Робота звукорежисера в театрі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота звукорежисера в театрі

Надія Сідорова

Театральна звукорежисура -- один із найбільш ранніх напрямків у звукорежисурі, якою займаються люди, що тісно пов'язані з драматургією та знаються на акустиці театральних залів і специфіці цієї роботи. Музика та шуми в театральній практиці існують, імовірно, стільки ж часу, скільки і сам театр.

Важливу роль у театральному мистецтві відіграє звукорежисер. Це творча професія, пов'язана зі створенням звукових художніх образів, звуковим оформленням, пошуком нових звуків та подальшою їхньою обробкою. Людина, що працює у цій сфері, повинна володіти технічними аспектами професії, добре знати фізику звуку, розбиратися у психоакустиці, мати музичну освіту.

Сама по собі звукорежисура не просто ремесло -- це мистецтво, тому що сучасний звукорежисер, використовуючи складні звукотехнічні засоби, має вирішувати творчі завдання. Крім того, технологічний прогрес не стоїть на місці, постійно з'являються нові технічні засоби, нові можливості, і звукорежисер повинен йти в ногу з часом, знати, де і як краще застосувати новітні технології, постійно навчатися новому та удосконалювати свою майстерність. Тому робота звукорежисера в театрі є дуже важливою, в ній поєднуються втілення творчих задумів і вирішення технічних завдань.

Звукове оформлення вистави включає в себе музичне, шумове та звукотехнічне оформлення. До музичного оформлення відноситься додавання до вистави різноманітних вокальних творів, інструментальних п'єс, фрагментів симфонічних творів, хору -- одним словом, музики усіх жанрів та форм. До шумового оформлення -- додавання в сценічну дію різних театральних шумів, а також таких звуків як, наприклад, спів птахів, крики тварин, звуки дзвіниці і т. п. До звукотехнічного оформлення відноситься використання у виставі аудіозаписів діалогів, монологів, реплік, а також використання мікрофонної техніки та створення звукових ефектів, побудова моніторних ліній для створення повноцінного звукового образу вистави.

Звукорежисер в театрі повинен зробити музичне, шумове і звукотехнічне оформлення вистави на основі творчого задуму режисера та композитора (чи диригента, якщо вистава супроводжується грою оркестру); зробити запис шумів, реплік, музики; реалізувати супровід вистави за допомогою звукотехніки. Зважаючи на це, театральний звукорежисер має поєднувати в собі як творчу особистість, так і технічного працівника, повинен відчувати взаємозв'язок сценічної дії та звукового супроводу вистави. звукорежисер театральний мистецтво вистава

Музика є важливим засобом виразності у створенні атмосфери вистави. Вона може підсилити драматизм або комедійність тих чи інших сцен, створити музичний фон для сценічної дії, задати ритм, в якому протікає життя персонажів, зв'язати музичною канвою окремі епізоди. Аналізуючи п'єсу, звукорежисер повинен ясно уявляти собі особливості подій, що зображуються, беручи до уваги сценічну атмосферу, обстановку та дію, яка буде супроводжуватися музикою чи шумами.

Після вибору вистави для постановки та детального вивчення її сценарію, режисер знайомить робочу групу з постановочним планом, вирішуючи питання окремо з кожним творчим цехом та цікавлячись їхньою думкою щодо майбутнього оформлення вистави.

Далі триває робота режисера з артистами (репетиційний період за столом та на сцені). В цей же час, в результаті творчого розбору п'єси і аналізу конкретних сценічних обставин, режисер разом зі звукорежисером складають попередній план звукового рішення вистави: конкретно в яких місцях п'єси (акт, епізод, репліка) і з якою метою мають бути введені шум, ефект чи яка музика (якщо вистава буде проходити під фонограму). Якщо вистава йде під супровід оркестру, то до обговорення звукової картини долучається також диригент-постановник. В такому разі за підбір музики частіше відповідає саме він.

На етапі репетицій звукорежисер може бути присутнім і спостерігати, як саме побудовані мізансцени, що, де і як роблять дійові особи, щоб розуміти, яка саме музика, шум чи ефект можуть бути доречними та найбільш підходити в той чи інший момент вистави, або навіть слухати підібрану музику чи шуми разом з режисером прямо під час таких репетицій, аби заздалегідь бачити, чи є дане рішення вдалим для того чи іншого епізоду.

Під час етапу репетицій на сцені додається музика (фонограма або супровід оркестру), шуми, звукотехнічне оформлення. Звукорежисер остаточно визначається з тим, яка музика чи які шуми найбільше підходять для тієї чи іншої мізансцени, де які будуть використовуватися звукові ефекти та як, в цілому, оформити звуковий образ вистави за допомогою технічних засобів.

Проведення вистави також поділене на певні етапи: перевірка та підготовка усього необхідного обладнання, його розміщення відповідно до технічного плану сцени, перевірка рівнів та налаштування звучання всіх фонограм, саундчек з музикантами та артистами, налаштування усіх мікрофонів та побудова балансу. Якщо необхідно, може бути репетиція окремих сцен. Під час безпосереднього проведення вистави звукорежисер має бути надзвичайно уважним і чітко дотримуватись розписаної звукової партитури.

Незважаючи на дуже високий рівень комп'ютерного програмного забезпечення, цифрової звукотехніки для театральної звукорежисури, все ж останнє слово залишається за людиною, її професійністю, умінням задіяти отримані знання й максимально їх використати. Без усього цього стати сучасним театральним звукорежисером-практиком просто неможливо, тому що, окрім блискучого володіння технічними знаннями, потрібно бути й освіченим театрознавцем, музикознавцем, розуміти людську психологію. Сьогодні звукорежисер театру є звуковим дизайнером театрального дійства і за допомогою засобів художньої виразності спроможний бути таким самим творцем, як і театральний режисер.

Размещено на Allbest.ru