Сценічна мова як складова професійного становлення актора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сценічна мова як складова професійного становлення актора

Павленко Єлизавета, студентка Київської

муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв

Однією з найважливіших навичок кожного актора є сценічна мова. На наш погляд, їй відводиться не достатній рівень уваги, через що більшість акторів після випуску припиняють розвивати і підтримувати активність артикуляційного апарату. Метою нашого дослідження стало узагальнення відомостей стосовно значущості сценічної мови для професійної підготовки акторів і пошук більш сучасних методів вправ й розвитку мовленнєвого апарату; привертання уваги до основних проблем, з якими стикаються актори у ході роботи над роллю на сцені, у кіно тощо; зазначення методів боротьби із затисками і розладами артикуляційно-резонаторної системи, які дозволять підвищувати професійну майстерність з плином часу.

К.С. Станіславський говорив: «Слово є найбільш конкретним виразником людської думки». Але існує душевне хвилювання, неправильна постава, контрольоване дихання з боку великої мускулатури, що викликають затиски і розлад артикуляційно-резонаторної системи. Їх усунення - основне завдання дихального тренінгу в процесі навчання сценічній мові [1]. На наше переконання, один з найкращих методів впровадження тренінгів та вправ у життя актора - інтерактивний метод. Додавати тренінги до комунікації акторів на сцені у ході гри з імпровізацією, що буде підживлюватись ентузіазмом, до повного входження у роль. Якщо звернутись до розгорнутого визначення, то термін «інтерактивний» походить від англійських слів inter - взаємний і act - перебувати в постійному діалозі та бути активним діячем. Тобто інтерактивне навчання - це навчання, побудоване на активній взаємодії викладача та учнів. Завдяки інтерактивному методу ми можемо: розвивати комунікативні якості та, що найголовніше, створювати комфортні умови і сприятливе емоційне середовище для розкриття творчості кожної особистості. Відомо, що будь-яка театральна дисципліна («Сценічний рух», «Сценічна мова», «Майстерність актора») засвоюється завдяки педагогу. На його плечах лежить головна місія - розвинути в молодого актора інтерес до творчості, зміцнити його у творчих прагненнях. Увесь педагогічний процес слід підпорядкувати основній меті - вихованню актора, готового до творчості. У вирішенні цього завдання особливого значення набувають здатність і вміння актора точно організувати свої рухи в часі й просторі. Час, простір і мова - компоненти, за допомогою яких актор і режисер вирішують складні творчі завдання.

Практичні вправи, наведені в більшості підручників та посібників, за рідким виключенням, російськомовні: мусимо констатувати, що деякі класичні вправи з техніки мовлення досі не знайшли адекватного перекладу державною мовою. Можна зазначити, що найбільшим попитом користується навчальний посібник з техніки мовлення А. Овчиннікової «П'ять кроків до гарної мови» [1]. Також існують сучасні посібники з риторики, наприклад: М. Шахиджанян «Вчіться говорити публічно» [2], М. Львов «Риторика. Культура мови», І. Кропивко «Риторика». Тобто з джерелами є певні проблеми, проте не варто забувати, що нині триває період швидкої появи новітніх технологій, завдяки чому є можливість знаходити будь-яку інформацію з теми, що нас цікавить.

Ми вважаємо, що кожному студентові варто знайти, хоча б одну вправу з налагодження сценічного мовлення для виконання, що була б цікава саме йому і яку студенти-колеги могли б використовувати на парах також. При цьому, студент витрачає час на пошуки вправи, що швидше за все, закріплена за певною історією, з якої він дізнається, чому саме ця вправа працює. Водночас, справою педагога є обов'язок зрозуміти і практично пояснити, як правильно застосовувати обрану вправу. На наше переконання, інтерес студентів до самостійного навчання, пізнавання і відпрацювання необхідних навичок обраної професії, потрібно плекати з перших років навчання. Адже підготовка закінчується і постає фактична ситуація, коли студент або усвідомлює, що його більше не будуть турбувати сесії та викладачі, тому працювати над собою вже немає потреби, або ж, навпаки, вважає, що він напрацював достатню базу і має досить сил, щоб йти за професійним покликом і надалі. З практичного досвіду автора, варто констатувати, що кожен випускник розуміє яких професійних навичок йому бракує по завершенню закладу освіти. Багато залежить саме від уміння регулювати власний час і виокремлювати важливі речі: що можна взяти з собою, з чим потрібно іти на конкурс в театр чи на кастинг кіно? Заздалегідь, це не історія про життя Костянтина Сергійовича Станіславського, яку, безумовно, необхідно знати, проте знаннями про його життя і діяльність не зняти мовленнєві затиски, що проявляються від страху та невпевненості у своїй компетентності.

У підсумку зазначимо, що для якісної підготовки актора, до студента необхідно донести, що мова тягне за собою певні функції: комунікативна, номінативна, пізнавальна, емоційна, виражальна, об'єднуюча. Крім того, студент має засвоїти такі типологічні конструкції мовних контактів, як: повідомлення, словесне зображення, роздум, активація слухача та інші. Також варто ще раз підкреслити значущість сценічної мови у ході професійної підготовки акторів і запропонувати перелік практичних і теоретичних питань, що сприяють якісній освіті актора:

- опанування комплексу основних вимог до сценічної мови;

- правильне дихання, що є основою успішного оволодіння сценічною мовою;

- підготовка дихального та вестибулярного апарату;

- підготовка м'язів, резонаторів (тренування мовного апарату словами);

- опанування правильною орфоепією та літературною вимовою.

Такі основні завдання стоять перед студентами - майбутніми акторами під час навчання, адже так формуються необхідні навички, що сприяють професійному формуванню актора.

Література

сценічна мова професійний актор

1. Коленко В. Формування навичок професійного фонаційного дихання на основі методичних прийомів та комплексної системи вправ у класі сценічної мови. Гілея. 2018. Вип. 5. С. 96-108. URL: http://enpuir.npu. edu.ua/bitstream/handle/123456789/20158/Kolenko%20A.%20V..pdf?sequence=3 (дата звернення 03.10.2022).

2. Бусол А., Бусол В., Кроншталь Г., Цибульський М. Сценічний рух як складова професійної підготовки студентів спціальності «Акторська майстерність». Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук. пр. Вип. 17 / Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. Вінниця: Ландо ЛТД, 2014. С. 34-40. URL: https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/168/1/Busol%20A.%2C%20Busol% 20V.%2C%20 Kronshtal%27%20H.%2C%20Tsybul%27s%27kyy%20M..pdf (дата звернення: 03.10.2022).

Размещено на Allbest.ru