Формотворчі основи персонального бренду творчої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формотворчі основи персонального бренду творчої особистості

Гавеля Оксана Миколаївна

Надзвичайно важливою ціннісною складовою персонального бренду творчої особистості виступає її образ. Він нерозривно пов'язаний з зовнішнім виглядом та внутрішнім змістом, або психотипом людини.

Основою персонального бренду є унікальність і неповторність образу творчої особистості, який нерідко оточений таємничістю, героїзмом або асоціюється з мудрістю, владою, силою тощо. Як правило, ці риси властиві бренду, адже в ньому мають бути зібрані в одне ціле неповторні та унікальні якості особистості, її характеру, зовнішності, харизми тощо. Чим краще і переконливіше людина здатна продемонструвати іншим свої індивідуальні риси, тим цікавішою вона стає в очах оточуючих. Також за нас це можуть робити інші люди - продюсери, піар-менеджери та ін.

Створюючи бренд, не слід бездумно копіювати чужі образи. Те, що блискуче виходить у однієї людини, у виконанні іншої може виглядати блідо, кумедно, безглуздо або зовсім недоречно. Спроба копіювати образ іншої людини, або запозичувати у неї цікаві історії, поведінку, призводить до втрати власної індивідуальності.

Грамотно вибудуваний образ дозволяє збільшувати цінність того, що ми робимо в очах обраної цільової аудиторії. Основна відмінність персонального бренду творчої особистості від його підробки полягає в тому, що перший наповнений внутрішнім змістом, є унікальним, має власну стратегію подальшого розвитку, а другий - тільки імітує бажаний образ за рахунок його зовнішньої схожості з оригіналом. Звісно, образ не дає повного уявлення про людину. Він лише здатний викликати в аудиторії цілий ряд асоціацій.

Образ творчої особистості відображає різні рівні Я, від глибинних до тих, що відразу доступні людському сприйманню. В його основу покладено уроджені фізичні і психічні властивості індивіда, що складають його реальне уявлення про нього. Самоідентифікація людини пов'язана з її реальним образом, який можуть доповнювати фантазійні уявлення про себе, які запозичені в казкових, міфологічних, літературних і кіногероїв.

Уява та фантазія - це необхідні елемент творчої діяльності людини. Образ, який виникає в голові митця або письменника набуває нових, неповторних рис, завдячуючи активній роботі уяви та впливу на цей процес емоційної сфери творчої особистості. Так само, як сприймання, пам'ять та мислення, уява має аналітико-синтетичний характер. Водночас основна тенденція людського сприймання, мислення і пам'яті виявляється у трансляції та відновлення образів, які максимально наближені до еталону; основна тенденція людської уяви - це перетворення уявлень (образів), що забезпечує в кінцевому результаті створення моделі образу, який є зовсім новим і неповторним.

Імідж творчої особистості включає не тільки природні властивості та еталонний образ людини, але нові доповнені риси, які здатні виділяти його з ряду схожих. Поняття «імідж» синонімічно поняттю «персоніфікація».

Покликання іміджу - це створення психологічної установки, що визначає ставлення публіки до його носія. Техніка конструювання іміджу - це створення зовнішнього малюнка ролі, що дозволяє «впровадити» образ персонажа в думки і емоції тих, хто його сприймає.

Важливе значення у формуванні персонального бренду актора театру та кіно, актора-ведучого, артиста-вокаліста, концертного виконавця має амплуа. Це слово прийшло до нас з французьскої мови, де воно означало «посаду, місце». Театральною мовою цим словом означають ролі, в яких зайнятий актор. Амплуа охоплює однорідні ролі, які відповідають внутрішнім і зовнішнім даним сценічного виконавця. Амплуа відтворює стійку відповідність психофізичних даних актора, артиста-вокаліста, концертного виконавця виконуваним ними ролям, а також здобутій ними спеціальності. Як зазначає В. Тополевський, амплуа - це подібні за характером ролі, які відповідають віку, зовнішності, обдаруванню і стилю гри актора [3, с. 39].

