Особливості та перспективи застосування фото- та відеофіксації для збереження та реставрації культурної спадщини під час військової агресії в Україні

Історико-культурна спадщина - важлива складова історичної пам'яті будь-якого народу. Значною її частиною є об'єкти мистецтва, що потребують фіксації їхнього вигляду, як для вивчення цих творів, так і для відновлення їх в разі пошкодження або повної втрати. Останні роки показали, що така втрата є цілком можливою внаслідок недбалого ставлення власників об'єктів до їхнього збереження або через військові дії, які відбуваються на території України. Це особливо актуально щодо архітектурних пам'яток і монументальної скульптури.

Одним із сучасних методів фіксації об'єктів культурної спадщини є застосування цифрової зйомки за допомогою сучасної апаратури: фотоапарати, відеокамери та дрони. Фото- і відеофіксація об'єктів культурної спадщини: творів монументального та станкового мистецтва, архітектурних об'єктів вирішує насамперед дві основні проблеми, а саме: надання віддаленого доступу до ознайомлення та вивчення пам'ятки і довготривале збереження точної і повної інформації про вигляд, розміри та інші характеристики певного об'єкту культурної спадщини. Сьогодні це дослідження як ніколи актуальне, тому що цифрова зйомка об'єктів культурної спадщини вирішує ряд питань, таких як: забезпечення розширеного доступу до об'єктів культурної спадщини з будь-якої території України та світу; створення єдиної і максимально повної за своїм обсягом бази культурної спадщини держави; ґрунтовна реставрація та збереження пам'яток, що перебувають під загрозою зникнення або знищення, зокрема в результаті військових дій; підтримка проєктів реконструкції на основі об'єктивної інформації про пам'ятки; можливість популяризації мистецької спадщини України шляхом створення віртуальних турів тощо.

В Україні на сьогоднішній день є загроза втрати або пошкодження значної кількості пам'яток культурної спадщини. Унаслідок бойових дій в Україні зруйновано частково або повністю понад 1,5 тис. об'єктів культури, з них понад 700 є об'єктами культурної спадщини -- пам'ятки архітектури, храми та інші старовинні будівлі. Важко навіть приблизно підрахувати, скільки ще пам'яток архітектури та культурних об'єктів, втратить країна під час війни. Прикладом руйнувань є бомбардування Святогірської Свято-Успенської лаври на Донеччині, знищення на Київщині Іванківського краєзнавчого музею, де зберігалися унікальні роботи художниці Марії Примаченко, руйнування Спасо-Преображенного Собору в Одесі та ще багато інших об'єктів культурної спадщини. Ці та інші воєнні злочини вже зафіксовані і будуть використані, як докази у Гаазькому суді . Тому особливо актуальним є питання цифрової зйомки об'єктів культурної спадщини для фіксації їхнього вигляду та різноманітних параметрів, що в разі необхідності полегшить, або навіть зробить можливим відновлення цих пам'яток. Така зйомка може бути використана і для створення віртуального культурного простору України задля популяризації національної культурної спадщини, що також є дуже актуальним питанням.

Можливості сучасної техніки: фотоапарати, відеокамери, дрони дозволяють застосовувати цифрову зйомку та робити фото і відео з високою роздільною здатністю з висоти «пташиного польоту». Завдяки умінню користуватися квадрокоптерами можна отримати дивовижні кадри, які можуть бути дуже важливим матеріалом та завдяки знімками, які зроблені за допомогою дронів, можна створити ЗД зображення.

Історія створення безпілотних літальних апаратів (БпЛА) сягає початку 20 ст. Основною їх задачею була доставка певних вантажів через повітряний простір без присутності людини на борту. На сьогоднішній день БПЛА вже використовувалися не тільки військовими, але й правоохоронними органами та цивільними установами для виконання широкого спектру завдань, а саме: контроль за дорожньо-транспортним рухом; проведення аерофотозйомок і відеозйомок правопорушень та місць ДТП; штурм приміщень; координація роботи наземних нарядів поліції; пошукова діяльність людей і техніки; патрулювання лісових масивів та попередження пожеж; проведення геологічних досліджень і землевпорядкування; розробка карт із знімків з висоти; введення агрокультури, будівництва, дизайну, архітектурі тощо. Квадрокоптери зарекомендували себе, як найкращий і безпечніший засіб для отримання точних та вражаючих зображень та відео з висоти.

Ілюстрація 1. Георгіївський скит Свято-Успенської Святогірської лаври до та після руйнування.

Одна із переваг застосування БПЛА в тому, що за їх допомогою і завдяки якісній оптиці можна зафіксувати і зробити моніторинг культурної спадщини України, яка тимчасово знаходиться на не підконтрольній території. В цьому напрямі почала свою роботу Команда Штабу порятунку спадщини, яка допомагатиме військовим у збереженні культурної спадщини.

Ілюстрація 2. Музей Марії Приймаченко

Зокрема - в оцінці пошкоджень об'єктів культурної спадщини, що перебувають в зоні відповідальності військових й куди не мають доступу музейники, археологи та культурологи.

Відповідний підрозділ із захисту культурної спадщини та навколишнього природного середовища функціонуватиме при Командуванні Сил територіальної оборони ЗСУ на виконання Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р. та відповідно до Доктрини НАТО. Це пілотний проєкт “культурницького” добровольчого формування територіальної громади.

Ілюстрація 3.а. Спасо-Преображенський Собор в м. Одесі до руйнування

Оскільки ця тема є новою у наукових дослідженнях, то в першу чергу будуть опрацьовані сайти музеїв, перш за все, країн Європи та США, де існує досвід музейної фото-, відеофіксації колекції, оцифровування об'єктів культурної спадщини, створення віртуальних музеїв. Головним напрямом у вивченні теми стане дослідження практики фіксації пам'яток, яка розвивається протягом останніх десятиліть.

Ілюстрація 3.б. Спасо-Преображенський Собор в м. Одесі після руйнування.

Статистика втрат українського культурного фонду ще не раз буде змінюватися. Адже обстріли українських міст не припиняються. На сьогодні крім того, інформація щодо стану пам'яток на тимчасово окупованих територіях наразі в повному обсязі недоступна. Повну картину ми зможемо побачити тільки після завершення війни. Станом на сьогодні Україна може лише фіксувати пошкоджені історичні та архітектурні пам'ятки. Обстежувати та максимально документувати всі руйнування та збитки. Розраховувати вартості відбудови. Залучати у ці процеси міжнародні організації та закордонних партнерів.

культурний спадщина пам'ятка зйомка

Література

1. Біда О.А. Зі щитом чи на щиті?: захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту на сході України, КИТ, 2016. - 72 с.: з іл.

2. Коваль Д.О. Посібник з документування руйнувань та пошкоджень культурних цінностей внаслідок збройного конфлікту, 2023. 20 с.

Размещено на Allbest.ru