Звукорежисура і музичний менеджмент в мережі інтернет: практичні класифікації та висновки

Размещено на http://www.allbest.ru

Звукорежисура і музичний менеджмент в мережі інтернет: практичні класифікації та висновки

Дьяченко Володимир Валерійович (Dyachenko Volodymyr),

кандидат мистецтвознавства доцент кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва НАКККіМ

У пропонованому огляді ми зробимо декілька припущень, проведемо паралелі, а також спробуємо визначити певні класифікації способів пропагування творчої діяльності звукорежисерів в мережі Інтернет засобами музичного менеджменту.

Актуальність нашого огляду визначена популярністю такого способу просування музичного контенту як Інтернет маркетинг.

Просування звукового продукту який виготовляють звукорежисери засобами цифрових комунікацій автоматично утворює щільний зв'язок між звукорежисурою та музичним маркетингом. Під кожним музичним твором записаним на студії звукозапису стоїть підпис звукоінженера, звукорежисера та мастеринг інженера. З іншого боку до цієї творчої ланки мають відношення й композитор, виконавець, продюсер та інші творчі суб'єкти, які беруть участь у створенні, виробництві та розповсюдженні музичного контенту.

Потрібно зазначити, що за законом звукорежисер має право на свій відсоток з продажу виробленого ним твору, що оформляється належним чином після звукозапису. Це означає, що виробник фонограм в музичному менеджменті має схожі права поряд із автором та виконавцем твору і також залежить, має право на рекламу, просування, медійну ідентифікацію тощо.

Завдяки сучасним комп'ютерним мистецьким звуковим технологіям утворюються нові можливості, а саме: універсалізації музичного виробництва та маркетингу, уособлені однією персоною. Відомо, що все більша кількість талановитих артистів пробує себе у ролі не просто виконавця, а й виробника та розповсюджувача своєї продукції. Інтернет мережа стає для таких дій ідеальним медіа простором.

Кожен день в мережі Інтернет реєструється певна кількість незалежних лейблів (indie label), які розповсюджують цифровий музичний контент їх авторів засобами відкритих в таких цілях ресурсів-сайтів. Такі Інтернет- ресурси поділяються на безкоштовні та платні й надають певний перелік своїх послуг, що демонструє існуючу ланку «пропозиція-попит» у цій сфері.

Іншою сферою інтернетного розповсюдження музичного контенту є й залишаються великі лейбли (major label). На даний момент у світі їх залишилось три, а саме «Велика трійка лейблів» (The Big Three record labels) - Sony BMG, Universal Music Group, Warner Music Group. Головний лейбл характеризує декілька особливостей, а саме: він містить (поглинає) декілька менших звукозаписних компаній, формує імідж артиста й робить продукт «під ключ».

На великі медіа холдинги (лейбли) працює багато професіоналів, кожен у своїй вузькій області мистецтва або менеджменту, а також виробничі підрозділи студій звуко- та відеозапису, концертний відділ, відділи менеджменту, реклами та просування продукції, звичайні магазини та інтернет-майданчики тощо. Разом всі фахівці робітники такої корпорації здатні розробити стилістику та імідж артиста, виробити та розповсюдити музичний контент в мережі Інтернет, на радіо та телебаченні, виробити рекламу та організовувати світове турне.

Особливістю роботи з такою організацією є підписання контракту на умовах роботодавця, що аналогічно роботі на інші медіа структури, коли музиканту чи звукорежисеру доводиться працювати із теле- або радіоканалами. На великих лейблах одночасно із виробленням продукту фіксується ім'я композитора, виконавця, продюсера, виробника фонограми, звукорежисера тощо. Таку інформацію є можливість отримати на сайті лейбла, в буклетах до компакт-диску, але, на жаль, не завжди на сторінках інтернет-магазинів та стримінгових сервісів, таких як iTunes, Google Play та інших, де публікується лише ім'я артиста.

Публікувати контент на стримінгових сервісах мають можливість не тільки великі музичні компанії, а й звичайні незалежні виробники фонограм та артисті за допомогою відповідних інтернет-майданчиків - незалежних лейблів, невеликих рекордингових компаній, музичних магазинів.

До популярних ресурсів також ми відносимо музичні соціальні мережі, серед яких інтернет-сайти Soundcloud та YouTube. Останнім часом все популярніше стає просування продукту, артиста та заробіток на аудіо-відео контенті на відеохостингу YouTube. Відмінність YouTube та Soundcloud полягає у способах розкрутки та способах монетизації контенту - на YouTube сплачують за кількість переглядів, а на Soundcloud існує окремий платний торгівельний майданчик.

Також необхідно згадати про аудіостоки та краундфандінг. Якщо аудіосток є за умовчанням Інтернет-магазином, який сплачує авторам процент від покупки їхніх творів, то платформи краундфандінгу надають творцям додаткові можливості по збору коштів на їхні ж проекти. Краундфандінг (від англійської - Crowdfunding) - є по суті фінансування певними людьми вашого творчого задуму. Певна особа має можливість зайти на вашу сторінку на відповідному сайті та перечитавши умови вашого проекту вирішити його підтримати за власний кошт. Теоретично й практично звукорежисер може навіть відкрити таким чином власну студію звукозапису під певний задуманий ним проект. звукорежисер просування контент

Отже, ми позначили декілька способів розповсюдження авторами, звукорежисерами, продюсерами та незалежними видавцями власного музичного контенту в мережі Інтернет; згадали про місце та значення звукорежисера як учасника художньої комунікації, виробника фонограм та іншої медіа-продукції, його участь у створенні та розповсюдженні медіа- контенту, а також зробили декілька припущень щодо можливості створення класифікації способів здійснення музичного менеджменту в Інтернеті.

Размещено на Allbest.ru