Фестиваль ковальського мистецтва в Чернівцях як спосіб формування сучасного міського середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фестиваль ковальського мистецтва в Чернівцях як спосіб формування сучасного міського середовища

Період відродження ковальської справи наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. створив ковальську галузь як "одну з найпотужніших культурно-мистецьких індустрій" України [1, 89]. Це проявилось, насамперед, у сучасній архітектурі та фестивальному ковальському русі, що охопив практично усі регіони нашої держави. На базі головних фестивальних осередків вибух колективної творчості закарбували "сотні видатних колективних творів, що стали окрасою вулиць, площ і парків українських міст" [1, 89].

Першою спробою об'єднати ковалів спільною мистецькою акцією в західноукраїнських областях став фестиваль "Галицька імпреза" (1996), що привернув увагу митців зі Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Криму, а в подальшому спроби розвинути і пропагувати ковальське ремесло перебрав на себе міський фестиваль ковальства в Івано-Франківську (2003-2020), який спричинився до виникнення об'єднання митців-ковалів "Спілка майстрів ковальського мистецтва України" (2006). Зусилля цієї всеукраїнської організації спрямовані на покращення естетичного вигляду міст. Цього ж року ковальський фестиваль "Свято ковалів" в Івано-Франківську набув статусу міжнародного. Цей і подальші фестивалі "Свята ковалів" як головне завдання визначили, що основним елементом дійства є виконання учасниками колективного ковальського твору для встановлення його у міському середовищі.

Згодом подібні фестивалі ковальства було започатковано і у Чернівцях. Тут вони проходять щорічно на початку жовтня, коли святкують "День міста". Гарною традицією цих святкувань, яку започаткували буковинські майстри кованого металу, є дарунки місту. Першим з них стала "Бруківка", закладена на Центральній площі перед міською радою Чернівців (2006).

В 2008 р. у тісній співпраці мерії Чернівців з буковинськими і запрошеними в гості майстрами-ковалями з Івано-Франківська, Львова, Тернополя, Кам'янця-Подільського та інших міст України, в рамках ІІІ Всеукраїнського фестивалю ковальства, народився кований пам'ятник "Коло друзів" (2008), встановлений на вул. Головній. Проєкт цієї декоративної скульптури був розроблений місцевим ковалем Олегом Жебчуком, а втілили її основну конструкцію у майстерні Андрія Хорта. На великому колі композиції своє місце знайшли численні ковані елементи, виконані різними майстрами.

У 2009 р. неподалік від Турецького мосту, де зазвичай проходять фестивалі ковалів, на площі Пресвятої Діви Марії було встановлено триметровий кований "Ровер", виготовлений чернівецькими майстрами за зразком велосипеда австрійської доби, зображеного на архівних фото з колекції Чернівецького краєзнавчого музею.

Протягом наступного десятиліття фестивального руху буковинські ковалі виконали цілу низку творів малої архітектурної пластики для міського середовища. Ці композиції не тільки стали виразником творчих тенденцій розвитку ковальства, а й мали символічний підтекст: "Місток закоханих" (2010), "Лавка закоханих" (2013) та "Гойдалка" (2014) у Центральному парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка; "Знак ЮНЕСКО, присвячений Чернівецькому національному університету" (2012) на вул. Турецькій; "Мольберт. Карта Чернівецької області" (2015) на вул. Л. Українки; декоративна скульптура "Двірник" (2016) на вул. О. Кобилянської; кована скульптура "Лелеченя" (2017) у с. Ленківці Кіцманського району Чернівецької області; декоративна решітка "Віденська сецесія" для мерії Чернівців (2018) на Центральній площі.

Протягом всіх років існування фестивалю ковалів у Чернівцях його постійними учасниками ставали майстри, художники-ковалі, студенти навчальних закладів краю, майстри з різних регіонів України - Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Закарпатської, Київської, Рівненської, Волинської та інших областей. Ковалі діляться техніками виконання авторських робіт, демонструють власне вміння та різноманітність творчих підходів, проводять майстер-класи та виконують елементи загальної скульптурної композиції.

Серед встановлених творів - авторські роботи буковинських ковалів А. Хорта, О. Жебчука, О. Дідика, І. Веренька, ковальських фірм "Стиль-Люкс", "Кришталева купель" та інших, які практично змінили міське середовище Чернівців, зробили його більш естетичним та своєрідним. Аналізуючи твори буковинських майстрів, що були виконані на фестивалях в Чернівцях впродовж дванадцяти років, перш за все варто виокремити їхню пластичну впізнаваність, стилістичну виразність, що не суперечить утилітарності речей, національний характер використаних візерунків та орнаментів, довершеність художньо-технічних прийомів, адже художники-ковалі, виконуючи елементи твору, прагнуть якнайширшого використання пластичних можливостей металу.

Більшість з цих майстрів своєю творчою працею долучилися і до інших мистецьких форумів, симпозіумів та конкурсів ковальської майстерності в Україні (Івано-Франківськ, Львів, Київ, Чернівці, Донецьк, Луцьк, Рівне, с. Гомора на Закарпатті). Високий рівень підготовки українських фахівців з художнього кованого металу був визнаний і під час проведення спеціалізованих міжнародних симпозіумів у Чехії ("Гефайстон"), Німеччині, Австрії ("Ферракулум"), Польщі, Бельгії, Італії, Нідерландах тощо, де здобутки цих авторів були неодноразово відзначені призами та дипломами.

З огляду на це, ковальські компанії та підприємства, навчальні заклади також не стоять осторонь творчих фестивальних процесів та виставок. Серед активних учасників фестивалів у Чернівцях - студенти і випускники Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка, Чернівецького професійно-технічного училища залізничного транспорту № 14, факультету декоративно-прикладного мистецтва Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Саме такі всеукраїнські та міжнародні конкурси і фестивалі мають непересічне значення для розвитку ковальського мистецтва Буковини. Різнопланові форми демонстрування ковальської майстерності в системі періодичних практикумів, пленерів, обмін практичним досвідом, майстер-класи, конкурси визначили принципово новий етап спілкування майстрів, що призводить до розуміння сутності глобальних культурних явищ в Україні та світі. Досягнення буковинських майстрів свідчать про високий рівень професійності, авторитет на всеукраїнському та міжнародному рівнях, що дає потужний поштовх розвитку нового етапу у ковальському мистецтві, який намітився в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.

На Буковині є реальні підстави сподіватись на активізацію практичних і теоретичних пошуків у царині художнього металу, дбайливе збереження народних традицій, які будуть використані в авангардних творах, та освіту майбутніх майстрів ковальства, спрямовану на опрацювання нових творчих ідей. фестиваль мистецький коваль

Література

1. Шмагало Р. Художній метал України ХХ - поч. ХХІ ст. Енциклопедія художнього металу. Львів Апріорі, 2015. Т. ІІ. 668 с.

Размещено на Allbest.ru