нове прочитання та нові інтерпретації, була використана в культових американських фільмах, наприклад "Один вдома". Пісню виконали в різних країнах різними мовами та інструментами.

На прикладі "Щедрика" можна побачити трансформацію культурної пам'яті від традиційної в сучасну культуру: з обрядової пісні традиційної "низької" культури до рівня зразка "високої культури" (за Е. Тейлор) у період модернізації М. Леонтовичем, експортом у світову культуру в статусі хіта мас-попкультури сучасності (Т. Адорно).

Література

1. Cultural Memory: an International and Interdisciplinary Handbook / edited by Erll Astrid, Nunning Ansgar. Berlin : Walter de Gruyter GmbH & Co, 2008. 441 p. P. 2.

2. Assman J. Cultural Memory and Early Civilization, Writing, Remembrance, and Political Imagination, Cambridge University Press 32 Avenue of the Americas, New York, 2011, 319 р. Р. 16.

3. Кузик В. Аналіз-stretta "Щедрик", Ніжинський державний університет. URL: http://lib.ndu.edu.ua:8080/dspace/bitstream/123456789/182/1/%D0%9F%D0%A0%D0%9E %D0%91%D0%9B%D0%95%D0%9C%D0%98_%D0%9C%D0%98%D0%A1%D0%A2_ %D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%92%D0%B8%D0%BF_pdf#page=231 (дата звернення: 12.09.2022).

4. Кресак Ю. Серіаційний принцип формотворення в обробках народних пісень Миколи Леонтовича (на матеріалі української народної пісні "Щедрик"). URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/23029/1/Kresak.pdf (дата звернення: 12.09.2022).

5. Пересунько Тіна. Світовий тріумф "Щедрика" - 100 років культурної дипломатії України (збірник архівних документів). Київ: АртЕк, 2018. 200 с.

Размещено на Allbest.ru