Танець у сучасному часопросторі: мотивація життєтворчості молоді

доцент, професор кафедри історії, теорії музики та

методики музичної освіти, заслужений діяч мистецтв України

Цільовим чинником життя молоді є її прагнення окреслити умови, які би сприяли реалізації мотивації змісту, в якому творчість займає чи не провідну константу. Однією із чималого переліку сталих величин є танець. Танець, в основі якого домінують планування на майбутні перспективи, танець як інструктивна настанова для здоров'я, провідник естетичного спрямування, засіб освіти і виховання, стимулятор гармонії в часопросторі.

Так співвідношення мотиваційної системи у сфері танцю спонукує до розлогого наукового обґрунтування й відповідно до прогнозування майбутніх перспектив сучасної молоді, яка займається танцем (класичний, народний, народно-сценічний, бальний, спортивний). Ми акцентуватимемо увагу на танці черлідинг, який вважається цікавим і незвичайним видом, оскільки краса і жіночність поєднуються з силою, витривалістю та чуттєвістю, культурою рухів та артистичністю, відчуттям музики та ритму.

Черлідинг пройшов тривалий еволюційний шлях. Від часу давніх епох (Олімпійські ігри Давньої Греції) черлідинг видозмінювався і збагачувався життєвим і художнім матеріалом - так виражальні засоби утворювали систему хореографічної культури. Першими черлідерами в Давній Елладі були чоловіки естетичної статури (жінок не допускали до змагань й, відтак, забороняли підтримувати своїх атлетів). Черлідери не виконували спортивних вправ і прийомів - вони співали пісень, декламували, грали на арфі.

Перше двадцятиліття ХХ століття хлопці спортивної статури демонстрували пластику тіла і фізичну виправку у спортивних постановках безпосередньо перед футбольними матчами. Спритність, швидкість, гнучкість, витривалість - такий арсенал виправки, прийомів та елементів афішували учасники черлідингу.

Із середини ХХ століття черлідинг поповнився повітряними підтримками і шпагатами головою донизу. Так танець і спорт довели власне взаєморозуміння, впливаючи один на іншого і їх техніка донині збагачується новими елементами.

Сьогодні cheerleading поширений у більш ніж 40 країнах світу. Наступною після Сполучених Штатів за масштабом розвитку і його демонстрації є Японія. Загальна кількість учасників спортивного танцю перевищує кілька мільйонів чоловік [1, 143-144].

Відтак, донині закони осягнення світу постійно збагачуються аудіовізуальною і ритмопластичною основою, формально-технічними принципами, етикою і естетикою та розмаїттям специфіки, завдяки чому популяризується танець у сучасному часопросторі як вид культури, естетичної гімнастики і спорту. Завдяки чемпіонатам світу та Європи, що регулярно відбуваються на стадіонах та спортивних залах, культивується цей танець і в Україні. Всеукраїнська федерація черлідингу стала активно діяти з 2004 року.

Черлідинг - це насамперед колективна робота, результативність якої залежить від внеску кожного спортсмена. Виконуючи акробатичні піраміди і трюки, студенти демонструють високу організацію рівня довіри, дисципліну, гнучкість, емпатійність, креативність. Командне виконання складних елементів вимагає вимогливості, наполегливості, рішучості - без чого неможлива перемога, над собою і спортивної команди, яку підтримують черлідинці. Черлідинг як вид танцю є ефективним засобом фізичної культури і виховання, сприяє високій якості впливу на організм людини та формуванню гармонії особистості.

Вирішальним наголосом на стадіоні чи на спортивному майданчику є не лише уміння дівчат демонструвати черлідинг в різнобарвних костюмах, а і використовувати мегафони, плакати, логотипи торгових марок і таке ін. Черлідинг створює сприятливий психологічний клімат на стадіоні, пом'якшує агресивний настрій уболівальників, подекуди керує емоціями глядачів.

Така ідеологія групи підтримки створює сприятливу «погоду», піднімає бойовий дух команди, забезпечуючи видовищність шоу-програми.

Розглядаючи черлідинг як мотивацію життєтворчості молоді, у науковому дослідженні О. Шиян розлого описала виникнення спортивного танцю і пов'язала цей феномен із футболом. Здебільшого в університетах США наприкінці ХІХ століття студентська молодь об'єдналася з метою організованої підтримки своєї команди. Щоб зацікавити глядачів і гравців черлідинці використовували спеціальні закличні вигуки-речитативи. Згодом аналогічні молодіжні гурти з'явилися в багатьох американських університетах. У 1923 році на хвилі фемінізму до командної роботи були залучені дівчата. До середини ХХ століття хлопці були повністю замінені [2, 197].

Юлія Шушпанова у науковому дослідженні обґрунтовує, що в останні роки на тлі інтенсифікації навчального процесу у вищих навчальних закладах спостерігається тенденція до зниження обсягу рухової активності студентів, що негативно позначається на показниках їхнього фізичного стану. Утім, дефіцит рухової активності студентської молоді є соціальним, а не біологічним феноменом, а відтак компенсується регулярними фізичними вправами й оздоровчими тренуваннями. Це ставить на порядок денний питання удосконалення чинної системи фізичного виховання, підвищення мотивації студентів до занять фізичною культурою і спортом, трансформації змісту й структури традиційних академічних занять з фізичного виховання, запровадження таких форм активності студентів, які б не тільки забезпечували розвиток витривалості та інших фізичних показників, але й сприяли удосконаленню рухових навичок, координації, сенситивної сфери, позитивного само сприйняття, творчої активності, почуття ритму, пам'яті, уваги тощо. Науковиця підкреслює на особливості значущості розвитку означених якостей для молоді (студентів жіночої статі) як для реалізації професійних обов'язків, так і в період підготовки до виконання репродуктивної функції і виховання [3, 73].

Отже, черлідинг у сучасному часопросторі виконує різноманітні ролі просвітницького, фізичного, естетичного характеру. Опанування танцювальної культури черлідингу сприяє інтересу до художньо-естетичних пріоритетів молоді та їх мотивації до гармонії життєтворчості.

Література

1. Савчин Л. М., Годовський В. М. Методика роботи з хореографічним колективом: навчальнометодичний посібник для студентів спеціальності «Хореографія». Рівне, 2012. 352 с.

2. Шиян О. Історичні аспекти становлення та розвитку черлідингу у світі та Україні. Спортивний вісник Придніпров'я. 2013. №2. С. 196-199.

3. Шушпанова Ю. С. Черлідинг як дієва форма підвищення рухової активності студентів у період навчання у ВНЗ. Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. Харків, 2017. Вип. 58. С. 71-78.

Размещено на Allbest.ru