Творчі іпостасі актриси Галини Степанової

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творчі іпостасі актриси Галини Степанової

Надія Кукуруза

Сучасне театрознавство, що вивчає, осмислює і аналізує загальний стан розвитку українського театру, не оминає знакових і вагомих постатей творців театрального процесу. Існує ряд монографій, присвячених акторам, режисерам, сценографам.

На нашу думку, детального комплексного дослідження давно заслуговує акторка Галина Стефанова. На сьогодні її творчість висвітлена тільки в окремих статтях мистецтвознавців, анонсах і критиці вистав за її участі, численних інтерв'ю на шпальтах періодики, а отже фраґментарно. Творчу діяльність актриси, як ініціаторки і сподвижниці в контексті творення багатогранної палітри українського культурно-мистецького простору, слід також вивчати за межами Театру. стефанова творчість патріотка

Ось далеко не повний перелік її обдарувань: актриса театру і кіно, актриса-читець, режисерка, ведуча, авторка сценаріїв телепередач, інтерв'юер, перекладачка, дослідниця життя і творчості письменників. А отже це участь в культурно-мистецьких проектах, в т. ч. на телебаченні й радіо, а саме пропаґування творчості кращих зразків української та світової літератури засобами читецького виконавства на творчих вечорах і в концертних програмах, зйомки в фільмах і т. ін.

Іпостасі творчості Г. Стефанової слід розглядати крізь призму її громадянської позиції як свідомої патріотки України.

Біографічні мітки. Г. Стефанова народилася на Колимі, пройшла "всі стадії приниження, таврувань, як дитина "ворогів народу"" [4]. На формування світогляду вважає вплив міфів Давньої Греції, любов до читання, особливо поезії, якою списувала зошити. Біографія завадила вступові до омріяного медичного вишу. Участь в драматичному гурткові, репетиції "Лісової пісні" за режисерськими консультаціями актора Ю. Брилинського, його слова про те, щоб вона "не розминулася з фахом", вплинули на подальші кроки. В театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого вплив на формування Стефанової як особистості мав керівник курсу А. Скибенко (учень Л. Гаккебуш), який "жив не в своєму часі, бо вдався вільнодумним... Виховував внутрішню допитливість, творчу відвагу, потребу постійно самовдосконалюватися" [2]. Акторська кар'єра розпочалася в потужній трупі Молодіжного театру, де відбулася зустріч з режисером М. Мерзликіним (учень особистого секретаря Леся Курбаса М. Верхацького), з яким Стефанова багато працювала і вважає його своїм учителем. Словом, в інституті й театрі Стефанова зустрілася з митцями, які несли в собі тяглість театральної традиції курбасівців і школа якого, не зважаючи на заборону, жила в практиках акторів і режисерів. Безумовно, це мало неабиякий вплив на формування світогляду актриси.

В Молодіжному Стефанова зіграла знакову для себе роль княжни Рєпніної у першій версії вистави "Стіна" Ю. Щербака (удостоєна "Київської пекторалі"), з цієї ролі вже в моновиставі продовжила актриса творче життя на "вільних хлібах".

Стефанова ідеалізує театральний простір, перетворює для себе виставу в "акт своєрідного священнодійства"так сьогодні розуміємо основну причину, що вплинула на подальшу творчу діяльність поза межами театруяк державної установи.

Видимою причиною стали гастролі зі "Стіною" у Львові, коли адміністрація зігнала на виставу величезну кількість дітей, що спричинило зрив запису телеверсії вистави наступного дня. Актриса Стефанова пояснює (не виправдовує!) це як знущання над мистецтвом і акторською гідністю. Хоча сьогодні розуміє, що то також були наслідки загальної кризи в театрі. "Г орда актриса",так каже про Стефанову заслужений артист України Ю. Брилинський [1]. Це підтверджує ще один її вчинок, пов'язаний з поданням моновистав за її участі на Шевченківську премію. Коли голова Комітету одноосібно вирішив видалити зі списку моновиставу "Польові дослідження з українського сексу" О. Забужко, актриса відмовилася від подання.

