Роль особистості у створенні та проведенні культурно-освітніх заходів на громадських засадах та реакція суспільства на створення та проведення цих заходів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль особистості у створенні та проведенні культурно-освітніх заходів на громадських засадах та реакція суспільства на створення та проведення цих заходів

Шевченко Олександр Семенович

скрипаль, організатор та ведучий культурно-освітніх заходів

м. Київ, Україна

Оскільки я є професійним скрипалем, який виступав на всіх великих сценах Києва як соліст-скрипаль чи в рамках ансамблів чи оркестрів, знімався в епізодах деяких фільмів, грав ролі в професійних виставах. Був певний період в моєму житті, коли я вирішив, що прийшов час для створення цікавих заходів культурно-освітнього характеру на громадських засадах за участю талановитих колег зі світу культури та мистецтва. Так, починаючи року 2010 я закохався у справу створення заходів в різних залах м. Києва. Вважаю, що поштовхом до створення цих заходів виявилося створення мною разом з деякими колегами в рамках однієї з музичних шкіл м. Києва концертів «Викладачі - дітям», під час яких викладачі та діти деяких з викладачів мали можливість показати свою виконавчу та творчу майстерність за допомогою свого музичного інструменту іншим. Під час створення цих заходів, я, як викладач по класу скрипки, вже організував два камерних дуети з колегою - викладачем по класу фортепіано та іншим викладачем по класу гітари. І якщо з першою в репертуарі в нас були твори класичного та романтичного напрямку, з гітаристкою це були твори сучасних композиторів різних країн світу. Але, одна справа - займатися організацією заходів, маючи робоче місце та стабільний заробіток, що дає можливість для занять духовного напрямку й інша справа - займатися організацією заходів, не маючи ані стабільної роботи, ані стабільних заробітків та місця проведення створених заходів.

Одна справа, коли працівники державних закладів, маючи зарплату та зал для проведення створюють заходи й інша, коли творча особистість не має ніякої підтримки з боку держави. Повстає багато питань: місце та час для виступів, створення програм та репертуару за участю колег - музикантів, письменників, поетів, художників тощо. Постають питання наповнення зали для виступів громадянами, проведення рекламної кампанії. Маючи можливість виступів на різних радіоканалах, готуючись до проведення заходів я спочатку домовлявся з дирекцію того чи іншого музею, музей за свій кошт готував афіші створених мною заходів, які я розподіляв між учасниками заходів для розповсюдження в закладах культури та освіти. В створеному мною проекті «Шедеври світового мистецтва в Україні» глядачі могли побачити виступи по 15 хв. музикантів-викладачів ДШМ чи ДМШ чи Національної музичної академії ім.. П. І. Чайковського (за участю учнів музичних шкіл чи Консерваторії). Окрім самих відомих в країні музичних інструментів в проекті були й музиканти, які грали на арфа-гітарах та представляли професійні індійські храмові танці. Поєднання в заходах представників різних напрямків культури викликало жвавий інтерес публіки як до учасників заходів так й до їх творчої професійної продукції. Мотивуючи колег до участі в створених мною заходах я казав: ми повинні подивитися на реакцію публіки, яка прийде на наші заходи, щоб зрозуміти, чи потрібні ми суспільству? Треба підкреслити: всі учасники підготовлених мною заходів читко усвідомлювали: хоч участь в заходах й була безкоштовною, але такою, на яку чекали люди. Маючи бажання показати своє професійне мистецтво, учасники моїх заходів читко розуміли про свою відповідальність, з якою треба ставитися до слухача. Отже, протягом півтори години кожен з учасників заходу під час свого 15-хвилинного виступу робив все, щоб сподобатися публіці. Готуючи захід я розумів, що головне, що потрібно для слухача - віддати себе йому, - слухачу.

Так, я казав своїм колегам - викладачам різних установ з світу культури та мистецтва чи студентам з учнями: мені все рівно, яку саме програму ви представите під час заходу, але ця програма повинна бути цікавою для вас та виконана як в останній раз. Та колеги робили все можливе, щоб отримати підтримку у вигляді купи оплесків та підписи слухачів під створеними мною заздалегідь «листами вдячності», в яких були вказані програми та прізвища учасників моїх заходів з серії концертів «Шедеври світового мистецтва в Україні». До речі, в кінці заходу достатня кількість слухачів підходила до мене зі словами вдячності та залишала у «листах вдячності» свої підписи та контакті дані для того, щоб після закінчення мого проекту я міг їх запрошувати на інші створені мною інші заходи. Моїм колегам було цікаво приймати участь у виступах на різних радіоканалах. Так, протягом 40 хвилин вони мали можливість ознайомити суспільство як з своїм творчим доробком, так й створеним мною проектом. Під час прямих ефірів суспільство чуло й аудіо-записи виступів моїх колег в різних залах країни.

