Дослідження методом ATR-FTIR спектроскопії старіння паперу гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

дюкер експертиза мистецтво відбиток

При аналізі волокнистого складу паперу гравюр Дюрера встановлено, що аркуші виготовлені з целюлози однорічних рослин (про це свідчить відсутність в ІЧ-спектрі смуги поглинання лігніну [56]), наповнювачі паперу - каолін, гіпс або карбонат кальцію/крейда. Папір аркушів проклеєний тваринним клеєм, що є типовим для паперу, виготовленого до початку ХХ ст. [3-6]. В ІЧ-спектрі паперу спостерігається зменшення інтенсивності амідної смуги поглинання (1540 см^-1) в структурі клею, що свідчить про його деструкцію у результаті природного старіння, а також відзначається наявність нових смуг поглинання в області 1500-1800 см^-1 в наслідок появи на папері фоксингів (місць руйнування паперу мікроорганізмами) [5, 6].

Зазвичай процес старіння або деградації паперу проходить через декілька стадій внаслідок присутності багатьох хімічних компонентів в його складі. Так, автори статті [4] за допомогою моделювання процесу деградації паперу методом 2D кореляційного аналізу встановили, що у ході старіння паперу спочатку розкладаються карбонати як наповнювачі паперової маси (смуга в області 1400 см^-1), а потім руйнується целюлоза як волокниста основа. Іноді процес старіння починається з деструкції целюлози (смуга в області 1010 см^-1), а потім змінюється структура каолініту/каоліну як наповнювача паперу.

В цій роботі була проведена оцінка старіння паперу гравюр Альбрехта Дюрера з метою уточнення часу створення відбитків [5]. Аналіз ІЧ-спектрів паперу досліджених робіт показав (табл. 1), що вік паперу гравюри2 відповідає кінцю XV-першій половині XVI ст., гравюр 4-6, 8-10 - першій половині XVI ст., що узгоджується з музейною атрибуцією. Деградація паперу гравюр №1 та 11 свідчать про виготовлення відбитків наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. Значні реставраційні втручання не дозволяють однозначно встановити ступінь старіння аркуша відбитка 3.

Отже, за допомогою методу ATR-FTIR спектроскопії були досліджені волокнистий склад, проклейки та наповнювачі паперу гравюр Дюрера, а також був ідентифікований склад чорнила. Порівняльний аналіз з еталонними зразками паперу XIV-XIX ст. дозволив оцінити деструкцію паперу з метою встановлення часу створення відбитків. Показано, що ATR-FTIR є одним з ефективних недеструктивних аналітичних методів при датуванні історичного паперу. Ця інформація може бути корисною мистецтвознавцям, реставраторам та зберігачам музейних колекцій.

Література

1. Код Дюрера. Графічні твори майстра та послідовників з колекції Музею Ханенків. Київ: Фенікс, 2021. 48 cURL: https://khanenko.museum/uk/arhiv-podiy (дата звернення: 06.10.2022).

2. Андрианова Е.Б., Бискулова С.А., Шостак Е.Д. Исследование и переатрибуция двух ксилографий Альбрехта Дюрера из коллекции Национального музея искусств имени Богдана и Варвары Ханенко. Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності: зб. наук. праць міжнародної науково-практичної конференції, 07-08 червня 2018 р., м. Київ. Київ: НАКККіМ, 2018. С. 10-13.

3. Kumar R., Kumar V., Sharma V. Fourier transform infrared spectroscopy and chemometrics for the characterization and discrimination of writing/photocopier paper types: Application in forensic document examinations. Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy, 2017. Р. 19-28.

4. Zicba-Palus J. et al. Analysis of degraded papers by infrared and Raman spectroscopy for forensic purposes. Journal of Molecular Structure, 2017. Р.154-162.

5. Біскулова С., Андріанова О., Шостак О. Дослідження гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності: зб. наук. праць VII міжнародної науково - практичної конференції (22-23 вересня 2022, м. Київ) / Ред. кол.: О.В. Рудник (голова), К.К. Крайній (відп. ред.) та ін. Київ: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»; Асоціація реставраторів України, 2022. С. 10-18.

6. Андріанова О.Б., Біскулова С.О., Перевальський В. Є., Чуєва К. Є., Шостак О.Д. Наука. Мистецтво. Студії. Освіта. Технологічні дослідження творів європейської графіки з колекції Музею Ханенків: методичний посібник. Київ: Фенікс, 2020. 60 с.

Размещено на Allbest.ru