Студентський театр як культурно-мистецький феномен

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАКККіМ

СТУДЕНТСЬКИЙ театр ЯК КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ФЕНОМЕН

Кратко Юлія Володимирівна

старший викладач кафедри сценічного

та аудіовізуального мистецтва

м. Київ

Сценічне мистецтво справляє потужний вплив на формування духовних ідеалів суспільства і в кожній розвиненій державі є надзвичайно дієвим засобом ідеологічного впливу, оскільки обіймає значний обшир соціокультурного простору. При цьому формування світоглядних засад й художньо-естетичних уподобань молоді також може знаходитись в площині впливу мистецтва театру, зокрема студентського, що дає можливість молодій людині потужно проявити себе у творчості, спробувати у різних ролях, виявити свою креативність, активність, самостійність, ініціативність, не зупинятись у прагненні до самовдосконалення й саморозвитку. Своєю чергою студентський театр потрапляє в царину аматорського мистецтва, завжди є «невід'ємним компонентом культурного життя суспільства» [3, с. 87] й водночас виступає, на думку Л. Дорогих, як явище «конкретно-історичне, невід'ємна складова частина культури певного суспільства, класу, певного соціокультурного середовища. Не змінюючись сутнісно, в кожну історичну добу, в кожному суспільстві, воно має свої особливості функціонування, форми вияву, жанрово-видовий склад» [1, с. 9].

В роботі «Аматорське мистецтво - невід'ємна складова культури» І. Мельник вказує, що до художнього аматорства (як прояву самодіяльного у мистецтві) закріпилося ставлення як до чогось мало значущого. Однак, як переконана дослідниця, реалії сьогодення свідчать про незаперечний внесок аматорських здобутків у скарбницю мистецтва. Оскільки, «самодіяльність є засобом вільного вияву особистості, вона стає помітним компонентом культурного життя суспільства [3, с. 85-86]. Свідченням того є виникнення й функціонування значної кількості студентських театрів, зокрема в українському соціокультурному просторі, серед яких назвемо: театр естрадних мініатюр «Адреналін» Національного лісотехнічного університету України; Молодіжний Театр-студію національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівський театр «САД» - Центру Студентського Капеланства; «Театр 19» Харківського державного університету мистецтв імені Івана Котляревського; Естрадний театр «Шарж» Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, народний театр «Березіль» Національного університету біоресурсів і природокористування України, театральну студію Національного університету Києво-Могилянська академія, театр «Борисфен» Київського університету імені Бориса Грінченка, народний театр «Вавилон» Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, театр «Alter», театр «Місто сонця», студентський драматичний театр «Ілюмінатор» інші.

Разом з тим, на думку Г. Єскіної, потужне усвідомлення молоддю естетично-ціннісного потенціалу сценічного мистецтва слід розглядати як систему поглядів, переконань, ставлення не тільки до театрального аматорства, але й до загальнолюдських цінностей, які є стрижнем художньо-творчої орієнтації у театральній культурі, здійсненні інтерпретації творів драматургії, проведенні навчально-виховної та культурно-просвітницької роботи в аматорському театральному колективі [2, с. 6]. То ж функціонування студентського театру передбачає ознайомлення молоді, приміром, з національною культурою та побутом, а також створення відповідних передумов для практичного застосування у повсякденному житті, або ж у майбутній професійній діяльності народної обрядовості. Крім того, робота студентського театру може передбачати заняття з історії мистецтв, етнокультурології, народознавства, що лежить в площині ознайомлення молоді зі специфікою різних видів мистецтва, святами календарного циклу, народними віруваннями, усною народною творчістю.

Показово, що значна кількість часу в роботі з молоддю, задіяною в студентському театрі, відводиться заняттям зі сценічної мови, що передбачають виконання вправ над диханням, дикцією, орфоепією, постановкою голосу, а також заняттям з акторської майстерності, в ході яких учасникам аматорського колективу належить працювати над вправами, що розвивають уяву, увагу, асоціативне мислення, а, головне, - включають роботу над тим чи іншим образом. Потрапляючи до сфери дозвілля - одного із «важливих показників культурного життя суспільства» [3, с. 86], студентський театр надає його учасникам можливість займатись вокалом починаючи з постановки голосу й включаючи роботу, приміром, творчу роботу над особливостями академічного, естрадного або ж народного співу. Важливо, що в діяльності керівника студентського театру з непрофесійними акторами не залишається на периферії його уваги й заняття з хореографії, що сприяє розвитку пластичності та ритмічності виконавців, а крім того включає роботу над народними, сучасними, бальними танцями.

Розвиваючи наші міркування, вкажемо, що ефективність занять, репетицій із студентською молоддю, які складають по суті і навчально - виховний, і водночас творчий процес у самодіяльному театрі, в значній мірі залежить від того наскільки в них буде використано пізнавальний та культурно-мистецький потенціал як прозових, так і драматичних творів, і у який спосіб буде організована творча діяльність молодіжного колективу, пов'язана з їх сценічною постановкою. Не останню роль у залученні молоді до аматорського театру відіграють ті специфічні педагогічні методи й прийоми, котрі використовуються керівником такого культурно-мистецького осередку для розвитку емоційної чуттєвості молодих виконавців, створення на сцені художнього образу. Звертають на себе увагу й ті підходи керівника й, зазвичай, режисера-постановника студентського театру, що сприяють розвитку творчих можливостей молодих виконавців, їх уваги, вольових якостей, уяви, власної ініціативи, а, отже, впливають на формування особистісних і професійних якостей студентської молоді.

Роль керівника студентського театру важко перебільшити, адже він водночас виступає і вихователем учнівської молоді, й репетитором з різноманітних тренінгів, й постановником сценічного дійства, й сценографом, і художникам по костюмам, і реквізитором, а іноді й звукорежисером, режисером по світлу, несучи відповідальність за формування молодіжного аматорського колективу, його розвиток, зростання. При цьому керівникові студентського театру доводиться мати справу з недовговічним за своїм складом колективом - оскільки в рідких випадках молоді люди залишаються в такому театрі, закінчивши навчальний заклад.

Отже, студентський театр як культурно мистецький феномен вимагає нових підходів у дослідженні його діяльності, оскільки участь у роботі такого творчого колективу сприяє не тільки художньо- естетичному вихованню й загартовуванню молоді, але й часом підштовхує молодих людей до прагнення у подальшому житті відмовитись від попередньо обраного фаху (інженера, менеджера, вчителя тощо) й реалізуватись на особистісному рівні в акторській чи то режисерській професії, досягнувши значних успіхів й здобувши публічне визнання. студентський театр сценічний мистецтво

Використані джерела

1. Дорогих Л. В. Аматорське мистецтво як історико-культурне явище: автореф. дис... канд. іст. наук: спец. 17.00.01 - «Теорія та історія культури». Київ, 1998. 17 с.

2 Єскіна Г.О. Формування ціннісних орієнтацій молоді засобами аматорського театру: Автореф. дис. канд. пед. наук - спец. 13.00.06. Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2002. 15 с.

3. Мельник І. Аматорське мистецтво - невід'ємна складова культури //Сучасні дослідження в галузі культури і мистецтва: збірник матеріалів міжнародної науково-теоретичної конференції, 25.04.2016 р. Київ : КНУТКіТ імені І. К. Карпенка- Карого. С. 85-87.

Размещено на Allbest.ru