Конструктивізм у фотомистецтві: Ярослав Ресслер

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конструктивізм у фотомистецтві: Ярослав Ресслер

Саховська Валерія, студентка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Двадцяте століття не лише відкрило перед митцями не бачені до того можливості, особливо технологічні, але й змусило їх відмовитися від попередніх уявлень про світ. Перша третина ХХ сторіччя стала свідком зародження конструктивізму та різкого зростання нових мистецьких течій і стилів в архітектурі, дизайні, фотографії та інших галузях. Досліджуючи тему конструктивізму в фотомистецтві, відзначимо, що вклад фотографів -авангардистів Чехословаччини утворює окрему значущу складову цього явища. Серед таких фотографів необхідно назвати Ярослава Ресслера.

Ярослав Ресслер жив і працював з 1902 по 1990 роки. Народився він 25 травня 1902 року в невеликому селі Смілов. Батьки віддали його в учні до фотографа в празьку студію Frantisek Drtikol and Co. Її основний власник Франтішек Дртікол був найвідомішим чеським фотографом тих років [3, 38; 4, 6]. На молодого Ресслера справили сильний вплив роки навчання у Дртікола. Нові можливості відкрив йому щоденний контакт з фотографіями Дртікола, доступ до перегляду іноземних фотожурналів і книжок вчителя й в такий спосіб він міг отримувати уявлення про сучасні тенденції у фотографії. Згодом Ресслер виявився найталановитішим і найуспішнішим учнем Дртікола. В нього і сам майстер багато чому навчився. Ярослав Ресслер працював в школі майстра з 1920 по 1926 рік з невеликими перервами [1, 27-28].

У 1923 році Ресслер купив на виплат фотоапарат Mentor і почав постійно практикувати власну фотографію. Навесні 1923 року Ярослав Ресслер приєднався до мистецького об'єднання «Девецил», що очолював Карел Тейге, організатор чеського художнього авангарду. Ресслер став єдиним професійним фотографом у лавах Девецила [3, 44]. Фотографії, малюнки, друкарські композиції, колажі, монтажі та фотограми Ресслера все частіше з'являлися в журналах Pasmo, Disk, Stavba або RevueDevetsil. На сторінках авангардних журналів і антологій, які видавав «Девецил», їх публікували разом із роботами таких відомих авангардних фотографів як Ман Рей, Ласло Мохолі-Надь, Ель Лисицький, Пол Стренд [2, 33]. Як кажуть, Карел Тейге коментував роботи Ресслера словами: «Це краще, ніж Ман Рей!». З іншого боку, він ніколи не не намагався просувати його за кордоном, у журналах, з якими він співпрацював, або на виставках, як і він допомагав готувати. У жовтні 1924 року Ресслер вперше виставився на виставці. Його роботи були виставлені разом з роботами Франтішека Дртікола, Яромира Функе і Ярослава Крупки на ХІХ Міжнародному фотографічному салоні в Парижі, де його роботи були відзначені критиками, як якісного і професійного рівня. конструктивізм фотомистецтво ресслер

Ресслер був сором'язливою й замкненою людиною . Він присвячував увесь вільний час фотоекспериментам. Він захоплювався новими технічними приладами, що збентежили суспільство на початку ХХ століття, та був зачарований радіо і все своє життя присвятив створенню аматорських приладів. Через свій склад розуму та уяву, через свій досвід та захоплення у творчості Ресслера ми знаходимо уроки кубізму, футуризму та експресіонізму [ 1, 34]. Малюнки та картини є важливою частиною творчості цього художника. Їх збережена кількість свідчить про потребу Ресслера виразити себе за допомогою інших засобів, крім фотографії. Він умів включати малюнки й тексти у фотографії та, навпаки, фотографії в малюнки; іноді він копіював усе це наново. Типовим прикладом використання комбінації технік є одна з найвідоміших робіт Ресслера - портрет Оре Таррако. Але неясно, чи є основою цього портрета фотографія або малюнок. Дртікол негайно спробував впровадити і у свою власну практику цю техніку [3, 8].

Вплив футуризму, кубізму та інших авангардних течій проявився не лише в портреті Оре Таррако, а й у низці інших робіт, зроблених Ресслером. Ймовірно, вже 1919 року він створив фотографію під назвою Opus I - геометричну композицію з квадратною пляшкою і двома розташованими по діагоналі шматками картону. «Опус I» вважається першою чеською авангардною фотографією [2, 35]. В своїх роботах Ресслер поєднував здавалося б несумісні стилі і техніки, але так він отримував зовсім неочікувані результати. Використовував монтажі з двох однакових негативів. Інші композиції він відтворював із вирізаного картону як витвори мистецтва, тож на поверхні фотографії видно тільки геометрично структуровану чорно -білу поверхню, що ефектно поєднується. На інших зображеннях він зобразив елементарні мінімалістські мотиви. Використовуючи діагональну композицію, він посилював динамізм зображення, об'єднував вирізані геометричні фігури, створені з чорно-білого картону, паперу та інших матеріалів на задньому плані з різними простими предметами, такими як келих для вина, свічка, попільничка, а також металеві ємності або частини радіоприймачів. Головними об'єктами на таких роботах ставали не предмети на передньому плані, а сам задній план [1, 37]. Ярослав Ресслер вважається першим чеським фотографом, що використав техніку фотограми та створим першу комбінацію фотографії та фотограми. Також він експериментував з фотоколажами в період 1922-1924 років. В ці самі роки відбувався розквіт конструктивізму на радянських теренах та поза їх межами.

Серед шедеврів Ресслера - світлові абстракції 1923-1925 років. Це фотографії тривимірних світлових візерунків на темному тлі. Тому Ресслер став одним із перших фотографів, які поставили в центр уваги саме світло, а йому у фотографії відведена основна роль [3, 46]. Ярослав Рьосслер почав створювати свої перші картини в дусі конструктивізму саме в Чехословаччині. Певне передбачення можна знайти у вищезгаданому OpusI (1919), але з другої половини 1920 -х років творчість Ресслера стала ще більш схильною до впливу конструктивізму. Це видно за його діагонально спроєктованих фотографічних композиціях, за нестандартними ракурсами зйомки, за його навмисним абстрагуванням конструкцій об'єктів будівель, веж (як вежа Петршин в Празі, Ейфелева вежа в Парижі). Вплив конструктивізму і функціоналізму простежується і в його рекламних фотографіях [ 1, 39].

Безперечно Ярослав Ресслер був піонером конструктивізму у чеській фотографії поряд з фотографом Яромиром Функе. З початку 1930-х років Ресслер займався рекламною фотографією, в якій часто використовував конструктивістські композиції. Ресслер і надалі залишався більш -менш вірним конструктивістському підходу. Але багато експериментував, створював щось нове, не дивлячись на популярні тенденції. Тому його витвори справді оригінальні і посідають важливе місце в міжнародному контексті авангардної фотографії, зокрема в конструктивістській.

Література

1. Gromovova A., Prukopnici ceske abstraktni fotografie Jaroslav Rossler a Jaromir Funke:Bakalarska prace, Folozoficka fakulta Uneverzity Karlovy v Praze - Praha, 08.09.2014. 87 p.

2. Birgus V. Jaroslav Rossler. Praha: Torst, 2001. 184 с.

3. Birgus V. Fotograficka tvorba 1919-1935. In: Jaroslav Rossler: Fotografie. Kolaze. Kresby. Praha: Kant, 2003. 151 c.

Размещено на Allbest.ru