З того часу Г. Стефанова реалізовує себе в різноманітних культурно-мистецьких проектах. Вважає, що їй не вистачало другої вищої освіти філолога, яку згодом здобула. На запитання, як виникають проекти, зазначає: "Виникають проекти не заплановано... як ніби чуєш... і воно приходить." [1].

"Плекання". В розмові з актрисою можна вирізнити часто повторюване слово "плекання". Все, що вона творить, проходить певні етапи. Задум. Створення сценічної версії. Пошуки сценічного втілення. Будь яка ідея може виношуватися-плекатися навіть роками (чотири роки складався в сценічну версію текст моновистави за О. Забужко).

Знайомство. Зацікавлення творчістю. Випадок (приміром, замінити актрису). Так виникли поетично-музичні проекти з письменницею, музикантом С. Майданською, поетом, музикантом, бардом В. Мосманом.

Г. Стефанова-Р. Веретельник. Цей тандем (подружжя) створив унікальні свого роду сценічні прочитання поезій В. Стуса "Палімпсе- сти", прози О. Забужко в Центрі Леся Курбаса ("Польові дослідження з українського сексу", "Варіації для сяку-хати, телевізора і голосу" як абсолютно експериментальну виставу з застосуванням кінотехноло- гій). Остання з робітвистава "Гокейна ніч в Канаді" про українця Террі Савчукалеґенди "Детройта".

Роман Веретельник, доктор філософії в галузі славістики, також ґрунтовно вивчав кінорежисуру, готував себе до цього фаху.

Про фільм "Палімпсест"акторську роботу Г. Стефанової і режисерську Р. Веретельника висловив свою думку народний артист України Богдан Козак: "Вразила робота читання віршів Стуса. Унікальна річ, коли актор творить смисл вірша, шукаючи своєрідний ритм, алітерацію, інтонаційний рисунок не побутового, не реалістичного характеру. Це зміщення мистецьке, це як сучасна музика зі своєю мовою. Це є унікальне читання. Стефанова вийшла за межі того болю, який пережив Стус, вона вийшла туди в якийсь такий світ в свойому цьому читанні і розумінні Стуса. Ця глибина розуміння відтворена і монтажем режисерським, і її власне читанням. Відчуттям ритму, ритмом, з монотоном, якоюсь дивною інтонацією. Це просто шокуюче враження. Раптом зупиняєшся і мертвієш. Я вважаю, що це геніальна робота, яка заслуговує найвищої похвали. Ті люди, які б мали відслідковувати культуру, вони цим не займаються. Така ро- бота мала б бути висунута на Шевченківську премію. Треба відслідковувати мистецькі явища" [1].

Багатогранність творчих іпостасей акторки Галини Стефанової, її творче сподвижництво, мистецька гідність можуть слугувати прикладом самореалізації неординарної, творчої особистості. Вільна від усталених театральних процесів, акторка обрала власний шлях, чим робить вагомий внесок в розвиток "Театру нової Мови, театру-конструктора національного духовного середовища" для реінтеграції у європейський і світовий контекст" [3].

Сьогодні Галина Стефанова безумовно належить до мистецької інтелектуальної еліти української нації.

Література

1. Архів Н.В. Кукурузи: інтерв'ю, аудіозаписи, листування.

2. Велимчаниця О.Г. Стефанова. "Дивилась на Шевченка очима Варвари // Кіно. Театр. 2014. №2 2. URL: http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1589.

3. Державний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса. URL: http ://www.kurbas. org .ua/ centre.html.

4. Поліщук Т. Вільна "птаха". 20 травня театр "Актор" запрошує на ювілей відомої київської актриси Галини Стефанової // День. 2006. 18 трав. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/vilna-ptaha.

Размещено на Allbest.ru