П. Паві в «Словнику театру» вказує, що амплуа залежить від віку, морфології, голосу й особистості актора. Класифікація амплуа можлива за різними критеріями: соціальний рівень (король, слуга, вассал); костюм (плащ як роль (перші ролі та засновники комедії), корсет як роль (селянки в комічній опері в корсетах і спідничках)); характер (хитрун, закоханий, зрадник, шляхетний батько, дуенья) [1, с. 37].

Нерідко ролі самі знаходять актора за його зовнішнімм даними. Адже для кожного персонажу передбачений конкретний зовнішній вигляд: зріст, тілобудова, тип обличчя і навіть тембр голосу. З античних часів у стародавньому театрі актор, високий на зріст, з правильними рисами обличчя і низьким голосом ставав трагічним, а невисокий на зріст актор з більш високим голосом виконував роль комедіанта. Тоді ж виникло амплуа трагіка і коміка. Починаючи з ХІ ст. у виконавському мистецтві формується своя спеціалізація, пов'язана з амплуа співака оповідача (жонглера), трубадура, мейстерзінгера. Амплуа артиста дає можливість з'ясувати, у яких ролях його талант виявиться особливо яскраво і стане основою його персонального бренду.

Слід зазначити, що акторам театру і кіно важко відійти від своїх звичних амплуа. Адже манера гри та особливості їх зовнішності визначають те, на які ролі актора будуть запрошувати найчастіше. Саме за цими даними режисер підбирає виконавця на ролі. Зламати стереотип, пов'язаний з амплуа, досить важко, а іноді зовсім неможливо.

Унікальна здібність обдарованого митця - це бути переконливим і запам'ятовуватися в будь-якому образі. Різноплановість і здібність грати різних персонажей, створювати неповторні образи - це ознака характерних акторів та концертних виконавців. На таку особливість геніальних акторів вказував К. Станіславський: «у драматичному мистецтві люди здавна поділені на багато категорій: добрі, злі, веселі, розумні, бовдури та ін. Такий поділ ролей та акторів в колективах прийнято називати амплуа. Найактивнішими послідовниками звичайного поділу акторів на амплуа є артисти, які мають досить однобічний діазон обдарувань... Справжній артист дотримується іншої думки: він не визнає амплуа... На мою думку, існує лише одне амплуа - характерних ролей... Геній - це обранець неба, що стоїть поза законами в мистецтві. Він сам виступає законодавцем для нас, він відкриває нам нові горизонти, невідому нам красу і веде нас за собою новим шляхом» [2, с. 180].

Амплуа пов'язане з поняттям архетипу, впровадженим швейцарським психологом К. Юнгом. Архетипи за Юнгом - це уроджені ідеї чи спогади, які спонукають людей сприймати, переживати та реагувати на події певним чином. Серед архетипів, описаних Юнгом, є герой, мудрець, завойовник, мати, дитина, Сонце, плуг, Бог, смерть та ін. В кожного з нас є власні смаки, бажання і стиль життя. Через такі індивідуальні відмінності, кожну людину приваблюють різні архетипи.

Для брендування творчої особистості необхідно зрівняти її бренд з архетипом, на котрий будуть позитивно реагувати клієнти та споживачі культурних послуг. Це може створити більш глибинний зв'язок з цільовою аудиторією, а також закласти фундамент на довгострокову перспективу. Для того, щоб підкреслити свою власну індивідуальність, творчі особистості можуть створювати оригінальні історії та легенди про себе. Адже шлях до забуття - це втрата індивідуальності, безособове, формальне ставлення до свого образу. Створення стійких асоціацій в сприйнятті оточуючих, з якими нас будуть ідентифікувати - результат послідовних та планомірних дій.

Список використаних джерел

персональний бренд творча особистість

1. Паві П. Словник театру. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. 640 с.

2. Станиславский К. С. Собрание сочинений в восьми томах. Статьи. Речи. Заметки. Дневники. Воспоминания (1877-1917). Т. 5. Ред. тома Г. В.Кристи; Сост. Н. Н. Чушкина. Москва: Искусство, 1958. 685 с.

3. Тополевський В. Ю., Бєльський С. О. Основи сценічного руху, бою та фехтування: навч.-метод. посіб. Харків: ХДАК, 2012. 52 с.

Размещено на Allbest.ru