Створені мною заходи проводилися в музеях Медицини, музеї Шолом-Алейхема, музеї Пушкіна, музеї Гетьманства, музеї Гончара, інших музеях. Відео-записи деяких з них я викладав на своїх каналах в Youtube. Заходи мною створені я проводив також в залах різних фондів, в бібліотеках, у загальноосвітніх закладах та музичних школах. Використання соцмереж та повідомлення безкоштовних оголошень в деяких газетах допомагали мені в наповненні залів. культурний освітній афіша

Бажаючи залишити згадку про створені мною заходи, я просив керівництво музеїв створювати листи вдячності мені та моїм колегам, які брали участь у проекті «Шедеври світового мистецтва в Україні». Точніше, створював сам та подавав керівництву музеїв для офіційного оформлення створені мною тексти. Так у мене є офіційні листи від керівництва музеїв та інших установ, які підтверджують факти створення мною моїх заходів. Окрім «листів вдячності» я просив керівництво музеїв надавати учасникам моїх заходів пам'ятний білет на дві особи з правом безкоштовного разового відвідування того чи іншого музею. Це була вдячність керівництва музею моїм колегам та мені.

Дуже важливим чинником, який є при створенні заходів є роль особистості в суті цих заходів. Людина, яка ставить за мету провести той чи інший захід повинна читко усвідомлювати свою високу відповідальність перед слухачем, оскільки слухач, довіряючи організаторам того чи іншого заходу очікує на отримання естетичної насолоди від відвідування заходу. Отже, головним завданням організаторів заходів є чітке усвідомлення своєї високої відповідальності перед слухачем. Повинен бути план заходу, режисерський підхід у баченні того, хто з учасників заходів повинен виступати з початку, в середині, або в кінці заходу. Ведучий заходу, якщо поєднує в собі ще функції організатора, ведучого та виконавця, повинен красиво представляти слухачам та глядачам учасників заходів. У залах повинна бути світла атмосфера, яка повинна піднімати настрій яв виконавців так й слухачів, але так, щоб слухач захотів прийти на інші заходи. Оскільки я був організатором, режисером, ведучим та виконавцем в одній особі, я був глибоко впевнений: лише моя любов та повага до своєї справи може стати гарантією успіху створеного мною проекту. Такої любові та поваги до справи я вимагав від учасників моїх заходів, що вони й робили з задоволенням.

Заходи проекту «Шедеври світового мистецтва в Україні» провадилися протягом шести тижнів у суботу чи неділю, коли громадянам було зручно приходити на ці заходи. По закінченні цього проекту через півтора місяця разом з колегами ми вирішили спробувати провести платні заходи, зняв в оренду зал на 100 місць з гарним роялем та більш-менш зручною акустикою. Була людина, яка мала право заключити договір про оренду приміщення, заключити договір з центральними касами в м. Києві (їх було сім чи вісім) щодо розповсюдження білетів при наявності створених за наш кошт афіш нашого заходу. Цікаво, що за 1,5 місяці до цього заходу ми встигли розповсюдити 70 білетів з 100, більшість яких в нас купували саме ті громадяни, які були на створених мною безкоштовних заходах в музеях чи інших залах. Ціна квитків була невеличка, оскільки ми не ставили за мету отримання великих прибутків. Нам було цікаво подивитися: чи підуть люди на наш платний захід після безкоштовних заходів, але в іншому залі, з деякими іншими учасниками? Та люди пішли. Створені мною під час проекту «Шедеври світового мистецтва в Україні» «Листи вдячності» з контактами людей дуже допомогли при розповсюдженні білетів. Білетів проданих через центральні каси було небагато, оскільки створені наші афіші знаходилися в касах в таких місцях в касі, де цю афішу було видно не дуже гарно. Та й строк підготовки самого платного заходу був невеличкий. Але люди прийшли, запитавши, чому квитки такі дешеві (від 20 до 40 гривень за білет у 2012 році). Я відповів: ми розраховували передусім на малозабезпечених громадян. Слід підкреслити: свої витрати на створення афіш, на оренду зали, на телефонні витрати ми повернули та ще й заробили від 30 до 80 гривень кожний. Так, сума невелика на той момент, але ми не були «в мінусі». Тоді я сказав колегам: люди нам довіряють за наш творчий продукт саме завдяки проведеним нами безкоштовним заходам та готові платити за нашу майстерність та наше щире відношення до них.

Окремо хотілось би розповісти про реакцію чиновників різних державних установ на створення мною заходів. Заздалегідь я письмово повідомляв народних депутатів України з Комітету з питань культури Верховної Ради України, головне та районні управління освіти, головне та районні управління культури м. Києва. В листах я запрошував чиновників на створені мною заходи, повідомляючи всю необхідну інформацію. У відповідь я отримував листи подяки. Також я просив управління освіти м. Києва запрошувати дітей загальноосвітніх шкіл, повідомляючи через заступників директорів шкіл.

Закінчуючи тему створення культурно-освітніх заходів на громадських засадах, хочу сказати, що, на жаль, державі подібні мені люди не потрібні. Всі мої спроби працевлаштуватися як організатор заходів культурно-масового характеру не знайшли відклику в моїй країні. А сьогодні, у більшості випадків штучно створені безталанні зірки естради заполонили всі знакові концертні сцени.

Размещено на Allbest.ru