Артринок України: історія та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Артринок України: історія та перспективи розвитку

Фесенко Віталій Вікторович,

аспірант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

В силу історичних обставин артринок України почав формуватися відносно недавно, його історія налічує лише тридцять два роки. У глобальному вимірі це дуже мало. Український ринок предметів мистецтва та культурних цінностей - молоде явище, яке досі продовжує поступово розвиватися, хоч умови для цього не дуже сприятливі.

Історія розвитку артринку в Україні почалася наприкінці 1980-х рр., ще до проголошення Незалежності. Тоді з'явилися перші приватні артгалереї [2]. Найпершою була галерея «Совіарт» у Києві на Андріївському узвозі, яка була заснована ще у 1987 р. Через рік у 1988 р. кілька українських художників-керамістів створили другу приватну галерею в Києві, «ТриптихАрт». На початку 90-х рр. були засновані відомі «КарасьГалерея», галерея «РА». Всі згадані заклади досі працюють.

Розвиток галерейної справи в Україні був тісно пов'язаний із середовищем художників так званої «Нової української хвилі», або просто «Нової хвилі». Цьому напряму присвячена ґрунтовна праця Гліба Вишеславського [1]. «Нова хвиля» - це збірне поняття, під яким розуміють творчість українських художників, які сформувалися протягом 1980-1990-х рр. і відійшли від радянського канону соцреалізму. Вони почали експериментувати у найрізноманітніших стилістичних течіях (абстракціонізм, експресіонізм, поп-арт, сюрреалізм та інших). Творчість цих художників була дуже різнорідною. Ось декілька найвідоміших імен: Анатолій Криволап, Владислав Шерешевський, Матвій Вайсберг, Андрій Блудов, Микола Бабак, Микола Журавель, Олександр Животков, Олександр Ройтбурд, Олег Тістол. Крім них, до «Нової української хвилі» входять декілька сотень художників з усіх куточків України. Чимало з цих художників створювали неформальні творчі об'єднання. Найвідомішими з них стали київські сквоти (поселення) художників. На початку 90-х на вулиці Паризької комуни (зараз Михайлівська) існував сквот з однойменною назвою «Паркомуна». На Великій Житомирській був «БЖ-АРТ». Анатолій Криволап і ще кілька відомих художників були членами об'єднання «Живописний заповідник». В Одесі «Нова хвиля» згуртувалася довкола художника Олександра Ройтбурда. Багато новостворених галерей 90-х і початку 2000-х рр. займалися популяризацією цих представників «Нової української хвилі».

Музей сучасного мистецтва в Одесі фірми «Тірс» існував протягом 1990-1999 рр. Його заснував підприємець і колекціонер Фелікс Кохріхт. Музей зосередився на виставках певного кола одеських художників (Леоніда Войцехова, Олександра Ройтбурда, Юрія Лейдермана, групи «Перці» - творчий дует Людмили Скрипкіної і Олега Петренка, та інших). Найвпливовішими лідерами одеського осередку художників стали Олександр Ройтбурд та Михайло Рашковецький. Вони провели ряд виставок, більше зосередивши увагу не на творах художників, а на власній кураторській інтерпретації.

Нові галереї, які з'явилися у 2000-х рр., продовжили роботу із відомими художниками, які вже здобули популярність у 90-х рр. Наприклад, найуспішніший артдилер України Ігор Абрамович, який створив у 2009 р. свою платформу «Abramovych.art», почав працювати з Анатолієм Криволапом, Олегом Тістолом, Віктором Сидоренком та з багатьма іншими відомими живописцями і скульпторами [4]. «Abramovych.art» із самого початку заснування сприяв появі українських художників на провідних світових аукціонах.

У 2006 р. у Києві був створений «PinchukArtCentre». Він став одним з найбільших артцентрів в усій Центральній та Східній Європі.

Іншим великим центром сучасного мистецтва у Києві є «М17». Його заснував у 2010 р. підприємець, колекціонер і меценат Андрій Адамовський. Місія Центру - підтримка і розвиток сучасного мистецтва в Україні [5]. В артцентрі проводять виставки як молодих українських художників, так і предметів мистецтва видатних художників минулого з колекції А. Адамовського.

В Україні також досить добре відома премія для молодих художників від «Щербенко Арт Центру» під назвою «МУХі» («Молоді українські художники»). Цю премію власниця і кураторка артцентру Марина Щербенко заснувала ще у 2009 р. у своїй «Боттега Галереї» (у 2012 р. на основі галереї був створений «Щербенко Арт Центр») [3].

Важливим елементом артринку є артярмарки. Це інструмент для збільшення продажів артдилерами і залучення великої кількості відвідувачів і покупців. Зараз в Україні вони практично відсутні. Після пандемії і початку повномасштабного вторгнення продовжив роботу міжнародний ярмарок фотографії «Photo Kyiv» (існує з 2017 р.). Інші припинили свою діяльність. Після 2020 р. в Україні більше не проводився щорічний артярмарок сучасного мистецтва «Kyiv Art Fair». Кожного року він збирав приблизно 30 тис. відвідувачів і десятки галерей з України і з-за кордону [6]. «Kyiv Art Fair» був частиною фестивалю «Kyiv Art Week», заснованого галеристом Євгеном Березницьким у 2016 р. артринок тірс мистецтва галерейний

Перспективи розвитку артринку України розвивається шляхом слідкування найкращих практик світового артринку.

Українські учасники артринку впроваджують світову практику надання премій і грантів для молодих художників, яких куратори вважають перспективними. Це поширена у всьому світі діяльність, яка дозволяє виводити на артринок певну кількість нових імен, які працюють у напряму «contemporary art» і з точки зору кураторів мають великі шанси інтегруватися у світовий культурний контекст.

Найбільші приватні підприємці на артринку стали впливовими учасниками українського культурного життя. Артринок став чинником, який значною мірою формує смаки публіки і вибір художніх практик молодими художниками. Найбільші колекціонери та куратори, які з ними працюють, мають вплив також на державну культурну політику, на вибір митців, які представляють українське мистецтво на світовому рівні. Співпрацюючи з науковим середовищем, представники артбізнесу опосередковано впливають на створення історії сучасного мистецтва України.

Література

1. Вишеславський Г. Contemporary art України - від андеграунду до мейнстріму. Київ : Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України, 2020. 256 с.

2. Гончар К. Галерейна справа в Україні: як все починалось. АРТКУРСИВ. 2021. № 6 С. 4-5. Інститут проблем сучасного мистецтва : вебсайт. URL: http://mari.kyiv.ua/sites/default/files/inHne- images/pdfs/Artkursyv-2021-06.pdf (дата звернення: 24.10.2023).

3. Місія. Щербенко Арт Центр : вебсайт. URL: https://www.shcherbenkoartcentre.com/uk/misiya/ (дата звернення: 24.10.2023).

4. Abramovych.art. Abramovych.art : вебсайт. URL: https://abramovych.art (дата звернення: 24.10.2023).

5. М17 Contemporary Art Center. М17 Contemporary Art Center : вебсайт. URL: https://m17.kiev.ua (дата звернення: 24.10.2023).

6. Welcoming more than 30 000 visitors each year. Kyiv Art Week : вебсайт. URL: https://kyivartweek.com (дата звернення: 24.10.2023).

Размещено на Allbest.ru