Каховська катастрофа: наслідки для культурного пласту України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Каховська катастрофа: наслідки для культурного пласту України

здобувачка

Наслідки знищення греблі Каховської гідроелектростанції (Каховської катастрофи) є актуальною проблемою сьогодення. Це питання знайшло відгук в наукових працях, які висвітлюють екологічні, логістичні та економічні аспекти. Зокрема у червні 2023 р. був проведений круглий стіл «Українська географія у викликах війни», але акцент був зроблений переважно на проблемі водообміну, опрісненню Чорного моря та логістики [1]. На державному рівні було створено міжвідомчий координаційний центр із збереження культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції [3].

Внаслідок Каховської катастрофи було затоплено безліч музеїв, архітектурних пам'яток та інших витворів мистецтва національного значення. Наприклад, Народний музей історії Каховський район, с. Мала Каховка, Козацький музей історії села та меморіального комплексу сім'ї П. Видригана смт Козацьке, Музей історії Голопристанський район, Картинна галерея ім. А.С. Гавдзинського Новокаховської міської ради та ін. У зоні ризику знаходиться: Львівське поселення села Львове (IV століття до нашої ери - IV століття), Бургунське поселення, села Миколаївка (ІІ-Vст.), Місце фортеці Тягін, с. Тягинка (XIII-XVII ст.), Городище «Понятівське» с. Понятівка (IV ст. до нашої ери - IV ст.), Будинок-музей Поліни Райко в м. Олешки та Національний природний парк «Нижньодніпровський», де перебувають багато цінних об'єктів, наприклад скіфські та козацькі кургани [5].

Одна з пам'яток, яка постраждала - музей-садиба Остапа Вишні в с. Кринки. Остап Вишня, справжнє ім'я якого Павло Губенко, - відомий український письменник, гуморист, що народився на Полтавщині. За все життя він написав дві з половиною тисячі творі. Серед них гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Також він започаткував новий літературний жанр - усмішку.

Остап Вишня за своє життя двічі приїзжав до с. Кринків, і саме це місце його надихало на створення нових творів. Тому не дивно, що після смерті письменника в 1956 році, його будинок з ініціативи директора місцевої школи перетворили на музей.

З часом садиба занепала і тільки в 2019 році С. Одарич звернув увагу на проблему та спонсорував відновлення цієї культурної спадщини. Але виникли і деякі труднощі. Питання поставало в тому, що будинок був розташований на території, яка нині підлегла Міністерству оборони, тому було вирішено перенести музей на іншу ділянку. Так до 130-річчя дня народження П. Губенка було знайдено та відреставровано більше 33 експонатів, а у 2020 році в селі відкрили відновлений музей-садибу Остапа Вишні. Будівельники намагались максимально наблизити нову будівлю до оригіналу, тому використали технології та матеріали тих часів - ракушняк, очерет, натуральне дерево. Також, зі старої будівлі зняли рами та двері, перенесли дерев'яний бюст [2; 4].

В наші дні, в наслідок підриву Каховського водосховища цю садиба була зруйнована. Зараз неможливо проаналізувати обсяг втрати, який спричинила ця катастрофа, адже значна кількість об'єктів знаходиться на тимчасово окупованій території. Можна сказати, що втрачені безціні фотографії митця, його особисті речі, чернетки творів, його власна друкарська машина та унікальні книги, які збирались по всій Україні.

Отже, наслідки Каховської катастрофа спричинені російськими загарбниками несе тема збереження та відновлення культурної спадщини після великий влив для всієї України. Це людські втрати, руйнація інфраструктури, екологічні проблеми. А також є аспект до якого теж дуже важливо привернути увагу суспільства - це знищення культурної спадщини. Росіяни нищать підґрунтя нашої нації - нашу культуру і нашу історію. Ми не можемо цього допустити. Тому треба популяризувати це питання по всьому світу, щоб донести до суспільства руйнівні наслідки війни, залучити меценатів для матеріальної допомоги в евакуюванні культурної спадщини та тимчасово вивезти закордон максимальну кількість експонатів задля збереження нашого минулого, української ідентичності.

Література

1. Мальчикова Т.С, Пилипенко І.Щ, Сімченко С.В. Результати проведення міжнародної науково-практичної конференції «Українська географія у викликах війни» та круглого столу «Катастрофа каховського водосховища: «затоплені» життя, «новий» південь України і глобальні виклики «післязавтра»». Науковий вісник Херсонського державного університету. №18. 2023. С. 7-9.

2. На Херсонщині відкрили відновлений музей - садибу Остапа Вишні. Читомо.URL: https://chytomo.com/na-khersonshchyni-vidkryly-vidnovlenyj - muzej - sadybu-ostapa-vyshni/ (дата звернення 22 вересня 2023).

3. Про створення міжвідомчого координаційного центру із збереження культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2023-%D1% 80#n12

4. Херсонщина туристична: музей-садиба Остапа Вишні. Херсонська обласна державна адміністрація. URL: https://khoda.gov.ua/hersonshhina-turistichna % 3A-muzej - sadiba-ostapavishn % D1% 96 (дата звернення 22 вересня 2023).

5. Численні об'єкти культурної спадщини внаслідок підриву Каховської ГЕС постраждали або зруйновані, - Мінкульт. Район Культура.URL:https://kultura.rayon.in.ua/news/605301-chislenni-obekti-kulturnoi-spadshchini-vnaslidok-pidrivu-kakhovskoi-ges-postrazhdali-abo-zruynovani-minkult? fbclid=IwAR0oZ1QSeVHiTCYZtCNV85PuzVMPzB2331ON5s6opR8RDKEcFI3eP07vVCE (дата звернення 20 вересня 2023).

Размещено на Allbest.ru