Сучасні підходи до організації інформаційно-пошукових систем культурних інституцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до організації інформаційно-пошукових систем культурних інституцій

Збанацька Оксана Миколаївна

доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, професор з наказу кафедри журналістики та міжнародних відносин Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури», Україна

Сучасна Україна потребує впровадження інновацій у різні сфери життєдіяльності суспільства, а особливо в організацію діяльності культурних інституцій. Міністерством цифрової трансформації України започатковано низку проєктів цифрової трансформації. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання цифрової трансформації» від 17 лютого 2021 р. № 365-р схвалено пріоритетні напрями та завдання цифрової трансформації. Пріоритетними напрямами у сфері культури та інформаційної політики, серед інших стали: створення єдиної бази бібліотечних записів та української цифрової бібліотеки [1].

Створення таких ресурсів ґрунтується на використанні інформаційно-пошукових систем, які належать до автоматизованих систем і «призначені для зібрання, пошуку, оброблення, збереження та видавання інформації за допомогою технічних засобів» [6]. До інформаційно-пошукових систем належать «інформаційні масиви (бази і банки даних, інтернет-системи), носії інформації (магнітні, оптичні тощо), програмне й технічне забезпечення». На їхньому використанні основана робота таких культурних інституцій як бібліотеки, архіви, музеї. Власне ефективність використання і забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах, є сьогодні надзвичайно гострою проблемою.

Ще наприкінці першого десятиліття XXI ст. постали невизначені на законодавчому рівні питання щодо: статусу електронних інформаційних ресурсів, розміщених в Інтернеті; статусу електронних видань, що не мають друкованих аналогів, механізму їх передачі на постійне зберігання до бібліотек і забезпечення доступу до них; обов'язкової передачі до бібліотек електронних копій тиражованих видань; відсутність єдиної інформаційної інфраструктури, яка охоплює бібліотеки та архівні установи та ін. Аналіз світового досвіду свідчив про необхідність надання державної підтримки для створення інформаційних бібліотечних систем. Для вирішення зазначених питань, з урахуванням досвіду провідних держав світу щодо створення електронних бібліотек, Кабінетом Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1579-р було схвалено Державну цільову національно-культурну програму створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека - XXI» [3]. її мета визначалась як «підвищення ефективності використання, забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах, шляхом створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека - XXI»».

Ідея створення такої програми була цікавою і своєчасною, її реалізація триває, хоча станом на сьогодні більшість питань залишаються невирішеними. По-перше, «розроблення і впровадження єдиних стандартів (форматів) обміну бібліографічними та архівними записами, їх адаптації з міжнародними правилами». На загальнодержавному рівні досі відсутній єдиний формат обміну бібліографічними записами між бібліотеками, а обмін записами між бібліотеками і архівами здається взагалі фантастичним. По-друге, у програмі зазначено «переведення в електронну форму документів, які зберігаються у Державному бібліотечному, Національному архівному та Музейному фондах, фонді Державного архіву друку Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», інших бібліотечних, архівних та музейних фондах». Усі зазначені фонди поступово оцифровуються відповідними культурними інституціями, проте, проблема в тому, що витратити на це потрібно десятки, а то й сотні років. Наприклад, Європейському центру оцифрування на опрацювання 100 тис. стародруків потрібно щонайменше три роки [7].

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 386-р. схвалено «Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні» [5]. У документі окремим блоком виокремлено Е-культуру, основним пріоритетом якої «є створення електронних версій культурного надбання бібліотек, музеїв, архівів, образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура), нерухомого культурного надбання (архітектура, ландшафт), кіно, телебачення тощо». Серед заходів, зокрема:

підвищення ефективності використання і забезпечення доступу до документів, які зберігаються у бібліотечних фондах, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

забезпечення процесів переведення в електронну форму документів архівних, бібліотечних, музейних фондів, інших фондів закладів культури та створення електронних інформаційно-пошукових систем з історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва України, зокрема підвищення рівня забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду;

створення необхідної техніко-технологічної інфраструктури, електронних інформаційних ресурсів в архівах, бібліотеках, музеях, науково-дослідних установах з визначенням вимоги щодо обов'язковості сумісності таких ресурсів; культурна програма бібліотечна

реалізація пілотного проєкту “Єдина інформаційна система надбань документальної спадщини”.

У Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» серед ключових проблем, що гальмують подальший розвиток бібліотечної справи в Україні, виділено «недостатню ефективність наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності», «невідповідність формування бібліотечних фондів та організації доступу до них сучасним потребам користувачів та вимогам суспільства». Серед пріоритетів діяльності сучасних бібліотек визначено необхідність: «створити систему корпоративної каталогізації та зведений електронний каталог бібліотек України; створити корпоративну базу даних авторитетних національних файлів на осіб, організації, предметних/галузевих» [4].

Узагальнюючи інформацію, зафіксовану в основних нормативно- правових актах України, дотичних до е-культури, можна виокремити такі першочергові задачі: переведення в електронну форму (оцифру- вання) інформаційних ресурсів, що зберігаються в культурних інституціях; організація відповідних інформаційно-пошукових систем з розкриттям змісту інформаційних ресурсів.

З метою актуалізації та забезпечення розкриття інформаційних ресурсів в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого створено відділ лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем, який формує авторитетні файли та здійснює науково- інформаційну роботу з наповнення та удосконалення інформаційно- пошукового тезауруса. Робота відділу ґрунтується на нових методичних, технологічних підходах, спрямованих на роботу в онлайн режимі та в умовах корпоративної взаємодії [2, 59].

Сучасні підходи до організації інформаційно-пошукових систем культурних інституцій повинні мати державну підтримку і орієнтуватися на корпоративну взаємодію, а поки вони самостійно вирішують свої проблеми, спрямовуючи зусилля на пошук більш ефективних форм роботи.

Література

Деякі питання цифрової трансформації [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 № 365-р // Законодавство України. офіц. сайт. Київ, 1994-2023. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/365-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 15.01.2023).

Кириленко О. Г. Лінгвістичне забезпечення бібліотечних ІПС Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого: аналіз науково-методичної діяльності прикладного підрозділу // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2021. № 4. С. 49-59.

Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI" [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1579-р // Законодавство України. офіц. сайт. Київ, 1994-2023. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1579-2009- %D1%80#Text (дата звернення: 15.01.2023).

Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 219-р // Законодавство України : офіц. сайт. Київ, 1994-2023. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/219-2016- %D1%80#Text (дата звернення: 03.01.2023).

Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 386-р. // Законодавство України : офіц. сайт. Київ, 1994-2023. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/386-2013-%D1%80#Text (дата звернення: 03.01.2023).

Тарасюк В. В., Судик Р. П. Інформаційно-пошукові системи [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Ін-т енцикл. досліджень НАН України, 2011. Т. 11. URL: https://esu.com.ua/article-12483 (дата звернення: 15.01.2023).

Google оцифрує понад 100 тис. стародруків [Електронний ресурс] // Читомо. URL: https://chytomo.com/google-otsyfruie-ponad-100-tys-starodrukiv/ (дата звернення: 15.01.2023).

Размещено на Allbest.ru/