Писанка як культурний символ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Писанка як культурний символ України

Святненко Анна Василівна, кандидат історичних наук,

доцент кафедри артменеджменту та івент-технологій НАКККіМ

У часи важких випробувань збереження і відродження народного мистецтва набуває неабиякого значення, розглядається й усвідомлюється як патріотичне відстоювання національної самобутності і передумова збереження культури народу в цілому.

Традиційне народне мистецтво, як і фольклор є виразником і носієм народної філософії і народного етносу. На нього покладається широка культурна функція, яка виходить далеко за межі суто естетичного сприйняття і функціонального призначення, несе, передусім, поняття соціально-психологічного і морального змісту.

Стан нашого суспільства сьогодні характеризується динамічним посиленням етнонаціональних процесів і етнічних явищ у напряму зростання етнічної свідомості народу, поглиблення його інтересу до вітчизняної історії і культури, до усвідомлення важливості збереження традиційно-народного мистецтва як генофонду його духовності, втрата якого є загрозою існування самого народу.

Однією з самобутніх галузей народної творчості є писанкарство. Писанки - це шедеври мініатюрного живопису, в яких народ виявив свій мистецький талант, свою гідність до творчого осмислення, художнього узагальнення навколишнього світу.

Українська писанка має багатовікову історію розвитку, розкриває міфологічні, язичницькі уявлення наших пращурів, християнські символи. Ще в дохристиянський період існував звичай дарувати один одному крашенки - «красні яєчкі» весною, коли святкували прихід нового року. Цей обряд пов'язаний з народним уявленням про яйце, що це символ сонця, весни, відродження, перемоги життя над смертю.

Після прийняття християнства, як офіційної державної релігії, відбулося календарне наближення давніх язичницьких свят з новими християнськими; складна система сакрально-магічних образів була перероблена під християнсько-апокрифічну символіку. Язичницький культ писанки, як знак сонця і оновлення життя введено у свято Великодня як символ Христового Воскресіння.

Писанки, прикрашені різноманітним орнаментом були в Україні одним з найпоширеніших видів народної творчості. Як сам звичай розпису яєць, так й їх мова губляться в давніх часах, і, таким чином, лишаються важливим фактором у розумінні суті українського національного мистецтва. Різноманітність художніх традицій в писанкарстві надзвичайна, і це дає унікальний матеріал для вивчення національної орнаментики. Вона чітко локалізується по різних зонах, центрах і знаходиться в тісному взаємозв'язку з художніми особливостями інших традиційних видів народного мистецтва вишивки, ткацтва, різьблення по дереву, кераміки тощо. Колекції писанок, що зберігаються в музеях України, є безцінним «словником» національного орнаменту, який не тільки розкриває багатство традиційної художньої мови вітчизняного мистецтва, а й впливає на творчість сучасних художників різних напрямів.

Наявні образотворчі елементи дозволяють класифікувати різноманітні орнаментальні мотиви писанок по таких групах: геометричний, рослинний, зооморфний, а також орнамент, що відтворює предмети, зроблені людиною. Так, серед зооморфних зображень часто зустрічаються символи птахів: сороки, півник, лелекі, курочка зображувались абстрактно, чи використовувались лише окремі частини тварини - «качина шийка», «курячі лапки» тощо. Зображення коня символізувало силу і витривалість; метелик - дитинство, бджола - чистота душі.

Серед рослинних зображень популярними є дерево життя або квітуча рослина у вазоні. Виноград символізує довготривалу вічну любов, доброзичливість, братерство; смереки - символ вічного життя, юність; яблука - мудрість, здоров'я, вишня - символ дівочої краси, любові, причарування [3].

Геометричний орнамент найбільш давній. У геометричних візерунках, в їх чітких та простих лініях знайшли своє відображення велична картина світу, загальність явищ природи, незмінному ритму яких пізніше було підпорядковано всі господарське життя селянської громади. Символи цього виду орнаментики, попри те, що вони зародилися в найдавніші часи, були близькими і зрозумілими селянам, які жили в новий історичний період. Геометрична орнаментація властива писанкам усіх регіонів України.

Варто констатувати, що зразків давніх писанок не зберіглося. Про характер писанкового орнаменту, його стиль свідчать матеріали інших видів народного мистецтва і писанки кінця XIX - початку XX століть, що зберігаються в музейних і приватних колекціях. На сьогодні, важко знайти краєзнавчий музеї в якому б була відсутня колекція писанок. Значна та досить цінна за своїм значенням колекція писанок знаходиться в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, вона територіально охоплює майже всю Україну [2]. Крім писанок, виготовлених з курячого яйця і розписаних за допомогою воску різними декоративними орнаментами, в колекції є писанки дерев'яні, фаянсові, скляні. Є писанки із яйця страуса з сюжетним міфологічним розписом олійними фарбами.

Кількість композиційних схем та мотивів в оформленні писанок дуже велика. Стосовно кольорової гами чітко прослідковується територіальна межа. Так, подільській писанці притаманний в основному вільний малюнок із стриманим колоритом чорного, червоного, білого, фіолетового кольорів. Крім давнього геометричного орнаменту, різних клинців, руж часто зустрічаються рослинні мотиви у вільному розташуванні в стилі українського бароко. В колекції є писанки із зображенням пташок, риб, людських фігур. Писанки Київщини, Полтавщини і Чернігівщини досить декоративні та багатобарвні. Тло в них біле, червоне, жовте або світло-зелене, декоровані писанки яскравими плямами зеленого, червоного, коричневого та чорного кольорів. Писанкам Прикарпаття притаманна загальна дробленість орнаментального малюнку і кольоровість плям червоного, чорного, жовтого кольорів. Буковинські писанки мають переважно геометричний орнамент і виконані на темно-червоному або чорному тлі.

Оригінальність колориту, філігранність малюнку, багатство композиційних варіантів й орнаментальних елементів на мотивів, що створювались протягом століть, ставлять ці твори в ряд надзвичайних зразків народного мистецтва.

Не можна обминути увагою Музей писанкового розпису, що знаходиться в місті Коломия Івано-Франківської області. В музеї, будівля якого має вигляд величезного яйця зберігається колекція з 12 000 писанок. Найдавнішій писанці музею 500 років. В музеї зібрані писанки з усієї України, можна побачити і порівняти писанки з Покуття, Опілля, Гуцульщини, Бойківщини, Поділля, Лемківщини, Полісся, Подніпров'я, Слобожанщини та Причорномор'я [1].

Протягом останнього часу писанкарство відроджується і розвивається. Розширюються і стають популярними різні форми цього традиційного виду народного мистецтва: писанки керамічні, виготовлені із скла, у спосіб різьбленням, виточені з сухого дерева м'якої породи (липи, верби, каштана, осики), пофарбовані у різні кольори з нанесенням на них орнаментом, а також апліковані соломою, нитками, бісером тощо. Тобто фантазії сучасних майстрів безмежні.

Отже, життєздатність писанки підтверджує, що вона є важливим культурним символом України. Через сукупність усталених відмінних рис, що характеризують писанку як творчу, художню, історичну цілісність, вона функціонує в системі культури і здійснює живий зв'язок минулого з сучасним, несе широку культурну функцію, що виходить за межі суто естетичного сприйняття й обрядового призначення.

Література

писанка культурний символ

1. Музей писанкового розпису. URL: https://pysanka.museum/

2. Національний музей українського народного декоративного мистецтва. URL: https://www.mundm.kiev.ua/

3. Писанкарство: традиції та сучасність. К. 1998. 42 с.

Размещено на Allbest.ru