Обрядові традиції України в хореографічному мистецтві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

ОБРЯДОВІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ В ХОРЕОГРАФІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Кравець Ольга Іванівна, здобувачка

Культура українського народу пройшла великий та надзвичайно складний шлях, вона формувалася століттями, зазнала впливу сусідніх держав і різних чинників та, незважаючи ні на що, зберегла свою особливість та автентичність. Українська культура - це великий скарб, який складається з цінностей, надбаних нашими предками. Ще з давнини український народ з покоління в покоління передавав життєву мудрість та настанови щодо сп особу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, традиціях, фольклорі, адже в них - світосприйняття нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.

Календарна обрядовість поділяється на чотири основних цикли: зимовий, весняний, літній та осінній, кожна пора по-своєму унікальна, у кожної є свої особливі риси.

15 лютого в Україні святкуємо Стрітення Господнє, яке завершує коло Різдвяних свят. Історія цього свята сягає глибини віків. У його основу покладено розповідь євангеліста Луки про зустріч праведного Симеона та пророчиці Анни із новонародженим Ісусом на 40-й день після Його народження. За Божим провидінням Симеон впізнав у Дитятку Месію, взяв його на руки та молитвою подякував Господові за ласку, що очі його побачили обіцяного Спасителя.

Український народ вважає, що Стрітення - це свято, на якому зима зустрічається з весною. У цей день у церквах освячують свічки та воду, які зберігають протягом року. Вважають, що стрітенські свічки оберігають людей та тварин від злого ока, що вони лікувальні, а Стрітенська вода - цілюща. Нею кропили тих, хто вирушав у дорогу, щоб був здоровий та щасливо повернувся.

Зі святом Стрітення, або як ще називають день Громиці, пов'язано багато різних прикмет, відтворених у народних приказках та прислів'ях. На Стрітення пильно слідкували за станом погоди.

Якщо в ніч на Стрітенні небо чисте і видно всі зірки, у цьому році слід чекати на врожай фруктів, якщо на Стрітенні почнеться відлига, чекай пізньої весни, сильний вітер у цей день - поганий знак для врожаю. Ясна і тиха погода - радість для пасічника, адже вона віщує дуже вдалий рік [3].

Якщо в цей день буде тепло, значить, зима буде довгою, адже після першого тепла знову можуть вдарити морози.

7 липня - свято Івана Купала. Історично воно пов'язане з прийняттям християнства на Русі та язичницькими обрядами. Обряди на свято Івана Купала - це ритуали води, вогню та землі, танці та ворожіння. Головними атрибутами свята є Купало і Марена, що в різних місцевостях України готують по-різному [2, 116].

За давніми слов'янськими віруваннями, щозими народжується богиня Марена, яка морозить землю, сіє розбрат, викликає хвороби та голод. Марена, або Мара, як її називали, - зимова богиня, яка лякає пустотливих дітей. У східних областях України Марену вважають старою русалкою, яка винна в утопленні людей і худоби. Слов'янський еквівалент Марени - це Купало, міфічна постать, яка вважалася покровителем шлюбу та дітонародження.

Найбільш відомий обряд на свято - це вечірка над водою, де молодь запускає у воду запалені гілки або «купається» в річці чи озері, щоб очиститись від лихих духів.

Інші обряди на Івана Купала включають: вінок - дівчата плетуть вінки з квітів та трав і закидають їх у воду, щоб ворожити про свою майбутню любов. Полум'я - традиційно на Івана Купала запалюють величезну купу з гілок та соломи в городі, а потім перескакують через полум'я. Вважається, що це допоможе забезпечити врожай для наступного сезону. Танці - молодь танцює навколо вогнища, дотримуючись всіх давніх традицій танцювання на свято Івана Купала. Це, звичайно, лише деякі з обрядів, пов'язаних із цим святом.

Свято Івана Купала має дуже багату й цікаву історію та традиції. Це свято пов'язане з культурними та релігійними віруваннями наших предків та символізує початок літа та нового життя.

Свято обжинок є давнім і відомим зародком української культури. Його святкують 28 серпня. Історично, його відзначали після закінчення жнив, і цікаво, що народні звичаї у святкуванні обжинок були різними залежно від регіону. Для прикладу, у деяких регіонах свято відзначали тільки після закінчення жнив озимини, а в інших - тільки після закінчення жнив ярих культур. календарний обрядовість танець свято

Основним ритуалом свята є освячення та оспівування останнього сноп а врожаю, який і називається обжинками. Також у програмі свята можуть бути народні ігри, танці, пісні та гуляння.

Танці були невід'ємною частиною свята обжинок. Народні танці виконували для відзначення успішного закінчення жнив, а також як засіб розваги та взаємодії.

Одним з найпоширеніших танців на святі обжинок був «Хоровод». Для збільшення ефекту часто учасники танцю співали якісь народні пісні.

Інші популярні танці на святі обжинок включають «Гопак», «Козачок», «Польку» та «Вальс». Загалом танці на святі обжинок були важливою складовою народного доречного святкування, яке зберігалося протягом багатьох століть.

Україна має багату культуру, яка включає в себе різноманітні обряди, традиції та звичаї. Вони свідчать про багатовікову історію та культурне багатство українського народу.

Народна обрядовість України - це важлива складова культури, що відображає національну спадщину українського народу та багатий культурний досвід наших предків, який ми повинні зберігати та вшановувати.

Український календар різноманітний, тому наші предки обрали певні дні, щоб відзначати вірування та свята. Календарна обрядовість породжує низку традицій, що формують національний характер, допомагають налагоджувати контакти з родичами, друзями, традиційно пов'язані з певними видами ремесла, культурних подій та звичаїв.

Нам потрібна свідома національно й сильна духом молодь. Український танок допоможе нашій молоді стати такою. Наш танок зміцнить дух поневоленої української нації. А сильний дух нам так потрібен для виборення своєї Вільної й Щасливої Самостійної Соборної Української Держави! [1, 12].

Література

1. Авраменко В. Українські національні танки, музика і стрій: короткий нарис про український танок та опис вісімнадцяти найкращих народних танків власного укладу. Кн. 1, 2. Голлівуд; Нью-Йорк; Вінніпег; Київ; Львів, 1947. 80 с.

2. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Ч. II. Мюнхен, 1958. 290 с.

3. Стрітення Господнє - прикмети, традиції, обряди на стрітення. 2023. URL: https://liza.ua/uk/materialyi-na-ukrainskom-yazyike/stritennya-gospodnye-prikmeti-traditsiyiobryadi-na-stritennya-2019/ (дата звернення: 14.02. 2023).

Размещено на Allbest.ru